Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №445/2135/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/2135/26

Провадження № 1-кп/445/395/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141210000176 від 20.05.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінгечаур Азербайджанської Республіки, проживаючого без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , азербайджанця, громадянина Азербайджанської Республіки, на території України раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286КК України,-

в с т а н о в и в :

19 травня 2026 року, близько 19:20 год., ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Sprinter 311 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою М-09 сполученням Тернопіль-Львів-Рава-Руська 71 км. + 810 м., між населеними пунктами с. Велика Вільшаниця та с. Галицьке Золочівського району Львівської області, у напрямку м. Тернопіль, порушив вимоги п. 12.6 ґ) та вимоги дорожньої розмітки 1.1. розділу 34 «Дорожня розмітка» чинних Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він керуючи транспортним засобом, здійснюючи маневр обгону попутнього транспортного засобу, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого позбавив водія зустрічного автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , технічної можливості зупинити свій транспортний засіб, з моменту виникнення небезпеки, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування, після чого відбулось зіткнення транспортних засобів «Mercedes Sprinter 311 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 .

Внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «Mercedes Sprinter 311 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , його пасажир ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), що знаходився на передньому пасажирському сидінні, отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Політравма: розрив сечового міхура (з крововиливом в черевну порожнину «до 300мл»), закрита травма грудної клітки, забій обох легень, травматичний пневмоторакс (наявність повітря в плевральній порожнині) зліва, локальний правобічний пневмоторакс, компресійний перелом L4 (4-го поперекового хребця), перелом тіла правої лопатки, перелом крижової кістки справа без зміщення, закритий перелом тіла правої ліктьової кістки зі зміщенням», «гематома в ділянці правого плечового суглобу», «рана в проекції п`яткової кістки», «садна в проекції великого вертела правої нижньої кінцівки», «множинні садна та забої по всьому тілу», «гематома скроневої ділянки справа», які згідно висновку судово-медичної експертизи по ознаці небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Такі дії обвинуваченого кваліфікуються за ч.2 ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений обставини вказані в обвинувальному акті визнав повністю та підтвердив їх у своїх показах, просить суворо його не карати, у вчиненому розкаюється, щиро шкодує за вчинене та наслідки, що настали, в результаті його неправомірних дій, вказав, що шкоду потерпілому добровільно відшкодував, у зв`язку з чим останній не має до нього жодних претензій.

Захисник обвинуваченого, просив, на підставі ч.1 ст. 75 КК україни, звільнити обвинуваченого від реального відбування покарання, оскільки підстави, які б перешкоджали цьому відсутні, та не застосовувати додаткового покарання.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності, вказує, що завдана шкода йому повністю відшкодована.

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та потерпілих, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху, під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

За змістом п. 20 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного.

Враховуючи вищенаведене, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчинених правопорушень, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, а також те, що обвинувачений є особою достатньо молодого віку, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає, щиро розкаюється у вчиненому, раніше не судимий, на досудовому слідстві сприяв розкриттю кримінального правопорушення, шкодує про вчинене, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду, як результат останній до нього претензій не має, з ним примирився, просить його суворо не карати.

Обставинами, що пом`якшують покарання, на думку суду, є щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжує покарання, судом не встановлено.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Водночас, суд приходить до висновку про можливість виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням, на підставі ст.75 КК України, від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, оскільки підстави, які б виключали можливість такого звільнення, відсутні.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд оцінює в сукупності характер вчиненого кримінального правопорушення, його необережний характер, наслідки, дані про особу обвинуваченого, його щире каяття та визнання вини, позитивну поведінку після вчинення кримінального правопорушення, відшкодування завданої шкоди, відсутність обтяжуючих покарання обставин, на момент вчинення правопорушення в стані спяніння обвинувачений не перебував, а також добровільне надання фінансової допомоги Збройним Силам України, та вважає, що призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у цьому конкретному випадку не є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

За таких обставин, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки саме таке покарання, з урахуванням застосування положень статті 75 КК України, відповідає принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання і є необхідним та достатнім для досягнення цілей покарання.

Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Арешт на майно накладений в межах даного кримінального провадження слід скасувати.

Витрати понесені державою на залучення експерта в даному кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого, на підставі ст. 124 КПКУкраїни.

Керуючись ст.70,75,76,ч.2ст.286,ч.1ст.135,КК України, ст.100, 124, 349,368-371,373- 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами .

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку 02.09.2026 року.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 20.05.2026, на автомобіль марки "Mazda 6" р.н. НОМЕР_2 сірого кольору, та на автомобіль марки "Mercedes-Benz 311 CDI" р.н. НОМЕР_1 жовтого кольору - скасувати.

Речові докази:

автомобіль марки "Mazda 6" р.н. НОМЕР_2 сірого кольору - повернути власнику ОСОБА_6 ;

автомобіль марки "Mercedes-Benz 311 CDI" р.н. НОМЕР_1 жовтого кольору - повернути власнику ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на проведення експертиз в розмірі 24068,00 грн. (двадцять чотири тисячі шістдесят вісім гривень), в тому числі:

судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.4 "Транспортно-трасологічні дослідження" від 29.06.2026 №СЕ-19/114-26/14150-ІТ в розмірі 9627,20 грн.;

судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.1 "Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод" від 17.06.2026 №СЕ-19/114-26/14997-ІТ в розмірі 4813,60 грн.;

судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.2 "Дослідження технічного стану транспортних засобів" від 25.06.2026 №СЕ-19/114-26/14142-ІТ в розмірі 4813,60 грн.;

судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.2. "Дослідження технічного стану транспортних засобів" від 25.06.2026 №СЕ-19/114-26/14144-ІТ в розмірі 4813,60 грн.;

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6ст. 376 КПК Україникопію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1