Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №389/3240/24 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 389/3240/24

провадження № 22-ц/4809/1376/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дьомич Л.М., Мурашка С.І.,

при секретарі – Зайченко В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 травня 2026 року (суддя Савельєва О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Заяву обґрунтував тим, що рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.04.2025, яке набрало законної сили 12.01.2026, у справі №389/3240/24 (провадження №2/389/752/24) позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади чергового по залізничній станції Знам`янка виробничого штату служби роботи станцій Знам`янського регіону регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», зазначену в наказі (розпорядженні) заступника начальника служби роботи станцій від 16.07.2024 №174-ОС, з «20.06.2024» на «16.07.2024». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Вказав, що16.03.2026 йому стало відомо про нововиявлені обставини, які є істотними, але не були і не могли бути відомі йому під час розгляду справи, а саме відсутність в матеріалах справи наказу №111-ОС від 17.05.2024, яким на нього з 20.05.2024 було покладено виконання обов`язків за посадою начальника відділу станції на період дії вакансії, з увільненням від виконання обов`язків за основним місцем роботи за посадою чергового по залізничній станції. Вказаний наказ судом не досліджувався та не був долучений до справи з вини суду, що відповідно до ч. 2 ст .423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення.

Вважає, що починаючи з 20.05.2024 він офіційно не повинен був виходити на роботу за посадою чергового по залізничній станції, з якої його звільнено оспорюваним наказом. Таким чином наказ №111-ОС від 17.05.2024, який не був досліджений судом, істотно змінює обставини справи, оскільки наступні накази про увільнення №183-ОС від 20.06.2024, про звільнення №174-ОС від 16.07.2024 та акти про його невихід на роботу за період з 20.06.2024 до 16.07.2024 є неправомірними, так як в них зазначена його посада «черговий по залізничній станції», незважаючи на те, що він з 20.05.2024 виконував обов`язки начальника відділу станції. Вказав, що під час розгляду справи судом не було ретельно досліджено наявність та характер трудових відносин, умови трудового договору, не враховано факт видання відповідачем наказу №111-ОС від 17.05.2024, яким на нього з 20.05.2024 покладено виконання обов`язків за посадою начальника відділу станції та увільнено від основної посади чергового по станції, та який свідчить про законність його відсутності на основній посаді, що виключає поняття прогул. Крім того зазначав про неправомірність наказу №111-ОС від 17.05.2024, оскільки на увільнення від основної роботи за посадою чергового він згоди не надавав, такий порядок суперечить трудовому законодавству, а отже на вакантну посаду його призначили незаконно. Тому не вихід на роботу виконувати обов`язки начальника відділу станції в такому випадку не вважається прогулом, оскільки наказ №111-ОС від 17.05.2024 порушує умови трудового договору.

З цих підстав просив переглянути рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.04.2025 та скасувати його, і призначити справу до нового розгляду.

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 травня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції, посилаючись неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скаргу мотивував тим, що суд безпідставно посилається на те, що під час перевірки було встановлено, що до відзиву на позов представником АТ «Українська залізниця» було додано значний обсяг документів, які дублювалися або були візуально схожими, тому детальна звірка реквізитів кожного документа була ускладнена, внаслідок чого на відсутність саме наказу №111-ОС від 17.05.2024 відповідальний працівник міг не звернути увагу під час приймання, тобто документальний доказ (наказ №111-ОС від 17.05.2024) нібито не надходив до канцелярії суду разом з відзивом відповідача, але ніяких документальних доказів, які б підтверджували таке твердження не наводить, тобто доказів факту відсутності цього документа у разі детальної звірки реквізитів кожного документа працівником канцелярії суд не надає, акт про відсутність документа канцелярією суду не складався, в матеріалах справи такого акту немає, тобто фіксація відсутності документа судом не здійснювалася, цей документ не був витребуваний у відповідача. В ході ознайомлення з матеріалами справи 16.03.2026 ним було встановлено, що дублювався тільки один документ, а саме копія наказу від 19.06.2023 №185-ОС. Інші копії документів у справі були тільки в одному примірнику, тобто вони не дублювалися, копій наказів, які додавалися до відзиву було тільки 5 (п`ять), ці копії наказів не були візуально схожими між собою, відрізнялися за датою, номером, змістом, та оформленням, тому стверджувати судом першої інстанції про значний обсяг документів та що детальна звірка документів була ускладнена некоректно та безпідставно. Отже, те що доказ був доданий до відзиву, це факт, який документально зафіксований канцелярією суду при прийнятті відзиву, так в проставленому мастиковому штампі Знам`янського міжрайонного суду Кіровоградській області на першому аркуші відзиву є вх. №19653/24 від 08.10.2024, але в порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (затверджена наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814) не зазначено кількість аркушів основного документу та кількість аркушів додатків, також не вказана посада хто з працівників канцелярії суду реєстрував цей документ (а.с. 50. т.1) Проставлений штамп на відзиві свідчить про те, що додатки до відзиву відповідача надійшли до канцелярії суду, в тому разі й додаток 3 (наказ №111-ОС від 17.05.2024). Згідно до вимог вищезгаданої Інструкції з діловодства усі документи, що підшиваються до судової справи, мають бути лише в одному примірнику,а фактично було два примірника копій наказу від 19.06.2023 №185- ОС, що є грубим порушенням суду. Також зазначив,що відповідно до вимог Інструкції з діловодства документи, зазначені в додатку до позовної заяви, апеляційної (касаційної) скарги або в іншому супровідному документі, в описі не перелічуються, але обов`язково зазначається про їх наявність згідно з переліком у додатку. Отже, працівниками суду не зазначено про наявність документів згідно з переліком у додатку, така відмітка відсутня, це є порушенням з боку апарату суду.

Вказав, що на дату подання позовної заяви йому не були відомі обставини щодо недолучення копії наказу №111 - ОС від 17.05.2024 до матеріалів справи, зникнення цього документального доказу у суді, тому що відзив з додатками на позовну заяву відповідач надав до суду тільки 08.10.2024. Він не посилався у позовній заяві на наказ №111-ОС від 17.05.2024, як на підставу незаконного звільнення, тому що копії цього наказу на той час у нього не було, відповідач надіслав йому тільки копію наказу №174- ОС від 16.07.2024 про припинення трудового договору. У позовній заяві свою відсутність на роботі він дійсно пояснював винятково необхідністю догляду за хворим членом сім`ї та станом свого здоров`я, тому що на той час я не був ознайомлений із змістом відзиву відповідача на позовну заяву, який разом з додатками він отримав пізніше. Отже, прошу звернути увагу на те, що суд першої інстанції теж отримав 08.10.2024 один примірник відзиву відповідача на позовну заяву разом з додатками, тому вважає що саме суд повинен був надати правову оцінку цим документальним доказам, у тому числі копії наказу від 17.05.2024 №111 - ОС та прийняти правильне рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.04.2025 у справі №389/3240/24 (провадження №2/389/752/24) позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади чергового по залізничній станції Знам`янка виробничого штату служби роботи станцій Знам`янського регіону регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», зазначену в наказі (розпорядженні) заступника начальника служби роботи станцій від 16.07.2024 №174-ОС, з «20.06.2024» на «16.07.2024». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 09.10.2025 вказане рішення суду першої інстанції змінено з викладенням мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду від 28.04.2025 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.01.2026 постанову Кропивницького апеляційного суду від 09.10.2025 та рішення Знам`янського міськрайонного суду від 28.04.2025 в незміненій апеляційним судом частині залишено без змін.

Частиною 1 ст. 423 ЦПК України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 ч.2 ст. 423 ЦПК України встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної п. 1 ч.2 ст. 423 цього Кодексу, може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

У постанові Верховного Суду від 20 листопада 2023 року у справі № 2-86/11 викладено висновок про те, що «нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин».

У постанові Верховного Суду від 21 листопада 2023 року у справі № 442/486/13 викладено висновок про те, що «для визначених п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду».

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2002 року у справі №910/11027/18).

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Відповідно до ч.4 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Таким чином, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору і які існували на час постановлення рішення, але про які не було і не могло бути відомо особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення суду.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, щодо яких суду зрозуміло, що вони були відомі (або мали бути відомі) заявнику на час розгляду справи.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній та касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Отже, перегляд справи за нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.04.2025 за нововиявленими обставинам, заявник посилався на те, що у вказаному рішенні судом не встановлена істотна обставина, яка могла вплинути на висновки суду під час його ухвалення, оскільки згідно наказу від 17.05.2024 №111 – ОС, який не був долучений до матеріалів справи та не досліджувався судом першої інстанції, він був офіційно увільнений відповідачем від виконання обов`язків за посадою чергового по залізничній станції, що є поважна причина відсутності його на роботі за цією посадою.

Перевіряючи доводи ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими з огляду на те, що на час судового розгляду справи про наявність наказу №111-ОС від 17.05.2024 ОСОБА_1 було достовірно відомо, з цим наказом він був ознайомлений в день видання, про що свідчить його підпис, та підтверджує, що позивач був повністю обізнаний про покладання на нього обов`язків за іншої посадою. При цьому, копія цього наказу була надіслана представником відповідача поштовим відправленням на адресу позивача разом з відзивом, а отже він знаходився у його володінні з часу отримання відзиву разом з доданими до нього документами, що ним не заперечується.

Тобто, нововиявленою обставиною не може бути факт відсутності чи наявності в матеріалах справи наказу №111-ОС від 17.05.2024, оскільки неврахування судом першої інстанції даного наказу при ухваленні рішення, за умови надання його в якості доказу позивачем, мало бути підставою для незгоди позивача з цим рішенням і його подальшого оскарження в апеляційному порядку.

Оскільки нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26)).

Про існування наказу №111-ОС від 17.05.2024 позивачу було відомо на час розгляду справи в суді

Верховний Суд у свої постановах також неодноразово наголошував на тому, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду щодо вирішення спору по суті. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору по суті.

Щодо застосування загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у даній справі, то колегія суддів виходить з того, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення щодо вирішення спору по суті, які у даній справі відсутні.

З урахуванням викладеного та на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки обставини на які посилається заявник, не є нововиявленими з огляду на те, що на час судового розгляду справи про наявність наказу №111-ОС від 17.05.2024 ОСОБА_1 було відомо, але він не посилався на нього при обґрунтуванні своїх вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви, колегія суддів не приймає до уваги оскільки, такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність судового рішення в апеляційній скарзі не наведено, тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28.08.2026.

Судді:

О.А.Письменний Л.М. Дьомич С.І. Мурашко