Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №214/9641/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/9641/26

1-кп/214/1070/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026046750000205 від 14.07.2026, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянство – Україна, який має середню освіту, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 №407 затверджено форму первинної облікової документації №080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду», а постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 передбачено складання Акта про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) за формою згідно з додатком 8 до затвердженого нею Порядку.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10.12.2024 №2067 затверджено форму Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Враховуючи вищевказані нормативні акти, зазначені документи складаються (формуються) та видаються компетентними особами у нормативно визначеній формі, містять юридично значимі відомості щодо потреби особи у постійному сторонньому догляді, здійснення такого догляду та встановлення інвалідності відповідно, а тому є офіційними документами у розумінні примітки до ст.358 КК України.

Так, ОСОБА_3 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 30.06.2026, перебуваючи за місцем свого мешкання, за допомогою мережі Інтернет через месенджер «Telegram» зв`язався з невстановленою досудовим розслідуванням особою та домовився з нею про поетапне виготовлення офіційних документів для їх подальшого використання. Реалізуючи сформований до початку вчинення відповідних дій єдиний кримінально протиправний намір, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою сприяння невстановленій особі у підробленні зазначених офіційних документів, надав їй свої персональні дані, персональні дані своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також інші відомості, необхідні для виготовлення та персоніфікації таких документів.

Після чого ОСОБА_3 , у невстановлену дату та час, однак не пізніше 30.06.2026, перебуваючи поряд з ТЦ «Сонячна Галерея», за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, майдан Олександра Химиченка, 1, отримав від невстановленої особи завідомо підроблені офіційні документи, а саме: Висновок лікарсько-консультативної комісії КНП «КМЛ №5» КМР за формою первинної облікової документації №080-4/о від 22.06.2026 №1109 про потребу його матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у постійному сторонньому догляді, а також Акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 24.06.2026 №1401, який містив відомості про нібито здійснення ОСОБА_3 постійного догляду за своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 .

30.06.2026, реалізуючи умисел на використання зазначених завідомо підроблених офіційних документів як справжніх, діючи умисно, усвідомлюючи підроблений характер зазначених офіційних документів, ОСОБА_3 звернувся до територіального підрозділу Центру адміністративних послуг "Віза" ("Центр Дії") у Саксаганському районі, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Володимира Великого, буд.34Б, із заявою №20260630-891790 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та подав разом із нею електронні копії Висновку ЛКК за формою №080-4/о від 22.06.2026 №1109 та Акта про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 24.06.2026 №1401, використавши їх для підтвердження наявності підстави, передбаченої п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, згідно з листом адміністрації КНП «КМЛ №5» КМР від 21.07.2026 №519, висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього нагляду, ОСОБА_4 у вказаному закладі не видавався; ОСОБА_4 на медичному обліку в лікарні не перебуває, висновки за формою №080-4/о лікарня не видає та відповідних бланків не має.

Згідно з листом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 29.07.2026 №02.17.01-18/3485, звернення щодо отримання акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду у передбаченому порядку не надходило, а обстеження за адресою проживання ОСОБА_4 не проводилося.

Відповідно до відомостей, отриманих з бази даних «АРКАН» від 15.08.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перетнула державний кордон України 13.05.2026 о 07:57 год. у напрямку Республіки Польща та станом на дату відповіді в Україну не поверталася.

Отже, ОСОБА_3 , достовірно усвідомлюючи підроблений характер Висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «КМЛ №5» КМР за формою №080-4/о від 22.06.2026 № 1109 та Акта про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 24.06.2026 №1401, умисно використав їх як справжні шляхом подання у складі документів до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У подальшому, продовжуючи реалізацію зазначеного єдиного кримінально протиправного наміру, ОСОБА_3 у невстановлену дату та час, однак не пізніше 31.07.2026, перебуваючи поряд з відділенням «Нової Пошти» №13, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Катеринівська, 1А, отримав від невстановленої особи завідомо підроблений офіційний документ, а саме: витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КП «КМКЛ №2» КМР від 16.07.2026 №328/17/1312/В, який містив відомості про нібито встановлення його матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , II групи інвалідності з 02.07.2026 та потребу в постійному сторонньому догляді.

31.07.2026, реалізуючи умисел на використання зазначеного завідомо підробленого офіційного документа як справжнього, діючи умисно та усвідомлюючи його підроблений характер, ОСОБА_3 звернувся до територіального підрозділу Центру адміністративних послуг "Віза" ("Центр Дії") у Саксаганському районі, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Володимира Великого, буд.34Б із заявою №20260731-1020516 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та подав у складі документів електронну копію зазначеного Витягу, використавши його для підтвердження підстави, передбаченої п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з листом адміністрації КП «КМКЛ №2» КМР від 05.08.2026 №2974, факт видачі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.07.2026 №328/17/1312/В не підтверджується, а ОСОБА_4 оцінювання повсякденного функціонування особи у КП «КМКЛ №2» КМР не проходила.

Отже, ОСОБА_3 , достовірно усвідомлюючи підроблений характер Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КП «КМКЛ №2» КМР від 16.07.2026 №328/17/1312/В, умисно використав його як справжній шляхом подання у складі документів до заяви №20260731-1020516 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати:

за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, за ознаками: пособництво у підробленні офіційних документів, які видаються установами, що мають право видавати такі документи, та які надають права, з метою їх використання іншою особою;

за ч.4 ст.358 КК України, за ознаками: використання завідомо підроблених офіційних документів.

Обвинувальний акт щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, який складений 21 серпня 2026 року прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_5 , 24 серпня 2026 року поступив до суду із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Окрім того, згідно з заявою ОСОБА_3 щодо визнання ним своєї винуватості, згодою із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Також, ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні (т.2 а.с.11-14).

Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

Відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України, в контексті вимог ч.ч.1, 2 ст.382 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Так, відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.

Частинами 1 та 2 ст.382 КПК України визначено, що суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок, який повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду, та в якому за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього письмові докази, які, відповідно до положень ст.ст.85, 86 КК України, є належними та допустимими, суд, зважаючи на положення ч.ч.1,2 ст.382 КПК України, встановив, що органом досудового розслідування об`єктивно та достовірно встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, а саме: пособництва у підробленні офіційних документів, які видаються установами, що мають право видавати такі документи, та які надають права, з метою їх використання іншою особою, а також використання завідомо підроблених офіційних документів.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків, зокрема, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, відповідно до ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованих йому кримінальних проступків підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.

Суд враховує, що вчинені ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, віднесені до кримінальних проступків, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т.1, а.с.38), за медичною допомогою лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався, за місцем мешкання характеризується посередньо (т.1, а.с.35-37).

Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує правову позицію у справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення Європейського суду з прав людини від 16.10.2008 року), а саме, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, з урахуванням характеру і ступеню вчинених кримінальних проступків, способу їх вчинення, мотиви та наслідки, кількість епізодів протиправної діяльності, ставлення обвинуваченого до вчиненого та беззастережне визнання своєї винуватості, перед і пост кримінальну поведінку останнього, дані про його особу, зокрема, вік, відсутність судимості, наявність двох пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, зважаючи на вище викладені обставини у своїй сукупності, суд вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_3 покарання за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу та за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно визначити на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді штрафу.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас суд бере до уваги, що покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, а також зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою відповідне втручання вважається пропорційним, коли воно відповідає тяжкості правопорушення і не становить «особистий і надмірний тягар для особи».

Підстав для застосування ст.ст.69, 69-1 КК України судом не встановлено.

Наявність процесуальних витрат не встановлена.

Відповідно до вимог ст.374 КПК України, суд при ухвалені вироку вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

В свою чергу, встановлено, що ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.08.2026 накладено арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку 10.08.2026, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , майно, а саме: оригінал витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи на 4 аркушах, до скасування у встановленому КПК України порядку, із забороною власнику використовувати, відчужувати та розпоряджатися цим майном.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що суд ухвалює судове рішення, яким закінчується судовий розгляд, та ним не приймається рішення про призначення покарання з конфіскацією та не застосовується спеціальна конфіскація, однак наявна необхідність подальшого вирішення питання речових доказів в порядку, передбаченому ст.100 КПК України, вважає необхідним не приймати рішення про скасування арешту на майно, визначене ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.08.2026.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом в рамках даного кримінального провадження не обирався.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за:

- ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень;

- ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч)гривень.

Речові докази:

-оригінал витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи на 4 аркушах, який знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження №12026046750000205, – знищити (т.1, а.с.177-180).

Матеріали кримінального провадження №12026046750000205 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі №214/9641/26, провадження №1-кп/214/1070/26.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1