Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №206/3885/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2368/26 Справа № 206/3885/26 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О. П. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Королькова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Королькова Миколи Володимировича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

на постанову судді Самарського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

У постанові суду зазначено, що 09.05.2026 о 23 год. 00 хв. в м. Дніпро, вул. Чаплинська, буд.139, поблизу АЗС VostokGaz, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Maxima, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний персональний відео реєстратор бк 470492, 472238, 470156.

В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування оскаржуваної постанови як незаконної та необґрунтованої, через невідповідність висновків судді обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права.

Вказує, що транспортний засіб ОСОБА_1 знаходився в нерухомому стані на заправці, порушення правил ПДР не має, людина, яка знаходилася за кермом відразу вийшов із автомобіля і адекватно спілкується з інспектором поліції, надає документи і просить надати йому підстави перевірки, на які інспектор поліції починає штучно «шукати порушення» водієм ПДР. Дізнавшись про перевірку ОСОБА_1 у 2021 році по базі даних, працівник поліції безпідставно пропонує пройти медичну перевірку, при цьому водій погоджується пройти огляд на місці, а інспектор вигадує перевірку про військовозобов`язання і телефонує до ТЦК. Коли ті відмовляються їхати, інспектор вигадує іншу причину - наркотичне сп`яніння водія. При цьому інспектор поліції не виконує превентивну функцію поліції і вимоги про пред`явлення водієм документів є неправомірними, крім випадків коли у інспектора існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення або безпосередньо на оформленні ДТП.

Адвокат зазначає, що згідно усталеної судової практики, а саме за висновком апеляційного суду, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою ПДР, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів та виконання інших його вимог - проходження медичного обстеження, надання страхового полісу, є неправомірними.

Дана наведена правова позиція висловлена також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 13.03.2019 в справі №685/11314/17 та від 22.10.2019 у справі №161/7068/16-а.

Вказує, що рапорт поліцейського не є доказом, він не є процесуальним документом, а є внутрішнім документом складеним зацікавленою особою правоохоронного органу.

Звертає увагу, що зупинки транспортного засобу не було і витребування документів на автомобіль є незаконними, оскільки інспектор поліції не проінформував і не висловив підстави зупинки.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст.35 Закону №580-У111, є вичерпаним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, докази порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху не зафіксовано, його спілкування з інспектором є адекватною поведінкою обуреної особи на безпідставні вимагання документів і порушення її прав і діючого законодавства, тому що неприємно, коли поліцейський зненацька починає упереджено перевіряти документи, з`ясовувати дані водія і вигадувати порушення.

Суд не взяв до уваги те, що інспектори поліції не представлялися, права не роз`яснювали, маршрутні листи патрулювання не показували.

Вигадана причина перевірки документів - не працював задній габаритний ліхтар, спростовуються складеним ним рапортом (де в якості підстави для зупинки вказано відсутність страхового полісу), а також відеозаписом, де інспектор поліції зазначив перевищення швидкості.

Апелянт вказує, що суд однобічно та упереджено розглянув справу на припущеннях і голослівних поясненнях одного з працівників поліції, який взагалі не спілкування з водієм.

Відеокамери поліцейський працювали вибірково і не фіксували даних, на якій вказував суд першої інстанції.

Захисник стверджує, що відеозапис є змонтованим і не містить факту роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, дослідження доказів та клопотань.

Доказів того, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння у справі немає.

Інспектор поліції має можливість перевірити наявність страхового полісу через електронну систему, а тому притягнення водія до адміністративної відповідальності за непред`явлення страхового полісу є незаконним.

Враховуючи наведене, оскільки факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не доведено, адвокат просить визнати останнього не винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Даних про поважність причини неявки, клопотань про відкладення судового засіданні до суду не надходило. Враховуючи наведене, а також думку захисника Королькова М.В., апеляційний суд, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, вважає можливим проведення апеляційного розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час апеляційного перегляду справи захисник Корольков М.В. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Звернув увагу, що працівники поліції безпідставно вимагали у ОСОБА_1 надати документи водія, оскільки транспортний засіб стояв на узбіччі. Факт керування транспортним засобом та відмову від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я стороною захисту не оспорюється, однак така поведінка ОСОБА_1 обумовлена відсутністю у нього броні від мобілізації, тому він боявся, що його можуть відвезти до ТЦК. Також адвокат зазначив, що причин зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , передбаченими ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», у поліцейських не було. Крім того, ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 працівниками поліції не виявлялись.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №661842 від 09.05.2026, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, 09 травня 2026 року о 23.00 годин в м. Дніпро, вул. Чаплинська, 139, поблизу АЗС «ВостокГаз», водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Maxima, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У графі “свідки чи потерпілі» зазначено, що вони не залучались.

Технічний засіб відеозапису: 470156, 470492, 472238.

Вказано, що тимчасово документи не вилучались, посвідчення водія показано через систему «Дія».

У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано: «надам пояснення у суді».

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце розгляду справи, про що у відповідній графі наявний підпис останнього.

Протокол підписаний працівник поліції, що його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.3).

З рапорту працівника поліції убачається, що під час патрулювання 09.05.2026 о 23.00 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Чаплинська, 139, на підставі п.3 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» був зупинений транспортний засіб Nissan Maxima, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи чинного страхового полісу, чим порушив п.п.2.1г ПДР, було прийнято рішення про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП. Під час спілкування з останній було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що останній відмовився, чим порушив вимоги п.п.2.5 ПДР України. Щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 № 661842, відсторонено від подальшого керування транспортним засобом та попереджено про адміністративну відповідальність за продовження руху. Подію зафіксовано на нагрудну камеру № 472238 (а.с.4).

Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, водій ОСОБА_1 направлявся 09.05.2026 о 23.00 годині до закладу охорони здоров`я – КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня психіатричної допомоги» ДОР для проходження медичного огляду у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло ліхтаря, неприродна блідість). Від проходження медичного огляду водій ОСОБА_1 відмовився (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис під назвою “export-byjee”, який міститься на одному DVD-R диску, долученого до матеріалів справи (обкладинка справи, зворот).

Так, на відеозапису з нагрудної камери працівника поліції № 472238 від 09.05.2026 тривалістю 22:58:00-23:40:35 годин зафіксовано, що на території АЗС, працівники поліції підійшли до автомобіля, з якого їм на зустріч вийшов водій, як потім буде встановлено ОСОБА_1 . Працівники поліції представились, повідомили, що здійснюється відеофіксація події. Також на відео видно, що поряд з автомобілем водія ОСОБА_1 перебуває службовий автомобіль патрульної поліції з увімкненими проблесковими маячками.

О 22:58:26 годині працівник поліції до ОСОБА_1 : «...швидкість необхідно, щоб була менша, бо тут...»

ОСОБА_1 о 22:58:33 годині, мовою оригіналу: «Я ехал туда, вы за мной развернулись и приехали сюда».

Працівник поліції: «Саме так і було. Пред`явіть будь ласка Ваше посвідчення водія — перевіримо і поїдете далі».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я не вижу причины остановки».

Працівник поліції о 22:58:41 годині: «Причина зупинки — п. 3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Пред`явіть будь ласка документи. Тверезий? Нічого не вживали?

ОСОБА_1 : «Нічого не вживав».

ОСОБА_1 телефонує комусь, а потім: «Я не бачу причини зупинки».

Працівник поліції: «Ви розвернулись і нажали занадто сильно на педаль газу. Ми зупинили Вас, щоб поспілкуватись і провести профілактичну бесіду. Тут є небезпечні перехрестя і повороти. Ви можете присісти до свого автомобіля і не хвилюватись».

ОСОБА_1 о 23:01:04 годин, сідаючи в салон свого автомобіля, мовою оригіналу: «Раньше когда-то привлекался».

Працівник поліції: «За що?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Просто «закусился» с поліцейським. Последний раз перед Новий годом тормознули — теперь сужусь. Я один суд выиграл, теперь вот второй».

Працівник поліції, перевіривши інформацію щодо водія по базі даних: «Так у Вас є висновок лікарня від 17.12.2023 про те, що Ви керували транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Ну так это было 3 года назад. Я тогда курил изредка».

Працівник поліції о 23:04:08 годині: « ОСОБА_2 , зараз я подивлюсь, чи реагують зіниці Ваших очей на світло. Заплющіть будь-ласка очі...»

На відео видно, що працівник поліції проводить перевірки реакції зіниць очей водія ОСОБА_1 на світло та о 23:04:26 годині: «Зіниці очей звужені, не реагують на світло. Ви давно проснулись?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я целый день на работе».

О 23:04:50 годині працівник поліції: «Я виявив у Вас ознаки наркотичного сп`яніння і пропоную Вам пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я».

ОСОБА_1 о 23:04:56 годині, мовою оригіналу: «Я не могу с вами поехать».

О 23:04:57 годині працівник поліції: «За відмову від проходження огляду на визначення стану сп`яніння за вимогою співробітника поліції передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП».

ОСОБА_1 : «Я в розшуку ТЦК, я писав скаргу в ДБР...»

Працівник поліції о 23:09:32 годині: «ТЦК зараз тут немає. Ви будете проходити огляд на визначення стану сп`яніння у медичному закладі?»

ОСОБА_1 о 23:09:42 годині, мовою оригіналу: «Я не могу поехать из-за ТЦК».

Працівник поліції: «За відмову від проходження огляду щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення та відсторонено від керування транспортним засобом. Вам потрібно викликати тверезого водія. Автомобіль можете залишити тут і поїхати з нами».

ОСОБА_1 о 23:10:33 годині, мовою оригіналу: «Я не могу поехать с вами. Я не верю, що вы не вызовете ТЦК».

Працівник поліції о 23:11:22 годині: «Огляд будете проходити?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Нет».

Працівник поліції о 23:11:49 годині: «Зараз буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Вас відсторонено від керування транспортним засобом».

На відео зафіксовано, що працівники поліції переходять до складання адміністративних матеріалів.

О 23:13:05 годині працівник поліції: «Ігор. Ігоровичу, щодо Вас є звернення ТЦК, ми пропонуємо Вам поїхати з нами для уточнення даних. Якщо Ви відмовляєтесь, пропоную Вам самостійно звернутись до відповідного ТЦК та СП. Що у Вас зі страховим полісом? (23:39:44 годин). За його відсутність щодо Вас буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення».

На відеозапису з нагрудної камери № 470156 від 09.05.2026 тривалістю 22:57:55-23:40:44 зафіксовано інформацію, аналогічну наведеній вище з нагрудної камери № 472238, крім того зафіксовано оголошення ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи судом та вручення копії протоколу.

Дослідивши відео з нагрудних камер працівників поліції, апеляційний суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Дані відеозапису нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Посилання адвоката в апеляційній скарзі на те, що відеозапис долучений до матеріалів справи є вибірковим та змонтованим не впливає на правильність висновків суду, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються всією сукупністю доказів, досліджених судом під час розгляду даної справи.

На переконання апеляційного суду фактичні обставини, зафіксовані на досліджених відеофайлах, зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті працівника поліції, у своїй сукупності, спростовують твердження апелянта про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як зазначено у п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.4 розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

- почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в МЮ України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в МЮ України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з наступними змінами).

Згідно з пункту 12 розділу IІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За приписами частини 2 ст.266 КУпАП (Із змінами і доповненнями, внесеними в останнє згідно із Законом України від 16.02.2021 № 1231-IX) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівниками поліції у останнього були виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Водію було неодноразово запропоновано пройти медичний огляд на перебування у стані сп`яніння у закладі охорони здоров`я та роз`яснено правові наслідки відмови від проходження медичного огляду. На що водій ОСОБА_1 категорично відмовився (23:04:56, 23:10:33, 23:11:25 годин запису). Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про наслідки за відмову від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння — складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Попри наведене, водій ОСОБА_1 відмовився сідати до службового автомобіля поліцейських для доставки його до медичного закладу, вказуючи, що не може поїхати до медичного закладу через те, що перебуває у розшуку ТЦК, що цілком обґрунтовано було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. Після цього щодо водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

На переконання апеляційного суду дії працівників поліції відповідали вимогам ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Доводи сторони захисту про те, що працівники поліції не представились водію ОСОБА_1 , не повідомили йому причину зупинки, згідно вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» та не зафіксували порушення останнім правил дорожнього руху, - є недоречними.

Як убачається з відеозапису з нагрудних камери працівників поліції, о 22:58:33 годині працівник поліції підійшов до автомобіля, з якого вийшов водій ОСОБА_1 , представився йому та повідомив про відеофіксацію події. Далі поліцейський повідомив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що причиною зупинки його транспортного засобу є п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» (22:58:41 година), а саме те, що ОСОБА_1 , розвертаючи транспортний засіб «занадто сильно нажав педаль газу». При цьому поліцейський уточнив, що автомобіль ОСОБА_1 було зупинено, щоб поспілкуватись з останнім та провести профілактичну бесіду з цього приводу.

Водій ОСОБА_1 підтвердив наведені обставини, вказавши о 22:58:33 годині, що керував транспортним засобом, а працівники поліції розвернулись та поїхали за ним.

Разом з тим на відеозапису видно, що автомобіль працівників поліції з включеними проблесковими маячками перебуває поряд з автомобілем ОСОБА_1 , що дає підстави для висновку про зупинення транспортного засобу поліцейськими за допомогою світлового сигналу.

Згідно положень п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Таким чином, після зупинки транспортного засобу працівниками поліції було повідомлено водію ОСОБА_1 причину запинки його транспортного засобу і ця причина цілком узгоджується з вимогами закону, передбаченими п.3 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Отже доводи адвоката про те, що зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 працівник поліції не здійснювали, не представлялися, а тому вони безпідставно вимагали у водія надання його документів, не відповідають дійсності та спростовують наявними у справі доказами.

Доводи ж апелянта щодо відсутності фіксації порушенням ОСОБА_1 правил дорожнього руху, як підстави зупинки автомобіля - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки підстави для зупинки транспортного засобу або відсутність таких підстав не спростовують факту відмови водія ОСОБА_1 від проведення огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, тобто порушення водієм п.2.5 ПДР, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення, встановленого санкцією даної норми закону.

При цьому, посилання апелянта з цього приводу на певні рішення інших судів є некоректним, оскільки існуюча в Україні система права, зокрема, про адміністративні правопорушення, не передбачає його джерелом, судовий прецедент. Згідно ч.1 ст.36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Отже апеляційних судів, про які згадує апелянт, не створюють правових позицій, які б формували єдність судової практики в Україні.

Разом з цим, на переконання апеляційного суду, є недоречними і посилання адвоката на правові позиції КАС Верховного Суду, викладені у справах № 685/11314/17 від 13.03.2019 та № 161/7068/16-а від 22.10.2019, оскільки така постанова за №685/11314/17 від 13.03.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня, а висновки, викладені у постанові від 22.10.2019 у справі № 161/7068/16-а стосуються правовідносин, що регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, а отже є відмінними від правовідносин, які існують у нашій справі та які регулюються нормами КУпАП, зокрема, статтею 251 цього Кодексу.

Оспорювання в апеляційній скарзі наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, як на підставу для закриття провадження у справі, є безпідставним, оскільки його було притягнуто за відмову від проходження огляду на стан такого сп`яніння, у встановленому законом порядку, а не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд звертає увагу адвоката, що законодавство про адміністративне правопорушення не передбачає можливості оспорювання водієм встановлених уповноваженою особою ознак наркотичного сп`яніння, внаслідок чого заперечення апелянтом таких ознак у ОСОБА_1 як на окрему підставу для скасування постанови судді та закриття провадження у справі є невмотивованими.

Щодо доводів апелянта про порушення працівниками патрульної поліції вимог закону у зв`язку із не роз`ясненням особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661842, ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, про що у відповідній графі наявний підпис ОСОБА_1 (а.с.3).

Крім того, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом, зокрема і подання апеляційної скарги та надання їй можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді. Натомість до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився без повідомлення про поважність причин своєї неявки. Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що права, що перелічені в ст.268 КУпАП, передбачають їх використання під час розгляд справи, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката, оскаржити постанову по справі.

За таких обставин, відсутність даних про роз`яснення особі її прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, котрий за своєю природою та змістом не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов`язків особи, не тягне за собою безумовне закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ні його захисник Корольков М.В. не скористались процесуальною можливістю та не звертались із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що ОСОБА_1 звертався до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб – працівників поліції.

Обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було.

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2026 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, зокрема і доводам сторони захисту про наявність підстав для закриття адміністративного провадження, та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, без їх належного співвідношення до доказів та фактичних обставин цієї справи, тому вони не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду за всіма ключовими доводам сторони захисту, на які апелянт акцентував увагу в апеляційній скарзі, викладені вище.

Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Самарського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника захисника Королькова Миколи Володимировича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Самарського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО