Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №403/507/25 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/507/25 провадження № 2/403/119/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення з останнього, як батька, аліментів на утримання їх повнолітньої дочки ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі, а саме: 5000 грн. 00 коп. щомісяця, починаючи з 18 серпня 2025 року і до припинення дочкою навчання, але не більше, як до досягнення нею двадцяти трьох років. Позовна вимога обгрунтована тим, що спільна дочка сторін по справі ОСОБА_3 навчається в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка на другому курсі з терміном навчання з 02 вересня 2024 року по 30 червня 2028 року та в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги. З урахуванням того, що за кошти позивача купуються підручники, необхідні для навчального процесу дочки, забезпечується її харчування за місцем навчання та здійснюється плата за гуртожиток, а відповідач ухиляється від виконання свого батьківського обов'язку щодо утримання дочки, хоча працює та отримує гарну заробітну плату, позивач вважає наявними підстави для стягнення з відповідача аліментів за рішенням суду, що дозволить забезпечити нормальне утримання та навчання їх спільної дочки для здобуття нею освіти.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 прохав відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши про те, що дочка ОСОБА_3 навчається на державній формі навчання, а фіксована сума його заробітної плати, як працівника органу місцевого самоврядування, щомісячно становить 11416,00 грн.. При цьому преміювання здійснюється за результатами роботи на розсуд керівництва та є нестабільним доходом. Крім того, він одружений вдруге та має від цього шлюбу малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Члени його сім'ї - дружина ОСОБА_5 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, та її син від першого шлюбу ОСОБА_6 , біологічний батько якого помер, перебувають повністю на його утриманні. Також після досягнення дочкою повноліття він не припиняв виконання свого батьківського обов'язку щодо її утримання, оскільки з 18 серпня 2025 року за його особистою заявою із суми заробітної плати утримуються аліменти у розмірі 25% на користь позивача (а.с.23-26).

У поданій до суду відповіді на відзив позивач зазначила про те, що суми, які відповідач добровільно сплачує на утримання дочки в середньому за серпень-грудень 2025 року складають 6604,42 грн. за один місяць, тобто набагато більше, ніж вона прохає стягнути з відповідача за рішенням суду. Будучи інвалідом другої групи і отримуючи пенсію від держави, яка ледь перевищує 3000,00 грн., позивач сплачує кошти за проживання дочки в гуртожитку. Крім того, дочку необхідно одягати, купувати підручники, вона повинна щось їсти і ці витрати є непомірним тягарем для позивача. Щодо наявності у відповідача на утриманні інших осіб зазначила про те, що син дружини відповідача ОСОБА_6 повинен отримувати пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а якщо він її не отримує, то це провина його матері (а.с.39).

У поданому до суду запереченні відповідач ОСОБА_2 зазначив про те, що він, як батько, не ухилявся від утримання своєї дочки після досягнення нею повноліття, що підтверджується відповідним розрахунком сплачених ним сум матеріальної допомоги на її утримання за період з серпня по вересень 2025 року. Єдиним доказом понесених позивачем витрат є квитанція про сплату за проживання у гуртожитку в сумі 4000,00 грн.. Доказів щодо розміру її пенсії не надано (а.с.46-47).

В судовому засіданні по розгляду справи по суті 27 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 підтримала позов та прохала суд його задоволити. Суду пояснила, що їх спільна з відповідачем дочка ОСОБА_3 на даний час навчається на державному замовленні в Центральноукраїнському державному університеті ім.В.Винниченка, як дистанційно в м.Кропивницький, так і вдома. Підтвердила, що відповідач в період із серпня по грудень 2025 року надавав їй матеріальну допомогу на утримання дочки від 5000,00 до 6000,00 грн., одна на даний час не надає такої допомоги. Зазначила, що за станом здоров'я вона не може працювати та, окрім повнолітньої дочки, виховує ще двох дітей. Чоловік офіційно не працює, по змозі виконує ремонтні роботи автомобілів. Також пояснила, що грошові кошти потрібні дочці на проїзд, канцелярське приладдя, проживання та придбання підручників, оскільки університетська бібліотека відсутня, також обов'язково мають бути ноутбук та доступ до інтернету. Підтвердила суду обставину того, що дочка не перебуває в зареєстрованому шлюбі.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті 27 березня 2026 року відповідач по справі ОСОБА_2 проти позову заперечив. Суду пояснив, що після досягнення дочкою ОСОБА_3 повноліття, він добровільно продовжував перераховувати кошти, однак після отримання позову припинив сплачувати грошові кошти з 01 січня 2026 року. З приводу поданого ОСОБА_1 позову з дочкою не спілкувався.

На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3 ст.265 ЦПК України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, а також процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.16-17).

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року витребувано: від Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка інформацію про обсяг наданого ОСОБА_3 забезпечення навчального процесу та умов для проживання, а також про її участь у навчальному процесі безпосередньо на базі навчального закладу чи дистанційно; відомості про суми нарахованого та (або) виплаченого доходу позивача ОСОБА_1 за період з 3-го кварталу по 4-ий квартал 2025 року; відомості з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про суми нарахованого та (або) виплаченого доходу позивачу ОСОБА_1 за період з 02 вересня 2024 року по 25 лютого 2026 року (а.с.59-60).

Ухвалою суду від 27 березня 2026 року, постановленою в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без оформлення окремого документа із зазначенням у протоколі судового засідання), витребувано інформацію щодо зареєстрованої адреси місця проживання позивача та повнолітньої дочки сторін по справі (а.с.108).

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року витребувано від Долинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію про проведення державної реєстрації шлюбу ОСОБА_3 (а.с.126-127).

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року витребувано від Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка інформацію про продовження ОСОБА_3 навчання, відрахування із навчального закладу, надання їй академічної відпустки, переведення на іншу форму навчання або до іншого закладу освіти (а.с.145-146).

Заслухавши пояснення сторін, безпосередньо дослідивши зміст письмових доказів по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується наданими сторонами в судовому засіданні поясненнями, позивач по справі ОСОБА_1 є матір'ю, а відповідач ОСОБА_2 - батьком повнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

Зі змісту довідок №127 від 10 липня 2025 року та №114 від 25 лютого 2026 року, вбачається, що дочка сторін по справі ОСОБА_3 є студенткою ІІ курсу факультету педагогіки та психології денної державної основи навчання Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка за спеціальністю - початкова освіта. Термін навчання з 02 вересня 2024 року по 30 червня 2028 року (а.с.7, 78).

Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів повнолітньої дочки сторін по справі ОСОБА_3 , останньою з вересня 2024 року по грудень 2024 року отримувався дохід у виді стипендії в сумі 2000 грн. 00 коп. (а.с.71-72).

В період часу з березня 2025 року по лютий 2026 року ОСОБА_3 стипендія не нараховувалась, що підтверджується довідкою №26 від 04 березня 2026 року, виданою Центральноукраїнським державним університетом ім.В.Винниченка (а.с.77).

Позивач по справі є особою з інвалідністю 2-ої групи (з дитинства), що безпосередньо підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ №197551 від 04 жовтня 2022 року (а.с.40).

В період часу з 01 вересня 2022 року по 17 квітня 2025 року позивач ОСОБА_1 перебувала на обліку в Устинівському відділі Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості (а.с.41).

29 січня 2025 року позивачем ОСОБА_1 була здійснена оплата вартості проживання ОСОБА_3 в гуртожитку в сумі 4000,00 грн. (а.с.42).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів позивача за період з 4-го кварталу 2024 року по 4-ий квартал 2025 року позивачем ОСОБА_1 отримувався неоподатковуваний дохід у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів в наступних сумах: жовтень 2024 року - 23580,86 грн., листопад 2024 року - 11790,43 грн., грудень 2024 року - 31290,43 грн., січень та лютий 2025 року по 12421,23 грн., з березня по травень 2025 року - по 10867,29 грн., серпень 2025 року - 31218,97 грн. та з вересня по грудень 2025 року - по 10175,84 грн. (а.с.68-69).

Згідно з довідкою №1100-0502-8/15446 від 16 березня 2026 року, виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, позивач ОСОБА_1 за період з вересня 2024 року по лютий 2026 року отримувала пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу в сумі по 410,40 грн. щомісячно (а.с.83).

Згідно з довідкою №1100-0502-8/15324 від 13 березня 2026 року, виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, позивач ОСОБА_1 за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року отримувала пенсію по інвалідності в сумі по 2980,00 грн. щомісячно, а за період з березня 2025 року по лютий 206 року в сумі по 3323,00 грн. щомісячно (а.с.84).

Наданою Устинівською селищною радою інформацією за вих.№02-15/382 від 08 квітня 2026 року підтверджується реєстрація місця проживання позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.117).

Відповідач по справі ОСОБА_2 працює начальником відділу комунальної власності, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, охорони навколишнього природного середовища та благоустрою Устинівської селищної ради, посадовий оклад якого становить 11416,00 грн. (а.с.28).

Як вбачається з постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29 липня 2021 року, з відповідача ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа №2-234, виданого 18 вересня 2009 року, стягувались аліменти в розмірі 1/4 частини із всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 вересня 2009 року і до повноліття дитини (а.с.51-52).

За період з 01 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року відповідачем було сплачено аліментів на загальну суму 33022,14 грн. (а.с.35).

Платіжними інструкціями №100 від 23 вересня 2025 року, №115 від 23 жовтня 2025 року, №134 від 21 листопада 2025 року та №151 від 22 грудня 2025 року підтверджується сплата відповідачем аліментів в сумі 6400,76 грн., 5880,81 грн., 6620,51 грн. та 8378,58 грн. (а.с.53-56).

Судом по справі також встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 04 квітня 2023 року зареєстровано шлюб з гр-нкою ОСОБА_7 (після одруження - прізвище « ОСОБА_8 ») (а.с.29).

Від даного шлюбу у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_4 (а.с.30).

Дружина відповідача ОСОБА_5 з 21 квітня 2024 року перебуває у соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що безпосередньо підтверджується розпорядженням секретаря Устинівської селищної ради №42-в від 18 квітня 2024 року (а.с.31).

Дружина відповідача по справі ОСОБА_2 - ОСОБА_5 також являється матір'ю неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько якого - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.32, 33).

Згідно з довідкою Устинівської селищної ради №02-38/62 від 27 січня 2026 року відповідач ОСОБА_2 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 спільно з членами своєї сім'ї: дружиною ОСОБА_5 , сином дружини - ОСОБА_6 та сином ОСОБА_4 (а.с.34).

Відповідно до інформації, наданої Центральноукраїнським державним університетом імені Володимира Винниченка за вих.№01-10/216 від 20 березня 2026 року, судом встановлено, що ОСОБА_3 з 09 серпня 2024 року зарахована на навчання за спеціальністю 013 «Початкова освіта» факультету освітніх наук та мистецтв денної форми здобуття освіти за рахунок коштів державного бюджету. З 01 вересня 2024 року по 13 лютого 2026 року студентка ОСОБА_3 проживала в студентському гуртожитку та 04 березня 2026 року виселилась з гуртожитку за власним бажанням на підставі поданої нею заяви. Вартість проживання в гуртожитку становить 800,00 грн. в місяць. Забезпечення здобувачів освіти навчальною та науковою літературою здійснюється через бібліотеку університету. Бібліотечний фонд містить необхідну навчальну, наукову та навчально-методичну літературу відповідно до освітніх програм і дисциплін. Студенти мають можливість користуватися відповідними ресурсами бібліотеки для підготовки до навчальних занять у відповідний робочий час університету. Під час освітнього процесу у спеціалізованих навчальних аудиторіях та комп'ютерних лабораторіях у межах проведення занять, виконання практичних або лабораторних робіт та інших видів навчальної діяльності, що передбачають використання відповідного обладнання, студентам надається доступ до комп'ютерної техніки університету. Освітній процес в університеті організовано із застосуванням змішаного формату навчання. Участь студентів у навчальному процесі здійснюється як безпосередньо у приміщеннях університету, так і дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (а.с.86-87 88, 89, 93, 94-95, 96-97).

Відповідно до інформації, наданої Центральноукраїнським державним університетом імені Володимира Винниченка за вих.№01-10/565 від 22 липня 2026 року, судом встановлено, що ОСОБА_3 є студенткою ІІІ курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету освітніх наук та мистецтв університету, академічну відпустку не брала, навчання не переривала (а.с.159).

Як вбачається з повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00058508613 від 21 травня 2026 року, 24 лютого 2026 року за актовим записом №1787 було зареєстровано шлюб між повнолітньою дочкою сторін по справі ОСОБА_3 та гр-ном ОСОБА_10 (а.с.141-142).

Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом п.2 ч.2 ст.18 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. При цьому способом захисту сімейних прав та інтересів є, крім іншого, примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Батьки та діти, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства (ч.1 ст.9 СК України).

Згідно положень ст.201 СК України до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

На дату розгляду судом справи по суті наявності між сторонами домовленості щодо надання ОСОБА_3 , як їх дочці, утримання у зв'язку з досягненням нею повноліття та продовженням навчання, за відсутності наданих сторонами відповідних письмових заяв з цього приводу, судом не встановлено. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають, крім інших, той з батьків, з ким проживає дочка, син (ч.3 ст.199 СК України).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення позивача ОСОБА_1 , як матері повнолітньої ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , як її батька, про стягнення з останнього аліментів на утримання дочки, здійснено у спосіб, передбачений законом. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ст.200 СК України).

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Умовою стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, є недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб, зокрема, побутових (харчування, одяг, користування транспортом, придбання навчальної літератури тощо).

З огляду на викладене судом встановлено, що дочка сторін по справі ОСОБА_3 на день звернення позивача до суду досягла 18-річного віку та продовжує навчання у вищому навчальному закладі - Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка.

При визначенні потреби повнолітньої ОСОБА_3 у матеріальній допомозі в зв'язку з продовженням нею навчання та розміру аліментів, пов'язаних з цим, судом враховується те, що дочка сторін по справі навчається на державній формі та не має витрат, пов'язаних з оплатою вартості такого навчання; в повному обсязі забезпечена, як здобувач освіти, навчальною та науковою літературою відповідно до освітніх програм і дисциплін через бібліотечний фонд університету та має можливість користуватися відповідними ресурсами бібліотеки для підготовки до навчальних занять; має доступ до комп'ютерної техніки університету під час освітнього процесу у спеціалізованих навчальних аудиторіях та комп'ютерних лабораторіях у межах проведення занять, виконання практичних занять або лабораторних робіт; освітній процес здійснюється із застосуванням змішаного формату навчання як безпосередньо в приміщенні університету, так із застосуванням дистанційної форми навчання.

Отже, безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами спростовуються наведені у позовній заяві та під час судового провадження твердження позивача ОСОБА_1 про придбання (купівлю) нею підручників, необхідних для навчального процесу дочки, оскільки всією необхідною навчальною та науковою літературою остання забезпечується за рахунок бібліотечного фонду університету.

Крім того, під час судового провадження позивачем ОСОБА_1 на підтвердження понесення витрат, пов'язаних із навчанням дочки ОСОБА_3 , було надано лише копію квитанції про оплату вартості проживання останньої в гуртожитку в сумі 4000,00 грн., що мало місце 29 січня 2025 року, тобто під час сплати відповідачем аліментів на підставі виконавчого листа №2-234, виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області 18 вересня 2009 року.

Жодного іншого письмового доказу на підтвердження розміру щомісячних витрат, які позивач здійснює з метою забезпечення навчання дочки ОСОБА_3 , починаючи з 02 вересня 2024 року (початок навчання) та після досягнення нею повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) суду надано не було.

Викладена позивачем у відповіді на відзив, поданій до суду 06 лютого 2026 року, обставина необхідності оплати нею вартості проживання дочки в гуртожитку безпосередньо спростовується інформацією, наданою Центральноукраїнським державним університетом імені Володимира Винниченка про те, що студентка ОСОБА_3 проживала в гуртожитку №3 університету з 01 вересня 2024 року по 13 лютого 2026 року та була виселена з гуртожитку за власним бажанням на підставі поданої нею заяви.

Будь-яких доказів на підтвердження місця проживання дочки ОСОБА_3 після 13 лютого 2026 року та понесення позивачем грошових витрат, пов'язаних з оплатою такого проживання (зокрема, орендою житла в м.Кропивницький), ОСОБА_1 суду надано не було.

Крім того, враховуючи надану Центральноукраїнським державним університетом імені Володимира Винниченка інформацію щодо застосування освітнім закладом змішаної форми навчання та надані позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні 27 березня 2026 року пояснення щодо перебування дочки ОСОБА_3 вдома в період дистанційного навчання, наведені позивачем твердження щодо необхідності забезпечення дочки харчуванням та оплати її проїзду за місцем навчання (м.Кропивницький), не є неспростовними та підтверджують можливість проходження дочкою сторін по справі навчання як поза межами свого дому, так і за місцем реєстрації в с-щі Устинівка, а тому, як, наслідок, не доводять в повній мірі необхідність визначення судом аліментів, які підлягають стягненню з відповідача по справі, саме в розмірі 5000,00 грн. щомісячно.

Будь-якого іншого належного обгрунтування визначеного позивачем розміру аліментів в твердій грошовій сумі 5000,00 грн. щомісячно, подані позивачем ОСОБА_1 заяви по суті справи не містять.

Одночасно з цим судом враховується, що навчаючись на денній формі навчання повнолітня ОСОБА_3 позбавлена можливості працювати, однак потребує грошових коштів для забезпечення власних потреб, зокрема у придбанні засобів особистої гігієни, одягу, продуктів харчування, що є звичайними витратами, супутними по відношенню до витрат, пов'язаних з навчанням, без яких нормальний навчальний процес є неможливим, тобто загальновідомими обставинами, які свідчать про наявність у повнолітньої дочки сторін по справі певної потреби в наданні матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням.

З огляду на викладене, при вирішенні питання щодо обгрунтованості розміру аліментів в сумі 5000 грн. 00 коп., які, на думку позивача, щомісяця підлягають стягненню з відповідача на утримання повнолітньої ОСОБА_3 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно положень ч.9 ст.7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Ст.141 СК України закріплено принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо своїх дітей.

З огляду на викладене, у разі продовження повнолітніми дочкою, сином навчання та потребою у зв'язку з цим в наданні їм матеріальної допомоги, брати участь у витратах зобов'язані обоє з батьків, за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Судом по справі встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 , будучи особою з інвалідністю, крім пенсії по інвалідності в розмірі 3323,00 грн. щомісячно також отримує державну соціальну допомогу (зокрема, з березня по травень 2025 року - по 10867,29 грн. кожного місяця, за серпень 2025 року - 31218,97 грн., з вересня по грудень 2025 року - по 10175,84 грн. кожного місяця), має пільги на оплату житлово-комунальних послуг, а тому вона має можливість брати участь в утриманні своєї повнолітньої дочки у зв'язку з продовженням нею навчання, що також є обставиною, яка впливає на визначення судом розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача по справі.

Повідомлена позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні обставина наявності у неї двох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу не спростовує наведеного вище висновку суду, оскільки наявність у цих дітей батька ОСОБА_11 , з яким позивачем перебуває у шлюбі та спільно проживає, покладає також і на нього обов'язок щодо забезпечення та матеріального утримання своєї сім'ї.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї (ч.6 ст.7 СК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Доказів неможливості надання чоловіком повнолітньої дочки сторін по справі ОСОБА_3 - гр-ном ОСОБА_10 матеріальної допомоги їй, як дружині, яка її потребує у зв'язку з навчанням, матеріали справи не містять, а тому при визначенні розміру аліментів судом враховується також і передбачений законом обов'язок чоловіка матеріально підтримувати ОСОБА_3 , як свою дружину.

Крім того, судом береться до уваги, що відповідач по справі ОСОБА_2 працює та отримує систематичний дохід у виді заробітної плати, а наявність на його утриманні малолітнього сина та дружини, яка перебуває в декретній відпустці по його догляду, не виключає обов'язку відповідача, як батька, здійснювати матеріальне забезпечення старшої дочки ОСОБА_3 в межах наявних у нього фінансових можливостей.

Суд констатує, що відповідачем під час розгляду справи не було надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження його неспроможності надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці, яка продовжує навчання, як взагалі, так і в межах певної частини від його заробітку (доходу).

Сплата відповідачем в добровільному порядку аліментів на утримання повнолітньої дочки по грудень 2025 року не звільняє його від обов'язку приймати участь в її подальшому утриманні шляхом сплати аліментів за рішенням суду, враховуючи припинення надання ним такої матеріальної допомоги із січня 2026 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» - прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом з розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» (з урахуванням дати звернення позивача до суду) прожитковий мінімум для працездатних осіб з розрахунку на місяць був встановлений у розмірі: з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн..

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» (з урахуванням дати судового розгляду) прожитковий мінімум для працездатних осіб з розрахунку на місяць був встановлений у розмірі: з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн..

На підставі викладеного, з урахуванням того, що дочка сторін по справі ОСОБА_3 досягла повноліття та є працездатною особою, суд при вирішенні питання про розмір аліментів, достатніх для її утримання, вважає за необхідне врахувати встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Під час судового провадження позивачем по справі не була доведена передбаченими ч.2 ст.76 ЦПК України засобами доказування необхідність надання повнолітній дочці сторін по справі матеріальної допомоги у розмірі 5000,00 грн. саме у зв'язку з продовженням нею навчання, як і не надано доказів понесення нею щомісячних витрат в такому розмірі на матеріальне забезпечення повнолітньої дочки до дати звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим, надання доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність потреби повнолітньої ОСОБА_3 в матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням у визначеному позивачем ОСОБА_1 розмірі, є її процесуальним обов'язком (див. постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №635/1139/17).

Таким чином, позивачем по справі ОСОБА_1 , виходячи із засад змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, а також обов'язку доведення позивачем згідно положень ч.1 ст.81 ЦПК України тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, не було надано суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності таких обставин, які мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 у зв'язку з продовженням дочкою навчання, та доводять визначений нею в позовній заяві розмір аліментів саме в сумі 5000,00 грн..

Під час розгляду справи судом встановлено, що: 1) повнолітня дочка сторін по справі ОСОБА_3 навчається за рахунок державного бюджету та перебуває в зареєстрованому шлюбі, внаслідок чого на її чоловіка ОСОБА_10 також покладається обов`язок щодо її матеріального забезпечення; 2) крім разової сплати за проживання в гуртожитку в сумі 4000,00 грн. доказів понесення позивачем ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з проживанням дочки в м.Кропивницькому, з урахуванням здійснення навчання за змішаною формою, під час якого дочка бере участь у навчальному процесі дистанційно, перебуваючи вдома, а також наявність щомісячно витрат на утримання дочки на суму, яка складає не менше 5000,00 грн. та виходячи з якої нею був визначений розмір аліментів в цій сумі, позивачем суду надано не було; 3) доводи позивача щодо витрачання нею грошових коштів на придбання підручників, необхідних для навчання дочки, безпосередньо спростовуються інформацією, наданою навчальним закладом, про повне забезпечення студентів необхідною навчальною літературою.

З огляду на викладене, враховуючи наведені вище обставини, а також рівність обов`язку кожного з батьків щодо матеріального забезпечення їх спільної дочки та передбаченого законом обов`язку чоловіка дочки ОСОБА_3 - гр-на ОСОБА_10 щодо її матеріального підтримання, суд, виходячи із визначеного законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначає розмір, достатній для забезпечення нормального функціонування організму людини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, аліменти в сумі 1500,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 01 січня 2026 року, а не з 18 серпня 2025 року, як зазначено позивачем у поданій до суду позовній заяві, оскільки матеріалами цивільної справи та поясненнями сторін по справі підтверджена обставина сплати відповідачем в добровільному порядку аліментів на утримання дочки по грудень 2025 року включно.

Згідно з довідкою Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка термін навчання повнолітньої дочки сторін по справі ОСОБА_3 становить з 02 вересня 2024 року по 30 червня 2028 року і на вказану дату вона ще не досягне віку 23-х років.

Отже, стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів слід рахувати з 01 січня 2026 року до закінчення дочкою ОСОБА_3 навчання, тобто до 30 червня 2028 року.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

За змістом ч.1, п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. За подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028 грн. 00 коп..

Отже, судовий збір, від сплати якого при поданні позовної заяви до суду звільнена позивач, становив 1211 грн. 20 коп..

На підставі викладеного, приймаючи до уваги часткове задоволення позову ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, та положення ч.6 ст.141 ЦПК України, які передбачають у разі ухвалення рішення на користь сторони, звільненої від сплати судових витрат, стягнення їх з другої сторони пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог та компенсацію іншої частини за рахунок держави, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача по справі ОСОБА_2 на користь держави судових витрат у виді судового збору в розмірі 363 грн. 36 коп. (1211 грн. 20 коп. (100%) - 847 грн. 84 коп. (70,00%), при цьому 70,00% = 3500 грн. 00 коп. (сума аліментів, у стягненні якої судом відмовлено), а іншу частину судового збору в сумі 847 грн. 84 коп. компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.2, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, який продовжує навчання, задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. 00 коп. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок), щомісячно, починаючи з 01 січня 2026 року і до закінчення дочкою навчання, тобто до 30 червня 2028 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави в порядку розподілу судових витрат судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 363 грн. 36 коп. (триста шістдесят три гривні тридцять шість копійок)

Судовий збір в іншій частині в розмірі 847 грн. 84 коп. (вісімсот сорок сім гривень вісімдесят чотири копійки) компенсувати за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання даного рішення суду щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Повне ім`я сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 02 вересня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова