Суд: Чернігівський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 03 вересня 2026 р.
Справа: №748/2351/26
Суддя: Майборода С. М.
Провадження №2-а/748/38/26
Єдиний унікальний № 748/2351/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого судді Майбороди С.М.
при секретарі Пасько К.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В :
28 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7617889 від 26 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП; закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Позов обгрунтований тим, щo 26 липня 2026 року поліцейським Управління патрульної поліції в Чернігівській області капралом поліції Бондаренком Р.В. винесено постанову серії ЕНА №7617889 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340 грн. У постанові зазначено, що 26.07.2026 о 17 год 41 хв 56 с у м. Чернігові на вул. Береговій, 24 я, керуючи автомобілем Audi A4, державний номерний знак НОМЕР_1 позивач здійснив зупинку в місці, де нібито буде неможливим зустрічний роз`їзд, чим порушив підпункт «ж» пункту 15.9 Правил дорожнього руху України. Підпункт «ж» пункту 15.9 ПДР України забороняє зупинку в місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився. Отже, для застосування цієї норми має бути доведена саме неможливість зустрічного роз`їзду або об`їзду, а не утруднення руху чи необхідність почергового проїзду. Таким чином, якщо водій, на смузі якого розташований автомобіль Audi A4, може зупинитися перед ним, надати перевагу зустрічному транспортному засобу і після звільнення зустрічної смуги безпечно здійснити об`їзд, це свідчить про можливість почергового проїзду, а не про неможливість об`їзду. В оскаржуваній постанові не наведено конкретних обставин, які виключали б такий почерговий проїзд. Автомобіль Audi A4 був зупинений біля правого краю проїзної частини, паралельно краю дороги та в один ряд. Дорога має по одній смузі руху в кожному напрямку, а зустрічні потоки розділені переривчастою лінією дорожньої розмітки. В оскаржуваній постанові не зазначено фактичної ширини проїзної частини або вільного проїзду, не наведено результатів вимірювань чи схеми місця події та не описано конкретної дорожньої ситуації, яка дозволяла б перевірити висновок про неможливість зустрічного роз`їзду або об`їзду. Проведення вимірювань не є єдиним допустимим способом доказування, однак у постанові також не наведено інших конкретних фактичних даних, які дозволяли б перевірити зроблений поліцейським висновок.
Ухвалою від 31 липня 2026 року провадження у справі відкрито, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем було надано відзив на позов, в якому просили відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та винесеною у межах повноважень посадової особи поліції. Зазначає, що 26.07.2026 року о 17 год. 41 хв. в місті Чернігів по вул. Берегова, 24, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом AUDI A4, номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортного засобу у місці, де буде неможливим зустрічний роз`їзд транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 15.9 ж) ПДР. Бондаренко Роман Віталійович є уповноваженим працівником патрульної поліції, проходить службу на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП, має звання капрал поліції, а отже, у відповідності до ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Таким чином, виявивши порушення Правил дорожнього руху, поліцейський вжив заходів, щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, у результаті розгляду справи, виніс відносно гр. ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 7617889 від 26.07.2026 року за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 340 грн. Як вбачається із відеозапису зробленого поліцейським за допомогою портативного відеореєстратора № 470998, під час несення служби нарядом патрульної поліції був виявлений транспортний засіб AUDI A4, номерний знак НОМЕР_1 , який стояв з порушення ПДР, а саме у місці, де буде неможливим зустрічний роз`їзд транспортних засобів. З аналізу наявного відеозапису, можна дійти висновку, що припаркований таким чином транспортний засіб Позивача, створював перешкоду дорожньому руху, зокрема було заблоковано зустрічний роз`їзд інших транспортних засобів. За таких умов, здійснення Позивачем зупинки транспортного засобу AUDI A4, номерний знак НОМЕР_1 на даній ділянці, автоматично та повністю заблокувало цю єдину смугу та унеможливило зустрічний роз`їзд інших транспортних засобів. Особливого значення зазначеному правопорушенню надає той факт, що вказаний відрізок автошляху є маршрутом руху громадського транспорту, а саме автобусу № 26. В свою чергу, згідно з технічними характеристиками, автобуси належать до великогабаритного пасажирського транспорту, який потребує підвищеного простору для маневрування та безпечного інтервалу руху. Своїми діями Позивач штучно створив критичне звуження проїзної частини, повністю заблокувавши або суттєво обмеживши можливість безпечного проїзду громадського транспорту. Щодо відсутності у матеріалах справи інструментальних замірів ширини залишеного проїзду, Відповідач наголошує, що їх проведення у даній ситуації було об`єктивно зайвим та недоцільним з огляду на очевидність правопорушення. Оскільки вказана ділянка дороги конструктивно має всього одну смугу для руху, будь-яке розміщення на ній транспортного засобу Позивача у нерухомому стані, виключає можливість зустрічного роз`їзду двох транспортних засобів, без жодних обчислень. Системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те що, поліцейський взводу № 1 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП Бондаренко Р.В., під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 та винесення постанови серії ЕНА № 7617889 від 26.07.2026 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а винесена постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Позивачем подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що Підпункт «ж» пункту 15.9 ПДР забороняє зупинку у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився. Отже, для підтвердження складу інкримінованого порушення недостатньо встановити лише факт зупинки автомобіля чи певне ускладнення руху — необхідно встановити саме неможливість зустрічного роз`їзду або об`їзду. ПДР розрізняють утруднення зустрічного роз`їзду та його неможливість. Необхідність почергового проїзду або надання переваги зустрічному транспорту сама по собі не тотожна неможливості об`їзду у розумінні підпункту «ж» пункту 15.9 ПДР. На відеозаписі зафіксовано фактичний рух інших транспортних засобів цією ділянкою дороги, тоді як автомобіль AUDI A4 Позивача перебуває у нерухомому стані біля правого краю проїзної частини. Зокрема, за часовими позначками відеореєстратора 17:40:50–17:40:54 та у проміжку 17:41:00– 17:41:06 зафіксовано проїзд легкових транспортних засобів повз місце зупинки AUDI A4; за часовими позначками 17:41:26–17:41:29 видно рух транспортного засобу зустрічного напрямку своєю смугою. Крім того, за часовими позначками 3 17:44:17–17:44:22 на відеозаписі зафіксовано вільний проїзд автобуса повз місце зупинки AUDI A4. Таким чином, відеозапис Відповідача не лише не містить епізоду, в якому будь-який транспортний засіб фактично не зміг об`їхати AUDI A4 або два транспортні засоби не змогли роз`їхатися, а й фіксує фактичний проїзд легкових транспортних засобів та автобуса спірною ділянкою. Сам факт такого руху не замінює оцінки безпечного інтервалу, однак він безпосередньо не узгоджується з категоричним твердженням Відповідача про «абсолютну фізичну перешкоду», «повне блокування» та беззаперечну неможливість проїзду автобуса. Ні постанова, ні відзив не містять даних про фактичну ширину залишеного проїзду, відстань від автомобіля до осьової лінії чи протилежного краю проїзної частини та не описують конкретного випадку, коли об`їзд або зустрічний роз`їзд фактично став неможливим. Карта руху автобуса № 26 підтверджує лише проходження маршруту відповідною дорогою. Вона не містить даних про ширину проїзної частини, залишений вільний простір біля AUDI A4, фактичне місцезнаходження автобуса у момент події або випадок, коли автобус не зміг проїхати повз автомобіль Позивача.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, з урахуванням доводів як сторони позивача так і сторони відповідача, суд приходить до висновку.
Так, відповідно до постанови серії ЕНА №7617889 від 26.07.2026р., складеної поліцейським 1 взвода 2 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП капралом поліції Бондренко Р.В. у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КупАП накладанням адміністративного стягнення в розмірі 340,00грн.
У мотивувальній частині постанови значено, що 26.07.2026р. об 17.41 годині в м. Чернігові по вул. Берегова 24 водій здійснив зупинку транспортного засобу де буде неможливий зустрічний роз`їзд, чим порушив п. 15.9 ж ПДР – порушення зупинок, де буде неможливий зустрічний роз`їзд або об`їзд тз, що, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вирішуючи виниклий між сторонами спір, суд виходить з наступного обґрунтування.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами частини першої статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Приписами п.п. «ж» п. 15.9 Правил дорожнього руху визначено, що зупинка забороняється у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився.
Позивачем надано фото, на якому автомобіль Ауді д.н. НОМЕР_1 , який знаходиться біля правого краю проїзної частини дороги, у напрямку руху. При цьому, що вільної ширини проїзної частини для одночасного безперешкодного руху транспортних засобів у зустрічних напрямках недостатньо.
Також, як вбачається із відеозапису зробленого поліцейським за допомогою портативного відеореєстратора № 470998, під час несення служби нарядом патрульної поліції був виявлений транспортний засіб AUDI A4, номерний знак НОМЕР_1 , який стояв з порушення ПДР, а саме у місці, де буде неможливим зустрічний роз`їзд транспортних засобів. З аналізу наявного відеозапису, можна дійти висновку, що припаркований таким чином транспортний засіб позивача, створював перешкоду дорожньому руху зокрема було заблоковано зустрічний роз`їзд інших транспортних засобів.
Таким чином, зупинка транспортного засобу позивача у вказаному місці об`єктивно створювала перешкоду для роз`їзду зустрічного руху транспортних засобів, а тому відповідно до підпункту «ж» пункту 15.9 ПДР України була заборонена.
Посилання позивача на те, що зустрічний транспортний засіб фактично міг здійснити роз`їзд, не спростовують встановлених судом обставин, оскільки визначальним у цьому випадку є наявність об`єктивної можливості безперешкодного зустрічного роз`їзду транспортних засобів у місці зупинки, а не факт відсутності затору чи фактичного зіткнення транспортних засобів.
Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем доведено обставини, покладені в основу оскаржуваної постанови, а саме факт порушення позивачем вимог підпункту «ж» пункту 15.9 ПДР України.
За таких обставин поліцейський Бондаренко Р.В. встановив, зафіксував та дійшов обґрунтованого висновку про порушення п.п. «ж» п. 15.9 Правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «AudsA4», р.н. НОМЕР_1 , а як наслідок надавши правильну кваліфікацію правопорушенню, правомірно притягнув водія до адміністративної відповідальності, в межах санкції, передбаченої частиною першою статті 122 КУпАП.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги, що відповідачем доведена правомірність притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 72, ст. 77, 243-246, 250, 255, 286, 293, 297 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя С.М. Майборода
Оригінал: reyestr.court.gov.ua