Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №466/3699/14-ц — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/3699/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 22-ц/811/865/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів Савуляка Р.В., Цяцяка Р.П.,

секретаря Якимчук Л.С.

з участю: представника апелянта – Федейка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Федейка Андрія Юрійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 вересня 2025 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04 вересня 2025 року заяву задоволено.

Замінено вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на правонаступника Акціонерне товариство «Сенс Банк» у виконавчому провадженні № 48579437 з примусового виконання виконавчого листа виданого 14.01.2015 року Шевченківським районним судом міста Львова у справі № 466/3699/14-ц.

Ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 – адвокат Федейко Андрій Юрійович.

Вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, такою, що ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Покликається на те, що заміна сторони виконавчого провадження на стадії виконавчого

провадження можлива за наявності відкритого виконавчого провадження. У випадку відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою, а допустимим є заміна боржника чи стягувача у виконавчому документів. Як вбачається з матеріалів справи на момент постановлення ухвали

Шевченківського районного суду м. Львова від 04.09.2025 року у справі №466/3699/14-ц будь-яке відкрите виконавче провадження за виконавчим листом №466/3699/14-ц від 14.01.2015 року було відсутнє. При цьому, про заміну стягувача у виконавчому документі акціонерне товариство «Сенс Банк» до суду не зверталося.

Відтак вважає, що судом було протиправно замінено сторону виконавчого провадження на Акціонерне товариство «Сенс Банк» саме у виконавчому провадженні № 48579437,

хоча правових підстав для цього не було.

Також, звертає увагу суду, що станом на 04.09.2025 року саме Акціонерне товариство «Сенс Банк» було власником вищевказаної житлової квартири, оскільки ще з 2020 року ОСОБА_1 оскаржувала рішення про державну реєстрацію речових прав на цю квартиру за банком у цивільний справ №466/4660/20. Банк про цю обставину точно знав і якби ОСОБА_1 було повідомлено про судове засідання, на якому відбувалася заміна сторони виконавчого провадження, то ми про це повідомили б суд і за таких умов жодних підстав для заміни сторони чи стягувача у виконавчому листі - не було. Лише 26.01.2026 року була проведена реєстраційна дія про припинення речового права на вказану квартиру за банком

Просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта – Федейка А.Ю. на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що відбулась заміна стягувача з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на правонаступника Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.12.2014 Шевченківським районним судом міста Львова постановлено рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернуто стягнення на заставлене, згідно Іпотечного договору від 16.12.2005 за реєстровим № 6241, майно що належить ОСОБА_1 , а саме двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,3 кв.м., житловою площею 26,6 кв.м. шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п.4.6.2. Іпотечного договору), з початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення грошових вимог ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 24340,20 дол. США та 12942,64 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір в розмірі 2982,88 грн.

На виконання вказаного судового рішення 14.01.2015 Шевченківським районним судом міста Львова видано виконавчі листи за № справи 466/3699/14-ц. Вказані виконавчі листи були звернуті до примусового виконання.

Рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 за № 5/2019, а також загальних зборів акціонерів АТ «Альфа Банк» протоколом № 4/2019 від 15.10.2019 затверджено Передавальний акт. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступнцтво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019.

26.11.2019 Національний банк України погодив Статут Акціонерного товариства «Альфа-Банк». Відповідно до підпункту 2 пункту 1.2 Статуту Акціонерне товариство «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на підставі передавального акту (затвердженого рішенням єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (рішення № 5/2019 від 15.10.2019) та рішенням Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (протокол №4/2019 від 15.10.2019), відповідно до якого до Акціонерному товариству «Альфа-Банк» були передані все майно, права і зобов`язання Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», яке було створене згідно з Договором про створення Республіканського акціонерно-комерційного банку соціального розвитку від 14.09.1990 в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства на базі установ Житлосоцбанку СРСР 31.10.1990 з найменуванням Республіканський акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», який у подальшому змінював назву: на Акціонерно комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 20.06.1991 про виключення з найменування банку слова «Республіканський»); на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 09.03.2010 про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та про зміну найменування на Публічне Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»), яке стало правонаступником усіх прав і зобов`язань Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства; на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 26.04.2018 про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування товариства на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»), яке стало правонаступником усіх прав і зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк».

03.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис за № 10681120104002827; про припинення АТ «Укрсоцбанк» та Дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди, а саме: АТ "Альфа-Банк" Код ЄДРПОУ: 23494714 місцезнаходження: 03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Велика Васильківська, 100. 30.11.2022 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну назви Банку АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк».

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

У постанові від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17 Верховний Суд звертає увагу, що заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження підлягає встановленню, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження. Подібного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 14 вересня 2022 року (справа №1519/2-1141/11)

У постановах від 03 листопада 2020 року в справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України (стаття 55 ЦПК України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

Разом з тим особа може бути замінена судом у порядку процесуального правонаступництва за статтею 52 ГПК України (стаття 55 ЦПК України) на будь-якій стадії процесу, якщо здійснюється провадження у справі за участі її правопопередника щодо майна чи активів (немайнових прав), набутих цією особою в порядку матеріального правонаступництва.

У зазначеній постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача, Акціонерне товариство «Сенс Банк» покликалися на те, що 17.12.2014 Шевченківським районним судом міста Львова постановлено рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На виконання вказаного судового рішення 14.01.2015 Шевченківським районним судом міста Львова видано виконавчі листи за № справи 466/3699/14-ц. Вказані виконавчі листи були звернуті до примусового виконання.

Рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 за № 5/2019, а також загальних зборів акціонерів АТ «Альфа Банк» протоколом № 4/2019 від 15.10.2019 затверджено Передавальний акт. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019.

30.11.2022 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну назви Банку АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк».

Як вбачається з матеріалів справи, на момент постановлення ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 04.09.2025 року у справі №466/3699/14-ц будь-яке відкрите виконавче провадження за виконавчим листом №466/3699/14-ц від 14.01.2015 року було відсутнє. При цьому, про заміну стягувача у виконавчому документі акціонерне товариство «Сенс Банк» до суду не зверталося.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація

виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених вебоглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

Інформація про зазначене в ухвалі виконавче провадження №48579437

відсутня в Автоматизованій системі виконавчого провадження,

В той же час, ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від

04.09.2025 року у справі № 466/3699/14-ц вирішувалося питання саме заміни сторони у виконавчому провадженні.

З урахуванням того, що за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження не допускається, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження.

Отже, за встановлених обставин наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Ураховуючи, що при вирішенні заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк» суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 – адвоката Федейка Андрія Юрійовича підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Під час розгляду заяв для вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень (зокрема, заяв про видачу дубліката виконавчого листа, про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання), положення статей 133, 141 ЦПК України не застосовуються, оскільки сторін на такому етапі цивільного судочинства немає.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 755/3829/18 (провадження № 61-10271св23), від 10 вересня 2025 року у справі № 1001/1095/2012 (провадження № 61-12169св24).

Отже, питання про розподіл судового збору апеляційним судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Федейка Андрія Юрійовича задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження – залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2026 року

Головуючий: О.М .Ванівський

Судді Р.В. Савуляк

Р.П. Цяцяк