Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №592/14224/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/14224/26

Провадження №3/592/2298/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Онайко Р.А., розглянувши матеріали які надійшли від Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1

за ч.1 ст.184 КУпАП,

у с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВБА №227192, 25.07.2026 близько 19:00 за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених п.2 ст.150 СК України, відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося в тому, що останній перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , без батьківської опіки та піклування, вживав алкогольні напої, а саме «Revo», об`ємом 0,5 л, вміст спирту 8,5 %, в надмірній кількості, що створило загрозу для життя та здоров`я ОСОБА_2 , чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

В судове засіданні ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи не з`явилася.

Відповідно до ст.268 КУпАП участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в даній категорії справ не є обов`язковою, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 цього Кодексу, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1).

Диспозицією ч. 1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Тобто ч. 1 ст. 184 КУпАП є бланкетною нормою та відсилає до інших нормативно-правових актів, зокрема до «передбачених законодавством обов`язків». ОСОБА_1 інкримінується порушення ч.2 ст.150 СК України, яка передбачає, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. В той же час матеріали справи не місять відомостей які саме дії чи бездіяльність вчинені ОСОБА_1 внаслідок яких було порушено ч.2 ст.150 СК України, що порушує право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, передбаченому ст. 6 Конвенції, про що ЄСПЛ зазначив у своїх рішеннях, зокрема, «Матточча проти Італії» (Mattoccia v. Italy) від 25.07.2000 (заява №23969/94, п. 59) та «Пелісьє та Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v. France) від 25.03.1999 (№ 25444/94 п. 51-52), відповідно до яких обвинуваченому слід "негайно" та "в деталях" повідомити про причину звинувачення, тобто про матеріальні факти, які стверджуються проти нього, що лежать в основі звинувачення, та про характер звинувачення, а саме: правова кваліфікація цих суттєвих фактів; надання повної, детальної інформації щодо звинувачення підсудного є важливою передумовою забезпечення справедливості провадження.

Згідно з ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за наслідками розгляду вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати.

Статтею 62 Конституції України, передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь.

При цьому, слід враховувати, що у справі про адміністративне правопорушення протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає як юридичний документ – акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою поліції справи про адміністративне правопорушення.

Наявні в матеріалах справи інші докази, а саме витяг АРМ 102; фотокопії; письмові пояснення ОСОБА_3 від 26.07.2026; письмові пояснення ОСОБА_4 від 26.07.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 ; копія паспорта ОСОБА_1 ; копія паспорта ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , через недостовірність як доказу протоколу про адміністративне правопорушення є недостатніми для прийняття рішення про вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини (яка на момент розгляду справи є повнолітньою).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі, що є предметом розгляду.

Зважаючи на вищевикладене, вважаю за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 283, 284, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Роман ОНАЙКО