Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №921/740/21(921/683/25) — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/740/21(921/683/25)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого – судді МАТУЩАКА О.І.

суддів СКРИПЧУК О.С.

КРАВЧУК Н.М.

за участю секретаря судового засідання – Ярина ТЕЛИНЬКО

за участю представників учасників справи від:

ТОВ “Фуд Трейдінг Компані” – Миронов В.А. (в порядку самопредставництва);

ОСОБА_1 – Гевяк П.І. (адвокат)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Трейдінг Компані" (вх.ЗАГС №01- 05/1364/26 від 05.05.2026)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.02.2026 ( суддя Боровець Я.Я.)

у справі № 921/740/21(921/683/25)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Трейдінг Компані", м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 , м.Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмета

спору на стороні відповідача Приватного підприємства "Афіша", м. Тернопіль в особі ліквідатора Шимечка Андрія Ярославович

про визнання відсутності (припинення) у ОСОБА_1 корпоративних прав на Приватне підприємство "Афіша", що виникли внаслідок спадкування; визнання відсутності у ОСОБА_1 права власності на майно Приватного підприємства "Афіша" та про визнання відсутності у ОСОБА_1 права представляти права та інтереси засновників (власників) Приватного підприємства "Афіша" під час провадження у справі про банкрутство №921/740/21, а також усіх інших судових справ, які розглядаються (розглядалися) або будуть розглядатися

в межах справи №921/740/21

про банкрутство Приватного підприємства "Афіша", м.Тернопіль

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/740/21 про банкрутство Приватного підприємства "Афіша".

Постановою суду від 10.06.2022 ПП «Афіша» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд Трейдінг Компані" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання відсутності (припинення) у ОСОБА_1 корпоративних прав на ПП "Афіша", що виникли внаслідок спадкування; визнання відсутності у ОСОБА_1 права власності на майно ПП "Афіша" та про визнання відсутності у ОСОБА_1 права представляти права та інтереси засновників (власників) ПП "Афіша" під час провадження у справі про банкрутство №921/740/21, а також усіх інших судових справ, які розглядаються (розглядалися) або будуть розглядатися у межах справи №921/740/21 про банкрутство ПП "Афіша".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань власником ПП «Афіша» була ОСОБА_2 , якій належало 100 % статутного капіталу підприємства у розмірі 550,00 грн.

Після смерті ОСОБА_2 її син ОСОБА_1 прийняв спадщину, до складу якої відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.05.2024 увійшли майнові права ПП «Афіша» у розмірі 100 % статутного капіталу, що у грошовому еквіваленті становить 550,00 грн.

Позивач зазначив, що ОСОБА_1 , посилаючись на набуття зазначених майнових прав у порядку спадкування, вважає себе одноосібним засновником (власником) ПП «Афіша» та рішенням від 17.05.2025 уповноважив себе представляти права та інтереси засновників (власників) підприємства у справі про банкрутство №921/740/21 та в інших судових справах, що розглядаються в її межах. Крім того, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 ОСОБА_1 було залучено до участі у справі як уповноважену особу засновників (учасників) боржника.

ТОВ «Фуд Трейдінг Компані», будучи конкурсним кредитором ПП «Афіша» у справі №921/740/21, вважає, що такі дії ОСОБА_1 порушують його права та законні інтереси як кредитора, оскільки ОСОБА_1 неправомірно претендує на статус учасника підприємства, власника 100 % його статутного капіталу та уповноваженої особи засновників (учасників) боржника.

Позивач покликається на те, що внаслідок спадкування ОСОБА_1 набув виключно майнові права, які належали спадкодавцю, однак не набув автоматично статусу учасника ПП «Афіша» та відповідних корпоративних і управлінських прав, зокрема права самостійно приймати рішення від імені засновника підприємства та призначати себе уповноваженою особою засновників (учасників) боржника.

Відтак неправомірне набуття та реалізація ОСОБА_1 такого статусу створює правову невизначеність щодо суб`єктного складу управління боржником, а його претензії на корпоративні права та майно ПП «Афіша» можуть створювати перешкоди у формуванні та збереженні ліквідаційної маси, затягувати процедуру банкрутства та, як наслідок, перешкоджати своєчасному задоволенню вимог кредиторів.

У зв`язку з наведеним, позивач вважає, що ОСОБА_1 не набув статусу учасника (засновника) ПП «Афіша», не є уповноваженою особою засновників (учасників) боржника та не мав правових підстав самостійно наділяти себе відповідними повноваженнями, що і стало підставою для звернення з цим позовом у межах справи про банкрутство №921/740/21.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/740/21(921/683/25) в межах справи №921/740/21 про банкрутство ПП "Афіша", за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі №921/740/21(921/683/25) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП "Афіша" в особі ліквідатора Шимечка А.Я.

Господарський суд Тернопільської області рішенням від 11.02.2026 у задоволенні позовних вимог відмовив.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів діями ОСОБА_1 , а задоволення заявлених позовних вимог не призведе до їх відновлення. При цьому, суд вказав, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 перешкоджає ліквідатору ПП «Афіша» у здійсненні покладених на нього повноважень.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ТОВ"Фуд Трейдінг Компані" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.02.2026 та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.

Апеляційна скарга (з урахуванням доповнень до неї) обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність порушення прав та інтересів позивача як кредитора ПП «Афіша», оскільки участь ОСОБА_1 у справі про банкрутство як уповноваженої особи засновників (учасників) створює можливість його впливу на ліквідаційну процедуру, загрозу ліквідаційній масі та затягування задоволення вимог кредиторів.

Скаржник також зазначає, що ОСОБА_1 , успадкувавши право на частку у статутному капіталі ПП «Афіша», автоматично не набув корпоративних прав та права на участь в управлінні підприємством, оскільки не був зареєстрований його учасником, а тому не мав права приймати рішення про призначення себе уповноваженою особою учасників боржника.

Крім того, на переконання апелянта, суд безпідставно послався на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 про залучення ОСОБА_1 як уповноваженої особи та не надав належної оцінки доводам щодо несформованості статутного капіталу ПП «Афіша».

19.08.2026 через підсистему “Електронний суд” представник ОСОБА_1 - адвокат Гевяк П.І. подав заяву про відвід головуючого судді Матущака О.І. від розгляду справи №921/740/21(921/683/25).

Вказана заява була розглянута судом у судовому засіданні 20.08.2026.

Ухвалою від 20.08.2026 суд (у складі колегії суддів: головуючий суддя Матущак О.І., судді Кравчук Н.М. та Скрипчук О.С.) визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Матущака О.І. від розгляду справи №921/740/21(921/683/25).

При цьому, суд вказав, що оскільки заява ОСОБА_1 про відвід була подана за один день до судового засідання, така заява не передається на розгляд іншому судді.

Відзивів на апеляційну скаргу, а також інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, учасники справи не подавали.

20.08.2026 в судовому засіданні взяли участь представники апелянта та ОСОБА_1 , які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги. Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.11.2024 у справі №921/740/21 визнано поточні кредиторські грошові вимоги ТОВ "Фуд Трейдінг Компані" відносно боржника ПП "Афіша" в сумі 122 789,59 грн (заборгованість) та в сумі 6056,00 грн (судовий збір), які підлягають включенню ліквідатором до реєстру вимог кредиторів, в порядку черговості, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства (наділі – КУзПБ).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 05.11.2025 власником ПП "Афіша" була ОСОБА_2 (розмір статутного капіталу 550 грн.)

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкоємцем померлої ОСОБА_2 відповідно до спадкової справи у спадковому реєстрі № 69581522 (номер спадкової справи у нотаріуса 11/2022) є її син – ОСОБА_1 ..

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 10.05.2024, виданого приватним нотаріусом Сліско С.М., спадщина, яку успадкував ОСОБА_1 , складається з майнових прав ПП "Афіша" (код ЄДРПОУ 36509143) у розмiрi 100% статутного капіталу, що в грошову еквіваленті становить 550,00 грн, які належали померлій згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата державної реєстрації: 24.06.2009, номер справи в ОДР 164600532356.

Водночас згідно з витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 10.05.2024, відповідач успадкував за заповітом: категорія майна - інше (рухоме майно), опис майна: майнові права ПП "Афіша" (код ЄДРПОУ 36509143) у розмірі 100% статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті становить 550,00 грн, загальна вартість майна 0,01 грн.

Своїм рішенням від 17.05.2025 ОСОБА_1 , як одноосібний засновник (власник) ПП "Афіша", вирішив уповноважити себе представляти права та інтереси засновників (власників) ПП "Афіша" під час провадження у справі про банкрутство №921/740/21, а також в усіх інших судових справах в межах цієї справи про банкрутство.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 ОСОБА_1 залучено до участі у справі №921/740/21 як уповноважену особу засновників (учасників) боржника ПП "Афіша".

Позивач покликається на те, що відповідачем пропущений присічний річний термін для вступу до товариства. Смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому строк для прийняття спадщини сплив 23.08.2022. Відтак вважає, що ОСОБА_1 пропустив річний присічний термін на подання заяви про вступ до ПП "Афіша", що призводить до припинення його права на набуття статусу учасника (корпоративних прав) ПП "Афіша".

При цьому, рішенням державного реєстратора від 10.05.2024 ОСОБА_1 було відмовлено у державній реєстрації його як засновника (учасника) ПП «Афіша».

Матеріали справи містять відомості про рух коштів на банківському рахунку ПП «Афіша» та довідку органу статистики, на які позивач посилається як на підтвердження невнесення ОСОБА_2 вкладу у розмірі 550,00 грн до статутного капіталу підприємства.

Також встановлено, що ТОВ «Фуд Трейдінг Компані» є кредитором ПП «Афіша» у справі про банкрутство №921/740/21, а його вимоги до боржника підлягають задоволенню в межах ліквідаційної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , посилаючись на набуті в порядку спадкування права, заявляє про належність йому корпоративних прав щодо ПП «Афіша», здійснює представництво інтересів засновників (учасників) боржника у справі про банкрутство та у поданих до суду процесуальних документах посилається на свій статус власника відповідних прав ПП «Афіша».

Саме наявність спору щодо обсягу прав, успадкованих ОСОБА_1 , його статусу як учасника ПП «Афіша», права брати участь в управлінні підприємством та представляти засновників (учасників) боржника у справі про банкрутство стала підставою для звернення ТОВ «Фуд Трейдінг Компані» з цим позовом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Тобто право на судовий захист у суб`єкта господарювання виникає у разі порушення або оспорювання його права або охоронюваного законом інтересу.

У ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права, є стороною у спірному правовідношенні.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 14 ГПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен встановити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №917/559/21.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові необхідно відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Отже, лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові необхідно відмовити.

Відсутність порушеного права та законних інтересів у позивача зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

З урахуванням наведеного, на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматися від їх вчинення.

Отже, звертаючись до суду з відповідним позовом позивач має довести порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що позивачем не доведено та не обґрунтовано порушення його права чи інтересу відповідачем, а задоволення заявлених позовних вимог не призведе до їх відновлення, оскільки не позбавлять права ОСОБА_1 .. Відтак доводи апеляційної скарги зазначеного висновку не спростовують.

Сам по собі статус ТОВ «Фуд Трейдінг Компані» як кредитора ПП «Афіша» не свідчить про порушення його прав будь-якими діями ОСОБА_1 . Визнані судом грошові вимоги позивача існують саме до боржника - ПП «Афіша» та підлягають задоволенню у встановленому КУзПБ порядку за рахунок ліквідаційної маси.

При цьому, доводи скаржника про те, що участь ОСОБА_1 у справі про банкрутство створює можливість впливу на ліквідаційну процедуру, загрозу ліквідаційній масі та може призвести до затягування задоволення вимог кредиторів, мають характер припущень щодо можливих у майбутньому наслідків, однак не підтверджують факту реального порушення прав позивача на момент звернення з цим позовом.

Водночас матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 конкретних дій, які перешкоджали б формуванню ліквідаційної маси, розпорядженню майном банкрута, його реалізації чи здійсненню ліквідатором інших покладених на нього повноважень. Відсутність доказів перешкоджання ОСОБА_1 діяльності ліквідатора була безпосередньо встановлена судом першої інстанції.

При цьому, після визнання ПП «Афіша» банкрутом функції з управління та розпорядження майном банкрута, формування ліквідаційної маси, виявлення та повернення майна, а також його реалізації для задоволення вимог кредиторів здійснює саме ліквідатор. Отже, участь ОСОБА_1 у справі як уповноваженої особи засновників (учасників), яка передбачає право дорадчого голосу, не наділяє його повноваженнями щодо управління чи розпорядження ліквідаційною масою та не свідчить про порушення майнових прав кредитора.

Не можуть бути достатнім підтвердженням такого порушення й посилання скаржника на оскарження ОСОБА_1 судових рішень у межах справ про банкрутство. Реалізація учасником справи передбаченого процесуальним законом права на апеляційне чи касаційне оскарження судових рішень не доводить неправомірного перешкоджання ліквідаційній процедурі та не встановлює причинного зв`язку між такими процесуальними діями і неможливістю задоволення вимог ТОВ «Фуд Трейдінг Компані».

Щодо посилань апелянта на відсутність у ОСОБА_1 права представляти засновників (учасників) ПП «Афіша», колегія суддів враховує, що ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 ОСОБА_1 вже залучено до участі у справі №921/740/21 саме як уповноважену особу засновників (учасників) боржника.

Твердження скаржника про те, що він не був учасником провадження, в якому постановлено зазначену ухвалу, не спростовує факту її існування та чинності. У цьому випадку йдеться не про преюдиційність окремих обставин, установлених зазначеною ухвалою, для ТОВ «Фуд Трейдінг Компані», а про наявність судового рішення, яким ОСОБА_1 вже надано відповідний процесуальний статус у справі про банкрутство. Таке судове рішення є чинним, а тому обов`язкове до виконання.

Отже, заявлені у цій справі вимоги про визнання відсутнім у ОСОБА_1 права представляти засновників (учасників) ПП «Афіша» фактично не усувають процесуального статусу, набутого ним на підставі ухвали суду від 28.06.2024, що також свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту щодо заявленого ним права чи інтересу.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 внаслідок спадкування не набув автоматично корпоративних прав, пропустив строк для вступу до підприємства, а статутний капітал ПП «Афіша» фактично не був сформований, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними.

Наведені обставини стосуються правового статусу ОСОБА_1 та обсягу належних йому прав щодо ПП «Афіша», однак не свідчать про порушення прав чи охоронюваних законом інтересів ТОВ «Фуд Трейдінг Компані» як кредитора боржника. Позивач не довів, яким саме чином наявність у ОСОБА_1 відповідного статусу перешкоджає реалізації його права на задоволення визнаних кредиторських вимог у межах ліквідаційної процедури.

Відтак з`ясування питання про наявність чи відсутність у ОСОБА_1 корпоративних прав саме по собі не може бути самостійною метою судового захисту за позовом кредитора без встановлення конкретного порушення його власного права або законного інтересу.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відсутність порушеного права чи законного інтересу позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших обставин справи. Лише після встановлення факту порушення права позивача виникає необхідність оцінювати обґрунтованість інших доводів, якими він обґрунтовує заявлений спосіб захисту.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про відсутність доказів реального порушення відповідачем прав чи охоронюваних законом інтересів ТОВ «Фуд Трейдінг Компані».

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, то рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275 , 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Трейдінг Компані" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.02.2026 у справі № 921/740/21(921/683/25) - без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

У зв`язку із перебуванням у відпустці суддів Матущака О.І. та Скрипчук О.С., повна постанова підписана 03.09.2026.

Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК

Судді Н.М. КРАВЧУК

О.С.СКРИПЧУК