Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №212/11539/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №212/11539/26

Суддя: Стародуб О. Г.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2427/26 Справа № 212/11539/26 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Нікітюк В.М., за участю захисника Кривенко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кривенко І.М. на постанову судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, 11 квітня 2026 року о 10:55 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хюндай Санта Фе» н.з. НОМЕР_1 по вул. Десантній 24 у Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується проведеним в медичному закладі оглядом ОСОБА_1 за висновком № 424 від 15 квітня 2026 року, що зафіксовано на відео реєстратор та нагрудні камери поліцейських, чим порушив вимоги п. 2.9 (А) ПДР.

В апеляційній скарзі захисник Кривенко І.М. просить скасувати постанову судді та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що твердження суду про неявку ОСОБА_1 у судове засідання з невідомих причин не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки суду було повідомлено, що останній проходить службу у Збройних Силах України. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складено поза межами строку, встановленого ст. 254 КУпАП. Звертає увагу на порушення процедури огляду ОСОБА_1 . Зауважує, що під час складання протоколу працівником поліції було повідомлено, що протокол складається за керування ОСОБА_1 транспортним засобом 05.07.2026 року, в той час як останній у цей день не керував транспортним засобом. Звертає увагу, що у протоколі викладено недостовірну інформацію про відсторонення ОСОБА_1 від керування, тоді як після проходження огляду працівники поліції привезли ОСОБА_1 до автомобіля, повернули права і той поїхав. Також у протоколі зазначено, що факт руху зафіксовано на бодікамеру 471757, в той час як запис з вказаної бодікамери не долучено та суду не надано, натомість долучено запис з бодікамери 471657, про яку у протоколі не зазначено. Просить звернути увагу на особу ОСОБА_1 , який проходить службу в ЗСУ та обіймає посаду водія, тому наявність посвідчення водія є необхідною умовою належного виконання військового обов`язку із забезпечення оборони держави. Звертає увагу на обставини складання протоколу.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, вважаю що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п.2.9 «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 718688 від 13 липня 2026 року, згідно якого 11.04.2026 року о 10:55:00 в м. Кривий Ріг по вул. Дисантна поблизу буд. 24 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хюндай Санта Фе» н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я КП «ДБЛКПД» ДОР у лікаря нарколога та підтверджується висновком мед закладу № 424 від 15.04.2026 року, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відеозаписом до протоколу.

Висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному на підставі акту медичного огляду № 424 від 11.04.2026 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Рапортом інспектора, з якого вбачається, що 11.04.2026 року о 10:55 в м. Кривий Ріг по вул. Дисантна біля буд. 24 згідно ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний зсіб «Хюндай Санта Фе» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у останнього виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук та звужені зіниці, які не реагують на світло, та запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме у закладі охорони здоров`я КП «ДБЛКПД» ДОР у лікаря нарколога. Перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння підтверджується висновком № 424 від 15.04.2026 року.

Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі – Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп`яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані наркотичного сп`яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене.

В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами, тому підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні.

Доводи захисника щодо несвоєчасного складання протоколу про адміністративне правопорушення на увагу не заслуговують, оскільки таке складення обумовлено об`єктивною неможливість його складання за відсутності ОСОБА_1 в м. Кривий Ріг, так як останній перебуває на військовій службі та не тягне за собою недійсність протоколу.

Крім того, протокол був складений у межах строку, встановленого ст. 38 КУпАП, для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.

Доводи апеляційної скарги про недійсність огляду на стан сп`яніння не заслуговують на увагу як безпідставні.

Як убачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився у Комунальному некомерційному підприємстві «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, який відноситься до переліку медичних закладів, яким надано право проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному за результатами проведеного 11 квітня 2026 року об 11 год. 25 хв. лікарем ОСОБА_2 у ОСОБА_1 виявлено стан наркотичного сп`яніння.

Огляд проведено зі згоди ОСОБА_1 , під час проведення огляду ОСОБА_1 було роз`яснено його право на отримання його примірника висновку. Скарг на дії працівників медичного закладу від ОСОБА_1 ні під час огляду, ні після його проведення не надходило.

Підстав для сумніву у компетенції лікаря, працюючого у медичному закладі та маючого вищу медичну освіту, у суду відсутні.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.

Матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження висновку лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння з підстав його неповноти або неправильності, а також оскарження дій працівників медичного закладу, то ж у апеляційного суду не виникає сумнівів з приводу дотримання процедури огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про повідомлення під час складання протоколу ОСОБА_1 невірної дати події, апеляційний суд не приймає та вважає дату 05.07.2026 року обмовкою працівника поліції, оскільки у протоколі та інших матеріалах зазначена вірна дата керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Посилання захисника на внесення до протоколу недостовірних відомостей про відсторонення ОСОБА_1 від керування та невірного номеру бодікамери, на яку зафіксовано рух транспортного засобу на увагу не заслуговують, оскільки це не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу.

З огляду на вищезазначене, надані суду докази в їх сукупності є належними та достатніми доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння та, на думку апеляційного суду, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позбавлення права керування унеможливить виконання ОСОБА_1 службових обов`язків за займаною посадою водія, що негативно позначиться не лише на його правовому становищі, а й на виконанні покладених на нього завдань військової служби, апеляційний суд зазначає наступне.

Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.

Суд не вправі при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст. 130 КУпАП призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Кривенко І.М. залишити без задоволення.

Постанову судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua