Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №335/6000/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/6000/26 2/335/3256/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 вересня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючого судді Соболєвої І. П., за участі секретаря судового засідання Караулова Б. Д. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: вул. Перемоги, 107Б, м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представниці адвокатки Сімонець Євгенії Олександрівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в особі представниці адвокатки Сімонець Є. О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, мотивуючи вимоги тим, що 11.04.2025 сторони уклали шлюб у Олександрівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за актовим записом № 363.

Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на сьогодні малолітній син сторін проживає разом з матір`ю, батько дитини ухиляється від утримання дитини, так і від утримання дружини, яка займається доглядом за дитиною до досягнення нею трьох років.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , має стабільний заробіток, а тому може утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років.

Позивачка станом на сьогодні не працевлаштована, адже займається доглядом за дитиною до досягнення нею трьох років.

У зв`язку з цим позивачка потребує утримання з боку чоловіка та вимушена звернутися до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на її утримання, як дружини у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі до суду позову і до досягнення дитиною – ОСОБА_4 трьох років.

Ухвалою від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи, встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті справи (а.с. 17).

Заяв по суті справи не надходило.

У судове засідання позивачка не прибула, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлена судом належним чином. 31.08.2026 від позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, за відсутності зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України на підставі ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Згідно з вищезазначеними положеннями законодавства з опублікуванням оголошення про виклик, яке здійснене 03.06.2026, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 37).

Крім зазначеного, копію ухвали від 01.06.2026 разом із копією позовної заяви з додатками було направлено відповідачеві рекомендованим листом із повідомленням за адресою його зареєстрованого місця перебування як ВПО, однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою відділу поштового зв`язку від 07.06.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою.

Додатково СМС-повістку було доставлено 01.06.2026 на номер телефону відповідача, зазначений позивачем в позовній заяві (а.с. 21). Також копію ухвали про відкриття провадження разом з позовною заявою було надіслано та доставлено 01.06.2025 на адресу електронної пошти військової частини НОМЕР_1 , в якій відповідач проходить військову службу (а.с. 20).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 190 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобовязані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також Верховний Суд у постанові від 11.06.2021 у справі № 2-6236/11, провадження № 61-6596ск20, сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Оскільки копія ухвали суду про відкриття провадження у справі разом із копіями позовної заяви з доданими до неї документами надсилались відповідачеві за його зареєстрованим місцем перебування, та враховуючи, що відповідач не повідомив суд про зміну адреси проживання, тому з урахуванням вищезазначених вимог процесуального закону, суд доходить висновку, що відповідачеві були у встановленому порядку вручені вказані документи в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця перебування.

Тому, враховуючи, що відповідач, будучі належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання не з`явився до суду, не подав відзиву на позовну заяву, а від позивачки не надходило заперечень проти заочного розгляду справи, судом в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів (із занесенням до протоколу судового засідання) відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

31.08.2026 суд завершив розгляд справи та перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для складання повного тексту до 04.09.2026.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив таке.

Відповідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 , виданого 11.04.2025 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса) сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11.04.2025 за актовим записом № 363 (а.с. 7).

Від шлюбу мають спільну малолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , виданим 12.08.2026 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 576 (а.с. 6).

Малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачем ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 04.09.2026.

У зв`язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивачка немає змоги працювати і утримувати себе, інших доходів не має.

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються ст.ст. 75, 84 СК України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на аліменти у дружини – матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині – матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).

Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, – можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, отримує дохід перебуваючи на військовій службі ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується Відповіддю з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи. Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що він не має можливості надавати таку допомогу дружині.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Також, суд, при встановленні розміру аліментів враховує стан здоров`я та матеріальне становище позивача, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів.

В добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивачка та відповідач не вирішили.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.05.2026 року і до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставини, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, матеріали справи не містять, відповідачем не наведені.

За змістом ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка була звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, відповідно до Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1 331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 19, 23, 76 – 80, 95, 141, 223, 259, 274, 279, 280 – 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представниці адвакатки ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.05.2026 і до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Рішення складено 04.09.2026.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , УНЗР: 19930729-01652, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ; взятий на облік як ВПО за адресою АДРЕСА_4 .

Суддя І. П. Соболєва