Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №553/5424/25
Суддя: Харлан Н. М.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 553/5424/25 Номер провадження 33/814/724/26Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р. І. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Писаренко К.С., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Наконечної О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Наконечної О.М. – захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду м. Полтави від 22 квітня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 21.12.2025 о 00:08 год. у м. Полтаві, по просп. Миру, буд. 36, керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку за місцем події та в медичному закладі відмовився. Відмова від проходження огляду фіксувалась із застосуванням технічних засобів відеозапису згідно постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 року. та згідно ст. 266 КУпАП без залучення свідків. Його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернулася адвокат Наконечна О.М. – захисник в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що зібрані по справі докази є неналежними, недопустимими та суперечливими, на підставі яких неможливо встановити, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що ОСОБА_1 дійсно, в зазначений в протоколі час, знаходився біля автомобіля у вказаному місці. Звертає увагу на відсутність підстав та причин для зупинки вказаного в протоколі транспортного засобу. З відеозапису поліцейських вбачається, що автомобіль поліції рухається за автомобілем VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_2 та водій VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_2 їде повільно, спокійно, не здійснюючи будь-які маневри, які б свідчили про втечу від поліції, і безпричинно був зупинений працівниками поліції.
Зазначає, що від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, а лише висловив незгоду з підозрами поліцейського та весь час намагався дізнатися підстави, на яких виникли такі підозри, однак, аргументованої відповіді не почув.
Вказує, що про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу свідчить доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис, на якому зафіксований лише рух та процес зупинки транспортного засобу.
Звертає увагу на відсутність доказів, що підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та відсутність документу, який би фіксував підставу зупинки останнього, що позбавляє суд можливості оцінити правомірність дій посадової особи.
Крім того зазначає, що місцевим судом залишено поза увагою та не надано жодних обґрунтувань з приводу наданих в судовому засідання свідчень свідка ОСОБА_2 , який зазначив, що саме він був за кермом автомобіля VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_2 , 21.12.2025 о 00 год. 08 хв., який безпричинно був зупинений поліцейськими.
Також вказує, що жодна з ознак сп`яніння, зазначених поліцейськими, в ОСОБА_1 не підтверджується, на відеозапис і з нагрудної камери останній поводиться адекватно, його мова чітка та зрозуміла, ознаки блідості обличчя в нього відсутні, а його поведінка повністю відповідала обстановці.
Зазначає, що на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського відсутній факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та всупереч вимогам законодавства України, до протоколу не було залучено свідків.
Посилається, що «Направлення на проходження огляду» не було вручено, оголошено чи ознайомлено з ним ОСОБА_1 та висловлено пропозиції для проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, оскільки, відповідно до відеозапису, складання поліцейськими «Направлення на огляд» відбувається в автомобілі одночасно із складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки 01 травня 2026 року в межах строку на апеляційне оскарження нею була подана апеляційна скарга. Проте, вона була повернута постановою судді Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2026 року, оскільки адвокатом, відповідно до ч. 2 ст. 271 КУпАП, не долучені до апеляційної скарги документи, що підтверджують її повноваження як захисника.
Однак у зв`язку із поверненням апеляційної скарги, станом на момент повторної подачі апеляційної скарги, строк апеляційного оскарження сплинув.
Заслухавши виступ ОСОБА_1 та його захисника Наконечної О.М. на підтримку поданої апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
При розгляді клопотання встановлено, що захисник Наконечна О.М. звернулася до апеляційною суду з апеляційною скаргою на постанову судді Подільського районного суду м. Полтави від 22 квітня 2026 року – 01 травня 2026 року, тобто в межах строків, визначених ст. 294 КУпАП.
Зазначена апеляційна скарга була повернута постановою апеляційного суду від 22 травня 2026 року з підстав не надання адвокатом Наконечною О.М. належних доказів на підтвердження повноважень захисника Михайлюка М.М.
Після цього, 25 травня 2026 року адвокат Наконечна О.М. повторно звернулася із апеляційною скаргою на вказане судове рішення, а саме в межах 10-ти днів із дня повернення апеляційної скарги, долучила докази на підтвердження повноважень захисника Михайлюка М.М. та просила поновити строк на оскарження постанови за наведених вище підстав.
За таких обставин, вважаю причину пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поважною, а тому клопотання захисника Наконечної О.М. підлягає задоволенню.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.
Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 21.12.2025 серії ЕПР 1 № 546558; направлення до закладу охорони здоров`я на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.12.2025; відеозапису події.
Зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 за викладених у протоколі та постанові суду обставин, не заперечував, що за кермом перебував саме він.
Версія про те, що за кермом перебував ОСОБА_2 , є неспроможною та об`єктивно нічим не підтверджується.
На відеозаписі чітко зафіксовано зупинку транспортного засобу, який перебував під постійним візуальним контролем працівників поліції, які майже одразу підійшли до водія та ідентифікували його.
ОСОБА_1 при цьому не зазначав, що за кермом перебував не він, а інша особи, а враховуючи, що така версія з`явилася значно пізіше, апеляційний суд розглядає її як спосіб захисту.
Поряд із цим, суд не надає оцінку підставам зупинки транспортного засобу, оскільки зазначене перебуває поза межами предмету розгляду по даній справі.
В ході спілкування з ОСОБА_1 , у поліцейських виникли підозри про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про ознаки якого було повідомлено водія - запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки з використанням газоаналізатора так і в найближчому закладі охорони здоров`я, належним чином роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду.
Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.
Більше того, ОСОБА_1 поліцейським повідомив, що вдень вживав пиво.
Згідно з п.п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак, усупереч вимогам п. 2.5 ПДР, ОСОБА_1 фактично відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу поліцейським із використанням спеціального приладу - газоаналізатора так і в закладі охорони здоров`я, оскільки на багаторазові вимоги поліцейського пройти огляд, ОСОБА_1 ухилявся від надання конкретної відповіді та від вчинення дій, спрямованих на проходження огляду.
Поліцейським така поведінка ОСОБА_1 правомірно була розцінена як намагання ухилитися від відповідальності, про що ОСОБА_1 було попереджено та повторно запропоновано пройти огляд в установленому законом порядку, однак водій проігнорував вимоги поліцейського та знову ухилився від надання відповіді, що судом також розцінюється як небажання проходити огляд та намагання ухилитися від відповідальності.
Водієві також було належним чином роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП.
Щодо доводів захисника про відсутність свідків при направленні ОСОБА_1 на огляд та складанні відносно нього протоколу, то слід звернути увагу на положення ст. 266 КУпАП, згідно з якими огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, залучення свідків є обов`язковим лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.
А в даному випадку, фіксація події адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , здійснювалася на технічний засіб – бодікамеру поліцейського та до справи долучений відеозапис.
За наведених обставин, істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку оформлення відмови від його проходження, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Враховуючи викладене вище, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвоката Наконечної О.М. – захисника в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Полтави від 22 квітня 2026 року.
Апеляційну скаргу адвоката Наконечної О.М. – захисника в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Подільського районного суду м. Полтави від 22 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Н.М. Харлан
Оригінал: reyestr.court.gov.ua