Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №522/13933/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Провадження №2-а/522/392/26

Справа № 522/13933/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання – Костинюк В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження (з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-271, 286 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.07.2026 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.06.2026 о 10:28 год. по вул. Золотий берег, 37 в м.Одеса, інспектором з паркування Рябіним С.В. зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування належного позивачу транспортного засобу марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 та складено постанову серії ОДП №4605078, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП. Позивач не погоджується з постановою, оскільки він є учасником бойових дій має право на пільги. Окрім того, позивач залишив свою машину на майданчику, де відсутні жодні ознаки облаштування території, як майданчика для платного паркування. Вказує, що відсутність під лобовим склом постанови УБД мотивовано тим, що такі дії суперечать Закону України «Про захист персональних даних», адже пропонується учасникам бойових дій викривати свої персональні дані невизначеному колу осіб. Відомості щодо статусу особи-позивача є достатнім для висновку про неможливість застосування ст.152-1 КУпАП відносно особи на території, де органом місцевого самоврядування встановлено пільги зі сплати послуг паркування для такої категорії осіб.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 21.07.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позову.

До суду 07.08.2026 надійшла заява ОСОБА_1 на виконання ухвали суду разом з оригіналом оскаржуваної постанови від 28.06.2026.

Ухвалою від 11.08.2026 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду у судовому засіданні 25.08.2026.

До суду 18.08.2026 надійшов відзив від представника Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради – Хорунжи В.Г., згідно якого просить відмовити у задоволення позову.

На обґрунтування відзиву зазначено, що учасники бойових дій мають право на безоплатне користування відведеним майданчиками для платного паркування у м.Одесі, тільки за умови розміщення під лобовим склом транспортного засобу завіреної копії відповідного посвідчення встановленого зразка. Позивачем копію посвідчення УБД під лобовим склом розміщено не було. Відсутній відкритий реєстр до якого інспектор мав би доступ та за допомогою якого мів в режимі реального часу перевірити чи має конкретна особа статус учасника бойових дій. Під час паркування свого транспортного засобу позивачем було пошкоджено дорожній знак, який позначає кінець зони паркування, що також підтверджується матеріалами фотофіксації.

У судовому засіданні 25.08.2026 представник відповідача Хорунжа В.Г. просила відмовити у задоволенні позову.

Згідно ч.1 ст.227 КАС України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

У судовому засіданні 25.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та оголосив, що проголошення рішення відбудеться 03.09.2026 о 13:15 год.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28 червня 2026 року о 10 год. 00 хв. у м.Одесі, вул. Золотий берег, 37 ОСОБА_1 порушив правила паркування транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме не сплатив вартість послуг користування майданчиком з платного паркування, у зв`язку з чим інспектором паркування Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Рябіним Святославом Миколайовичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки серії ОДП №4605078, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Дійсно з фотофіксації правопорушення вбачається, що транспортний засіб Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , стоїть впритул до дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено», який з іншої сторони інформаційний дорожній знак, а стовпчик з дорожнім знаками під нахилом. Тобто твердження відповідача про пошкодження позивачем дорожнього знаку підтверджуються матеріалами справи.

ОСОБА_1 документований посвідченням серії НОМЕР_2 від 19.03.2015, яке надає права на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється ст. 7 КУпАП, якою визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції інспектора з паркування, здійснюється на основі суворого додержання принципу законності.

Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За приписами ч.1 ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення правил паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Відповідно ст. 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частин цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Відповідно ч.1 ст. 152-1 КУпАП, порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Відповідно ст. 152-1 КУпАП, положення частини першої цієї статті не застосовується у випадках, визначених частинами шостою та сьомою статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів.

Під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст. 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абз.3 ч.1 ст. 279-3 цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст. 14-2 КУпАП. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене ч.ч.1, 3 та 6 ст. 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), ч.ч.1, 2 та 8 ст. 152-1 КУпАП, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій КУпАП, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст. 14-2 КУпАП, на місці вчинення правопорушення).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, відповідно до вимог ч.1 ст. 152-1 КУпАП, за порушення правил паркування транспортних засобів (не сплатив вартість послуг користування майданчиком з платного паркування).

Згідно вимог ч.3 ст. 279-1 КУпАП посадова особа Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради винесла постанову про накладення адміністративного стягнення безпосередньо на місці виявлення вчиненого правопорушення.

27 липня 2023 року ч.3 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №255 "Про встановлення тарифу на послуги з користування відведеними майданчиками для платного паркування транспортних засобів у м. Одесі" встановлено право безоплатного користування відведеними майданчиками для платного паркування транспортних засобів у м. Одесі наступним категоріям осіб, серед іншого, для учасникам бойових дій за умови розміщення під лобовим склом транспортного засобу завіреної копії відповідного посвідчення встановленого зразка.

Разом з тим, ОСОБА_1 не заперечує той факт, що під лобовим склом його транспортного засобу не було копії посвідчення учасника бойових дій, що також підтверджується матеріалами фотофіксації.

Згідно ст.2 «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Доводи позивача про те, що такі вимоги порушують Закон України «Про захист персональних даних» є безпідставними, оскільки посвідчення містить інформацію про прізвище ім`я та по батькові та світлину, що надає можливість інспектору перевірити наявність пільг та не створює для власника посвідчення небезпечної ситуації, пов`язаної з наданням таких даних.

Суд також погоджується з доводами відповідача, що за відсутності копії посвідчення під лобовим склом інспектор з паркування не може самостійно перевірити наявність у власника транспортного засобу пільги, які звільняють його від сплати за паркування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що інспектор з паркування Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради приймаючи оскаржувану постанову діяв в межах чинного законодавства.

Таким чином, матеріалами справи доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 152-1 КУпАП, а тому постанова серії ОДП №4605078 від 28.07.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст. 152-1 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 200 грн, є законною та не підлягає скасуванню.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 287-293 КпАП України, ст.ст. 243-246,250, 251, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 23987115, м.Одеса, пл. Біржова, буд.1) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 03 вересня 2026 року.

Суддя: В.Я. Бондар