Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне викрадення чужого майна
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №127/26723/26
Суддя: Шемета Т. М.
Справа № 127/26723/26
Провадження № 33/801/924/2026
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.
Доповідач: Шемета Т. М.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу адвоката Самородової Олени Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, -
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень, стягнуто судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.
У постанові суду зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАД № 083282, 21 липня 2026 року о 16 год. 20 хв. ОСОБА_1 здійснив дрібну крадіжку з магазину «Фора» за адресою: просп. Коцюбинського 2А, а саме товару: Сервелат Алан в/к в/г білкозин малий батон 0,3 кг., на загальну суму 248 грн. 25 коп, чим вчинив правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду,14 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» адвокат Самородова О.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, за результами якої просить її скасувати та прийнятим нову, якою провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі захисника, хоча ОСОБА_1 обрав адвоката та бажав скористатися професійно правничою допомогою. Захисник не відмовлялася від участі у справи, не ігнорувала судові засідання та не вчиняла дій, спрямованих на затягування судового процесу, навпаки, вона просила суд надати можливість ознайомитися з матеріалами справи, підготувати правову позицію та особисто взяти участь у захисті ОСОБА_1 . Однак суд першої інстанції розцінив зазначене клопотання як таке, що спрямоване на затягування розгляду справи, та відмовив у його задоволенні, хоча адвокат вступила у справу тільки 05 серпня 2026 року.
У матеріалах справи відсутні докази на яких зафіксовано момент заволодіння ОСОБА_1 товаром, його приховування, проходження касової зони без оплати чи інші дії, які могли об`єктивно підтвердити версію про умисне викрадення (відеозапис, тощо).
Суд послався на є протокол про адміністративне правопорушення, однак він містить сформульовану працівником поліцію версію події.
Поліцейський, який складав адміністративні матеріали не був очевидцем моменту викрадення товару, тому рапорт містить інформацію отриману з чужих слів та безпосереднім підтвердженням факту умисного заволодіння товаром ОСОБА_1 .
В основу висновку про винуватість ОСОБА_1 суд також поклав письмові пояснення, однак із матеріалів справи неможливо належним чином перевірити особу автора відповідних пояснень, оскільки до них не долучено копії паспорта чи іншого документа, який дозволив би перевірити особу того, хто їх надав. Сам автор пояснень в судове засідання не викликався та безпосередньо судом не опитувався, суд не встановив чи була ця особа безпосереднім очевидцем події де саме вона перебувала, що конкретно бачила, за яких обставин складала пояснення, чи відповідає дійсності викладене у поясненнях. ОСОБА_1 та сторона захисту також не мала можливості поставити цій особі запитання щодо обставин події.
У матеріалах справи міститься довідка ТОВ «ФОРА», згідно якої вартість товару становить 248 грн 25 к. Однак довідка не доводить того, що ОСОБА_1 викрав цей товар, намагався винести із магазину без оплати, що він приховував товар, що ще вчинив будь-які інші умисні дії, спрямовані на протиправне заволодіння чужим майном.
В судовому засідання представник ОСОБА_1 адвокат Самородова О. П. підтримала вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, призначеного на 06 серпня 2026 року о 09 год. 30 хв., судовою повісткою (а.с. 8) та шляхом направлення судового повідомлення через застосунок «Viber», що підтверджується довідкою про доставку SMS (а.с. 9), однак у судове засідання не з`явився. 05 серпня 2026 року ОСОБА_1 уклав угоду про надання правничої допомоги та адвокат Самородова О. П. подала до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового розгляду, до якої долучила судову повістку, відповідно до якої вона 06 серпня 2026 року о 09 год. 30 хв. викликається в засідання у Вінницькому апеляційному суді.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що подане захисником клопотання спрямоване на затягування розгляду справи, не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки адвокат вступила в справу за один день до судового засідання, завчасно повідомила суд про об`єктивну неможливість участі у призначеному судовому засіданні та просила надати їй можливість ознайомитися з матеріалами справи і підготувати захист.
Крім того, апеляційний суд акцентує, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів винуватості ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 51 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки. При цьому об`єктивна сторона крадіжки полягає у таємному викраденні чужого майна, а суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом та корисливою метою.
Об`єктом правопорушення є суспільні відносини в сфері власності.
Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні: крадіжки (таємного викрадення чужого майна.
Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб.
Крадіжка вважаться закінченою з моменту заволодіння майном та можливістю розпоряджатися ним як своїм власним.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом і корисливою метою.
Отже, для висновку про наявність у діях особи складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП, необхідно встановити, що ця особа таємно, з прямим умислом та корисливою метою заволоділа чужим майном.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 255 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується, зокрема, на протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях ОСОБА_2 та довідці ТОВ «ФОРА» про вартість товару.
Водночас сукупність зазначених доказів не дає можливості поза розумним сумнівом встановити всі обставини, необхідні для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП.
Так в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 21 липня 2026 року о 16 год. 20 хв. ОСОБА_1 здійснив дрібну крадіжку товару з магазину «Фора» за адресою: проспект Коцюбинського, 2А, а саме сервелату Алан в/к в/г білкозин малий батон 0,3 кг вартістю 248 грн 25 коп.
У письмових поясненнях ОСОБА_2 (охоронець) зазначено, що вони помітили чоловіка в піджаку, який ховав ковбасу, замотуючи її в сумку із тканини. Після повідомлення колеги вони затримали даного чоловіка та викликали поліцію (а. с. 3).
З цих матеріалів неможливо встановити, те де був затриманий безпосередньо у торговельній залі чи біля кас, після проходження касової зони, тощо.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 пройшов касову зону, не оплатив товар та намагався залишити магазин або фактично залишив його з неоплаченим товаром.
Зазначена обставина є істотною для встановлення, чи є закінченою крадіжка, оскільки сам факт перебування особи у магазині, взяття нею товару чи поміщення в сумку не дає можливості без встановлення інших обставин беззаперечно зробити висновок про закінчене таємне викрадення чужого майна.
Довідка ТОВ «ФОРА» підтверджує вартість товару, яка становить 248 грн 25 коп., однак сама по собі не підтверджує факту його викрадення саме ОСОБА_1 , наявності у нього умислу на викрадення чи обставин заволодіння цим товаром.
Таким чином, наявні у справі докази підтверджують лише факт наявності товару та його вартість, а також містять відомості про те, що працівниками магазину було виявлено чоловіка, який, за твердженням ОСОБА_2 , ховав ковбасу. Водночас належних і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 , діяв з прямим умислом і корисливою метою, здійснив таємне викрадення належного ТОВ «ФОРА» товару, матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи має бути доведена в законному порядку, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 зроблений без належної оцінки сукупності доказів та за відсутності достатніх даних, які б підтверджували всі елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, складений на підставі відомостей, які не отримали достатнього об`єктивного підтвердження іншими доказами, не може бути покладений в основу висновку про винуватість особи.
Отже, наявні у справі докази не дають можливості зробити висновок про те, що ОСОБА_1 21 липня 2026 року вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки. Наявні сумніви щодо фактичних обставин події, місця та моменту виявлення особи, обставин заволодіння товаром та спрямованості умислу ОСОБА_1 не усунуті під час судового розгляду.
За таких обставин висновок про винуватість ОСОБА_1 не ґрунтується на достатній сукупності належних, допустимих та достовірних доказів, а тому постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2026 року слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Самородової Олени Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2026 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду Т. М. Шемета
Оригінал: reyestr.court.gov.ua