Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №461/3556/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/3556/26 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І. Р.

Провадження № 33/811/1322/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., з участю представника ОСОБА_1 – адвоката Сівоздрава А.А., представника митниці –Кирчея Ю.Я., розглянувши апеляційну скаргу представника – адвоката Сівоздрава Анатолія Анатолійовича на постанову Галицького районного суду міста Львова від 30 червня 2026 року,

встановив:

постановою Галицького районного суду міста Львова від 30 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.3 ст.471 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн штрафу в дохід держави.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил від 16 березня 2026 № 0417/UA209000/2026 – слід конфіскувати в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Державної митної служби України 379,66 грн витрат за зберігання товару на складі митниці.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,6 грн судового збору.

Відповідно до постанови. 16.03.2026 року о 14 год. 36 хв. в пункт пропуску для автомобільного сполучення «Краківець-Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці на виїзд з України в Республіку Польща прибув транспортний засіб марки «Skoda Roomster» реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна, по смузі руху позначеної символами «зелений коридор», під керуванням гр. України ОСОБА_1 .

При візуальному огляді транспортного засобу марки «Skoda Roomster» реєстраційний номер НОМЕР_1 гр. України ОСОБА_1 заявив про наявність у нього особистих речей та комплектуючих для БПЛА, які знаходились у багажному відділенні даного транспортного засобу.

Під час виконання завдань, сформованих на підставі системи управління ризиками, п. 1 ч.1 ст.320 МК України, 16.03.2026 на митному посту «Краковець» Львівської митниці, проведено митний огляд автомобіля марки «Skoda Roomster» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті якого у багажному відділенні зазначеного транспортного засобу в картонних коробках виявлено: котушка оптоволоконна, як закінчений готовий виріб, який створений для управління літаючих апаратів БПЛА-ударні дрони (що має ознаки товарів, які належать до позицій списку ML10.c) у кількості 2 шт, котушка оптоволоконна для з`єднання наземної станції, як закінчений готовий виріб, який створений для управління літаючих апаратів БПЛА-ударні дрони (що має ознаки товарів, які належать до позицій списку ML10.c) у кількості 1 шт, комплектуючі монітори до станції управління, які створені для управління літаючих апаратів БПЛА-ударні дрони (що має ознаки товарів, які належать до позицій списку ML10.c) - торгової марки «Hawk Eye FPV» у кількості 3 шт, поворотні багатофункціональні штанги до станції управління, які створені для управління літаючих апаратів БПЛА-ударні дрони (що має ознаки товарів, які належать до позицій списку ML10.c) у кількості 2 шт.

Відповідно до Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю затвердженого постановою КМ України №1807 від 20.11.2003, непілотовані «літальні апарати» та «літальні апарати, легші за повітря», а також супутнє обладнання, як наведено нижче, та спеціально розроблені для них компоненти: «ML10.C - «БПЛА», дистанційно пілотовані літальні апарати (Remotely Piloted Air Vehicles, RPVs), автономні програмовані літальні апарати і безпілотні «літальні апарати, легші за повітря» підлягають державному контролю.

Висновком спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень держмитслужби № 1420003302-0202 від 28.04.2026 встановлено, що надані на експертизу пристрої, які вилучені у справі про порушення митних правил № 0417/UA209000/2026, ідентифіковано як: 2 (два) оптичні волоконні модулі, невідомого виробництва, що призначені для встановлення на FPV (First Person View) безпілотні літальні апарати (БПЛА) як загального цивільного використання так і військового призначення, для здійснення безперешкодного зв`язку під час керування та відеоспостереження; бухта з оптичним волоконним кабелем невідомого виробництва, невідомої довжини, що оснащена оптичними з`єднувачами та пристроєм для розмотування/змотування кабелю; 3 (три) монітори «FPV Hawkeye Captain X Dual 5.8GHz DVR 10.2», модель «Little Pilot Captain X», виробництва «Hawkeye», Китай, в комплекті з інструкцією, елементами кріплення, антенами та кабелями; 2 (два) обертових пристрої невідомого виробництва, що імовірно призначені для позиціювання (зміни напряму випромінювання/приймання) будь-яких антен, в тому числі і таких, що використовуються для здійснення зв`язку при дистанційному пілотуванні БПЛА.

Таким чином гр. України ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю «зелений коридор», тобто переміщував через митний кордон товар переміщення якого через митний кордон України обмежено законодавством України.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.471 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 – адвокат Сівоздрав А.А. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Галицького районного суду міста Львова від 30 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 471 МК України та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Зобов`язати Львівську митницю повернути ОСОБА_1 вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 0417/UA209000/26 від 16.03.2026 предмети, а саме: два оптоволоконні модулі (котушки); один оптоволоконний кабель для з`єднання наземної станції, три FPV монітори торгової марки «Hawk Eye» та два поворотні багатофункціональні елементи (пристрої) станції управління.

В обґрунтування апеляційних вимог стверджує, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать доказам, які є в матеріалах справи.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що у даній справі митним органом не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, що вилучені у ОСОБА_1 оптичні волоконні модулі, оптичний кабель, FPV монітор та обертові пристрої належать до товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законом, чи для їх пропуску через митний кордон вимагалося отримання документів, дозволів або висновків уповноважених державних органів. Так само матеріали справи не містять належних доказів того, що зазначені товари підпали під будь-який випадок, передбачений ч.1 ст.196 МК України. За таких обставин висновок суду про порушення ОСОБА_1 порядку переміщення товарів через митний кордон України є необґрунтованим.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, що свідчить про незаконність та необґрунтованість постанови місцевого суду.

Апелянт наголошує, що диспозиція ч.3 ст. 471 МК України встановлює відповідальність виключно за недекларування товарів, щодо яких законодавством України встановлено заборони та /або обмеження на їх переміщення через митний кордон України.

У матеріалах справи наявний висновок спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень держмитслужби № 1420003302-0202 від 28.04.2026, яким підтверджено, що вилучені товари не належать до товарів військового призначення або подвійного використання, вони не є товаром, на переміщення яких поширюється відповідна заборона чи обмеження. Відтак у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення за ч.3 ст. 471 МК України.

Зазначає, що судом першої інстанції не встановлено обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення та неправильно визначено предмет доказування. Безпосереднім об`єктом правопорушення є встановлений законодавством порядок переміщення громадянами товарів через митний кордон, декларування та дотримання заборон і обмежень щодо їх ввозу та вивозу.

Тобто суд, притягуючи особу до адміністративної відповідальності повинен був встановити які саме товари переміщуються через митний кордон, чи належать вони до товарів військового призначення або товарів подвійного використання,; чи підпадають під конкретну позицію.

Списку товарів військового призначення, затвердженого постановою КМ України №1807; чи підпадають вони державному експортному контролю; чи вимагало їх переміщення отриманню відповідного дозволу або висновку Державної служби експортного контролю України. Жодної із зазначених обставин суд першої інстанції належним чином не встановив.

Покликання суду на висновок Спеціалізованої лабораторії Дермитслужби в рішенні описаний вибірково, однак експерт чітко вказав: «Надані на експертизу пристрої не мають ознак товарів, зазначених у переліках товарів військового призначення або подвійного використання, що підлягають державному експортному контролю». Натомість суд зробив висновок, що вилучені у ОСОБА_1 оптичні волоконні модулі, оптичний кабель, FPV-модулі та обертові пристрої належать до товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю відповідно до позиції ML10.c Списку товарів військового призначення, затвердженого постановою КМ України №1807. Але при цьому суд не встановив того, що конкретний товар відповідає критеріям визначеним Законом України № 549-IV та контрольною позицією ML10.c, тобто є спеціально розробленим, спеціально призначеним або спеціально модифікованим компонентом, який підлягає державному експортному контролю.

Апелянт покликається, що суд вийшов за межі висновку Спеціалізованої лабораторії Дермитслужби та безпідставно доповнив його власним висновком щодо належності вилучених товарів до товарів військового призначення, та які не підтверджуються матеріалами справи.

Також суд зробив висновок про те, що вилучені предмети не є зразками-прототипами, який ґрунтується на припущеннях та спростовується матеріалами справи.

Походження товарів підтверджено письмовими доказами, а саме технічним завданням до Специфікації від 12.01.2026 до Договору підряду № ФТ- 2025/08/360 від 25.08.2025 та Актом приймання передачі до зазначено технічного завдання. Зі змісту цих документів вбачається, що це є 3D-друковані зразки-прототипи, які передані виконавцю як вихідні дані для виконання конструкторських робіт. ( а.с. 40-48).

Умовами Договору передбачено, що 3D-друковані моделі використовуються виключно для виконання визначених договором робіт та після завершення проекту підлягають поверненню замовнику. Отже їх функціональне призначення виключає можливість розцінювати предмети як готову серійну продукцію, товар військового призначення або вироби, призначені для самостійного використання. Про це суду було надано письмові пояснення, які були проігноровані (а.с.16, 371-375).

Крім того суд не встановив правових підстав з яких вилучені товари підлягали саме письмовому декларуванню. Судом не зазначено чіткої норми законодавства, яким би зобов`язувало ОСОБА_1 письмово декларувати товар при перетині митного кордону, якщо ним було усно все задекларовано і товар був у візуальному доступі для митників. Також суд помилково дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 порушив порядок проходження митного контролю через рух смуги «Зелений коридор», оскільки судом не встановлено чітко, що переміщуваний товар підлягає обов`язковому декларуванню.

Отже суд першої інстанції фактично поставив правовий наслідок попереду юридичних підстав його виникнення, спочатку визнав неправомірним проходження митного контролю через смугу руху «зелений коридор» а вже потім, без належного доказового обґрунтування дійшов висновку, що вилучені товари є такими, переміщення яких обмежено законодавством України. Такий підхід суперечить вимогам статей 366,471 МК України.

Крім того апелянт вважає, що застосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у виді конфіскація виявленого майна є безпідставне та невмотивоване, оскільки про це нічого не зазначено в постанові. Немає обґрунтування пропорційності такого втручання у право власності ОСОБА_1 та суд не пояснює чому застосування менш суворого адміністративного стягнення було б недостатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом скерування електронної повістки на номер телефону і це підтверджено, згідно повідомлення у додатку «Viber» від 24.08.2026, що відповідає вимогам Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасника судового процесу, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №28 від 23.01.2023 року. Про причину неявки ОСОБА_1 не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник - адвокат Сівоздрава А.А. повідомив, що слухання справи можна здійснювати без участі його довірителя ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення апелянта – адвоката Сівоздрава А.А., який просив задовольнити апеляційні вимоги в повному обсязі, думку представника Львівської митниці Кирчея Ю.Я., який просив відмовити у задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Так, ст.458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також; з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 495 МК України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.5 ст.366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно із ч. 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарівчерез митний кордон України.

Диспозицією ч.3 ст.471 МК передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).

Судом встановлено, що під час візуального митного огляду працівниками митниці транспортного засобу марки «Skoda Roomster» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням гр. України ОСОБА_1 , з його усного заявлення було виявлено наявність у нього особистих речей та комплектуючих для БПЛА, які знаходились у багажному відділенні даного транспортного засобу.

За визначенням ст. 370 МК України, виявлені предмети правопорушення, не включені до переліку товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян.

Згідно із ч.2 ст.196 МК України товари (крім товарів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та порядку, встановлених статтями 376 і 378 цього Кодексу), на пропуск та/або випуск яких відповідно до закону потрібні документи та/або відомості, передбачені частиною першою статті 197 цього Кодексу, державних органів, установ та організацій, уповноважених на їх видачу, - в разі відсутності таких документів та/або відомостей.

Відповідно до ч.1 ст.197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Законом України від 20.02.2003 № 549-IV «Про Державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» визначено термін «вироби військового призначення» - озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби для їх виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або використання зазначених виробів.

Згідно положень п.6 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого Постановою КМ України №86 від 28.01.2004, встановлено, що у разі переміщення товарів через митний кордон України їх митний контроль та митне оформлення здійснюються у порядку, встановленому митним законодавством. Під час митного оформлення товарів разом з іншими документами, необхідними для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, суб`єкт або іноземний суб`єкт відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України на вимогу митниці зобов`язаний надати оригінал дозволу або висновку Держекспортконтролю.

Відповідно до Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю» затвердженого постановою КМ України №1807 від 20.11.2003, непілотовані «літальні апарати» та «літальні апарати, легші за повітря», а також супутнє обладнання, як наведено нижче, та спеціально розроблені для них компоненти: «ML10.c – «БПЛА», дистанційно пілотовані літальні апарати (Remotely Piloted Air Vehicles, RPVs), автономні програмовані літальні апарати і безпілотні «літальні апарати, легші за повітря» підлягають державному контролю.

