Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №333/6870/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6870/26

Провадження №2/333/5115/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Варнавської Л.О., за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Какулія Отарі Євгеновича звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачкою, який було зареєстровано 13.09.2003 року Фруктовською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області, актовий запис № 12.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що від шлюбу вони з відповідачкою мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак з 2025 року подружжя фактично припинило будь-які шлюбні стосунки та спілкування один з одним. Наразі відповідачка разом з дитиною проживає окремо від позивача в Чеській Республіці, їх рідке спілкування стосується виключно інтересів неповнолітнього сина. Тривале окреме проживання подружжя призвело до поступового зникнення любові та поваги між ними, що вплинуло на можливість проживання разом однією сім`єю в подальшому. Наразі подружжя не веде спільне господарство та не має спільного сімейного бюджету. Як зазначає позивач, формальний характер шлюбу з відповідачкою суперечить його інтересам, оскільки він бажає створити нову сім`ю. Подружні стосунки з відповідачкою, як і спільне проживання, завершені остаточно та не мають жодних шансів на відновлення, на примирення та збереження шлюбу з відповідачкою позивач не згодний. Просить шлюб розірвати, заходи доля примирення не вживати.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно і належним чином. Від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява в якій він просив розглядати справу без його участі та участі позивача та задовольнити позовні вимоги.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку шляхом надіслання судової повістки на адресу її електронної пошти та шляхом розміщення оголошення на сайті суду, оскільки остання зареєстрована на території м. Мелітополь, яка є тимчасово окупованою територією України.

02.09.2026 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про визнання позову, просила справу розглянути без її участі, проти розірвання шлюбу не заперечувала.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Фруктовською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області встановлено, що 13.09.2003 року сторони зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 12.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим Фруктовською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області, актовий запис № 17.

Судом також встановлено, що сім`я розпалася остаточно, спільне господарство не ведеться, бажання до примирення у сторін відсутнє. Відновити шлюб неможливо, так як, між сторонами відсутня любов, взаємна довіра і повага.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Згідно з ч.ч.3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст.111 Сімейного кодексу України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

У даному випадку позивач вважає неможливим з моральної точки зору продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов`язати його прийняти заходи до примирення.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, що мають істотне значення.

На підставі ч.1 ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.21, 56, 110, 111, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13, 77-81, 133, 137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який було зареєстровано 13.09.2003 року Фруктовською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області, актовий запис за №12.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 – залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська