Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №399/33/26 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/33/26

провадження № 2/399/168/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді - Шульженко В.В.,

при секретарі судового засідання - Москаль Т.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Горбулі О.О.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача, адвоката Ігнатенка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Онуфріївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний нотаріус Онуфріївської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Оніщенко Алла Анатоліївна про усунення від права на спадкування,-

встановив:

позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просив усунути відповідача ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Обґрунтовані позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дядько позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкав у належному йому на праві власності житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Спадкодавецві на момент смерті належало майно, зокрема, земельні ділянки - кадастровий номер 3524686200020000724, площею 1,2773 га та кадастровий номер 3524686200:02:000:0694 площею 3 га, також земельні ділянки площею 3,6961 га та 3,6701 га, які розташовані на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яку він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Спадкоємцем першої черги за законом є його донька - відповідач по справі ОСОБА_2 .

Позивач є рідним племінником померлого та звернувся до Онуфріївської державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про відкриття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, де спадкодавець ОСОБА_2 , який у свою чергу, після смерті своєї матері ОСОБА_3 також звернувся до нотаріальної контори із заявою про відкриття спадщини. Тому, позивач, вважав, що він має право на спадкування майна померлого ОСОБА_2 у разі усунення відповідача від цього права.

З посиланням на ч.5 ст. 1224 ЦПК України позивач зазначав, що спадкодавець ОСОБА_2 , тривалий час страждав на:

- тяжкі захворювання опорно-рухового апарату та мав діагноз двобічний деформуючий коксартроз, стан після ендопротезування правового кульшового суглоба, значне порушення функції ходьби, виражений больовий синдром та асептичний некроз голівки стегна;

- згідно з висновком ВЛК від 22.04.2024 він був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з обліку через значне порушення функцій.

Та, зазначав, що через зазначені хвороби ОСОБА_2 перебував у безпорадному стані, потребував постійного стороннього догляду, допомоги у побуті та матеріальної підтримки для придбання ліків.

Попри те, що відповідач знала про тяжкий стан здоров`я батька, вона тривалий час ухилялася від виконання свого обов`язку щодо надання йому допомоги:

-не відвідувала батька,

-не надавала коштів на лікування,

-не здійснювала жодного догляду, що фактично залишало хвору людину без необхідної підтримки у критичний період життя. Весь тягар догляду за спадкодавцем та в подальшому організацію його поховання взяв на себе позивач, що підтверджував документами, які додані до позову.

З посиланням на абз.2 ч.3 ст. 1224 ЦК України зазначав, що факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому, слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для життєдіяльності спадкодавця, наявність можливості для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Зазначав, що безпорадним слід розуміти стан особи зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та лікування.

Та, зазначав в чому полягає ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував.

Ухвалою суду від 26.01.2026 позовну заяву залишено без руху (а.с.26 т.1).

Ухвалою суду від 16.02.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с.46 т.1).

09.03.2026 надійшов відзив на позов (а.с.58 т.1) в якому відповідач просила відмовити у задоволенні позову через його безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, зазначала, що надані позивачем документи до позовної заяви на підтвердження перебування спадкодавця у безпорадному стані свідчать про порушення функції ходи, протипоказання роботи пов`язаною з тривалою ходьбою. Відсутні докази на підтвердження потреби у сторонньому догляді, допомозі та піклуванні, неможливості самостійно забезпечувати умови свого життя. Не проживання з померлим не є ухиленням від надання спадкодавцеві допомоги.

Окремо наголошувала, що станом на 2005 рік, коли батьку ОСОБА_2 було встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, безтерміново, відповідачу було 10 р. і вона навчалася у ЗОШ. Далі період навчання у ВНЗ, заміжжя, народження дитини. За життя батька ОСОБА_2 вони мали добрі родинні взаємовідносини, незважаючи на те, що спілкування не було щоденним, він проявляв до неї батьківські почуття, на що відповідач відповідала взаємністю, як рідна дочка. Ніякого негативу між ними не було. Батько поважав її особисте життя, ставився з розумінням і незважаючи на вади ходи, сторонньої допомоги не потребував. Відтак, зазначала, що з її боку було відсутнє ухилення від обов`язку щодо утримання спадкодавця.

