Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №175/3728/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/3728/26

Провадження № 2/175/992/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"31" серпня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-щя Слобожанське цивільну справу № 175/3728/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якій позивач просить суд: стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ) у твердій грошовій сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи стягнення з грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також просила стягнути за період з серпня 2024 року по грудень 2025 року аліменти які не виплачував відповідач за домовленістю сторін у розмірі на розсуд суду.

В обґрунтуванні позовної заяви зазначено про те, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , однак дитина проживає разом з матір`ю, а батько жодної допомоги не надає.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано у провадження судді Краснокутської Н.С.

13.03.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та цією ж ухвалою справу було призначено до судового розгляду з визначенням дати судового засідання.

Позивач у судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином про дату, час та місце слухання справи, подала заяву про слухання справи за її відсутності, заперечення щодо проведення заочного розгляду не надала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи шляхом направлення судової кореспонденції за адресою реєстрації та оголошенням на офіційному сайті суду, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Тому у даному випадку суд, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 520/21069/18, провадження № 61-1347св20).

За змістом законодавства, аліменти є власністю дитини, а обов`язок суду полягає в першу чергу забезпечити дитині право на належне утримання.

Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Отже, вбачається, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано або вони взагалі не перебували в ньому.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

При цьому, суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.03.2020 у справі № 759/10277/18 та від 16.06.2021 у справі № 643/11949/19, які зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Суд не може залишити поза увагою інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, а батько зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів із метою отримання законних джерел для забезпечення гідних умов проживання й розвитку дитини, оскільки він не є непрацездатною особою. Такий висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 664/252/19-ц, від 09.11.2022 у справі № 173/2312/18.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11.05.2016 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою про фактичне місце проживання № 01-20/1216-1192 від 13.11.2024 року, ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю.

За таких обставин, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дитину підлягають задоволенню.

Стосовно вимого про стягнення аліментів починаючи з грудня 2025 року та вимог про стягнення аліментів з серпня 2024 по грудень 2025 року суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Позивач не подала до суду докази того, що нею вживались заходи щодо одержання аліментів з відповідача за період з серпня 2024 року по грудень 2025 року, таким чином в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Положеннями пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29).

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В разі, якщо позивача звільнено при зверненні до суду від сплати судового збору, ці витрати потрібно стягнути з відповідача. Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів від сплати судового збору звільнена законом. Таким чином, з відповідача потрібно стягнути 1331,20 грн судового збору в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 141, 259, 265, 273, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ) у твердій грошовій сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову до суду, тобто з 24.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Н.С. Краснокутська