Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №335/3795/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №335/3795/26

Суддя: Мінаєв М. М.

1Справа № 335/3795/26 3/335/967/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Мінаєв М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Канади

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВстановиВ:

09.04.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 631378 від 03.04.2026 щодо громадянина Канади ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу, 03.04.2026 о 23 год. 04 хв. в м. Запоріжжя, по вул. Перемоги, біля буд. 29, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем PORCHE CAYENNE, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та (або) в медичному закладі відмовився на місці зупинки, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування відсторонений, про повторність попереджений.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , викликався до суду для участі у розгляді справи на 24.04.2026, 19.05.2026, 19.06.2026, 10.08.2026 та 03.09.2026 за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, що була вказана ним безпосередньо при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, однак до суду повернулися конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Окрім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був проінформований про те, що йому слід очікувати виклику до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.

В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008р.) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Зважаючи на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а також на те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, справу розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд виходить з такого.

Як випливає з доданих до протоколу матеріалів, ОСОБА_1 є громадянином Канади, який проходить військову службу в Україні і документований військовим квитком НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Порядок проведення медичного огляду на стан сп`яніння та фіксації його результатів регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі – Інструкція № 1452); Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі – Інструкція № 1395); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (надалі – Порядок № 1103).

Зокрема, відповідно до п. 7 Інструкції № 1452, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З наведеного випливає, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у формі відмови від походження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння полягає у відмові особи як від проходження огляду поліцейським на місці зупинки, так і від проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я.

На доданому до протоколу відеозаписі з б/к 470920, XIAOMI 70MAI, що містяться на CD-диску, зафіксовано, що автомобіль PORCHE CAYENNE, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , був зупинений працівниками патрульної поліції. В ході їх спілкування з водієм патрульні поліцейські виявили, що він є іноземцем і спілкується англійською мовою. Патрульні поліцейські в межах своїх знань англійської мови повідомили водію, що від нього чутний запах алкоголю. В подальшому відеозапис містить розмови між патрульними поліцейськими з приводу того, як саме треба висунути вимогу щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в тому числі із застосуванням мобільних застосунків з перекладу. Однак відеозапис не містить чіткої і недвозначної фіксації моменту, коли водію Ут ОСОБА_2 було зрозумілою йому мовою запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а також не містить фіксації його чіткої і недвозначної відмови від проходження такого огляду.

Більше того, з розмов між патрульними поліцейськими на відеозаписі можна зробити висновок, що у них не було при собі портативного газоаналізатора для проходження огляду на місці зупинки, і тому вони не мали можливості безпосередньо запропонувати йому такий огляд.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом факту відмови вказаного водія від огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, - адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях.

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку.

За таких обставин, суддя вважає, що при складенні матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_3 не зібрано переконливих доказів його вини, що позбавляє суд можливості вирішити питання про наявність складу правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст. ст. 247, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.М. Мінаєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua