Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №210/98/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8926/26 Справа № 210/98/26 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р.Є. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 01 червня 2026 року, яке ухвалено суддею Скотарем Р.Є. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 01 червня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В

В січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі – ПрАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.

Позовна заява мотивована тим, що позивач працював на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 20.09.2005 по 18.12.2025 рік працював підземним прохідником з підземного видобутку руди ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». З правом на пенсію на пільгових умовах за списком №1. 18.12.2025 року звільнився з підприємства за власним бажанням.

Під час виконання трудових обов`язків виконував роботу з проходки та кріплення гірничих виробок проведення підривних робіт. Виконуючи таку важку роботу згодом почав хворіти і уже тривалий час переносить моральні страждання, переживання, фізичні болі та інші негативні наслідки, які викликані дуже поганим станом здоров`я. В зв`язку з поганим станом здоров`я 24.09.2025 р. було встановлено два захворювання, які в подальшому були визнані професійними, такими що отримані під час виконання трудових обов`язків:

- радикулопатія попереково-крижова та шийна на фоні полісегментарної дископатії з вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим, м?язово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними явищами на кистях, нейрогенною переміжною кульгавістю, легким парезом м?язів правої стопи, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів.

- хронічний пиловий бронхіт першої стадії. Помірний пневмофіброз. Легенева достатність першого ступеня.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 04.12.2025 року встановлено 65% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.

Не зважаючи на постійні курси лікування у різних лікувальних закладах стан здоров`я трохи покращується, а потім, через деякий час, після закінчення лікування стан здоров`я знов погіршується. В рекомендаціях, які є частиною програми реабілітації особи з інвалідністю, вказано, що є потреба в отриманні реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров`я, сан-курортне лікування. Крім того, у зв`язку з отриманням ушкодження здоров`я позивач змушений постійно лікуватись.

Вже тривалий час позивачу приходиться переносити фізичні страждання. А саме: турбує стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праву руку та ногу, порушилась хода, з`явився біль в плечових, ліктьових та колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, німіють кінцівки. До того ж навіть при незначному фізичному навантаженні з`являється задишка, сухий приступоподібний кашель, біль у грудях та між лопатковій ділянці також турбують часті головні болі, запаморочення та швидка втома.

Відповідно до Акту від 24.10.2025р. розслідувань професійних захворювань, в якому зазначено період роботи у відповідача, умови праці в яких працював, перевищення гранично допустимих норм праці на робочому місці (П.18), які й призвели до ушкодження його здоров`я. А саме: Важкість праці: маса вантажу, що підіймається та переміщується в ручну становило від 30 до 45 кг при нормативному значенні до 30 кг; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль двома руками становило від 213 100кг/с до 238810 кг/с, при нормативному значенні 70 000 кг/с; за участю м`язів тулуба та ніг - становила 126 000кг/с при нормі до 100 000 кг/с; періодичне перебування у незручній позі (стоячи) - від 27 до 51,4% зміни при допустимому до 25%; нахили корпуса становили від 155 до 312 разів за зміну при нормативному значенні 51-100 разів. Пил фіброгенної дії: концентрація кремнію діоксину кристалічного при вмісті в пилу від 10 до 70% перевищувала гранично допустиму концентрацію в 1,3 - 4 рази і становила від 2,6 до 8,0 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2 мг/м3, тому просив суд стягнути на його користь з відповідача 680 000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди без утримання податків, зборів та обов`язкових платежів.

Рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 01 червня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я у розмірі 200 000, 00 (двісті тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просив змінити рішення суду та збільшити розмір відшкодування моральної шкоди до заявленого ним у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не в повній мірі оцінив наскільки великою є заподіяна позивачу моральна шкода, він втратив великий відсоток професійної працездатності, отримав інвалідність, переносить душевні страждання та переживання, фізичні болі, через дратівливість, викликану станом здоров`я, у позивача погіршилися стосунки із близькими та знайомими людьми, порушено звичайний уклад життя, вимушений лікуватися, уникати фізичної праці.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін як законне і обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - адвоката Єфремову Т.О., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що позивач ОСОБА_1 з 20.09.2005 по 18.12.2025 рік працював підземним прохідником з підземного видобутку руди, 18.12.2025 року звільнився з підприємства за власним бажанням (а.с.18 -19).

У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, Позивачем отримані хронічні професійні захворювання.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я КНП «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради» № 125/25/2121/В від 04.12.2025 року ОСОБА_1 встановлено основний діагноз: М54.10 - Радикулопатія, множинні відділи хребта. Ускладнення основного діагнозу: Y96 - Фактори, пов?язані з умовами праці; J96.10 - Хронічна респіраторна недостатність, тип І. J84.1 - Інші інтерстиціальні хвороби легені з фіброзом; J64 - Неточнений пневмоконіоз ; M15.0 - Первинний генералізований (остео) артроз; М75.9 - Ураження плеча, неуточнене; G83.1 - Моноплегія нижньої кінцівки; G57.9 - Мононевропатія нижньої кінцівки, неуточнена; G90.8 - Інші розлади вегетативної нервової системи ; G54.2 - Ураження шийних корінців, не класифіковані в інших рубриках; G54.4 - Ураження попереково-крижових корінців, не класифіковані в інших рубриках; Z98.8 - Інший уточнений стан після хірургічного втручання (а.с.9-10).

По факту даних професійних захворювань було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 24.10.2025 року (а.с. 6-8).

Відповідно до пункту 18 акту Форми П-4, причиною виникнення професійного захворювання Позивача є – маса вантажу. що підіймається та переміщується в ручну становило від 30 до 45 кг при нормативному значенні до 30 кг; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання з двома руками становило від 213 100 кг/с до 238 810 кг/с. при нормативному значенні 70 000 за участю м`язів тулуба та ніг - становила 126 000 кг/с при нормі до 100 000 кг/с: періодичне перебування у незручній робочій позі (стоячи) - від 27 до 51,4 % зміни при допустимому до 25%: нахили корпуса становили від 155 до 312 разів за зміну при нормативному значенні 51-100 разів. Пил фіброгенної дії: концентрація кремнію діоксиду кристалічного при вмісті в пилу від 10 до 70% перевищував гранично допустиму концентрацію в 1.3 - 4 рази відповідно до «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 N? 1192. і становила від 2.6 до 8.0мг/м3 при граничнодопустимій концентрації 2 мг/м3. (а.с. 7 зворот).

Згідно із виписки із акту огляду МСЕК номеру № 125/25/2121/В від 04.12.2025 року Позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності на 1 рік. Встановлено втрату працездатності 65% (в тому числі 55% радикулопатія, 10%- хронічний (пиловий) бронхіт, акт П-4 від 24.10.2025 року) на 1 рік (а.с. 11 - зворот).

Згідно із виписки із акта огляду МСЕК номеру № 125/25/2121/В від 04.12.2025 року Позивачу показано потреби в отриманні реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров`я, санаторно-курортне лікування (а.с. 11-12).

З виписки №25П22915 із медичної карти стаціонарного хворого КП «Криворізька міська лікарня №2» КМР» вбачається, що основний діагноз ОСОБА_1 «остеохондроз поперекового відділу хребта. Кила диску L4-L5 праворуч. Радикулопатія L4-L5 правору. Легкий парез розгинасв правої стопи. Стійкий корінцевий больовий синдром. Операція від 04.09.2025» (а.с.13).

З медичного висновку закладу охорони здоров`я № 38/582 від 24.09.2025 ВП « НПМЦ професійного здоров`я НУОЗ України імені П.Л. Шупика» вбачається висновок (діагноз вперше виявленого хронічного професійного захворювання (отруєння): Радикулопатія попереково-крижова LS, S1 та шийна С6, С7, С8 на фоні полісегментарної дископатії з вираженими порушеннями біомеханіки хребта, (стан після інтерламінарної дискектомії L4-LS), стійким больовим, м?язово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними явищами на кистях, нейрогенною переміжною кульгавістю, легким парезом м?язів правої стопи, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних (ПФ другого ступеня) суглобів. Хронічний (пиловий) бронхіт першої стадії. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня (а.с.14-15).

З виписки №24П13606 із медичної карти стаціонарного хворого КП «Криворізька міська лікарня №2» КМР» вбачається, що повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): основний : хронічний бронхіт, фаза загострення, з бронхообструктивним синдромом. Ускладнення: ЛН І ст. Супатній: Хронічна радикулопатія шийно-грудна та попереково-крижова (а.с.16).

З виписки № 2П17883 із медичної картки стаціонарного хворого КП «Дніпровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова ДОР» вбачається діагноз основний нестабільний остеохондроз в поперековому відділі хребта. Полірадикулопатія стенозуючого генезу L4-S1. Кила диску L4-L5 праворуч з вираженим больовим та м`язово-тонічним синдромами. Статико-динамічні порушення. Парез правої стопи. Операція від 03.07.2024 р. (а.с.17).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України й виходив з обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду, завдану у зв`язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями.

Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 200 000,00 грн., суд виходив з обставин отримання шкоди позивачем, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активності позивача і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану та відсоток втрати ним професійної працездатності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з нормами Конституції України – людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Крім того, статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Так, відповідно до ч. ч. 1-4 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Водночас, пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 24.10.2025 року причиною виникнення у позивача професійних захворювань є робота протягом тривалого часу в умовах впливу шкідливих факторів, які перевищували нормативи.

Отже, роботодавець ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»», під час роботи позивача, допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Колегія суддів відхиляє доводи відзиву відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про те, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, оскільки Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 24.10.2025 року встановлено порушення відповідачем законодавства про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи.

Крім того, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Посилання представника відповідача на те, що позивач з власної волі протягом тривалого часу виконував роботу в шкідливих умовах праці, був повідомлений про умови праці, наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов`язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці й нести відповідальність в законом вставленому порядку за їх невиконання.

Спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди, у зв`язку з отриманими ним професійними захворюваннями, встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити амбулаторний та стаціонарний курси лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.

Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Таким чином, судом вірно встановлено порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»» норм трудового законодавства, що призвело до виникнення у позивача професійних захворювань, а тому саме на роботодавця покладається обов`язок з відшкодування завданої моральної шкоди.

Разом з тим, колегія суддів не може в повному обсязі погодитися із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, без повного врахування Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так судом не враховано, що позивач пропрацював на виробництві відповідача у шкідливих умовах праці значний проміжок часу 19 років 04 місяців і отримав інвалідність 3 групи при втраті працездатності 65 % у віці 42 роки.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманих професійних захворювань, працю протягом 19 років 04 місяці в шкідливих умовах праці на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів, що потягло втрату працездатності у загальному розмірі 65%, та інвалідність 3 групи, що безумовно тягне за собою невідворотні зміни, як у професійному, так і у буденному житті позивача, вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 200 000,00 грн. до 580 000,00 грн., без утримання податку з доходу фізичних осіб, а тому частково задовольняє апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави та збільшує цей розмір з 2000,00 грн. до 5800,00 грн., тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди.

Крім того, з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави, підлягає стягненню судовий збір 8700,00 грн. за подання позивачем апеляційної скарги (5800,00 грн. х 150%).

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 01 червня 2026 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 , змінити, збільшивши цей розмір з 200 000 гривень до 580 000 (п`ятсот вісімдесят тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 01 червня 2026 року в частині розміру судових витрат, стягнутих з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави, змінити, збільшивши цей розмірі з 2000 гривень до 5800 (п`ять тисяч вісімсот гривень 00 (нуль) копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» за подання апеляційної скарги позивачем на користь держави судовий збір у розмірі 8700 (вісім тисяч сімсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: