Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №199/10281/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4376/26 Справа № 199/10281/25 Суддя у 1-й інстанції - РУДЕНКО В. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Красвітної Т.П., Халаджи О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №199/10281/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку суброгації, за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» — Заїки Владислава Павловича на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Руденко В.В.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку суброгації.

В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» посилається на те, що 30 травня 2023 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №807/20-Тз/Дп/05- 03, згідно умов якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Мітсубіші» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , його - окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

03 грудня 2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Мітсубіші» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача.

Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2024 року по справі №932/11125/23.

Відповідно рахунку №0000000456 від 06 грудня 2023 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Мітсубіші» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 179925,38 грн.

Відповідно до умов договору страхування, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» понесло збитки в розмірі 179925,38 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СГ «ТАС» (поліс 213860334), ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право вимоги до даного товариства.

ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 109537,41 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та за вирахуванням франшизи 1600 грн.

Позивач зазначає, з відповідача підлягають стягненню кошти в розмірі 70387,97 грн., з розрахунку: 179925,38 (фактична вартість відновлювального ремонту) - 109537,41 (страхове відшкодування) = 70387,97 грн. (різниця в порядку ст.1194ЦК України).

У зв`язку із чим просив суд стягнути з відповідача суму майнової шкоди в розмірі 70387,97 грн., а також судовий збір у розмірі 3028 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року позов ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку суброгації, задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 19925,28 коп. майнового відшкодування, а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 3028 грн., а всього 22953,38 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» — Заїка В.П. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржене рішення є необґрунтованим, не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також судом було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СГ «ТАС» (поліс 213860334), ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», тому позивач має право вимоги до даного товариства.

ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 109537,41 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який становить 68787,97 грн., та за вирахуванням франшизи 1600 грн.

Суд першої інстанції не встановив фактичні обставини справи, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню саме вартість відновлювального ремонту, а не вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Не було враховано судом позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах та норми спеціального Закону, а саме ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, тобто за спеціальним законом страхова компанія зобов`язана відшкодувати шкоду з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (страхове відшкодування).

В результаті чого, суд помилково дійшов висновку, що зі АТ «СГ «ТАС» підлягало стягненню 160000 грн. – ліміт відповідальності відповідно полісу №213860334.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що даним полісом передбачено франшизу в розмірі 1600 грн., яка не оплачується страховиком при розрахунку розміру страхового відшкодування.

Звертає увагу, що АТ «СГ «ТАС» як страховик відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи на підставі спеціальної норми ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»здійснює відшкодування витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

У зв`язку з чим просив Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а також стягнути з відповідача судовий збір за звернення з позовом 3028 грн. та за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 4542 грн.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено, 30 травня 2023 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №807/20-Тз/Дп/05- 03, згідно умов якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Мітсубіші» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , його - окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

З постанови Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2024 року у справі №932/11125/23 вбачається, що 03 грудня 2023 року о 13-45 год. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по перехрестю вул. Михайла Грушевського та вул. Шевченка у м.Дніпрі, при зміні напрямку руху, не переконалась в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем «Міцубісі» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася у попутному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила п.10.1 Правил дорожнього руху України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП України.

Вказаною постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2024 року у справі №932/11125/23 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 850 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СГ «ТАС» за полісом №213860334.

ПрАТ «СГ «ТАС» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 109537,41 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та за вирахуванням франшизи 1600 грн.

Відповідно рахунку №0000000456 від 06 грудня 2023 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Мітсубіші» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 179925,38 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», суд першої інстанції послався на те, що з відповідача підлягає стягненню сума майнової шкода в розмірі 19 925,38 грн., враховуючи межі страхового ліміту у 160000 грн., з урахуванням нанесеної майнової шкоди – 179925,38 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У частині першій статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування” договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про страхування” страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування – страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У ч. 1 ст. 25 Закону України “Про страхування” визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування”, відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора. Натомість регрес – право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим і виникло нове – пов`язане саме з регресною вимогою.

Завдання майнової шкоди страхувальнику слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором майнового страхування, в якому кредитором є страхувальник, а боржником – страховик.

Деліктне зобов`язання – первісне, основне зобов`язання, підставою виникнення якого є завдання шкоди. Одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала, припиняє деліктне зобов`язання, що тягне за собою припинення обов`язку страховика здійснити страхову виплату (п. 4 ч. 1 ст. 991 ЦК України), але не навпаки.

Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов`язком страховика за договором (ст. 988 ЦК України). Така виплата не припиняє деліктного зобов`язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов`язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов`язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов`язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-IV.

Згідно з статтею 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З постанови Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2024 року у справі №932/11125/23 вбачається, що 03 грудня 2023 року о 13-45 год. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по перехрестю вул. Михайла Грушевського та вул. Шевченка у м.Дніпрі, при зміні напрямку руху, не переконалась в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем «Міцубісі» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася у попутному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила п.10.1 Правил дорожнього руху України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП України.

Вказаною постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2024 року у справі №932/11125/23 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 850 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СГ «ТАС» за полісом №213860334, ліміт відповідальності за шкоду завдану майну — 160000 грн., франшиза — 1600 грн.

Відповідно рахунку №0000000456 від 06 грудня 2023 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Мітсубіші» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 179925,38 грн.

ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 109537,41 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який становить 68787,97 грн., та за вирахуванням франшизи 1600 грн., оскільки 30 травня 2023 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №807/20-Тз/Дп/05- 03, згідно умов якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Мітсубіші» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , його - окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Таким чином, у зв`язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні у межах фактичних витрат, до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача ПрАТ «СГ «ТАС»є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №759/7787/18 викладено правовий висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія (роботодавця) різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню кошти в розмірі 70387,97 грн., з розрахунку: 179925,38 (фактична вартість відновлювального ремонту) - 109537,41(страхове відшкодування) = 70387,97 грн. (коефіцієнт фізичного зносу у розмірі 68787,97 грн. та франшиза 1600 грн., що є різницею в порядку ст. 1194ЦК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, про задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача суму майнової шкоди в порядку суброгації в розмірі 70387,97 грн.

Відповідно пунктів 3 та 4 частина 1 статі 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Також з відповідача на користь позивача слід сплачений ним судовий збір у розмірі 3028 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 4542 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» — Заїки Владислава Павловича — задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року у справі №199/10281/25 - скасувати.

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку суброгації — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) суму майнової шкоди в порядку суброгації в розмірі 70387 (сімдесят тисяч триста вісімдесят сім) грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) судовий збір у розмірі 3028 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 4542 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 02 вересня 2026 року.

Судді: