Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №401/3196/25 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/3196/25

Провадження № 1-кп/401/190/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя – ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

потерпілої – ОСОБА_4

представника потерпілої – ОСОБА_5

захисника обвинуваченого – ОСОБА_6

обвинуваченого – ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025121070000521 від 23 липня 2025 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Микільське Світловодського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, за наступних обставин.

22 липня 2025 року о 11 год. 00 хв. ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом марки «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві приватної власності, здійснював рух по вулиці Михайла Грушевського в м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області (в напрямку від бульвару Молодіжного до вулиці Холодноярська).

Під час проїзду нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будинку № 4 по вулиці Михайла Грушевського м.Світловодськ, в результаті власної неуважності до дорожньої обстановки та невжиття своєчасно заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу, аж до його повної зупинки, не вірно відреагував на зміну дорожньої обстановки та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину дороги по пішохідному переході зліва направо по ходу руху керованого ОСОБА_7 транспортного засобу.

В результаті дорожньо–транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому тіла правої лопатки в нижній третині, перелом 10-11 ребр справа по середньо-підпахвовій лінії, гематоми обох гомілок, струс головного мозку, які відносяться до середніх, які потягли за собою тривалий розлад здоров`я більше 21 днів, та знаходяться в прямому причинному зв`язку із ДТП, що сталася.

Таким чином, під час руху ОСОБА_7 проявив особисту необережність та безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки, не стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 (б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, яка набрала чинності з 1 січня 2002 року (надалі ПДР), а саме:

п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Недотримавшись зазначених вимог ПДР, ОСОБА_7 , як водій транспортного засобу «DAEWOOLANOS», маючи реальну можливість знизити швидкість руху керованого ним транспортного засобу, аж до його повної зупинки, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості та екстреного гальмування, порушив наступні вимоги ПДР, а саме:

п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п. 18.1 - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний в якості обвинуваченого, у судовому засіданні ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінуємого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати та пояснив, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення у обвинувальному акті зазначені вірно. В той день, разом з ним у автомобілі була його дружина. Автомобіль належить йому, вже 4 роки. Посвідчення водія він має. Має він і певні проблеми із зором. Пояснив, що потерпілу, яка переходила дорогу по пішохідному переході, він взагалі не бачив та почав гальмувати коли крикнула його жінка. Відеореєстратор в автомобілі відсутній. Після удару потерпілої, він вийшов з автомобіля та побачив, що потерпіла лежала за пішохідним переходом метрів за 6-8, а його автомобіль був за 11 метрів. Щодо заявлених вимог прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої в лікарні, то вказані збитки він сплатив повністю. Щодо заявлених вимог потерпілою про стягнення з нього моральної шкоди, то вимоги визнає частково на суму не більше 30000 гривен. Оскільки, він ніде не працює, є пенсіонером за віком і розмір його пенсії становить 5500 грн. 00 коп. Крім того, просив врахувати, що ним в добровільному порядку наразі відшкодовано потерпілій 19000 грн. 00 коп., які він через грошовий переказ Укрпошти переказував потерпілій 04 березня 2026 року в розмірі 10000 грн., 15 травня 2026 року – 3000 грн. 00 коп., 14 липня 2026 року – 3000 грн. 00 коп., та 22 серпня 2026 року – 3000 грн. 00 коп.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просив суд при призначенні покарання та розгляді цивільних позовів врахувати, що обвинувачений є пенсіонером, має скрутне матеріальне становище, проте збитки заявлені прокурор за лікування потерпілої відшкодував повністю, а вимоги потерпілої про стягнення моральної шкоди вже частково сплатив в добровільному порядку на загальну суму 19000 грн. 00 коп.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що після удару автомобілем вона втратила свідомість. 3 тижні вона лікувалася в лікарні. Через 2 місяці після лікарні, приблизно з жовтня 2025 року, вона вже не потребула сторонньої допомоги. Наразі лікування повністю завершено. Вона проходила лікування у невропатолога і їй рекомендовано санаторій «Куяльник», де лікування за 20 днів становить близько 35000 грн. Визначена нею моральна шкода є необхідною для отримання коштів на подальше санаторно-курортне лікування та відновлення. Страхова компанія їй відшкодувала 5300 грн. 00 коп. із заявлених нею з чеками 14471 грн. 17 коп. Страховою компанією їй також були перераховані 7000 грн. 00 коп., тільки вона не знаю за що саме. Заявлені нею позовні вимоги вона підтримала в повному обсязі, проте не заперечувала факт отримання через Укрпошту грошових переказів від ОСОБА_7 на загальну суму 19000 грн. 00 коп., які він переказував 4 березня 2026 року в розмірі 10000 грн., 15 травня 2026 року – 3000 грн. 00 коп., 14 липня 2026 року – 3000 грн. 00 коп., та 22 серпня 2026 року – 3000 грн. 00 коп. Щодо призначення покарання покладається на розсуд суду.

Представник потерпілої ОСОБА_5 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги потерпілою до обвинуваченого та СК «Євроінс Україна» підтримав повністю.

Так як обвинувачений визнає обставини та події скоєного ним кримінального правопорушення, які ним не оспорюються, заявлені вимоги прокурора про стягнення витрат затрачених лікарнею для лікування потерпілої визнав повністю, заявлені вимоги потерпілою визнає частково, то за згодою всіх учасників процесу розгляд справи проводився відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обставинами, що пом`якшують покарання є активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

Дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_7 : раніше не судимий, одружений, пенсіонер за віком, має повних 64 роки, має постійне місце реєстрації та проживання, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває, на обліку у органі пробації не перебуває. За місцем проживання характеризується посередньо. Згідно посвідчення водія серії НОМЕР_2 ОСОБА_7 має право керування транспортними засобами з 2006 року.

Досудова доповідь про обвинуваченого у кримінальному провадженні ОСОБА_7 містить висновок органу пробації, що існує низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та низький ризик небезпеки для суспільства.

При обранні виду та міри кримінального покарання суд приймає до уваги обставини скоєння кримінального правопорушення та обставини, що пом`якшують покарання, дані, які характеризують особу обвинуваченого, і приходить до висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає це обґрунтованим, оскільки таке покарання як виправні роботи не можливо застосувати до обвинуваченому, так як він не працює, арешт є недоцільним з урахуванням віку, стану здоров`я та тяжкості такого покарання, а обмеження волі неможливо застосувати, оскільки в силу ст.61 КК України, цей вид покарання не застосовуються до осіб, що досягли пенсійного віку.

Проте, враховуючи те, що санкцією ч.1 ст.286 КК України передбачене додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк до трьох років, то суд з урахуванням всіх обставин вчинення обвинуваченим вказаного кримінального правопорушення, та існуючих наслідків, а саме отримання потерпілою середньої тяжкості тілесних ушкоджень, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.

Запобіжний захід під час розгляду справи обвинуваченому не обирався.

Прокурор разом з обвинувальним актом подав до суду цивільний позов в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Світловодська міська рада, де третьою особою є Комунальне некомерційне підприємство «Світловодська центральна районна лікарня» Світловодської міської ради до ОСОБА_7 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла внаслідок злочину – ОСОБА_4 в сумі 3625 грн. 41 коп.

Проте, під час судового розгляду стороною захисту надано суду квитанцію від 28 жовтня 2025 року про добровільну сплату обвинуваченим вказаних витрат. В зв`язку з чим, прокурор в судовому засіданні просив суд залишити вказаний позов без розгляду.

Таким чином, заявлений прокурором позов підлягає залишенню без розгляду, на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

23 грудня 2025 року представник потерпілої, адвокат ОСОБА_5 подав в інтересах потерпілої ОСОБА_4 позов до ОСОБА_7 та ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та просить стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» матеріальну шкоду в розмірі 9392 грн. 98 коп. та моральну шкоду в сумі 723 грн. 85 коп., а з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 144 046 грн. 15 коп., та солідарно з відповідачів на користь потерпілої понесені витрати на правничу допомогу в сумі 15000 грн.

Обгрунтовано вимоги тим, що ОСОБА_4 з 22 липня по 08 серпня 2025 року перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Світловодська ЦРЛ». Потерпіла є пенсіонеркою. На придбання ліків та витратні матеріали нею було витрачено кошти в сумі 14477 грн. 11 коп. З відповідною заявою вона звернулася до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна». Внаслідок ДТП ОСОБА_4 зазнала моральної шкоди, яка полягає у понесеному фізичному болю, емоційному стресі, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, нервозністю, дратівливістю, порушенням сну, а головне страху за своє життя. Тривалий час вона потребувала сторонньої допомоги та догляду. Моральна шкода в розмірі 144 770 грн. 00 коп. обґрунтовується десятикратним розміром понесених потерпілою матеріальних витрат на її лікування. Згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №230397328 від 13.07.2025 цивільна матеріальна відповідальність ОСОБА_7 була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», який був діючий станом на дату ДТП, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну – 250000 грн., за шкоду заподіяну здоров`ю – 500000 грн. Потерпілою повідомлення про настання події подано до страхової компанії 02 вересня 2025 року. В результаті чого потерпіла 12 вересня 2025 року отримала мінімальне страхове відшкодування в сумі 5084 грн. 13 коп. 18 грудня 2025 року потерпіла подала до страхової компанії заяву про страхове відшкодування з доданням копій медичних документів, чеків на придбання ліків. Проте, рішення про страхове відшкодування станом на дату подачі позову ще не прийнято. Таким чином, позов в частині стягнення матеріальної шкоди потерпіла просить задовольнити в розмірі 9392,98 грн. і стягнути її із страховика. Крім того, на підставі ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпіла просить стягнути з страховика моральну шкоду в розмірі 723,85 грн., що становить 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. А з ОСОБА_7 просить стягнути моральну шкоду в розмірі 144 046 грн. 15 коп., розмір якої визначено з суми 144 770 грн. 00 коп. (десятикратний розмір понесених потерпілою матеріальних витрат) – 723,85 грн. (моральна шкода, яка заявлена до страховика). Крім того, потерпіла ОСОБА_4 понесла витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн., які просить стягнути солідарно з відповідачів за позовом.

06 лютого 2026 року захисник обвинуваченого подав до суду відзив на вказаний позов потерпілої, в якому вказує, що заявлений розмір моральної шкоди з ОСОБА_7 є прямим способом збагачення потерпілою стороною за рахунок обвинуваченого. Сам розмір моральної шкоди є неспівмірним та необґрунтованим. Вважає справедливою сумою в якості компенсації моральної шкоди 3000 грн. Щодо правничої допомоги, то просить стягнути компенсацію в розмірі 2000 грн. 00 коп.

10 червня 2026 року представник ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» подав до суду відзив на позов в якому зазначив, що страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування у разі настання страхового випадку. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. У страхової компанії відсутній обов`язок виплатити страхове відшкодування, оскільки відповідно до ст.6 Закону України «Про страхування» обов`язковою умовою для виплати страхового відшкодування є наявність вини страхувальника, тобто ОСОБА_7 у вчиненні ДТП. Оскільки, ОСОБА_7 наразі не притягнутий до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення ДТП у встановленому законом порядку, то вимоги позивача щодо стягнення суми страхового відшкодування є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки страховий випадок не настав. Щодо понесених витрат на лікування в розмірі 14477 грн. 11 коп., то лише на суму 4645 грн. 16 коп. належним чином надано докази на підтвердження їх понесення потерпілою. В зв`язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні позову щодо вимог стосовно страховика в повному обсязі.

Своїм процесуальним правом на подання відповіді на відзив, потерпіла та її представник, не скористалися.

Дослідивши надані на підтвердження факту понесення матеріальних витрат потерпілою, перебуваючи на стаціонарному лікуванні в Світловодській ЦРЛ в період з 22 липня по 08 серпня 2025 року, судом встановлено, що дійсно потерпілою понесені відповідні витрати на суму 14477 грн. 11 коп., які підтверджуються документально. (а.с.66-100)

12 вересня 2025 року ОСОБА_4 отримала від ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» мінімальне страхове відшкодування в сумі 5084 грн. 13 коп. (а.с.68)

Сплата страховиком вказаного мінімального страхового відшкодування свідчить про визнання факту настання страхового випадку.

В зв`язку з чим, на виконання вимог ст.ст.22, 23 та 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із страховика ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» підлягає стягненню матеріальна шкода завдана потерпілій ОСОБА_4 (витрати понесені на медичні препарати та засоби) в розмірі 9392,98 грн., що становить різницю від загальної суми понесених потерпілою матеріальних витрат 14477 грн. 11 коп. та сплаченим раніше мінімальним страховим відшкодуванням в сумі 5084 грн. 13 коп.

Згідно ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілій підлягає відшкодуванню з страховика моральну шкоду в розмірі 723,85 грн., що становить 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

В зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що всі вимоги заявлені потерпілою до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги щодо стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 144046 грн. 15 коп., то враховуючи характер спричинення потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, яка сталася з вини обвинуваченого, тривалість лікування та реабілітації потерпілої після одержаних травм, її моральні страждання, суд приходить до висновку, що обвинувачений має відшкодувати завдану їй моральну шкоду.

Проте, враховуючи обґрунтування розміру моральної шкоди потерпілою, суд вважає за необхідне задовольнити цю вимогу частково, виходячи з двократного розміру понесених потерпілою матеріальних витрат на лікування, а саме 30000 грн.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений добровільно частково відшкодував потерпілій в рахунок моральної шкоди 19000 грн. 00 коп., які він через грошовий переказ Укрпошти переказував ОСОБА_4 : 04 березня 2026 року в розмірі 10000 грн., 15 травня 2026 року – 3000 грн. 00 коп., 14 липня 2026 року – 3000 грн. 00 коп., та 22 серпня 2026 року – 3000 грн. 00 коп. Даний факт учасники процесу не заперечували.

Таким чином, залишок недоплаченої суми за моральну шкоду становить 11000 грн., який підлягає стягненню за вироком суду з ОСОБА_7 на користь потерпілої.

Щодо стягнення витрат понесених потерпілою на правничу допомогу в розмірі 15000 грн., то суд приходить до слідуючого висновку.

Так, ордером надання правничої допомоги ОСОБА_4 від 01 грудня 2025 року, адвокат ОСОБА_5 надавав потерпілій правову допомогу. На підтвердження понесених витрат потерпілою надано суду Акт №1 про надання професійної правничої допомоги від 22 грудня 2025 року, договір №2025/12/01 про надання правничої допомоги від 01 грудня 2025 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №4 від 22 грудня 2025 року на суму 15000 грн. 00 коп.

Згідно Акту №1 про надання професійної правничої допомоги від 22 грудня 2025 року вбачається, що в суму 15000 грн. входить вартість послуг за ознайомлення з матеріалами кримінального провадження – 2500 грн., за складання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи – 2500 грн., та за складання та подання позовної заяви – 10000 грн.

Враховуючи те, що заявлені позовні вимоги потерпілою до страховика та обвинуваченого підлягають частковому задоволенню, то з урахуванням вимог ст.137 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та ОСОБА_7 підлягають стягненню частково понесені витрати потерпілою на правничу допомогу, а саме по 2000 грн. з кожного співвідповідача.

Ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 липня 2025 року було вирішено питання про накладення арешту на автомобіль марки «DAEWOO» моделі «LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_7 .

18 серпня 2025 року вказаний автомобіль, на підставі ухвали слідчого судді про передачу майна на відповідальне зберігання від 14 серпня 2025 року, передано під розписку ОСОБА_7 , для подальшого його зберігання.

У відповідності до ч.4 ст.174 КПК України підлягає вирішення питання про скасування арешту вищевказаного майна.

У кримінальному провадженні маються документально підтверджені витрати, пов`язані із залученням експертів, у зв`язку з проведенням судових експертиз. Загальний розмір вказаних витрат складає 10078 грн. 14 коп., із них:

-4457 грн. 00 коп. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/112-25/10904-ІТ від 01.08.2025;

-2228 грн. 50 коп. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/112-25/10905-ІТ від 31.07.2025;

-3392 грн. 64 коп. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 842/25-27 від 28.08.2025.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів за проведення судових експертиз.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.2, 7, 22, 26, 100, 124, 174, 349, 367, 368, 369, 371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинувачені за ч.1 ст.286 КК України, на підставі якого призначити покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу гривень) 00 коп., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Світловодська міська рада до ОСОБА_7 , де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору є КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину в сумі 3625 грн. 41 коп. – залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 та ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням – задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 9392 грн. 98 коп. (дев`ять тисяч триста дев`яносто дві гривні 98 копійок), моральну шкоду в сумі 723 грн. 85 коп. (сімсот двадцять три гривні 85 копійок) та частково понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 11000 грн. 00 коп. (одинадцять тисяч гривен 00 копійок) та частково понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у розмірі 10078 грн. 14 коп. (десять тисяч сімдесят вісім гривен 14 копійок).

Скасувати арешт накладений на автомобіль марки «DAEWOO» моделі «LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі ухвали слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 липня 2025 року.

Речові докази:

- транспортний засіб - автомобіль марки «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано на зберігання за місцем проживання власника ОСОБА_7 – залишити в подальшому власнику ОСОБА_7 ;

- оригінал медичної карти стаціонарної хворої № 3794 на потерпілу ОСОБА_4 , яку передано на відповідальне зберігання до КНП «Світловодська ЦРЛ» – залишити для подальшого зберігання в КНП «Світловодська ЦРЛ».

Початок строку відбуття покарання рахувати з часу приведення вироку у виконання.

На вирок суду протягом 30 днів може бути подана апеляційна скарга.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1