Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №670/562/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/562/26

Провадження № 3/670/115/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Мусієнко М.Б., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 , ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

04.08.2026 та 05.08.2026 до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшли справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 № 670/562/26 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, № 670/567/26 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 03.09.2026 справи об`єднано в одне провадження, оскільки правопорушення вчинені однією і тією ж особою, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (судом). Об`єднаній справі присвоєно № 670/562/26.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 731435 від 28.07.2026 ОСОБА_1 28.07.2026 о 19 год. 43 хв. в с. Зіньків по вул. Писаренка керував автомобілем марки ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди ОСОБА_1 у встановленому законом порядку за допомогою приладу DragerAlcotest 6810, ARAM-3576, результат тестування позитивний – 2,01 ‰ (тест № 5906), чим порушив підп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 731447 від 28.07.2026 ОСОБА_1 28.07.2026 о 19 год. 43 хв. в с. Зіньків по вул. Писаренка керував автомобілем марки ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав права керувати таким транспортним засобом, оскільки не отримував посвідчення водія. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив підп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судові засідання 19.08.2026 та 20.08.2026 ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справ про адміністративні правопорушення був повідомлений належним чином.

У судове засідання 03.09.2026 ОСОБА_1 не з`явився, однак, 03.09.2026 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вину у вчинених адміністративних правопорушеннях за ч. 1 ст. 130 , ч. 5 ст. 126 КУпАП визнав.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1-3 ст. 266 КУпАП водії, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з підп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (надалі ПДР), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху, встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (надалі Порядок).

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі Інструкція), установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з п. 5 Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Згідно з ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП); керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП); керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Згідно з вимогами підп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з результатом тестування приладом аналізатор парів спирту DragerAlcotest 6810 ARAM-3576 від 28.07.2026, тест № 5906 у ОСОБА_1 виявлено 2,01‰ алкоголю.

Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів проведено огляд ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора алкотест DragerAlcotest 6810, ARAM-3576, результат огляду на стан сп`яніння – 2,01 ‰, з результатами тесту ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення також містять розписку про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан алкогольного сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, які власноручно підписані ОСОБА_1 .

Згідно з повідомленням СПД № 1 ВП № 3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області за № 124615-26 від 30.07.2026 ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 731435 від 28.07.2026 містить розписку про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив «Випив пиво».

Відеозапис, що був безпосередньо оглянутий судом, підтверджує те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, із результатом тесту погодився, від його підтвердження в медичному закладі відмовився.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7447838 від 26.06.2026 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Постанова ОСОБА_1 не оскаржувалася.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 731435 від 28.07.2026; результатом тесту приладу аналізатор парів спирту DragerAlcotest 6810 ARAM-3576, тест № 5906 від 28.07.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 ; записом із відеофіксацією події та письмовою заявою про визнання вини.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 731447 від 28.07.2026; копією постанови серії ЕНА № 7447838 від 26.06.2026; повідомленням сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області № 124615-26 від 30.07.2026; записом із відеофіксацією події та письмовою заявою про визнання вини.

З аналізу ст. 36 КУпАП вбачається, що при вчиненні однією особою кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються однією і тією ж (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Як зазначено вище, постановою від 03.09.2026 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 670/562/26 ), за ч. 5 ст. 126 КУпАП (справа № 670/567/26) об`єднано в одне провадження та об`єднаній справі присвоєно № 670/562/26.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 (п. 65) ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Відтак, аналізуючи та оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю доведена.

Під час накладення адміністративного стягнення суддя враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, особу ОСОБА_1 , який вину визнає, а тому суддя дійшла висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке є більш серйозним з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн 00 коп. (2400х17 грн 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки доказів на підтвердження права власності ОСОБА_1 на транспортний засіб у матеріалах справи немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифіковано вказану Конвенцію.

Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006. Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено у рішеннях ЄСПЛ у справах: «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 та «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважаються кримінальними для цілей застосування Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

З урахуванням наведеного суддя звертає увагу на позицію, висловлену у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду у справі № 702/301/20 від 04.09.2023, в якій зазначається, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень статей 1, 50, 55, 65, 286, 286-1 КК України, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вказаний правовий висновок, а також враховуючи, що ні Глава 3 та 4 КУпАП, ні ч. 5 ст. 126 КУпАП не містить жодних обмежень чи заборони щодо застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом до особи, яка не має такого права, то суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 23, 33-35, 36, 40-1, 126, 130, 266, 280, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», підп. «а» п. 2.1, підп. «а» п. 2.9 ПДР, ст. 4, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

ПОСТАНОВИЛА:

визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Реквізити для сплати штрафу: номер рахунку (IBAN): UA748999980313060149000022001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37971775, код класифікації доходів бюджету: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницьк.обл/Хмельн. обл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягувач: Віньковецький районний суд Хмельницької області, адреса місцезнаходження: вул. Л. Українки, буд. 2, с-ще Віньківці, Хмельницького району Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02886960.

Боржник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Реквізити для зарахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795.

Боржник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО