Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №450/2250/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №450/2250/26

Суддя: Данилів Є. О.

Справа № 450/2250/26 Провадження № 2/450/2175/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Хохолик О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача через систему «Електронний Суд» звернулась в Пустомитівський районний суд Львівської області з позовом, у якому просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1843755 укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «Слон Кредит» 21.09.2024 року, у розмірі 18161,72 грн., яка складається з 3498,98 грн. заборгованості за тілом кредиту, 7662,74 грн. заборгованості за відсотками та 7000 грн. заборгованості за пенею/штрафами.

Мотивувала позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ «Слон Кредит» і уклала 21.09.2024 року кредитний договір № 1843755, отримавши грошові кошти для власних потреб. Зауважила, що вказаний договір складений в електронному варіанті та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису. Вказала, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася згадана заборгованість. Зазначила, що 15.07.2025 року між ТзОВ «Слон Кредит» та ТзОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-17/25, відповідно до якого, а також згідно з реєстром прав вимоги до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1843755 від 21.09.2024 року. Враховуючи наведене, просила позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 07.05.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що 21.09.2024 року ОСОБА_1 уклав з ТзОВ «Слон Кредит» кредитний договір № 1843755 шляхом підписання такого, додатку № 1 до нього, анкети-заяви, інформаційного повідомлення споживача та паспорту споживчого кредиту електронним підписом у виді одноразових ідентифікаторів E921, внаслідок чого отримав кредит у розмірі 3500 грн. строком на 360 днів зі сплатою 1,00% на день за зниженою відсотковою ставкою протягом перших 30 днів кредитування та 0,980% на день протягом наступного строку кредитування.

Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 1843755 від 21.09.2024 року, що підтверджується листом ТзОВ «Пейтек» № 20250708-2288 від 08.07.2025 року.

27.06.2025 року між ТзОВ «Слон Кредит» та ТзОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-17/25, відповідно до умов якого первісний кредитор ТзОВ «Слон Кредит» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Свеа Фінанс» свої права вимоги за кредитними договорами, натомість фактор сплачує первісному кредитору грошові кошти за відступлення права вимоги.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-17/25 від 27.06.2025 року, ТзОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТзОВ «Свеа Фінанс» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1843755 від 21.09.2024 року у розмірі 18161,72 грн., яка складається з 3498,98 грн. заборгованості за тілом кредиту, 7662,74 грн. заборгованості за відсотками та 7000 грн. заборгованості за пенею/штрафами.

Із розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТзОВ «Слон Кредит», вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 18161,72 грн., яка складається з 3498,98 грн. заборгованості за тілом кредиту, 7662,74 грн. заборгованості за відсотками та 7000 грн. заборгованості за пенею/штрафами.

З урахуванням викладеного, змісту додатків до позовної заяви як кожен окремо, так і у сукупності, належно підтверджують перехід до ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги за договором кредиту, укладеним відповідачем з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».

Статтею 512 ЦК України визначені загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні, відповідно якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України - заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Імперативними правилами ст. 525 ЦК України, встановлено що одностороння відмова від виконання договору не допускається

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Нормою ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонам.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Приписами ч. 2 ст. 1048 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Свої зобов`язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору.

Проте, боржник ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконав та допустив заборгованість за вищевказаним договором про надання споживчого кредиту. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3498,98 грн. та 7662,74грн. заборгованості за процентами.

Водночас, щодо вимоги позову про стягнення з відповідача 7000,00 грн. штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що кредитний договір укладений 21.09.2024 року в період дії воєнного стану, стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 7000,00 грн., не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставіст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 636,25 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКППП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором позики № 1843755 від 21.09.2024 року у розмірі 11 161,72 грн., яка складається з 3498,98 грн. заборгованості за тілом кредиту, 7662,74 грн. заборгованості за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКППП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 1636 грн. 25 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», м.Київ, вул.Іллінська, б.8

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29.06.2026 року.

СуддяЄ. О. Данилів

Оригінал: reyestr.court.gov.ua