Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №522/13685/26
Суддя: Косіцина В. В.
Справа № 522/13685/26
Провадження № 2/522/10292/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
03 вересня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
16 липня 2026 року до Приморського районного суд м. Одеси надійшла позовна заява Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої соціальної допомоги, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суми надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям та малозабезпеченим сім`ям у розмірі 33 741,76 гривень та здійснити розподіл судових витрат.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.
20 липня 2026 року ухвалою судді Косіциної В.В. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 20.07.2026 було надіслано відповідача у справі листом з рекомендованим повідомленням про вручення, який, відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «УКРПОШТА» було повернуто відправнику з відміткою: «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - не подавав, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
12 січня 2015 року, на підставі Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509, ОСОБА_1 було взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Інформація була внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. До складу сім`ї заявниці входили малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та з 31.01.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
08 лютого 2023 року, на підставі заяви ОСОБА_1 , їй було призначено допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях з 01.02.2023.
11 липня 2023 року, на підставі Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751, ОСОБА_1 було призначено допомогу на дітей одиноким матерям на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 у розмірі 524,20 гривень щомісячно.
25 січня 2024 року, на підставі Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250, ОСОБА_1 було призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям на період з 01.01.2024 по 30.06.2024 у розмірі 8 958,78 гривень щомісячно.
Отже, ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради як отримувач:
- допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
- допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях;
- державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям;
- соціальної допомоги на дітей одиноким матерям.
28 лютого 2024 року до Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов лист Служби у справах дітей Одеської міської ради від 27.02.2024 №07/2109, відповідно до змісту якого малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 25 листопада 2023 року було доставлено до КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1». Окрім того у листі зазначено, що Службою у справах дітей Одеської міської ради було з`ясовано, що старші діти ОСОБА_1 малолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкають разом з бабусею в Хмельницькій області.
Крім того, 14.08.2024 до Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов лист від 14.08.2024 №1011Ш з Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про те, що малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з батьком.
У позовній заяві Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради зазначає, що відповідно до абзацу 12 пункту 36 Порядку №1751 (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин), виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання. Виплата допомоги припиняється або зупиняється на підставі поданих обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу. Вказує, що а підставі вище наведеного, ОСОБА_1 . втратила право на отримання державної допомоги на дітей одиноким матерям з 01.12.2023 та за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 отримала зазначену допомогу у розмірі 524,20 гривень неправомірно,
Також зазначає, що пунктом 16 Порядку №250 (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) встановлено, що виплата призначеної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям припиняється, якщо малозабезпеченою сім`єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. Таким чином, на думку позивача, відповідач втратила право на отримання допомоги малозабезпеченим сім`ям з 01.01.2024 та за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 отримала зазначену допомогу у розмірі 17 917,56 гривень (8958,78 * 2) неправомірно.
Окрім того позивач вказує, що умови призначення і виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №250. Згідно з пунктом 11 Порядку №250 (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин), виплата допомоги припиняється у разі: відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення його батьківських прав або влаштування дитини на повне державне утримання. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу. Отримувач допомоги у разі виникнення обставин, які призводять до припинення її виплати, зобов`язаний у десятиденний строк повідомити про це органу соціального захисту населення. Позивач зазначає, що повідомлень про те, що діти не проживають з матір`ю від ОСОБА_1 до управління не надходило, таким чином ОСОБА_1 втратила право на отримання допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях з 01.12.2023 та у період з 01.12.2023 по 29.02.2024 отримала зазначену допомогу у розмірі 6 300,00 гривень (2100,00 * 3) неправомірно.
Поряд з цим, як вказує позивач, підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що виплата допомоги припиняється якщо внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті тощо. Допомогу на проживання відповідачці було призначено з 01.05.2022 з урахуванням дітей: ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 (заява від 15.06.2022 року). 3 01.01.2023 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам призначено з урахуванням ОСОБА_4 , на підставі заяви ОСОБА_1 від 31.01.2023. Таким чином, враховуючи лист Служби у справах дітей Одеської міської ради від 27.02.2024 №07/2109 та знаходження з 25.11.2023 ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , на повному державному утриманні, відповідачка за період з 01.12.2023 по 29.02.2024 отримала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за свою доньку у розмірі 9 000,00 гривень (3000,00 * 3) неправомірно.
Управлінням соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради було надіслано ОСОБА_1 лист від 03.06.2024 №03-M-18052-о про необхідність повернення надміру виплачених коштів державних допомог.
ОСОБА_1 була письмово проінформовано про призупинення дії статусу багатодітної сім`ї та про виключення із Реєстру посвідчень батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї з 08.01.2025.
Також Управлінням соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради було надіслано ОСОБА_1 лист від 28.10.2025 № 19-07-02/4099 про необхідність повернення надміру виплачених коштів в загальній сумі 33 741,76 гривень.
Як зазначає Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, станом на дату подання позовної заяви, сума надміру виплачених допомог у загальному розмірі 33 741,76 гривень відповідачем на рахунок Департаменту не повернута у зв`язку із чим позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачені суми допомог у загальному розмірі 33 741,76 гривень, які складаються з:
- допомоги малозабезпеченим сім`ям у розмірі - 17 917,56 гривень;
- допомоги на дітей одиноким матерям у розмірі - 524,20 гривень;
- допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях у розмірі - 6 300,00 гривень;
- допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі - 9 000,00 гривень.
Щодо вимоги про стягнення 17 917,56 гривень допомоги малозабезпеченим сім`ям, суд зазначає наступне.
Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям і сприяння їх економічній самостійності здійснюється відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» №1768-III від 01.06.2000 (далі - Закон України №1768 - ІІІ).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України №1768 - ІІІ у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім`ї;
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України №1768 - ІІІ право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім`ї у випадках, встановлених законом.
Контроль за правильністю призначення і виплати державної соціальної допомоги, використання коштів Державного бюджету України, спрямованих на надання такої допомоги, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки. Під час надання державної соціальної допомоги проводиться перевірка майнового стану членів сім`ї в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 13 Закону України №1768 - ІІІ).
Умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога), передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", перелік документів та/або відомостей, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати визначає Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №250 від 24.02.2003 (далі - Порядок №250).
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 16 Порядку №250 (в редакції від 20.04.2023, чинній на дату прийняття рішення про припинення виплати допомоги) виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється: якщо малозабезпеченою сім`єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, - з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям з 01.01.2024 по 30.06.2024 у розмірі 8 958,78 гривень щомісячно, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, рішенням від 01.02.2024 №1525611703-2024-2.
У заяві 11.07.2023 №1108/2 про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій та у заяві від 25.01.2024 №100000000024003 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг ОСОБА_1 вказала, що до її сім`ї входять: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Такий саме склад сім`ї відповідачка вказала і в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів державної соціальної допомоги від 25.01.2024.
Однак, відповідно до листа від Служби у справах дітей Одеської міської ради від 27.02.2024 №07/2109, малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 25 листопада 2023 року було доставлено до КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1» та зазначено, що на час написання листа, малолітня ОСОБА_4 перебуває у КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1» на повному державному забезпечені. Також у листі зазначено, що малолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкають разом з бабусею в Хмельницькій області.
Окрім того, як вже раніше зазначалося, 14.08.2024 до Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов лист від 14.08.2024 №1011Ш з Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про те, що малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з батьком.
В свою чергу в заяві 11.07.2023 №1108/2 про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій ОСОБА_1 вказала, що: «У випадку встановлення батьківства, спільного проживання з батьком дитини зобов`язуюсь повідомити протягом 3 днів. З батьком дитини спільно не мешкаю».
Отже, відповідачка у встановленому законом порядку та строку не повідомила Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про наявні факти, що прямо впливають на призначення і виплату соціальної допомоги, що є підставою для припинення виплати такої допомоги, тобто відповідачка використала недостовірну інформацію для отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, що свідчить про її недобросовісність, в результаті чого вона набула право на отримання допомоги за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 у сумі 17 917,56 гривень (8 985,78 * 2) без належної правової підстави.
Розпорядженням УСЗН в Приморському районі м. Одеси від 01.03.2024 ОСОБА_1 було зупинено виплату допомоги малозабезпеченим сім`ям з 01.03.2024 за о/р НОМЕР_1 згідно абз. 2 п. 16 Порядку №250 на підставі листа Служби у справах дітей Одеської міської ради від 20.02.2024 №07/2109.
Розпорядженням УСЗН в Приморському районі м. Одеси від 01.03.2024 про припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та рішення про утримання надміру виплачених сум допомог в судовому порядку відповідачка не оскаржила, в матеріалах справи докази визнання таких рішень протиправними та/або їх скасування, заперечення відповідача щодо законності прийнятих рішень відсутні.
Станом на дату звернення до суду належна до повернення сума заборгованості, яка становить 17 917,56 гривень (8 958,78 * 2), відповідачкою повернута не була.
Відповідно до пункту 25 Порядку №250 якщо малозабезпеченою сім`єю приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи соціального захисту населення:
- визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану малозабезпеченої сім`ї;
- повідомляють уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.
Суми надміру виплаченої державної соціальної допомоги повертаються: отримувачем державної соціальної допомоги самостійно; за згодою отримувача державної соціальної допомоги у повному обсязі за рахунок її наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок суми наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених сум державної соціальної допомоги такі суми стягуються в судовому порядку.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно набутих сум допомоги на дітей одиноким матерям у розмірі 17 917,56 гривень є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимоги про стягнення 524,20 гривень допомоги на дітей одиноким матерям, суд зазначає наступне.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на .забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлюється Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» №2811-XII від 21.11.1992 (далі - Закон України №2811 - ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України №2811-XII громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до цього Закону сім`ям з дітьми призначається допомога на дітей одиноким матерям (п. 5 ч. 1 статті 3 Закону України № 2811-XII).
Відповідно до частини першої статті 18-1 Закону України №2811-XII право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (частина 1 статті 18-2 Закону України №2811-XII).
Відповідно до частини 1 статті 18-3 Закону України №2811-XII допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Умови, за яких виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється або призупиняється, визначені у статті 18-4 Закону України №2811-XII.
Так, відповідно до вимог статті 18-4 Закону України № 2811-XII виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.
У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин (частина 3 статті 18-4 Закону України №2811-XII).
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 (далі - Порядок №1751).
Відповідно до абзацу 12 пункту 26 Порядку №1715 (в редакції від 20.04.2023, чинній станом на дату подання заяви про призначення допомоги) виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) зупиняється у разі тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання.
Відповідно до абзаців 17, 18 пункту 36 Порядку №1715 виплата допомоги на дітей одиноким матерям також припиняється: якщо сім`єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, - з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк допомогу на дітей одиноким матерям може бути призначено не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
Відповідно до абзацу 1 пункту 46 Порядку №1715 особи, яким виплачується державна допомога сім`ям з дітьми, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов`язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення.
Відповідно до абзацу 1 пункту 48 Порядку №1715 (в редакції від 25.09.2024, чинній станом на дату прийняття рішення про припинення виплати допомоги) органи, що призначають і виплачують державну допомогу сім`ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення допомоги.
Судом встановлено, що відповідачка отримувала допомогу на дітей одиноким матерям з 01.07.2024 по 31.12.2023 у розмірі 524,20 гривень щомісяця, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, рішенням від 25.07.2023.
Як було зазначалося раніше, відповідно до листа від Служби у справах дітей Одеської міської ради від 27.02.2024 №07/2109, малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 25 листопада 2023 року було доставлено до КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1» та зазначено, що на час написання листа, малолітня ОСОБА_4 перебуває у КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1» на повному державному забезпечені.
Відповідач у встановленому законом порядку та строку не повідомила позивача про перебування дитини на повному державному утриманні, що є підставою для припинення виплати допомоги, тобто відповідач використала недостовірну інформацію для отримання допомоги на дітей одиноким матерям, що свідчить про її недобросовісність, в результаті чого вона набула право на отримання допомоги за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 у розмірі 524,20 гривень без належної правової підстави.
Розпорядженням УСЗН в Приморському районі м. Одеси від 01.03.2024 ОСОБА_1 було зупинено виплату допомоги на дітей одиноким матерям з 01.03.2024 за о/р НОМЕР_2 , згідно абз. 18 п. 36 Порядку №1751 на підставі листа Служби у справах дітей Одеської міської ради від 20.02.2024 №07/2109.
Розпорядженням УСЗН в Приморському районі м. Одеси від 01.03.2024 про припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям та рішення про утримання надміру виплачених сум допомог в судовому порядку відповідач не оскаржила, в матеріалах справи докази визнання таких рішень протиправними та/або їх скасування, заперечення відповідача щодо законності прийнятих рішень відсутні.
Станом на дату звернення до суду належна до повернення сума заборгованості, яка становить 524,20 гривень, відповідачкою повернута не була.
Відповідно до пункту 49 Порядку №1715 (в редакції від 25.09.2024, чинній станом на дату прийняття рішення про припинення виплати допомоги) особи, яким виплачується державна допомога сім`ям з дітьми, зобов`язані повідомляти органам соціального захисту населення про зміну всіх обставин, які впливають на виплату такої допомоги (зміни у складі сім`ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї тощо).
Якщо отримувачам державної допомоги сім`ям з дітьми, якими подано документи із свідомо неправдивими відомостями, не подано відомостей про зміни у складі сім`ї, приховуються обставини, які впливають на призначення і виплату допомоги, було надміру виплачено суми допомоги, органи соціального захисту населення:
- визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної допомоги сім`ям з дітьми та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї;
- повідомляють отримувачу державної допомоги сім`ям з дітьми про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.
Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем державної допомоги сім`ям з дітьми самостійно; за згодою отримувача державної допомоги сім`ям з дітьми у повному обсязі за рахунок її наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат державної допомоги сім`ям з дітьми у розмірі, який не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються в судовому порядку.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно набутих сум допомоги на дітей одиноким матерям у розмірі 524,20 гривень є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимоги про стягнення 6 300,00 гривень допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 2-3 Порядку виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, затвердженого постановою КМУ від 13 березня 2019 року №250 (далі - Порядок №250), покриття витрат на виплату допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Допомога призначається і виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту.
Призначення і виплата допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка претендує на призначення допомоги, з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (пункт 4 Порядку №250).
Відповідно до пункту 5, вказаного Порядку №250, допомога надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною.
Згідно п. 9 Порядку №250, допомога призначається на третю і кожну наступну дитину з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 6-річного віку включно.
Пунктом 10 Порядку №250, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, встановлено, що допомога призначається у розмірі 2 100,00 гривень.
Судом встановлено, що рішенням про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 03.03.2023 ОСОБА_1 було призначено допомогу на дітей які виховуються у багатодітних сім`ях у розмірі 2 100,00 гривень, що підтверджується, наявним у матеріалах справи, рішенням від 03.03.2023.
Пунктом 11 Порядку №250 встановлено, що виплата допомоги припиняється у разі влаштування дитини на повне державне утримання. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу.
Як було встановлено судом, малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 25 листопада 2023 року було доставлено до КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1». Дитина на момент отримання спірних соціальних виплат матір`ю так само перебувала у КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1» на повному державному забезпечені.
Також пунктом 11 Порядку №250 встановлено, що отримувач допомоги у разі виникнення обставин, які призводять до припинення її виплати, зобов`язаний у десятиденний строк повідомити про це органу соціального захисту населення.
Як зазначає Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, жодних повідомлень від ОСОБА_1 до управління не надходило.
Розпорядженням УСЗН в Приморському районі м. Одеси від 01.03.2024 ОСОБА_1 було зупинено виплату допомоги на дітей, які виховуються в багатодітних сім`ях з 01.03.2024 за о/р НОМЕР_3 , згідно абз. 5 п. 11 Порядку №250 на підставі листа Служби у справах дітей Одеської міської ради від 20.02.2024 №07/2109.
Розпорядження УСЗН в Приморському районі м. Одеси від 01.03.2024 про припинення виплати допомоги на дітей, які виховуються в багатодітних сім`ях та рішення про утримання надміру виплачених сум допомог в судовому порядку відповідачка не оскаржила, в матеріалах справи докази визнання таких рішень протиправними та/або їх скасування, заперечення відповідача щодо законності прийнятих рішень відсутні.
Станом на дату звернення до суду належна до повернення сума заборгованості, яка становить 6 300,00 гривень (2 100,00 * 3), відповідачем повернута не була.
Пунктом 15-1 Порядку №250 встановлено, що якщо багатодітною сім`єю приховано відомості або подано недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на призначення допомоги, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи соціального захисту населення:
- визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану багатодітної сім`ї;
- повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.
Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем допомоги самостійно; за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок наступних виплат допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються в судовому порядку.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно набутих сум допомоги на дітей, що виховуються у багатодітних сім`ях у розмірі 6 300,00 гривень є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимоги про стягнення 9 000,00 гривень допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, суд зазначає наступне.
Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначає Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. №332 (далі - Порядок №322) в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 1 Порядку №322 1, цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога). Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.
Відповідно до абз. 1-5, пункту 3 Порядку №322, з 1 листопада 2023 року допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
- для осіб з інвалідністю та дітей - 3 000,00 гривень;
- для інших осіб - 2 000,00 гривень.
Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги (пункт 5 Порядку № 322).
Відповідно до пункту 11 Порядку № 322 у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» № 709 від 11.07.2023 (далі - Постанова Кабінету Міністрів України № 709), яка набрала чинності 01.03.2023, Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332, викладено у новій редакції.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку № 332 (в редакції від 24.11.2023, чинній на дату народження дитини відповідача) допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.
Відповідно до абзаців 1 - 6 пункту 3 Порядку №332 (в редакції від 24.11.2023, чинній на дату народження дитини відповідача) з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3 000,00 гривень; для інших осіб - 2 000,00 гривень.
Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти тощо.
Пунктом 9 Порядку №332, встановлено, що уповноважена особа зобов`язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису) орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.
Якщо отримувачів, яким призначено допомогу, відбулися зміни, які впливають на право на отримання допомоги, розмір допомоги перераховується з місяця, що настає за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженої особи або згідно з інформацією, наданою компетентним органом, та/або за результатами проведеної додаткової перевірки рекомендацій, наданих Мінфіном, відповідно до Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат". Таку заяву уповноважена особа має право надіслати з використанням поштового або електронного зв`язку органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.
Уповноважена особа несе відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у заяві (додаток 1) (пункт 18 Порядку №332).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 709 встановлено, що з 1 серпня 2023 року виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога), які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким допомогу було призначено відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», продовжується автоматично на один шестимісячний період.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №709 визначено підстави припинення виплати допомоги, зокрема з 1 вересня 2023 року виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови:
6) внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;
Вимоги, установлені цим пунктом, не впливають на право отримання допомоги до 1 вересня 2023 року (абзац 12 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №709).
Судом встановлено, що допомогу на проживання відповідачці з урахуванням дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було призначено з 01.05.2022 на підставі заяви від 15.06.2022
З 01 січня 2023 року допомогу ОСОБА_1 було призначено з урахуванням дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі заяви відповідачки від 31.01.2023.
Відповідно до листа від Служби у справах дітей Одеської міської ради від 27.02.2024 №07/2109, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 25 листопада 2023 року перебуває на повному державному забезпеченні в КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1».
Відповідач у встановленому законом порядку та строку не повідомила позивача про зміну/наявність істотних обставин, які впливають на призначення допомоги, що є підставою для припинення її виплати. Тобто відповідач використала недостовірну інформацію для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що свідчить про її недобросовісність, в результаті чого вона набула право на отримання допомоги за період з 01.12.2023 по 29.02.2024 у сумі 9 000,00 гривень (3 000,00 * 3) без належної правової підстави.
Розпорядженням УСЗН в Приморському районі ДПСП ОМР від 29.02.2024 ОСОБА_1 було зупинено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Вирішено стягнути надміру виплачені кошти в сумі 9 000,00 гривень за період з 01.12.2023 по 29.02.2024 у зв`язку з неправомірним отриманням допомоги на малолітню дитину ОСОБА_4 , яка перебувала на повному державному утриманні на підставі листа Служби у справах дітей Одеської міської ради від 27.02.2024 №2109 та пп. 6 п. 2 Постанови КМУ від 11.07.2023 №709.
Розпорядженням УСЗН в Приморському районі ДПСП ОМР від 29.02.2024 про припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та рішення про утримання надміру виплачених сум допомог в судовому порядку відповідачка не оскаржила, в матеріалах справи докази визнання таких рішень протиправними та/або їх скасування, заперечення відповідача щодо законності прийнятих рішень відсутні.
Станом на дату звернення до суду належна до повернення сума заборгованості, яка становить 9 000,00 гривень (3 000,00 * 3), відповідачкою повернута не була.
Відповідно до пункту 29 Порядку №332 у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно набутих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 9 000,00 гривень є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
Згідно частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Судом встановлено, що соціальні допомоги була призначені відповідачці на підставі недостовірної інформації, яку вона надала при зверненні за призначенням допомоги, а залишок зайво виплачених коштів до теперішнього часу не повернутий, а отже підлягає стягненню.
Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи, що відповідачкою подано недостовірні відомості, що вплинуло на встановлення права на державні соціальні допомоги та визначення їх розміру, з неї на користь позивача підлягає стягнення сума переплати державних допомог розмірі 33 741,76 гривень згідно наданого позивачем розрахунку. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, розмір якого становить 3 328,00 гривень.
Відповідно до платіжної інструкції від 26.06.2026 №239, позивач сплатив 3 328,00 гривень в якості судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору - підлягає задоволенню.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 133, 137, 141, 175, 178, 187, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої соціальної допомоги - задовольнити.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь позивача - Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, ЄДРПОУ - 36290160, надміру виплачені суми соціальних допомог у розмірі 33 741 (тридцять три тисячі сімсот сорок одна) гривня 76 (сімдесят шість) копійок.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь позивача - Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, ЄДРПОУ - 36290160, суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Текст рішення складено та підписано 03 вересня 2026 року.
Суддя Косіцина В.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua