Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №136/280/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/280/26

провадження №3/136/87/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Іванець О.Д., за участі секретаря судового засідання Козаченко А.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Щавінського К.С., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зозів Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого в ТОВ "Автострада" виконавцем робіт, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №591718 від 15.02.2026 встановлено, що 15.02.2026 о 01:40 год в с. Зозів по вул. Шевченка громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем марки Renault Logan державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального приладу Алкотестера Драгер 6810 в установленому законодавством порядку, на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як зазначено у протоколі, до нього додаються відеозаписи з нагрудних камер поліцейських №795937 та №795964.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав у повному обсязі, суду пояснив, що 14.02.2026 у вечірній час він разом зі своїми товаришами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в кафе "Перлина" в с.Зозів, де вживали алкогольні напої. Після 12-ї години ночі вони поїхали додому. Їхали на автомобілі Рено Логан білого кольору, що належить ОСОБА_3 , який і перебував за кермом і розвозив їх по домам. Він же сидів на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_2 на задньому сидінні. Проїжджаючи по вул. Шевченка, не доїзжаючи приблизно 200 метрів до його дому вони зупинились щоб справити свої природні потреби та вийшли з автомобіля. Після цього ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння та став доставати з бардачка автомобіля алкогольні напої, щоб продовжити їх вживання. При цьому, він сам сів до автомобіля на місце водія, бо надворі було холодно. ОСОБА_4 був заглушений. Автомобіль нікуди не рухався. В цей час до автомобіля під`їхали працівники поліції, вказали на наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд, зважаючи на те, що саме він перебував на місці водія. Він відмовився, адже не керував автомобілем, та пояснив, що автомобіль йому не належить і він нікуди не їхав, бо проживає поряд. Втім працівники поліції його не слухали та склали матеріали про адміністративне правопорушення саме відносно нього. При цьому він заперечував факт керування автомобілем. Після складання протоколу працівники поліції поїхали по своїх справах та будь-яких документів про відсторонення його від керування не складали. Він не став говорити, що саме ОСОБА_3 був за кермом автомобіля, щоб не підставити товариша.

Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали суду пояснення аналогічні до показів ОСОБА_1 . Підтвердили, що саме ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля за наведених вище обставин.

В судовому засіданні захисник Щавінський К.С., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просив суд про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, мотивуючи тим, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів, що підтверджують факт керування останнім автомобілем. При цьому, звернув увагу суду, що відео долучене до протоколу про адміністративне правопорушення є неповним, тому не може братися до уваги як належний та допустимий доказ, а інше видео, яке вказане в протоколі взагалі відсутнє.

Суд, вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється із суворим додержанням законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. В силу вимог ст. 256 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, з огляду на диспозицію ч.1 ст.130 КУпАП, за якою обвинувачується ОСОБА_1 зі сторони особи, уповноваженої на складання протоколу про адміністративні правопорушення, слід було надати суду належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування. А саме, що ОСОБА_1 , будучи особою, що керує транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд зауважує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

На підтвердження обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, особа уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення надала суду:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №591718 від 15.02.2026, у якому викладені вищевказані обставини. Як зазначено у протоколі, до нього додаються відеозаписи з нагрудних камер поліцейських №795937 та №795964. Разом із тим, до матеріалів справи долучено лише відеозапис №795964, інший відеозапис №795937;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.02.2026;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де вказано, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей. Від огляду відмовився. Від підпису відмовився. Проводилась відеофіксація на нагрудну камеру поліцейського №795937 та №795964. Разом із цим до матеріалів справи долучено лише відеозапис з бодікамери №795964. Крім того в протоколі вказано ознаки алкогольного сп`яніння, які не вказані в акті огляду, а саме тремтіння рук, натомість вказана ознака, яка відсутня в акті огляду, а саме порушення координації рухів. Таким чином дані внесені до протоколу про адміністративне правопорушення не узгоджуються з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння. За таких обставин вказаний документ складено з порушенням вимог ст.266 КУпАП, адже до нього не долучено всі відеозаписи, які вказано в акті огляду на стан сп`яніння, на яких зафіксовано факт правопорушення та процедуру огляду. Тому даний акт не є належним та допустимим доказом;

- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6669175 від 15.02.2026, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП за порушення правил користування ременем безпеки, що було підставою зупинки транспортного засобу. Слід зазначити, що незрозуміло яким чином було зафіксовано вказане правопорушення, адже події відбувалися в темну пору доби, в 01:40 год. 15.02.2026, при цьому, автомобіль працівників поліції знаходився позаду автомобіля ОСОБА_3 . За таких обставин об`єктивно неможливо зафіксувати той факт, що водій був непристебнутий ременем безпеки. Тому суд не може взяти до уваги вказану постанову як належний та допустимий доказ;

- довідку заступника начальника відділу – начальника СВГ ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Кравця О., відповідно до якої ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягався. Посвідчення водія отримував серії НОМЕР_2 з 04.02.2016 по 04.02.2046, «В», ТСЦ 0542;

- відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, що автомобіль стоїть на місці заглушений, фари вимкнені, біля купи снігу. Працівник поліції стоїть біля авто і пропонує особі, яка сидить на місці водія, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та вказує, що авто буде евакуйовано на штрафмайданчик. ОСОБА_1 , який перебував за кермом відмовився від проходження огляду. Таким чином зафіксовані на відео обставини підтверджують покази, надані ОСОБА_1 та свідками у судовому засіданні та спростовують обставини наведені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до відповіді ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, наданої на запит суду, надати відеозапис №795937, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення надати не представляється за можливе, єдиний наявний відеозапис №795964 долучено до матеріалів справи.

Вивчивши вказані матеріали судом встановлено, що вони не містять будь-яких належних та допустимих доказів, на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 здійснював керування автомобілем. Сам факт перебування особи в автомобілі, не може свідчити про здійснення керування транспортним засобом, оскільки до матеріалів справи не долучено будь-яких інших доказів на підтвердження вказаних обставин. Наданий відеозапис не підтверджує вказаного факту, а особа, що притягується до адміністративної відповідальності та свідки заперечують факт керування, що є більш ймовірним з огляду на обставини, що були встановлені під час дослідження відеозапису та допиту свідків, про що зазначено вище.

Відповідно до роз`яснень викладених у п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» за №14 від 23.12.2005 року, роз`яснено судам, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Таким чином, будь-яких об`єктивних доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, суду не надано. Сам же факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння в автомобілі та відмова від проходження огляду за зазначених вище обставин, що не заперечується особою, що притягується до адміністративної відповідальності, не може свідчити про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначене виключає об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення та унеможливлює його склад.

У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, які ставляться у вину особі, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення та обставин які було встановлено в ході судового розгляду судом є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, дослідивши усі матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В силу вимог ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Отже, аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, ч. 1 ст. 130, 245, 247, 251, 265, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду протягом 10-ти днів із дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.

Повний текст постанови суду складено 02.09.2026.

Суддя О.Д. Іванець