Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №674/1496/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 674/1496/26

Провадження № 33/820/675/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців, -

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

За постановою суду, 30 червня 2026 року о 17 год 16 хв на 58 км + 100 м автомобільної дороги Т-23-08 "Гуків - Дунаївці - Могилів-Подільський" водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував схеми організації дорожнього руху та дорожньої обстановки, на дорозі з двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, виїхав на смугу зустрічного руху, унаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, заподіяно матеріальні збитки, травмованих осіб немає.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707265 від 30 червня 2026 року своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 11.3, 11.4 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 просить постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 липня 2026 року змінити в частині стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 6 місяців та застосувати штраф у розмірі 50 неопадаткованих мінімумів доходів громадян.

Зазначає, що не прибув до суду першої інстанції з поважної причини - у зв`язку з перебуванням дитини в лікарні, що позбавило його можливості надати суду докази та пояснення. На його думку, внаслідок цього обставини справи були встановлені неповно, а її розгляд проведено поверхово, що, своєю чергою, призвело до ухвалення надмірно суворого рішення.

Стверджує, що, накладаючи на нього адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції не врахував обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, та застосував стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, яке в цьому випадку є найсуворішим стягненням, передбаченим санкцією зазначеної статті. Вважає, що застосування такого стягнення не відповідає принципу пропорційності та не забезпечує належного балансу між характером вчиненого адміністративного правопорушення та мірою відповідальності, застосованою до нього.

Зокрема, зазначає, що вчинене ним правопорушення є необережним, не спричинило шкоди здоров`ю потерпілого, який претензій до нього не має, оскільки сторонами досягнуто повної згоди щодо компенсації завданої шкоди.

ОСОБА_1 також просить суд врахувати його активну участь у волонтерській діяльності, на підтвердження чого надано посвідчення волонтера № 423, видане 25 березня 2022 року, подяку від військової частини НОМЕР_3 , а також нагороду. Крім того, він є багатодітним батьком, що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей — ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Вказує, що матеріали провадження не містять доказів систематичного та злісного порушення ним Правил дорожнього руху, яке створювало б загрозу життю чи здоров`ю інших осіб. При цьому попередні адміністративні стягнення у виді штрафів не були пов`язані з аналогічними наслідками, а тому вважає позбавлення права керування транспортними засобами непропорційним стягненням.

Зазначає, що транспортний засіб необхідний йому для догляду за дітьми, організації доставки благодійної допомоги, а також для здійснення поїздок по країні у зв`язку з робочими питаннями.

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржувану постанову змінити в частині стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 6 місяців та застосувати штраф у розмірі 50 неопадаткованих мінімумів доходів громадян.

Потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час та дату розгляду провадження на 03 вересня 2026 року не з`явився, до апеляційного суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. Зазначав, що ОСОБА_1 визнав свою вину, вжив усіх необхідних заходів для відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, та просив суд застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційні доводи ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви суду

Відповідно до ст. 294 ч.7 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Факт учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, кваліфікація його дій та доведеність вини, в апеляційній скарзі ним не оспорюється, а тому висновок місцевого суду в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Водночас, ОСОБА_1 , не заперечуючи самого факту настання дорожньо-транспортної пригоди, не погоджується лише з накладеним місцевим судом адміністративним стягненням та просить застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно зі ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція ст.124 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Суд першої інстанції вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.

Визначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано врахував характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , дані про його особу та майновий стан, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність, а саме щире розкаяння у вчиненому, та відсутність обставин, що її обтяжують. При цьому суд обґрунтовано взяв до уваги, що ОСОБА_1 , виїхавши на смугу зустрічного руху на дорозі, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, створив безпосередню загрозу життю та здоров`ю інших учасників дорожнього руху та спричинив зіткнення двох транспортних засобів. Також судом враховано попередні притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі за ст. 130 ч. 1 КУпАП, як дані, що характеризують його особу та ставлення до дотримання Правил дорожнього руху. Застосовані раніше стягнення майнового характеру належного виховного впливу не мали.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців відповідає засадам законності та справедливості, сприяє превентивній меті запобігання вчиненню правопорушень, як безпосередньо ОСОБА_1 , так і іншими особами.

Посилання потерпілого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на визнання вини, відшкодування завданої шкоди, активну волонтерську діяльність, наявність на утриманні трьох дітей та прохання призначити адміністративне стягнення у виді штрафу не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Зазначені обставини характеризують особу правопорушника та були враховані судом, однак не є визначальними для обрання виду адміністративного стягнення. При цьому суд обґрунтовано врахував характер вчиненого правопорушення та дані про особу ОСОБА_1 , зокрема попередні притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції адміністративне стягнення, яке накладено на ОСОБА_1 у межах санкції ст.124 КУпАП, відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення, і в свою чергу є необхідним і достатнім для виправлення і виховання ОСОБА_1 дусі точного та неухильного додержання законів та запобігання новим правопорушенням.

З цих підстав, апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про наявність підстав для призначення йому менш суворого адміністративного стягнення.

Отже, стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ст.124 КУпАП, за якою її притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: