Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №604/585/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/585/26Головуючий у 1-й інстанції Федорович І.В.

Провадження № 33/817/495/26 Доповідач - Сарновський В.Я.

Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Данко А.В. на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, в дохід держави, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк - 7 (сім) років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Згідно постанови 16 травня 2026 року о 01 год 35 хв, дорога М-30 191 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, був позбавлений права керування транспортними засобами за рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.10.2025 строком - на 5 років, правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п.2.1 А Правил дорожнього руху України та ст.15 Закону України «Про дорожній рух». Дії водія кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Данко А.В. просить скасувати постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2026 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що:

в матеріалах справи відсутні належні відомості про керування ОСОБА_1 транспортним засобом;

ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія та не може бути позбавлений права керування транспортним засобом, а тому позбавлення останнього права керування транспортним засобом є незаконним, оскільки неможливо позбавити права керування особу, якій таке право не надавалось.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник — адвокат Данко А.В. не з`явились, хоча були повідомлені про час і місце апеляційного розгляду.

Від захисника надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності, оскільки ОСОБА_1 проходить військову службу в зоні бойових дій.

За таких обставин відповідно до положень ч.6 ст.294 КУпАП апеляційний розгляд проведено у їх відсутності.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції в цьому випадку не дотримався вказаних вимог закону і залишив поза увагою, не встановивши обставин, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху і кваліфікації його дій за ч.5 ст.126 КУпАП.

За змістом ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, серед іншого полягає у фактичному керуванні транспортним засобом особою, яка, у відповідних випадках, не має права керування таким транспортним засобом, була позбавлена права керування або стосовно якої встановлено відповідне обмеження, за умови повторності такого правопорушення протягом року.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідним є доведення не лише факту попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності та позбавлення її права керування транспортними засобами, а й безпосередньо факту керування нею транспортним засобом у конкретний час та за конкретних обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Саме факт керування транспортним засобом є необхідною складовою об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667194 від 16 травня 2026 року, ОСОБА_1 було інкриміновано те, що 16 травня 2026 року о 01 годині 35 хвилин на автодорозі М-30, 191 км, він, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керував транспортним засобом, чим вчинив повторно протягом року правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КупАП.

Разом з тим, один лише протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним та достатнім доказом факту керування транспортним засобом, якщо викладені у ньому відомості не знаходять належного та об`єктивного підтвердження іншими доказами у справі.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, встановлюючи факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, послався, зокрема, на протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис з бодікамер працівників поліції.

Водночас зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, які саме об`єктивно зафіксовані на відеозаписі обставини підтверджують, що саме ОСОБА_1 у зазначений у протоколі час фактично керував транспортним засобом, тобто здійснював функції водія та забезпечував його рух.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що на відеозаписі зафіксовано перебування ОСОБА_1 у безпосередній близькості до транспортного засобу, спілкування з працівниками поліції, пред`явлення документів, а також інші обставини, після зупинки транспортного засобу.

Однак, ці обставини не є доказом фактичного керування ним транспортним засобом до моменту прибуття працівників поліції.

Для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідно встановити саме обставину керування транспортним засобом, а не лише факт перебування особи біля автомобіля чи її зв`язок із цим транспортним засобом.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії, а керування транспортним засобом передбачає виконання особою функцій водія під час руху такого транспортного засобу.

Отже, сам факт належності транспортного засобу іншій особі, перебування ОСОБА_1 біля нього, наявність у нього посвідчення водія або відомості про попереднє позбавлення права керування транспортними засобами не доводять того, що саме він здійснював керування транспортним засобом 16 травня 2026 року о 01 годині 35 хвилин.

Водночас матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував фактич керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Не містять матеріали справи і таких об`єктивних даних, як відеозапис моменту руху транспортного засобу, його зупинки саме ОСОБА_1 або перебування останнього на місці водія, які би підтверджували факт керування і давали апеляційному суду підстави для спростування доводів апеляційної скарги.

При цьому попередні постанови судів, якими ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якими його позбавлено права керування транспортними засобами, підтверджують лише факт наявності у нього відповідного правового статусу на час події, але не підтверджують факту керування транспортним засобом саме 16 травня 2026 року.

Так само довідка про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія не є доказом того, що у конкретний час, зазначений у протоколі, він фактично керував транспортним засобом.

Таким чином, суд першої інстанції фактично ототожнив факт позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами та наявність у нього попередніх притягнень до адміністративної відповідальності із фактом його керування транспортним засобом під час події 16 травня 2026 року. Проте такі обставини є різними за своїм змістом і правовим значенням.

Для встановлення складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідним є доведення сукупності обставин, у тому числі фактичного керування транспортним засобом особою, яка має відповідний статус, та повторності такого правопорушення протягом року.

Апеляційний суд також враховує, що відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У цьому випадку доказів, які би у своїй сукупності та взаємному зв`язку поза розумним сумнівом підтверджували саме факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час та місці, зазначених у протоколі, матеріали справи не містять.

При цьому висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 «з власної волі та свідомо сів за кермо та привів у рух транспортний засіб», фактично ґрунтується на припущенні, оскільки у постанові не наведено конкретного належного та допустимого доказу, який би підтверджував саме такі дії особи.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на наведене апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено необхідну для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності обставину — факт керування ним транспортним засобом 16 травня 2026 року о 01 годині 35 хвилин на автодорозі М-30, 191 км.

За таких обставин працівниками поліції при оформленні матеріалів справи не було зібрано належні та допустимі докази, які би підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КупАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки у ході апеляційного розгляду не встановлено належними та допустимими доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що провадження у справі щодо нього підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Данко А.В. — задовольнити.

Постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2026 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя