Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №299/2716/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2716/26

Номер провадження 2/299/1357/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Надопта А.А., за участю секретаря Стрижак О.М. розглянувши у відкритому сужовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

17.06.2026 р. позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивача - ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько - ОСОБА_3 .

Після смерті матері залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Житловий будинок належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме:

-1\2 частина будинку на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Виноградівською державною нотаріальною конторою від 08.09.1955 року, зареєстровано в реєстрі за № 3641;

-1\2 частина на підставі договору купівлі- продажу , посвідченого Виноградівською державною нотаріальною конторою від 29.07.1966 року , зареєстровано в реєстрі за № 2718.

Позивач постійно проживав і був зареєстрований в цьому будинку з народження і до сьогоднішнього дня, Спадщину прийняв згідно до статті 1268 ЦК України.

Позивач звернувся до державного нотаріуса для оформлення свої спадкових прав, однак отримав відмову, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок.

В судове засідання позивач не з`явився, однак його представник, адвокат Дидинська Б.М. направила до суду клопотання, в якому підтримала позовні вимоги і просила такі задоволити.

Представник відповідача, Виноградівської міської ради в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Оскільки, сторони в судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України - не здійснюється.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе у судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України).

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.08.1995 р. серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.08.2005 р. серії НОМЕР_2 .

Родинні відносини між позивачем та померлими підтверджуються свідоцтвом про народження позивача НОМЕР_3 виданого 13.12.1979 року

Після смерті спадкодавця – матері позивача відкрилася спадщина на належне їй майно.

Спадщина складається із житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 і який належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме:

-1\2 частина будинку на підставі договору купівлі-продажу , посвідченого Виноградівською державною нотаріальною конторою від 08.09.1955 року, зареєстровано в реєстрі за № 3641;

-1\2 частина на підставі договору купівлі- продажу , посвідченого Виноградівською державною нотаріальною конторою від 29.07.1966 року , зареєстровано в реєстрі за № 2718.

Спадковий будинок є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , був придбаний у шлюбі батьками позивча, хоча зареєстрований за матір"ю.

Документи на будинок оформлені ще в 1955 та 1966 роках, але батьками позивча загублені , є лише копії, отиримані в інвентарбюро.

Інвентаризаційна вартість будинку становить 248 099 \двісті сорок вісім тисяч дев"яносто дев"ять\ гривень, що підтверджується довідкою, виданою директором КП "Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації" за №469 від 22.05.2025 року.

Згідно технічного паспорта на будинок загальна корисна площа будинку становить 36.3 кв.м., в тому числі житлова -21.3 кв.м.

На момент смерті матері, позивач проживав і був зареєстрований АДРЕСА_1 , що підтверджується копією його паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 від 05.02.2007 року

Спадщину позивач прийняв в силі ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, так як проживав та був зареєстрований разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При зверненні до Виноградівської державної нотаріальної контори, нотаріусом позивачу було надано письмовий лист-відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом) від 17.06.2025 р. №227/01-16 згідно якої позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності спадкового майна спадкодавцеві

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у по господарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, згідно п.6 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.16, 328, 392, 1216, 1220, 1216, 1222, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297 Цивільного кодексу, керуючись ст.ст.2,4,19, 23, 27, 175-177, 315 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , мешканцем АДРЕСА_1 , право власності в цілому на житловий будинок з надвірними спорудами загальною корисною площа будинку становить 36.3 кв.м., в тому числі житловою -21.3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батьків.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГоловуючийНадопта А. А.