Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №2035/2963/2012 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 2035/2963/2012

провадження № 22-ц/818/4106/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів – Пилипчук Н.П., Мальованого Ю.М.,

сторони справи:

позивач – Повне товариство «Ломбард статус С.В. Коритін і Компанія»

відповідач – ОСОБА_1

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Основ`янського районного суду Харківської області від 14 квітня 2026 року у складі судді Янцовської Т.М.,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Основ`янського районного суду міста Харкова через систему «Електронний суд» із заявою про перегляд заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 червня 2012 року у цивільній справі №2035/2963/2012 за позовною заявою Повного товариства «Ломбард статус С.В.Коритін і Компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Основ`янського районного суду Харківської області від 14 квітня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Плугатирьова В.В. про перегляд заочного рішення від 12 червня 2012 було повернуто заявнику.

Ухвала мотивована тим, що в супереч встановленого обов`язку позивач не усунув недоліки заяви в установлений строк, зокрема не надав копії заяви зі всіма додатками за кількістю учасників справи.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшов помилкових висновків про наявність підстав для залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху та про наявність підстав для повернення такої заяви. Вказує що відповідно до частини 7 статті 43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Проте, в абзаці третьому вказаної частини статі також зазначено якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Апелянт зазначає, що оскільки позивач у справі є юридичною особою яка відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, то вказана в ухвалі вимога суду щодо надання копій заяви або доказів її відправки зазначеному учаснику справи є незаконною, такою, що обмежує ОСОБА_1 у доступі до суду

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи заочним рішенням Червонозаводьского районного суду м. Харкова від 12 червня 2012 року позов Повного товариства «Ломбард статус С.В. Коритін і Компанія» було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 30 855,27 грн та судовий збір у розмірі 308, 55 грн.

В березні 2026 року ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Основ`янського районного суду міста Харкова через систему «Електронний суд» із заявою про перегляд заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 червня 2012 року у цивільній справі №2035/2963/2012 за позовною заявою Повного товариства «Ломбард статус С.В.Коритін і Компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 07 квітня 2026 року вищевказана заява була залишена без руху із наданням заявнику п`ятиденного строку для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду копії заяви зі всіма додатками за кількістю учасників справи.

Ухвалою Основ`янського районного суду Харківської області від 14 квітня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Плугатирьова В.В. про перегляд заочного рішення від 12 червня 2012 було повернуто заявнику.

За положеннями ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини 2 статті 43 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини четвертої статті 285 ЦПК України заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет.

У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 4-7 ст. 43 ЦПК України, Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

За правилом пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Згідно з пунктом 29 Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Наведене також кореспондується з положенням частини сьомої статті 43 ЦПК, відповідно до якої у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Разом з тим відповідно до абзацу третього та четвертого ч.7 ст. 43 ЦПК України визначено якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

З матеріалів справи вбачається що позивачем по даній справі є Повне товариство «Ломбард статус С.В.Коритін і Компанія» яке має статус юридичної особи.

Так, відповідно частино 6 ст. 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Отже в даному випадку позивач Повне товариство «Ломбард статус С.В.Коритін і Компанія» є юридичною особою, тому відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України має процесуальний обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Однак, як вбачається з наявної в матеріалах справи відповіді №34218652 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» станом на 29.04.2026 року юридична особа Повне товариство «Ломбард статус С.В.Коритін і Компанія» (ЄДРПОУ 36225238) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі електронний суд ЄСІТС.

Отже з урахуванням того, що заяву про перегляд заочного рішення було подано саме в електронній формі через електронний суд, а позивач юридична особа не має зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, відповідач на підставі ч. 7 ст.43 ЦПК України був звільнений від обов`язку направляти копію заяви з додатками на адресу позивача.

Разом з тим обов`язку надавати до суду копію заяви з додатками для інших сторін, яку було подано через електронний суд, цивільно-процесуальним законодавством не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху та повернення вказаної заяви заявнику із мотивів не усунення відповідачем недоліків, оскільки доводи суду першої інстанції щодо наявності обов`язку у відповідача надавати до суду копію заяви з додатками для інших сторін, яку було подано через електронний суд, здійсненні на помилковому сприйнятті зазначених норм законодавства.

Водночас, відповідач подаючи заяву про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції, зокрема вказував на те що позивач не має зареєстрованого кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, та відповідно обов`язок направлення на адресу позивача копії заяви та інших матеріалів справи у відповідача відсутній, проте вирішуючи питання щодо прийняття заяви про перегляд заочного рішення до розгляду, суд першої інстанції на вище зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про повернення вказаної заяви про перегляд заочного рішення заявнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Стосовно судових витрат, понесених апелянтом в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає, що оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується спір по суті, питання щодо стягнення судових витрат за подачу апеляційної скарги на цій стадії не вирішується.

Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Основ`янського районного суду Харківської області від 14 квітня 2026 року – скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.Ю. Тичкова

Судді: Н.П. Пилипчук

Ю.М. Мальований