Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №387/1445/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/1445/26

Номер провадження по справі 1-кп/387/227/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12026121220000069 від 16.08.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Головкіна Олександрівського району Кіровоградської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 , громадянин України, з повною базовою освітою, заступник командира бойової машини-навідника-оператора 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону молодшого сержанта військової частини НОМЕР_1 , не одружений, раніше не судимий

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем Збройних Сил України, вчинив умисне спричинення ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень за таких обставин.

З 23 лютого 2023 року ОСОБА_3 проходить військову службу у Збройних Силах України, будучи призваним на військову службу за призовом під час мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». На час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира бойової машини — навідника-оператора 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, а військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби. Військовослужбовці зобов`язані додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, вимог статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, що регулюють проходження військової служби.

Разом із тим, встановлено, що на час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 перебував поза межами військової частини та не виконував обов`язків, пов`язаних із проходженням військової служби.

11 серпня 2026 року близько 23 години 00 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи по вул. Разіна у м. Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області, під час конфлікту з ОСОБА_4 , який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи можливість заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень та бажаючи їх спричинення, вирішив заподіяти ОСОБА_4 тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 спереду та умисно завдав їй один удар кулаком правої руки в область грудної клітки, внаслідок чого остання втратила рівновагу та впала на землю.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_3 ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних підшкірних крововиливів в області грудної клітки, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, за ступенем тяжкості віднесено до категорії легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до частини 2 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

З огляду на те, що ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини, погоджується з ними та надав згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності, суд вважає за можливе здійснити розгляд кримінального провадження у порядку, передбаченому частиною 2 статті 381 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження.

Від прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 надійшло клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи беззастережне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, неоспорювання ним встановлених під час досудового розслідування обставин, а також його згоду та згоду потерпілої на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за їх відсутності, на підставі статей 381, 382 КПК України прокурор просить здійснити розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 , за участю захисника – адвоката ОСОБА_6 , подав письмову заяву, в якій зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального проступку визнає повністю та беззастережно, обставини, встановлені досудовим розслідуванням, не оспорює та вважає їх доведеними в повному обсязі.

Також у заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також правові наслідки надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, зокрема те, що він буде позбавлений права оскаржувати вирок з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Крім того, обвинувачений зазначив, що надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі.

З урахуванням викладеного, положень підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», з огляду на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а також враховуючи відсутність у суду сумнівів щодо добровільності та усвідомленості його позиції, суд дійшов висновку про можливість розгляду обвинувального акта у порядку, передбаченому статтями 381–382 КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України, у разі здійснення судового провадження за відсутності учасників судового провадження фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Згідно з частиною другою статті 382 КПК України, у вироку за результатами спрощеного провадження зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд встановив, що обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті та встановлені органом досудового розслідування, є доведеними та не оспорюються обвинуваченим.

ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю та беззастережно. Його позиція є добровільною, послідовною та не є наслідком будь-якого примусу.

Оцінивши наведене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена, а його дії правильно кваліфіковані за частиною першою статті 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання, суд відповідно до вимог статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує дані про особу обвинуваченого: ОСОБА_3 є громадянином України, має повну загальну середню освіту, проходить військову службу у Збройних Силах України, є заступником командира бойової машини — навідником-оператором 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону, має військове звання молодшого сержанта, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , не одружений, раніше не судимий, за місцем служби характеризується посередньо.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Визначаючи вид покарання, суд враховує, що санкція частини першої статті 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу або громадських робіт.

З урахуванням того, що ОСОБА_3 проходить військову службу, фактичних умов її проходження та необхідності забезпечення реального виконання призначеного покарання суд не вбачає підстав для призначення йому громадських робіт, оскільки виконання такого покарання передбачає залучення засудженого до суспільно корисних робіт у вільний від основної роботи чи навчання час, що з огляду на проходження ним військової служби може бути утрудненим.

За таких обставин суд вважає, що покарання у виді штрафу відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, обставинам, що пом`якшують покарання, та забезпечить досягнення мети покарання.

Визначаючи розмір штрафу, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер і наслідки спричинених потерпілій тілесних ушкоджень, дані про особу обвинуваченого, його сімейний та майновий стан, проходження ним військової служби, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовувався, підстав для його обрання суд не вбачає.

Керуючись статтями 374, 381–382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання - у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази: медична карта амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_4 - повернути закладу охорони здоров`я, якій вона належить або залишити у ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1