Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №163/629/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/629/26 Провадження №33/802/863/26 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

з участю

представника митниці – Федчишина Р.А.,

захисника – Немченко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Кінах Я.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 44549924), РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, і накладено на неї стягнення у виді штрафу у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 202 673 (двісті дві тисячі шістсот сімдесят три) гривні 50 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору.

Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що вона будучи керівником ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 44549924), під час митного оформлення товару «Сідельний тягач, що був у використанні, марки "VOLVO", модель "FH 500" календарний та модельний рік виготовлення 2018, номер кузова НОМЕР_2 ...», вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 202 673,50 гривень, шляхом подання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/МH/AV 0008088, який містить неправдиві відомості та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митній декларації типу ІМ40ДЕ №23UA205140082077U3, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

Не погодившись із таким судовим рішенням адвокат Кінах Я.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та провадження у справі закрити. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що судом не встановлено наявності умислу в діях ОСОБА_1 , а лише зроблено припущення про економічну зацікавленість. Зазначає, що митним законодавством не передбачено обов`язку декларанта перевіряти легітимність дій митних органів іноземних держав під час видачі ними таких сертифікатів або контролювати первинну документацію іноземного відправника. Оформлення і подання документів, що стали підставою для видачі сертифіката EUR.1, здійснювалося виключно продавцем товару, а ОСОБА_1 не є суб`єктом подання таких документів, а відтак немає впливу на їх оформлення чи зміст, не наділена повноваженнями щодо перевірки їх досторівності в митних органах іноземних держав. У зв`язку із цим у діях ОСОБА_1 відсутні склад адміністративного правопорушення за ст. 485 МК України.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явилася, хоча повідомлялася належним чином про час і місце розгляду справи, будь яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не подавала.

Разом з тим, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 526 МК України та участь у судовому засіданні представника ОСОБА_1 – адвоката Немченко Л.А., апеляційний суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги та матеріалів справи, заслухавши представника митниці Федчишина Р.А., який апеляційну скаргу заперечив, захисника Немченко Л.А., яка підтримала подану апеляцію та просила її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно із вимогами ст. 487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 486 МК України регламентовано, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, яка вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції при розгляді справи про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України вказаних вимог закону дотримався.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку, а саме: протокол про порушення митних правил № 0109/UA205000/2026; митна декларація типу ІМ40ДЕ №23UA205140082077U3; відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща від 30.10.2025 №0201-IGC.4331.376-1287.2025, №0201-IGC.4331.1306-1585.2025, №0201-IGC.4331.2024-2253.2025; доповідна записка №15/15-03/13900 від 04.12.2025; акт документальної невиїзної перевірки від 26.03.2026 № 32/26/7.3-19/17/44549924,та іншим наявним в матеріалах справи доказам.

Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.

За змістом ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина восьма статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (далі – КУпАП) визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв винного, протиправного діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно з ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Матеріалами справи стверджується, що в адресу ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» ввезено на митну територію України товари «Сідельний тягач, що був у використанні, марки "VOLVO", модель "FH 500" календарний та модельний рік виготовлення 2018, номер кузова НОМЕР_2 ...» за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA205140082077U3 і випущено товар у вільний обіг, що підтверджується приєднаною до протоколу копією зазначеної митної декларації.

Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена компанія «RIMMA FREY» (33106 Paderborn, Zum Kanaldamm 7).

Декларантом за митною декларацією типу ІМ40ДЕ є ОСОБА_1 , яка в період з 09.11.2021 по 27.01.2025 обіймала посаду керівника ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 44549924), що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД та витягом з програмного комплексу ІКС «Податковий блок».

У графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товарів за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/МH/AV 0008088.

Преференція зі сплати мита за кодом «410» застосовується до товарів, відповідно до «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони».

Так, серед вимог для використання митної преференції згідно п. (а) ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII є те, що товари, які походять з Європейського Союзу, і товари, які походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови надання сертифікату з перевезення товару EUR.1.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч. 3 ст. 41 МК України).

В ході проведення перевірки автентичності документів, на підставі яких здійснено митне оформлення товарів, зокрема, за вказаною вище митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA205140082077U3, які поставлені на адресу ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП», посадовими особами Волинської митниці отримано відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща від 30.10.2025 №0201-IGC.4331.376-1287.2025, №0201-IGC.4331.1306-1585.2025, №0201-IGC.4331.2024-2253.2025. У листі повідомляється, що проведена перевірка дала негативний результат, вказаний сертифікат з перевезення товару відсутній в реєстрі EKS, печатка та підпис у графі 11 не відповідає зразкам печаток посадових осіб, уповноважених на легалізацію сертифікатів на їх митниці.

На переконання апеляційного суду судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги інформацію, надану уповноваженим митним органом Республіки Польща щодо сертифікатів з перевезення товару EUR.1., оскільки надана інформація чітко вказує про не автентичність сертифікату, який слугував підставою для застосування преференційного режиму.

У Протоколі І Угода про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом.

Проте, уповноваженим митним органом Республіки Польщаспростовано видачу указаного сертифікату, тому отриманої інформації цілком достатньо для висновку, що переміщення в адресу ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП»і випуск у вільний обіг товару за аналізованою по справі митною декларацією типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1, видача якого за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митній декларації преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного зменшення розміру митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Надання ж сертифікату з перевезення товару EUR.1 чітко регламентовано вимогами п. (а) ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII де зазначено, що товари, які походять з Європейського Союзу, і товари, які походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови надання сертифікату з перевезення товару EUR.1.

Керівник ТОВ «Вікторія Лідер Груп» ОСОБА_1 має обов`язок перевірки достовірності документів поданих до митного органу.

Разом з тим, враховуючи довготривалість договірних стосунків з компанією експортером, зокрема, контракт купівлі-продажу №07/09 між ТОВ «Вікторія Лідер Груп» та компанією продавцем «RIMMA FREY» укладений від 07.09.2023 та в ньому чітко прописано, що всі спори за даним договором вирішуються шляхом переговорів. Проте на момент розгляду в суді першої інстанції та апеляційному суді жодних відомостей про висунення претензій до компанії продавця з приводу не підтвердження компетентним органом автентичності сертифікату з перевезення товару EUR.1 чи можливо наданих продавцем пояснень щодо означеного питання ОСОБА_1 та її захисник не надали та така їх пасивна поведінка очевидно свідчить про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1, який містить неправдиві відомості.

Правильно зауважено судом першої інстанції, що важливим є факт заінтересованості саме покупця з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням сертифіката з перевезення товарів EUR.1, оскільки використання підроблених сертифікатів безпосередньо впливає на розмір митних платежів, які підлягають сплаті ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП»при митному оформленні товарів і ці обставини неможливо ігнорувати.

Вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскарженого судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень щодо отримання доказів у справі чи порушень при складанні протоколу про порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України.

Отже голослівними є твердження захисника, що доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 недостатньо, оскільки наявні у справі докази узгоджуються між собою, доповнюють одне одного для можливості відтворити обставини вчинення порушення митних правил і загалом оцінюються судом у своїй сукупності.

Таким чином апеляційний суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що сукупність наведених доказів є внутрішньо узгодженою, взаємопов`язаною та такою, що виключає випадковий характер подання недостовірного сертифікату походження товару, а відтак підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі, не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

А тому, беручи до уваги встановлені вище обставини справи та враховуючи норми митного законодавства, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а оскаржену постанову слід залишити без змін.

Керуючись положеннями статті 294 КУпАП та ст.ст. 458, 485 Митного кодексу України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Кінах Яни Валеріївни залишити без задоволення.

Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.В. Гапончук