Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №636/6826/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/6826/25 Провадження 2/636/1730/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - особі законного представника ОСОБА_1 , ОСОБА_5 – особі законного представника ОСОБА_1 , ОСОБА_6 – в особі законного представника ОСОБА_1 , до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , - в особі законного представника ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 27 березня 2025 року Чугуївським міським судом Харківської області у кримінальному провадженні № 636/1409/25 ухвалено вирок, яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Зазначеним кримінальним правопорушенням спричинено смерть чоловіка позивачки - ОСОБА_8 . Позивачка зазначає, що після смерті чоловіка на її утриманні залишилися троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , 2008 року народження, ОСОБА_10 , 2012 року народження, та ОСОБА_11 , 2015 року народження. Також позивачка зазначає, що ОСОБА_8 був єдиним членом сім`ї, який забезпечував її та дітей матеріально, оскільки вона не мала можливості працювати у зв`язку з вихованням дітей.

Посилаючись на положення ст.ст. 22-23, 1166-1167, 1177, 1200 ЦК України, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в розмірі 3028,00 гривень щомісячно, на її утримання, а також на утримання кожного з неповнолітніх дітей по 3196,00 гривень, щомісячно.

Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі по 300000,00 гривень на її користь та на користь кожного з п`ятьох дітей, у тому числі повнолітніх дочок - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що внаслідок смерті чоловіка та батька члени сім`ї зазнали значних душевних страждань, психологічного потрясіння, стресу, втрати звичного способу життя, а також були позбавлені можливості реалізовувати свої звичні життєві плани.

Позивачі в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи, згідно із ст. 128 ЦПК України, повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади та направлення судової повістки, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Щодо факту вчинення кримінального правопорушення

на підставі ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 27 березня 2025 року у справі № 636/1409/25, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_8 , тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Таким чином, факт протиправної поведінки відповідача, вина відповідача та причинний зв`язок між його діями та смертю ОСОБА_8 встановлені вироком суду, який набрав законної сили, та відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України повторному доказуванню в цій справі не підлягає.

Щодо вимог про відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають, зокрема, непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого.

Згідно з ч. 2 ст. 1200 ЦК України особам, визначеним цією статтею, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

Отже, законодавством встановлено спеціальний порядок визначення розміру шкоди, завданої смертю годувальника.

Сам по собі розмір прожиткового мінімуму для дітей або працездатних осіб не є розміром шкоди, який підлягає автоматичному стягненню відповідно до ст. 1200 ЦК України.

Разом з тим позивачкою не надано належних та достатніх доказів щодо розміру середньомісячного заробітку (доходу) ОСОБА_8 , з якого відповідно до вимог ст. 1200 ЦК України має визначатися розмір відшкодування.

Також матеріали справи не містять належного розрахунку розміру шкоди відповідно до встановленого законом механізму, зокрема із визначенням частки, яка припадала на самого померлого та інших членів сім`ї.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача майнової шкоди у вигляді щомісячних платежів у розмірі 3028,00 гривень та по 3196,00 гривень на кожну дитину є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

При цьому відмова у задоволенні цих вимог не позбавляє позивачів права на звернення з відповідною вимогою за наявності належного розрахунку та доказів, передбачених ст. 1200 ЦК України.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнала кожна особа, тяжкість вимушених змін у її житті, характер правопорушення, ступінь вини відповідача, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості.

У даному випадку смерть ОСОБА_8 настала внаслідок умисного протиправного позбавлення його життя відповідачем.

Очевидно, що смерть чоловіка для ОСОБА_1 та смерть батька для дітей спричинили істотні душевні страждання, емоційне потрясіння та докорінну зміну звичного способу життя.

Разом з тим при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що компенсація моральної шкоди не може бути способом безпідставного збагачення, а її розмір повинен відповідати характеру та обсягу страждань конкретної особи.

З урахуванням усіх обставин справи, характеру кримінального правопорушення, його наслідків, ступеня вини відповідача, характеру моральних страждань позивачів, принципів розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, у розмірі 300000,00 гривень кожному.

При цьому суд враховує, що моральна шкода є індивідуальною для кожної особи, а тому її розмір має визначатися з урахуванням конкретних обставин щодо кожного потерпілого. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди на користь повнолітніх дочок ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суд зазначає, що сам по собі факт досягнення ними повноліття не позбавляє їх права на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – особі законного представника ОСОБА_1 , ОСОБА_5 – особі законного представника ОСОБА_1 , ОСОБА_6 – в особі законного представника ОСОБА_1 , до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду у розмірі 300000,00 (триста тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в особі його законного представника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду у розмірі 300000,00 (триста тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в особі його законного представника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду у розмірі 300000,00 (триста тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в особі його законного представника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду у розмірі 300000,00 (триста тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , моральну шкоду у розмірі 300000,00 (триста тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , моральну шкоду у розмірі 300000,00 (триста тисяч) гривень.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.О. Бунін