Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №214/12283/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/12283/25

2/214/1357/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

02 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сіденко С.І.

за участі:

секретаря судового засідання Розстальної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2025 року ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС»), яке діяло через представника Жабченко Т.М., через підсистему «Електронний суд» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 30 вересня 2018 року між АЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» (далі АТ «ОТП БАНК») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2020762326.

Відповідно до умов договору АТ «ОТП БАНК» надало відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.

Однак, відповідач не виконала взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 4116,16 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 2500,00 грн, заборгованості по відсоткам 1616,16 грн.

11 грудня 2020 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ Діджи фінанс укладено договір факторингу № 11/2/20, відповідно до якого заборгованість відповідача перед первісним кредитором передана новому кредитору ТОВ Діджи фінанс».

11 грудня 2020 року між ТОВ Діджи фінанс» та ТОВ ФК Укрфінанс Груп» укладено договір факторингу № 437/ФК-20, відповідно до якого заборгованість відповідача перед первісним кредитором передана новому кредитору ТОВ ФК Укрфінанс Груп».

12 квітня 2021 року між ТОВ ФК Укрфінанс Груп» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 12/4/21, відповідно до якого заборгованість відповідача перед первісним кредитором передана новому кредитору ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

За доводами позивача, станом на день відступлення права вимоги розмір заборгованості за кредитним договором становить 4116,16 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 2500,00 грн, заборгованості по відсоткам 1616,16 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання учасники справи та їх представники не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За обставин неявки у судове засідання учасників справи, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, враховуючи доводи відзиву на позовну заяву, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. ст.12, 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 30.09.2018 між АЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір кредитним договором № 2020762326 відповідно до умов якого банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі.

За зазначеним договором, копію якого позивач надав у якості доказу у справу банк надає клієнту грошові кошти (кредит) на таких умовах: сума кредиту 2500 гривень, строк кредитування до 30.09.2018, цільове призначення: на споживчі потреби, процента ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у такому розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,01% річних та комісія за видачу кредиту в розмірі 0% грн. (згідно паспорту споживчого кредиту). Кредитні кошти були надані на придбання товару у ТОВ Комфі Трейд КБ ІМ та були надані відповідачу у відповідності з умовами кредитного договору, що підтверджено копією виписки по рахунку АТ «ОТП БАНК».

Згідно даних АТ «ОТП БАНК» відповідачу було надано кредит, кредитним коштами було сплачено за товар в межах умов договору про надання споживчого кредиту.

11 грудня 2020 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ Діджи фінанс укладено договір факторингу № 11/2/20, відповідно до якого заборгованість відповідача перед первісним кредитором передана новому кредитору ТОВ Діджи фінанс».

11 грудня 2020 року між ТОВ Діджи фінанс» та ТОВ ФК Укрфінанс Груп» укладено договір факторингу № 437/ФК-20, відповідно до якого заборгованість відповідача перед первісним кредитором передана новому кредитору ТОВ ФК Укрфінанс Груп».

12 квітня 2021 року між ТОВ ФК Укрфінанс Груп» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 12/4/21, відповідно до якого заборгованість відповідача перед первісним кредитором передана новому кредитору ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

Зазначені обставини підтверджені копіями відповідних договорів факторингу, з додатками, виписок з реєстру боржників до зазначених договорів.

Відповідно до Витягу реєстру боржників до Договору факторингу №11/2/20 від 11.12.2020 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2020762326 від 30.09.2018 на загальну суму 4116,16 грн.

Як убачається з проведеного позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2020762326 від 30.09.2018, становить 4116,16 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 2500,00 грн, заборгованості по відсоткам 1616,16 грн.

Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За правилами частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Правилами статті 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що прямо передбачено положеннями статті 629 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання АТ «ОТП БАНК» перед відповідачем виконав, перерахував відповідачу обумовлені кредитним договором кошти.

Зі свого боку відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Невиконання відповідачнм своїх зобов`язань стало підставою для пред`явлення даного позову.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Згідно із п.1.ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із п.1.ст.1048 Цивільного Кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимог цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.639 ч.2 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надаючи оцінку наданим позивачем та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам судом встановлено, що:

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором.

Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.

При укладенні спірного кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.

Таким чином, на думку суду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором 4116,16 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2500 гривень; заборгованості по відсоткам в розмірі 1616,16 гривень, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Тому, проаналізувавши досліджені у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується матеріалами справи .

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог в сумі 1586,57 грн.

Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування понесення та розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. позивач надав копії таких документів: договору №43453613/1 про надання правничої допомоги від 25.08.2025, укладеного між адвокатом Гулієвою Т. М. та ТОВ «Цикл Фінас», де визначений гонорар адвоката, зокрема: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій(консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ Цикл Фінанс» - 500 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості в тому числі попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи 2000грн., формування додатків до позовної заяви( письмові докази) – 500 грн. акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, де серед інших, є боржник ОСОБА_1 , свідоцтва.

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

При цьому, формування додатків до позовної заяви не може бути віднесено до видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також є необґрунтованим виокремлення адвокатом як самостійного виду адвокатської послуги правовий аналіз обставин спірних правовідносин, оскільки охоплюється діями адвоката із складання позовної заяви.

Отже, зважаючи на викладене, положення ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і витрати на пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 1500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 273, 274, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, ідентифікаційний код 43453613, заборгованість за кредитним договором № 2020762326 від 30.09.2018 року в розмірі 4116,16 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, ідентифікаційний код 43453613, судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя С.І. Сіденко