Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №727/1737/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1737/26

Провадження № 2-а/727/208/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі головуючого судді Літвінової О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом представника ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 – Савка С.І. звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови посилаючись на те, що 23 травня 2025 року стрільцем 1 відділення охорони ОСОБА_2 було складено протокол ЧМТЦК №792 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вказала, що у вищевказаному протоколі зазначено про те, що ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягується до адміністративної відповідальності у зв`язку із тим, що він не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за міцем перебування на військовому обліку, або до центру надання адміністративних послуг, або шляхом уточнення даних через додаток «Резерв+» у встановлений законодавством термін з (18.05.2024 по 16.07.2024).

Зазначила, що в даному протоколі було зазначено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 06.06.2025 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також вказала, що за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_2 №792 від 23.05.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 було винесено постанову згідно якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Також зазначила, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 №792 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності не була належним чином вручена та не надсилалась рекомендованим листом.

Стверджує, що фактично про існування зазначеної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 18.12.2025 року після того, як ознайомився у відділі державної виконавчої служби у м. Чернівці із матеріалами виконавчого провадження.

В подальшому, з метою з`ясування чи було своєчасно сповіщено ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи, чи надходили клопотання від останнього про відкладення розгляду справи, чи отримував ОСОБА_1 особисто постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 792, та чи направлялась йому дана постанова по пошті, було відправлено 02.02.2026 адвокатський запит начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак на час подачі адміністративного позову відповідь не було отримано.

З даною постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач не погоджується та вважає, що постанова №792 винесена з грубим порушенням норм законодавства, є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

А тому просить поновити строк для оскарження позивачем вищевказаної постанови, визнати протиправною та скасувати постанову №792 про накладення на позивача ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000,00 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, провадження у даній справі закрити

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відзив обґрунтовано тим, що згідно з Положенням пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», визначено, що під час дії Указу №65/2022, затвердженого ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ № 64/2022 від 24 лютого 2022 року та Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, який діє з із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

Вказував на те, що звернення позивача до суду, в якій він оскаржує постанову та що вона є незаконною, що такий висновок є передчасним та не обґрунтованим.

Зазначає, що при прийнятті вказаної постанови у якості доказів вини скоєння правопорушення було взято до уваги: протокол від 23.05.2025 року №792 про адміністративне правопорушення, копія паспорту та дані наявні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Тому вважає, що постанова про адміністративне правопорушення від 06.06.2025 року №792 була винесена з дотриманням усіх необхідних норм, процедур та встановленому законодавством порядку, а тому вимоги позивача стосовно її оскарження є безпідставними та задоволенню не підлягають, тому просив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Представником позивача було подано відповідь на відзив, в якому просить не враховувати при вирішенні справи поданий ІНФОРМАЦІЯ_4 відзив від 10.08.2026 року через грубе порушення процесуальних строків, позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, а оскаржувану постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №792 скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідь на відзив обґрунтовано тим, що відповідачем відзив на позовну заяву був надісланий до суду лише 10 серпня 2026 року, тобто із значним пропущенням встановленого судом та законом строку, що поданий відповідачем із порушенням строку відзив на позовну заяву не містить жодного матеріалу справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких було винесено оскаржувану постанову.

Вказувала, що окрім процесуальних порушень строків та ненадання матеріалів справи, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 у відзиві посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови № 792 у якості доказів вини ОСОБА_1 було взято до уваги: протокол від 23.05.2025 № 792 про адміністративне правопорушення, копію паспорту та дані Єдиного державного реєстру «Оберіг», проте вказані доводи повністю суперечать вимогам закону.

Зазначила, що подані позивачем протокол про адміністративне правопорушення та постанова у справі про адміністративне правопорушення мають один, і той самий номер - №792.

Також вказувала, що в оскаржуваній постанові ІНФОРМАЦІЯ_2 №792 взагалі відсутня дата розгляду справи.

Тому вважає, що оскільки відзив подано поза межами встановленого судом строку, без витребуваних судом матеріалів адміністративної справи, а сама процедура відбулася з повним ігноруванням прав, та просила суд не брати до уваги наданий ІНФОРМАЦІЯ_4 відзив та задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку позовної заяви було відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.02.2026 року скасовано та направлено вищевказану адмінсправу для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року провадження по справі було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, хоча завчасно належним чином повідомлялись судом про дату, час та місце розгляду справи, , клопотань про відкладення розгляду даної адміністративної справи від них до суду не надходило, у зв`язку із чим суд вважає за можливе розглянути вищезазначену адмінсправу у їх відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надійшло. Надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин, а також враховуючи ту обставину, що сторони в судове засідання не з`явились будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні всі передбачені ч. 9 ст. 205 КАС України обставини для розгляду вищевказаної адмінсправи у письмовому провадженні.

За положеннями частин 1, 4 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до матеріалів позовної заяви про наявність винесеної щодо нього постанови по справі про адміністративне правопорушення позивач ОСОБА_1 дізнався 18.12.2025 року, коли отримав копії всіх документів виконавчого провадження у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, тому оскаржити постанову протягом десяти днів з дня її винесення не міг з поважних причин.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні підстави для поновлення строку на оскарження вищевказаної постанови №792, оскільки позивач дізнався про її існування лише 18.12.2025 року.

За наведених ведених обставин, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про поновлення строку на оскарження вищезазначеної постанови є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Судом встановлено, що 23 травня 2025 року стрільцем 1 відділення охорони ОСОБА_2 було складено протокол ЧМТЦК №792 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В подальшому начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 було розглянуто вищевказаний протокол про адмінправопорушення та винесено постанову №792 від відповідно до змісту якої останнім зазначено, що позивач ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним, не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону Укрїани «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та положення пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ №3633-IX від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яким визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №65/2022, затвердженого ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 року №2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів із дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані.

За результатами розгляду вищевказаної адмінсправи начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 було визнано позивача ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади 2025/0017825655 від 28.11.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідки серії 2-18 АЄ №228000 від 14.11.2002 року ОСОБА_4 має третю групу інвалідності та є обмежено придатним, що також підтверду

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 18.04.2023 року було взято на військовий облік військовогозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 .

При цьому, позивач ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, що підтверджується військово-обліковим документом із застосунку «Резерв+» та є взятим на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Згідно з застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 є непридатним в мирний час, обмежено приданий у воєнний час, де зазначена дата ВЛК 12.07.2018.

Відповідно до довідки №3 від 02.02.2026 року видана ОКНП «Чернівецький обласний клінічний кардіологічний центр» вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді прибиральника територій з 03.04.2023 року, згідно наказу №58-пр від 31.03.2026 року.

При цьому, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року.

Пунктом 3 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

18 травня 2024 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року. Цим Законом положення абз. 6 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Абзацом 5 пункту 2 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Згідно із ч.7 ст.1 вказаного ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч.1 ст.283 КУпАП р озглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Згідно ч.2 ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Судом встановлено, що згідно з протоколу про адміністративне правопорушення №792 від 23.05.2026 року позивач ОСОБА_1 був повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 06.06.2025 року о 10.00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить підпис ОСОБА_1 та те, що він отримав другий примірник протоколу.

Однак в постанові ІНФОРМАЦІЯ_2 №792 не вказано фактично дату розгляду справи, а тому у суду виникає сумнів про те, що дійсно розгляд справи відбувався 06.06.2025 року о 10.00 год., як це було зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Зазначена обставина має істотне значення для вирішення справи, оскільки відповідно до статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, дату розгляду справи. Отже, зазначення відповідної інформації у постанові є обов`язковою вимогою закону, а не формальністю, недотримання якої може бути залишене поза увагою.

Відсутність у постанові № 792 відомостей про дату розгляду справи унеможливлює встановлення того, коли саме ІНФОРМАЦІЯ_4 було фактично розглянуто справу та прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

При цьому саме по собі зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення дати та часу, на які було призначено розгляд справи, не підтверджує факту проведення такого розгляду у визначені дату та час. Протокол підтверджує лише факт повідомлення позивача про запланований розгляд справи, але не є доказом того, що такий розгляд фактично відбувся.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законодавством передбачено не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень прийняти постанову, а й обов`язок фактично здійснити розгляд справи у встановленому КУпАП порядку та відобразити його результати у постанові.

Однак відповідачем у відзиві на позовну заяву не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 була фактично розглянута саме 06.06.2025 року о 10 год. 00 хв., як це було зазначено у протоколі.

Відповідачем не надано, зокрема, документа, який би підтверджував проведення розгляду справи у зазначений час, журналу реєстрації розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідного реєстру, службових документів чи інших доказів, з яких можна було б достовірно встановити дату фактичного розгляду справи та винесення постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 792.

За таких обставин залишається невстановленим, коли саме була розглянута справа про адміністративне правопорушення та чи була постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 № 792 винесена безпосередньо за результатами розгляду справи у визначений у протоколі дату і час.

Отже, саме ІНФОРМАЦІЯ_7 повинен довести не лише наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, але й дотримання встановленої КУпАП процедури розгляду справи та прийняття постанови.

У даному випадку відповідач не довів, що розгляд справи фактично відбувся 06.06.2025 року о 10 год. 00 хв. При цьому сама постанова № 792 не містить обов`язкової відповідно до статті 283 КУпАП інформації про дату розгляду справи.

Таким чином, наявна сукупність обставин, яка свідчить про істотне порушення відповідачем встановленої КУпАП процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відсутність у постанові відомостей про дату розгляду справи, у поєднанні з ненаданням відповідачем доказів фактичного проведення такого розгляду у зазначені у протоколі дату та час, не дає можливості встановити, коли саме справа була розглянута та чи була оскаржувана постанова прийнята за результатами належного розгляду справи.

За таких обставин оскаржувана постанова № 792 не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, а відповідачем не доведено дотримання процедури її прийняття. Вказані порушення не можуть вважатися суто формальними, оскільки вони безпосередньо стосуються встановлення факту та моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення і, відповідно, законності прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За положеннями частин 1, 4 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №285/1535/15 міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Отже, саме на відповідача як орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП покладено обов`язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду визначеної ст. 278 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості, саме уповноважена посадова особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто «поза розумним сумнівом» довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відтак саме відповідач несе тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, і саме відповідач не надав жодних доказів законності й обґрунтованості оскаржуваної постанови.

Суд зауважує, що відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Під час судового розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч положенням ч.2 ст.77 КАС України, не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є неправомірною та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Ухвалюючи це судове рішення суд керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову, скасування постанови про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись, ст.ст. 19, 58 Конституції України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про оборону», ст.ст.7, 9, 210, 210-1, 235, 245, 251, 268, 279 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 72-77, 121, 122, 139, 243-246, 250-251, 286, 295 КАС України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову №792, винесену ІНФОРМАЦІЯ_10 в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 підполковником ОСОБА_5 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Літвінова О.Г.