Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №295/10705/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №295/10705/26

Суддя: Кузнецов Д. В.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/10705/26 Головуючий у 1-й інст. Довгалюк Л. В.

Номер провадження №33/4805/1211/26

Категорія ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Бакуменка Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2026 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 12.06.2026 о 18 годин 40 хвилин у м. Житомирі, по провулку Львівському, 3, водій ОСОБА_1 , керував т/з Audi, державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з двору будинку № 3, не надав переваги в русі автомобілю Audi, який рухався по провулку Львівському та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.2 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 12.06.2026 о 18 годин 40 хвилин у м. Житомирі, по провулку Львівському, 3, водій ОСОБА_1 , будучи учасником ДТП, керував т/з Audi, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на місці ДТП та в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Бакуменко С.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, а також на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права. У заявленій скарзі вказує на розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , якому не було забезпечено можливості реалізувати процесуальні права, гарантовані ст.268 КУпАП. Місцевий суд поклав в основу постанови факт повернення поштової кореспонденції, однак, на думку апелянта, така обставина не свідчить про свідоме ухилення особи від участі у судовому розгляді.

02.09.2026 адвокат Бакуменко С.В. подав клопотання про закриття провадження у справі, додатково зазначивши, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, момент його зупинки в процесі руху чи порушення ним ПДР. Зазначає, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що свідчить про відсутність в матеріалах справи доказів вчинення його підзахисним адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник Бакуменко С.В., будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, в судове засідання не прибули, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, про поважність причин неявки не вказували. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у їх відсутність, що відповідає ч.6 ст.294 КУпАП, зважаючи на стислі строки розгляду справ такої категорії.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.5, 10.2 ПДР, є обґрунтованим, узгоджується з фактичними обставинами справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.

Так, з протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691385, №691377 від 12 червня 2026 року вбачається, що 12.06.2026 о 18 годин 40 хвилин у м. Житомирі, по провулку Львівському, 3, водій ОСОБА_1 , керував т/з Audi, державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з двору будинку № 3, не надав переваги в русі автомобілю Audi, який рухався по провулку Львівському та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.2 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім цього, 12.06.2026 о 18 годин 40 хвилин у м. Житомирі, по провулку Львівському, 3, водій ОСОБА_1 , будучи учасником ДТП, керував т/з Audi, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на місці ДТП та в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.10.2 ПДР України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Норми статті 124 КУпАП вказують, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягнуть за собою адміністративну відповідальність.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Вважаю, що судом першої інстанції вірно встановлено винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 та 10.2 Правил дорожнього руху України, на підставі наявних у справі доказів, зокрема: даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №№ 691385, 691377 від 12.06.2026; протоколом про адміністративне затримання АП318 №013944 від 12.06.2026; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , схемою місця ДТП від 12.06.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.06.2026, зі змісту якого вбачається, що огляд не проводився; рапортом інспектора взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Житомирській області від 12.06.2026.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.

З приводу апеляційних доводів сторони захисту про відсутність в матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки вони спростовуються сукупністю вказаних доказів.

Окремо слід відзначити, що відповідно до наявних відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, останні, прибувши на місце події, виявили два транспортні засоби після ДТП. Біля автомобіля Audi перебував водій ОСОБА_1 , який спочатку заперечив факт керування транспортним засобом, однак в ході спілкування з працівниками поліції саме ОСОБА_1 надавав документи на транспортний засіб, вказував, що нещодавно купив авто. У водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, які були оголошені. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» чи в медичному закладі у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 категорично відмовився. Пізніше водій почав поводити себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, в результаті чого був затриманий та доставлений до відділу поліції для складання адміністративних матеріалів.

Крім цього, в ході спілкування з працівниками поліції після ДТП, водій ОСОБА_1 разом із потерпілим ОСОБА_2 розповідали про спільний рух та обставини ДТП. При цьому саме ОСОБА_1 пояснював поліцейським. Що вони не змогли роз`їхатися з іншим учасником, тобто підтвердив факт керування.

Крім цього, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , а яких зазначив, що 12.06.2026 близько 18:40 год. по провулку Львівському поблизу будинку №3 в м. Житомирі, водій автомобіля Audi 80 державний номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з прибудинкової території, не надав перевагу у русі автомобілю Audi A6 під його керуванням та скоїв ДТП. Водій мав ознаки алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Згідно відеозапису потерпілий ОСОБА_3 , перебуваючи весь час на місці події, неодноразово вказував поліцейським на ОСОБА_1 , як на водія транспортного засобу Audi, який здійснював руху та з вини якого сталася ДТП.

Письмові та усні пояснення неупередженого свідка – потерпілого ОСОБА_3 щодо обставин події, є послідовними, взаємоузгодженими, об`єктивних даних ставити під сумнів письмові пояснення свідка апеляційним судом не встановлено. Тим більше, що захистом не ставилось питання перед судами обох інстанцій про виклик потерпілого або свідка для допиту в судовому засіданні на спростування його письмових показань, що вказує про незручність такого свідка та правдивість і достовірність повідомлених ним обставин.

Крім цього, згідно з наявним відеозаписом з нагрудних камер ОСОБА_1 не повідомляв працівникам поліції, що за кермом була інша особа, а знайомий ОСОБА_1 , який також постійно був присутній на місці події не зазначав поліцейським про помилковість їх висновку щодо водія та про причетність інших осіб до керування автомобілем.

Те, що на відеозаписі не зафіксовано безпосереднього моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є вірним, оскільки працівники поліції прибули на місце події за викликом потерпілого ОСОБА_3 після вчиненого ДТП, проте з урахуванням сукупності інших доказів, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час заподіяної ДТП.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає безсумнівним та доведеним достатніми доказами факт виконання 12.06.2026 о 18 год. 40 хв функцій водія та керування ОСОБА_1 транспортним засобом Audi 80 державний номерний знак НОМЕР_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, а відтак, на думку сторони захисту, виключається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, судом не може бути прийнято до уваги, оскільки вказане не є підставою для визнання огляду недійсним відповідно до ст.266 КУпАП та ніяким чином не спростовує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Більше того, ОСОБА_1 був фактично відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки після виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння та відмови пройти огляд на місці або в медичному закладі, останній поводив себе агресивно та був затриманий працівниками поліції, про що складено відповідний протокол затримання, і доставлений до відділу поліції, де в подальшому складався протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали.

Доводи апелянта про неповне з`ясування суддею першої інстанції обставин справи у зв`язку із розглядом матеріалів без участі ОСОБА_1 , неналежне його повідомлення про судове засідання, апеляційний суд вважає неспроможними, з огляду на таке.

Перевіркою матеріалів судового провадження встановлено, що 18.06.2026 року до місцевого суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 зазначено, що справа буде розглядатись в Богунському районному суді м.Житомира 25.06.2026 о 10 год. 30 хв. Із даним протоколом та датою судового засідання ОСОБА_1 був обізнаний, що підтверджується відеозаписом та підписом в протоколі.

Місцевий суд самостійно повідомляв ОСОБА_1 про судове засідання, яке призначене ще пізніше - на 06.07.2026 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу його місця проживання, зазначену у протоколі. На адресу суду першої інстанції повернувся конверт з судовою повісткою, з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Таким чином, згідно матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції з метою належного сповіщення ОСОБА_1 на вказану дату та час вживались усі дієві та активні заходи шляхом направлення судової повістки на поштову адресу, яка була вказана ОСОБА_1 працівникам поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Вірність зазначення анкетних даних, зокрема його адреси, ОСОБА_1 підтвердив своїм особистим підписом. Про іншу адресу проживання апелянт не вказував.

З огляду на викладене вбачається, що судом першої інстанції вживались всі можливі заходи з метою сповіщення ОСОБА_1 про призначене судове засідання, за поштовою адресою, яка особисто була повідомлена останнім.

З врахуванням вищевикладеного, доводи апелянта про порушення судом права ОСОБА_1 на участь у розгляді справи в суді першої інстанції, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки останній розумів, що його виклик до суду буде здійснюватися саме за даними, які він вказав при складанні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та у разі зміни адреси проживання зобов`язаний був повідомити суд.

Апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був складений 12.06.2026, а судом справа розглянута 06.07.2026. Однак, достовірно знаючи, що в суді першої інстанції відносно нього знаходяться матеріали справи про адміністративне правопорушення за протоколом від 12.06.2026 року, останній до суду не звертався, про розгляд справи відносно нього не цікавився, особистих доводів чи письмових пояснень на спростування обставин правопорушення та складеного відносно нього протоколу суду не надав.

Водночас апеляційний суд звертає увагу, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Про права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, ОСОБА_1 було роз`яснено працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується його підписом в протоколі.

За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі було забезпечено ОСОБА_1 можливість реалізації права на доступ до правосуддя, а тому доводи останнього про порушення його прав в суді першої інстанції, апеляційний суд визнає неспроможними.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, стверджуючи про те, що його не було вислухано судом та не надано можливості висловити його доводи на захист своєї позиції, після звернення із апеляційною скаргою ОСОБА_1 до апеляційного суду також не з`явився.

Апеляційний суд повідомляв ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 02.09.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місця проживання ОСОБА_1 , зазначену в апеляційній скарзі. Однак на адресу суду повернувся конверт з судовою повісткою, з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, тобто ОСОБА_1 , достовірно володіючи інформацією про апеляційний перегляд постанови щодо нього, повідомив інформацію, яка знову унеможливила його участь у розгляді справи.

Наведені апелянтом доводи не впливають на правомірність дій працівників поліції та правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Бакуменка Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua