Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №447/947/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1005/26

Справа №447/947/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

03.09.2026 м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді - Рябчун А. В.,

за участі секретаря судового засідання – Бойко О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаїв у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миколаївської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа – Новороздільська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення обтяження на нерухоме майно,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Миколаївської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа – Новороздільська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення обтяження на нерухоме майно, у якому просить суд:

- припинити обтяження на нерухоме майно (квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ) від 28.11.2006 за № 4123467, що зареєстровано Миколаївською державною нотаріальною конторою– арешт на підставі ухвали: 1030/2000, Миколаївський відділ виконавчої служби, власник: ОСОБА_2 ;

- припинити обтяження на нерухоме майно (квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ) від 28.11.2006 за № 4125232, що зареєстровано Миколаївською державною нотаріальною конторою – арешт на підставі повідомлення: б/н, 25.12.2000, Миколаївського районного суду Львівської області, власник: ОСОБА_2

-: припинити обтяження на нерухоме майно (квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ) від 28.11.2006 за № 4125248, що зареєстровано Миколаївською державною нотаріальною конторою – арешт на підставі повідомлення: б/н, 25.12.2000, , Миколаївського районного суду Львівської області, власник: ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що вона є спадкоємцем чоловіка – ОСОБА_1 , після смерті якого Новороздільською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 274/2025. Вказує, що вона прийняла спадщину після смерті чоловіка, зокрема, частку у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира набута нею та ОСОБА_1 у власність на підставі договору купівлі - продажу квартири, посвідченого 13.07.2001 року державним нотаріусом Новороздільської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі № 871.

Позивачка зазначає, що не може реалізувати своє право на розпорядження даним майном, внаслідок наявності обтяження: заборона на нерухоме майно, тому змушена звернутися за захистом порушеного права. При цьому обтяження накладено у 2006 році на боржника ОСОБА_2 , яка з 17.07.2001 року не була власником вказаної квартири.

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2026 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 07 квітня 2026 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 04 травня року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 04 травня 2026 року у зв`язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 27 травня 2026 року.

Протокольною ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 27 травня 2026 року закрив підготовче судове засідання та призначив до судового розгляду на 29 червня 2026 року.

Протокольною ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 29 червня 2026 року у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідачів та/чи його представників, третьої особи в судовому засіданні оголошено перерву до 20 серпня 2026 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 20 серпня 2026 року у зв`язку з неявкою сторін та наявністю клопотання представника позивача – адвоката Ратича Т. М. про відкладення судового розгляду, розгляд справи відкладено на 03 вересня 2026 року.

Позивач та представник позивача в судове засідання 03 вересня 2026 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належно, заяв та клопотань не подали.

Відповідачка ОСОБА_3 в судові засідання 27 травня 2026 року, 29 червня 2026 року, 20 серпня 2026 року, 03 вересня 2026 року не з`явилася, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, заяв та клопотань не подала.

Представник відповідача – Миколаївської державної нотаріальної контори Львівської області в судові засідання 27 травня 2026 року, 29 червня 2026 року, 20 серпня 2026 року, 03 вересня 2026 року не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. При цьому 20 травня 2026 року на адресу суду надійшла заява, у яких представник відповідача просить розгляд справи проводити за його відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи - Новороздільської державної нотаріальної контори Львівської області в судові засідання 27 травня 2026 року, 29 червня 2026 року, 20 серпня 2026 року, 03 вересня 2026 року не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. При цьому 08 травня 2026 року на адресу суду надійша заява, у яких представник третьої особи просить розгляд справи проводити за його відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

У зв`язку з неявкою позивача та відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

У зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України.

Відзив на позовну заяву відповідачі не подали

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 є спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ., квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії договору купівлі-продажу квартири АЕА № 030190 від 18.07.2001 року гр. ОСОБА_2 продала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 466470152 від 03.03.2026 року власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Є ОСОБА_2 .

Крім того, за вказаною адресою наявні обтяження, накладені на підставі ухвали № 1030/2000 від 20.12.2000 року Миколаївського відділу виконавчої служби, повідомлення№ б/н від25.12.2000 року Миколаївського районного суду Львівської області, повідомлення № б/н від 25.12.2000 року Миколаївського районного суду Львівської області.

Згідно з повідомлення від 11.03.2026 року № 132/02-14 Новороздільської державної нотаріальної контори Львівської області Львівської міжрегіонального управління Міністерсва Юстиції України, 16.10.2025 року. в Новороздільській державній конторі було заведено спадкову справу № 274/2025 після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкодавцем за законом є ОСОБА_1 дружина спадкодавця. Спадкодавцю належала квартира, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . Однак при перевірці документів перед оформленням спадщини було з`ясовано, що на вищевказану квартиру накладено обтяження: арешт (архівний запис) № 4123467 від 28.11.2006 року, арешт (архівний запис) № 4125232 від 28.11.2006 року, арешт (архівний запис) № 4125248 від 28.11.2006 року.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок зняття арешту з майна (коштів) боржника, відповідно до якого підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені п. 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Згідно із частиною 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 41 Конституції України закріплено - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

За змістом статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частинами 1, 2 статті 321, статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у пункті 1 частини 2 статті 27 зазначено, державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно з статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

У частинах 1, 2,5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Судом встановлено, що на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , наявні обтяження, накладені на підставі ухвали № 1030/2000 від 20.12.2000 року Миколаївського відділу виконавчої служби, повідомлення № б/н від 25.12.2000 року Миколаївського районного суду Львівської області, повідомлення № б/н від 25.12.2000 року Миколаївського районного суду Львівської області. Вказані обтяження зареєстровані 28.11.2006 року № 4123467, № 4125232, № 4125248 на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області.

Відповідно ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

До матеріалів справи не долучено доказів скасування ухвали Миколаївського районного суду Львівської області, на підставі якої здійснено реєстрацію обтяжень. Також не надано доказів повного виконання рішення суду у справі, у межах розгляду якої було постановлено ухвалу про накладення обтяжень на квартиру. Відсутні також докази реєстрації права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.07.2001 року.

З огляду на зазначене, суд врахував, що неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для вмотивованого висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, адже саме зазначені позивачем обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях без подання відповідних доказів.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи зазначене та відмову у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати залишаються покладеними на нього.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миколаївської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа – Новороздільська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення обтяження на нерухоме майно, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , РНОКПП невідоме, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Миколаївська державна нотаріальна контора Львівської області, код ЄДРПОУ 02899476, місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, м. Миколаїв, пл. Ринок, буд. 16.

Третя особа: Новороздільська державна нотаріальна контора Львівської області, код ЄДРПОУ 02132303, юридична адреса: Львівська область, Стрийський район, м. Новий Розділ, пр. Шевченка, буд.16.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 03 вересня 2026 року.

Суддя: Анна Рябчун