Викладений у судовому рішенні висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: даними, що містяться в протоколі про порушення митних правил від 16.03.2026 № 0417/UA209000/2026; свідоцтвом про реєстрацію т/з; доповідною запискою; описом предметів; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; висновком спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень держмитслужби № 1420003302-0202 від 28.04.2026, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 471 МК України недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

На підставі наведеного, суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.471 МК України та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн із конфіскацією вилученого товару.

Згідно положень ст. 366 Митного кодексу України, двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор2) для проходження митного контролю за двоканальною системою. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік товарів, що не підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 57 ст. 4 МК України товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Громадянин ОСОБА_1 , за власним переконанням, здійснив перетин митного кордону на виїзд з України скориставшись «зеленим коридором», відповідно звільнявся від подання письмової митної декларації.

Однак наявні в багажному відділення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 різноманітні деталі до літаючих БПЛА, які знаходилися в картонних коробках, не можуть бути віднесені до категорії особистих речей, відповідно потребували письмового декларування із зазначенням вартості даних речей, які не повинні були перевищувати вартість еквівалентну 10 000 доларів США.

Протокол про порушення митних правил №0417/UA209000/2026 від 16.03.2026, в якому розписані зміст всіх статей МК України, які водію потрібно було зрозуміти, був складений в присутності ОСОБА_1 і ним підписаний та власноруч зазначено , що зі змістом протоколу ознайомлений, зауважень не має (а.с.6-11 т.1).

У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що є начальником виробництва лиття пластику на підприємстві, відповідно він знав достовірно де і як можуть використовуватися деталі, які він вивозив за межі території України під час дії воєнного стану.

Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Законом України від 20.02.2003 №549-IV «Про Державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» визначено термін «вироби військового призначення» - озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби для їх виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або використання зазначених виробів.

Згідно положень п. 6 «порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання», затвердженого Постановою КМ України №86 від 28.01.2004, встановлено, що «У разі переміщення товарів через митний кордон України їх митний контроль та митне оформлення здійснюються у порядку, встановленому митним законодавством.

Під час митного оформлення товарів разом з іншими документами, необхідними для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, суб`єкт або іноземний суб`єкт відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України на вимогу митниці зобов`язаний надати оригінал дозволу або висновку Держекспортконтролю».

Митне оформлення товарів здійснюється з умови надходження до Держмитслужби від Держекспортиконтролю дозволів та висновків в електронній формі через електронну систему в галузі державного експортного контролю.

Зазначені дозволи та висновки містять довідкову інформацію щодо кодів товарів згідно з УКЗЕД. Єдиною ознакою для прийняття рішення щодо митного оформлення товару є відповідальність фізичних ознак заявленого до митного оформлення товару його найменування та опису товару, наведеному в Єдиному списку товарів подвійного використання.

Відповідно до єдиного списку товарів подвійного використання, затвердженого цією постановою, під номером п. 9А012.А зазначені «БПЛА» або безпілотні «дирижаблі», відповідне обладнання та компоненти.

Згідно з постановою КМУ № 1378 від 09.12.2022 року, на період дії воєнного стану в Україні імпорт (ввезення) БПЛА та комплектуючих до них (включно з позицією 9A012) здійснюється без надання дозвільних документів Державної служби експортного контролю України.

Однак у даній постанові немає таких виключень на експорт (вивезення) БПЛА та комплектуючих до них.

Апеляційні покликання представника ОСОБА_1 про те, що, на його думку, суд першої інстанції вибірково взяв дані зазначені у висновок спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень держмитслужби № 1420003302-0202 від 28.04.2026, яким підтверджено, що вилучені товари не належать до товарів військового призначення або подвійного використання, вони не є товаром, на переміщення яких поширюється відповідна заборона чи обмеження, є необгрутованими, оскільки в описовій частині висновку в окремих пунктах при описі деталей зазначено чіткий висновок про можливість подвійного використання деталей (а.с.46 – висновок п.12 п.п.1, т.1).

Враховуючи зазначене вище ОСОБА_1 не задекларував товар, що підпадає під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та який переміщується громадянами, тим самим вчинивши порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 471 МК України.

Таким чином, при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.

Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги про невмотивованість та незаконність постанови судді є безпідставними та необґрунтованими.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування та винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 530 МК України, апеляційний суд,

постановив:

апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Сівоздрава Анатолія Анатолійовича – залишити без задоволення.

Постанову Галицького районного суду міста Львова від 30 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА