Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №692/1969/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1451/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №692/1969/25 Категорія: 304090000 Чепурний О.П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»(далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.07.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №1417-4446. Кредитний договір разом з правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 8 200,00 грн.; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 21 днів, знижена % ставка –1,50% в день; стандартна % ставка – 1,50 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач не повернув кредит, внаслідок чого станом на 10.11.2025 року загальний розмір грошових вимог кредитора до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становлять 49 470,60 грн., що складається з

- простроченої заборгованості за кредитом – 8 200,00 грн.;

- простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 40 040,60 грн.;

- прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту – 1 230,00 грн.

Позивачем було частково списано заборгованість за нарахованими процентами в сумі 8 470,60 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 41 000,00 грн., а тому просить стягнути частину заборгованості, а саме 41 000,00 грн., що складається з

- простроченої заборгованості за кредитом – 8 200,00 грн.;

- простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 32 800,00 грн.

Позивач вважає, що його позовні вимоги, викладені в позовній заяві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1417-4446 від 04.07.2024 року в розмірі 41 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання по договору, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем не підтверджено належними доказами факту перерахування коштів.

Крім того, вказує, що розмір відсотків у 4 рази перевищує тіло кредиту і є явно завищеними, а тому їх стягнення у даному розмірі є неможливим з огляду на положення ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вказує, що на виконання та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор А0571, для підписання кредитного договору №1417-4446 від 04.07.2024 року.

Зазначають, що на підтвердження укладання кредитного договору №1320-6525 від 23.12.2023 року відповідачем з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було надано до суду електронний доказ в паперовій формі (роздруківка тексту кредитного договору), підписаний одноразовим ідентифікатором «А0571». Вказане свідчить про укладення кредитного договору в електронній формі.

Відповідачем задля ідентифікації було використано систему BankID НБУ.

Зазначає, що первинні бухгалтерські документи по рахунку клієнта, належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Оскільки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг. а саме надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь-який первинний бухгалтерський документ стосовно рахунку ОСОБА_1 чи будь-які документи про отримання відповідачем кредитних коштів є неможливим.

Перерахування коштів відбулося на картковий рахунок вказаний ОСОБА_1 під час заповнення заявки.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надавались квитанції від АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту №1417-4446 від 04.07.2024 року, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 .

Нарахування відсотків здійснено у відповідності до умов договору, а саме за період з 04.07.2024 року по 30.12.2024 року (включно) нарахування процентів відбувалося за стандартною процентною ставкою – 1,50%, за період 31.12.2024 року по 03.07.2025 року (включно) нарахування відбувалося за процентною ставкою – 1,18% вдень.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.

При розгляді справи встановлено, що 04.07.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1417-4446. Предметом договору стало те, що кредитодавець відкрив для позичальника кредитну лінію шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем відсотки за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Розділ 4 передбачає порядок та умови надання кредиту, порядок сплати процентів за користування кредитом. Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 8 200,00 грн., дата надання/видачі кредиту: 04.07.2024, тип процентної ставки – фіксована, базовий період складає 21 календарних днів. Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та 1,18% з 181 дня користування позикою (п.4.10). Строк кредитування складає 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 03.07.2025 року (п.4.13).

Також, у договорі про відкриття кредитної лінії №1417-4446 встановлено порядок укладення договору; порядок та умови надання кредиту, періодичність внесення платежів; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом; визначено права кредитодавця та позичальника; надано інформацію про наслідки невиконання або неналежного виконання кредитодавцем обов`язків а договором; інформацію про наслідки невиконання або неналежного виконання позичальником обов`язків за договором; визначено порядок взаємодії за договором; встановлено програму лояльності; визначено інші положення та реквізити сторін.

До матеріалів справи додано копію правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), в яких визначено, що кредит видається строком на 365 календарних днів. Проценти за користування кредитом сплачуються у строки, які визначені в Оферті з врахуванням проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності заявника та узгоджуються сторонами в договорі про відкриття кредитної лінії та розміщуються в особистому кабінеті. Заявник зобов`язаний під час оформлення заявки на отримання кредиту ознайомитися з інформацією про істотні характеристики послуги із надання споживчого кредиту, умовами кредитування, паспортом споживчого кредиту, які розміщено на сайті кредитодавця в розділі «Умови кредитування» та з публічною інформацією, розміщеною у файлі з назвою «Публічна інформація» за посиланням. Укладаючи договір заявник/позичальник підтверджує повне ознайомлення зі згаданою інформацією. Кредитодавець одразу після укладення договору сторонами надає кредит, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на поточний (картковий) рахунок з використанням реквізитів платіжної картки позичальника. За користування кредитом позичальнику нараховуються, а позичальник повинен сплатити кредитодавцю проценти у розмірі, який зазначено в договорі про відкриття кредитної лінії. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом відповідно до умов договору. Тож, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту з першого дня перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника до дня (включно) коли позичальник повністю виконає зобов`язання за договором. Позичальник зобов`язаний своєчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку, визначеному цими правилами та договором про відкриття кредитної лінії.

Додано копію паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, яка підписана відповідачем електронним підписом.

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту №1417-4446 від 04.07.2024 року, видача коштів за кредитним договором №1417-4446 від 04.07.2024 року здійснювалася за допомогою платіжної системи LiqPay, дата платежу: 04.07.2024; тип операції: видача кредиту; на платіжну карту НОМЕР_1 ; сума платежу: 8 200,00 грн. Видача коштів за кредитним договором підтверджується також квитанцією LiqPay ID операції 2484856815. Дані реквізити рахунку ОСОБА_1 вказані і в кредитному договорі.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №1417-4446 від 04.07.2024, станом на 10.11.2025 року загальний розмір грошових вимог кредитора до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становлять 49 470,60 грн., що складається з

- простроченої заборгованості за кредитом – 8 200,00 грн.;

- простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 40 040,60 грн.;

- прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту – 1 230,00 грн.

Позивачем було частково списано заборгованість за нарахованими процентами в сумі 8 470,60 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 41 000,00 грн., а тому просить стягнути частину заборгованості, а саме 41 000,00 грн., що складається з:

- простроченої заборгованості за кредитом – 8 200,00 грн.;

-простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 32 800,00 грн.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням наведеного, встановлено, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Щодо факту укладення кредитного договору

Факт укладення між сторонами 04.07.2024 року договору про відкриття кредитної лінії №1417-4446 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» відповідачем у поданій апеляційній скарзі жодними належними доказами не спростовано.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Згідно довідки про перерахування суми кредиту №1417-4446 від 04.07.2024 року, видача коштів за кредитним договором №1417-4446 від 04.07.2024 року здійснювалася за допомогою платіжної системи LiqPay, дата платежу: 04.07.2024; тип операції: видача кредиту; на платіжну карту НОМЕР_1 ; сума платежу: 8200,00 грн. Видача коштів за кредитним договором підтверджується також квитанцією LiqPay ID операції 2484856815.

Дані реквізити рахунку ОСОБА_1 вказані і в кредитному договорі.

Отже, в матеріалах справи є підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, у відповідності до якої ОСОБА_1 отримав кошти у загальному розмірі 8 200,00 грн. згідно з договором від 04.07.2024.

Відповідно до частини 2 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Законом.

У частині першій даної статті визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

У даній справі позивач надав квитанцію про здійснення транзакції на картку зазначену позичальником у кредитному договорі (а.с. 19).

Відповідач, заперечуючи вказані обставини та маючи відповідні можливості отримання належних та допустимих доказів на їх спростування, до суду їх не надав.

Крім того, слід зауважити, що процедура укладення договору передбачає верифікацію позичальника через систему BankID НБУ, що свідчить про перевірку кредитором особи клієнта та його персональних даних.

Доказів про те, що його персональні дані були використані неправомірним шляхом ним не надано.

З огляду на предмет доказування у даній справі, колегія суддів вважає факт укладення договору та перерахування коштів підтвердженим.

Щодо нарахування відсотків

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 22 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року не більше 1 %.

Таким чином, при обчисленні розміру заборгованості за відсотками слід враховувати поетапне зменшення розміру денної процентної ставки. При цьому, колегія суддів вважає, що Прикінцеві та Перехідні положення даного Закону застосовуються до спірних правовідносин, незважаючи на укладення договору після набрання чинності норм щодо максимальної відсоткової ставки.

Відповідно до умов кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та 1,18% з 181 дня користування позикою (п.4.10). Строк кредитування складає 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (п. 4.13).

Як видно із розрахунку заборгованості нарахування відсотків здійснювалося кредитором з 04.07.2024 до 30.12.2024 (включно) за відсотковою ставкою 1,50% в день, з 31.12.2024 до 03.07.2025 (включно) за відсотковою ставкою 1,18% в день.

Однак, враховуючи положення пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» нарахування відсотків за період з 20.08.2024 по 03.07.2025 необхідно розраховувати за відсотковою ставкою 1,00% в день.

За здійсненим судом апеляційної інстанції розрахунком заборгованість відповідача за відсотками становить з 04.07.2024 по 19.08.2024 (відсоткова ставка – 1,5%) в розмірі 5781 грн., з 20.08.2024 по 03.07.2025 (відсоткова ставка – 1%) – 26076 грн., а всього 31857 грн.

Таким чином, розмір відсотків, який просив стягнути позивач у розмірі 32 800,00 грн. не відповідає вимогам закону, а тому підлягає зменшенню.

Отже, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 та користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 40 057,00 грн. (31 857,00 грн. – відсотки та 5 781,00 грн. – тіло кредиту).

У апеляційній скарзі відповідач стверджує, що встановлена в договорі процентна ставка перевищує розумну межу відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, є явно завищеною, не відповідає вимогам пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і засадам справедливості, добросовісності, розумності, що як наслідок свідчить про непропорційність великої суми компенсації у разі невиконання зобов`язань за договором.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Колегія суддів, перевіривши зазначені аргументи відповідача доходить висновку, що умови договору про сплату відсотків за користування кредитом є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки пункт договору про розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін (договір укладено в електронній формі, про умови договору відповідач був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами).

Кредитний договір укладений на визначений термін, за яким відповідач повинен сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вказане узгоджується із висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції, в частині стягнення заборгованості за відсотками не в повній мірі відповідають нормам матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для зміни рішення суду у даній частині.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання позовної заяви пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 366,68 грн. (позов задоволено на 97,7%).

Апеляційна скарга задоволена судом на 2,3%, а тому на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 83,57 грн.

Здійснивши зустрічне зарахування вимог у порядку визначеному ч. 10 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь товариства судовий збір у розмірі 2 283,11 грн.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року змінити та викласти резолютивну частину рішення суду в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1417-4446 від 04.07.2024 року в розмірі 40 057,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом тілом кредиту – 8 200,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами – 31 857,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 283,11 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді