Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №207/4347/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/4347/26

№ 1-кп/207/323/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026046780000125 за звинуваченням :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська Дніпропетровської області , громадянина України , маючого повну загально-середню освіту , не працюючого , не одруженого , маючого на утриманні неповнолітню дитину , який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого ,

за ч. 1 ст. 164 КК України 2001 року ,

В С Т А Н О В И В

Згідно з рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 січня 2017 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний до сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , щомісяця , починаючи з 17 листопада 2016 року на користь матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення дитиною повноліття (змінила прізвище на ОСОБА_6 , у зв?язку з укладенням 19 жовтня 2019 шлюбу з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 19 жовтня 2019 року Заводським районним у м. Кам?янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області) .

Однак , ОСОБА_3 , якому відомо про обов`язковість виконання зазначеного рішення суду та про свій обов`язок , як батька дитини , визначений нормами ч. 2 ст. 51 Конституції України , ст. 180 Сімейного Кодексу України , якими передбачено , що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними віку повноліття , допустив таким чином заборгованість зі сплати аліментів , що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів .

Так , ОСОБА_3 , будучи обізнаним про необхідність сплати аліментів на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи 8 лютого 2018 року попередженим державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у м. Кам?янське , про необхідність сплати аліментів на утримання дитини , а також про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини , всупереч вимогам ст.ст. 18 , 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року , ст. 51 Конституції України , ст. 180 Сімейного кодексу України та ст.ст. 8 , 11 Закону України «Про охорону дитинства» , до Кам`янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з метою отримання офіційного працевлаштування чи отримання державної допомоги по безробіттю не звертався , не маючи наміру сплачувати кошти на його утримання , тобто маючи прямий протиправний умисел на ухилення від сплати аліментів на утримання малолітнього сина , аліменти не сплачував , будь-якої допомоги на утримання дитини не надавав , участі у її вихованні не приймав та згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам?янське Кам?янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини за період з 1 вересня 2023 року по 26 серпня 2026 року у розмірі 159021,25 гривень .

Таким чином , ОСОБА_3 в період часу з 1 вересня 2023 року по 26 серпня 2026 року злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , що призвело до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі , що сукупно складає суму виплат за 35 місяців відповідних платежів , у розмірі 159021,25 гривень .

Відповідно до вимог статей 291 , 302 КПК України обвинувальний акт відносно обвинуваченого надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні .

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані :

1) письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_8 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості , згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами , ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні ;

2) письмова заява ОСОБА_6 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами , ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні ;

3) матеріали досудового розслідування , у тому числі документи , які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості .

Згідно ч. 2 , 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження , якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта . Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження , передбаченими цим Кодексом , з урахуванням положень ст. ст. 381-382 КПК України .

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку , визначеному цим Кодексом , та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду . У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження .

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали , суд вважає , що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України .

Обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності захисника було роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин , а також те , що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження , не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини . Прокурор впевнився у добровільності згоди підозрюваного , потерпілої на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні .

Суд вважає доведеним , що ОСОБА_3 скоїв вказане кримінальне правопорушення (проступок) за встановленими органом досудового розслідування обставинами , які не оспорюються учасниками судового провадження .

Таким чином , ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 164 КК України 2001 року , тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) .

Вирішуючи питання про вид та міру покарання , суд враховує обставини скоєння кримінального проступку , особу обвинуваченого ОСОБА_3 та обставини , що пом`якшують та обтяжують його покарання .

Суд вважає , що обставинами , що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України 2001 року , є щире каяття . Обставин , які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України 2001 року , не встановлено .

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини , яка викладена у справах «Бакланов проти Росії» ( рішення від 9 червня 2005 року ) , і в справі «Фрізен проти Росії» ( рішення від 24 березня 2005 року ) , згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим , якщо встановлено , що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним . У справі «Ізмайлов проти Росії» ( п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ) ЄСПЛ вказав , що для того , щоб втручання вважалося пропорційним , воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи .

Суд враховує , що ОСОБА_3 раніше не судимий , по справі не наступило тяжких наслідків , його щире каяття у вчиненні злочину , не є особою з інвалідністю першої або другої групи , не досяг пенсійного віку , не є військовослужбовцем строкової служби , тому вважає що покаранням , необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим , так і іншими особами , є покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України 2001 року . На підставі ст. 75 , 76 КК України 2001 року звільнити його від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з покладенням на нього обов`язків : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання ; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації . Таке покарання буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи .

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався .

Керуючись ст. 369 – 371 , 373 – 376 , 382 КПК України , суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України 2001 року та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі .

На підставі ст. 75 КК України 2001 року ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням на іспитовий строк 1 рік .

На підставі ст. 76 КК України 2001 року зобов`язати ОСОБА_3 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання ; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався .

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду з урахуванням особливостей , передбачених статтею 394 КПК України , шляхом подачі апеляційної скарги через Південний районний суд міста Кам`янського на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги вирок , якщо його не скасовано , набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції .

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня , наступного за днем його ухвалення , надсилається учасникам судового провадження .

Суддя ОСОБА_1