Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №317/4272/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/4272/26

Провадження № 1-кп/317/729/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082230000489 від 07.07.2026 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має повну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, маючого на утримані непрацездатну особу: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2026 року, приблизно о 11 годині 48 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Салтівський М`ясокомбінат», який знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Володимирівське, вул. Ювілейна, буд. 7-А, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного особистого збагачення, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2101-ІХ та в подальшому продовжено відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та що його дії залишаться непоміченими, реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу, з поверхні прилавка таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone 11», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з об`ємом пам`яті на 128 Gb, вартістю, відповідно до висновку експерта від 14.07.2026 № СЕ-19/108-26/13209-ТВ, 5600 гривень, а також чохол, з сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_3 , що не представляють матеріальної цінності для потерпілої. Після чого ОСОБА_5 з викраденим майном залишив місце скоєння злочину, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 5600 гривень.

Вказані дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

30 липня 2026 року між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026082230000489 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 (який на час підписання угоди мав статус підозрюваного) за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч .4 ст. 185 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинений кримінальний злочин, а саме за ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. З визначенням іспитового строку на підставі ст.75, 76 КК України.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин, вибачився перед потерпілою.

Захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Потерпіла у судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоду про визнання винуватості та подала відповідну письмову заяву про надання згоди на укладення угоди.

Вислухавши думку прокурора, потерпілої, думку обвинуваченого і його захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши угоду про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваного питання, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України. Угода може бути затверджена судом з наступних підстав.

Судом, встановлено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а також КК України, підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, немає.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який визнає свою провину повністю, щиро розкаявся у вчиненому, у судовому засіданні вибачився перед потерпілою, наявність згоди потерпілої на укладення угоди, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

За вказаних обставин суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, ухваливши вирок на підставі угоди з призначенням обвинуваченому ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладанням обов`язків, передбачених ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі за проведення судової експертизи № СЕ-19/108-26/13209-ТВ від 14.07.2026 у сумі 2888,16 грн. відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Керуючись ст. 370,374,469, 471,473,474,475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 липня 2026 року в кримінальному провадженні № 12026082230000489, укладену між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 липня 2026 року покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжні заходи обвинуваченому ОСОБА_5 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведену експертизу № СЕ-19/108-26/13209-ТВ від 14.07.2026 у сумі 2888 грн. 16 коп. (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 16 копійок).

Речові докази: мобільний телефон марки «Iphone 11», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 - залишити власнику ОСОБА_4 ; DVD-R диск з серійним номером LH3186 DG24020136DS - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі, не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1