25.03.2026 надійшла відповідь на відзив та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (а.с.127, 152 т.1).

08.04.2026 надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.177 т.1).

Ухвалою суду від 11.05.2026 заяву про забезпечення позову повернуто заявнику (а.с.210 т.1).

Ухвалою суду від 29.05.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті (а.с.229 т.1)

Ухвалою суду від 18.06.2026 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено повністю (а.с.10-11 т.1).

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених у позові, просили позов задовольнити повністю.

Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали з підстав зазначених у поданих заявах по суті справи, просили суд відмовити у задоволенні позову через його безпідставність та необґрунтованість.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, у попередньо поданій заяві просив розглянути справу без участі представника, за матеріалами, які є у справі.

Судом встановлено, що позивач у справі є племінником померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.15, 38-39 т.1).

Відповідач у справі є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.65 т.1).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5 т.1) судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після його смерті зареєстрована спадкова справа 01.10.2025 №134/2025 (а.с.36, 162 т.1). Заяву про прийняття спадщини подали позивач у справі ОСОБА_1 (заява від 01.10.2025 №359) та відповідач у справі ОСОБА_2 (а.с.43, 163 т.1). Інформація про наявність заповіту відсутня. На день смерті в житловому приміщенні померлий був зареєстрований один.

Тобто, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом, а тому має право звернутися до суду з даним позовом.

ОСОБА_2 та ОСОБА_2 розірвали шлюб 15.09.2004 р. (а.с.40).

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 2-18 ВБ №093442 від 29.08.2005 (а.с.9, 149 т.1), судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був особою з інвалідністю ІІІ групи, загального захворювання, інвалідність встановлена безтерміново. Протипоказана робота пов`язана з тривалою ходьбою.

З копії епікризу №12716 виданого на ім`я ОСОБА_2 , 38 р. (а.с.16, 134 т.1) судом встановлено, що останній знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні обласної лікарні з 25.06. по 22.07.08, з діагнозом асептичний некроз голівки правого стегна, дефартроз ІІІ ст. Виражений больовий синдром. 09.07.2008 р. операція - Тотальне б/ц ендопротезування правого кульшового суглобу системою «Biomet», в м`яких тканинах - склероз, хронічне запалення групи товстостінних судин, асептичний некроз голівки правої кульшової кістки (хвороба Партеса).

З копії епікризу №18373 виданого на ім`я ОСОБА_2 , 39 р. (а.с.10, 135 т.1) судом встановлено, що останній знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КОЛ з 21.09.2009 р. по 02.10.2009 р., діагноз - деформуючий двобічний коксартроз ІІІ ст. Стан після ендопротезування правого суглоба, періартрит правого колінного суглоба. В липні 2008 р. ендопротезування пр. кульшового суглоба, останнє загострення біля 2-х місяців. Рекомендоване медикаментозне лікування у формі таблеток.

Відповідно до довідки №75 від 22.04.2024 військово-лікарської комісії, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11 т.1, а.с.12 т.1, а.с.134 т.1) судом встановлено, що солдат запасу ОСОБА_2 , 1969 р.н., непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання - двобічний деформуючий коксартроз ІІІ ст. Стан після ендопротезування правого кульшового суглобу (2008 р.). Деформуючий двохсторонній гонартроз ІІ ст. Остеохондроз поперекового відділу хребта. Значне порушення функції ходьби.

Із довідки виданої ФОП ОСОБА_4 від 16.09.2025 (а.с.13-14 т.1) судом встановлено, що остання видана на звернення ОСОБА_1 про поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та були надані ритуальні послуги, поховання відбулося на центральному кладовищі с. Попівка, ритуальні послуги виконані повністю, готівковий спосіб оплати послуг у сумі 12700 грн.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.6 т.1, а.с.7 т.1), після її смерті зареєстрована спадкова справа №74774443. Заяву про прийняття спадщини подав позивач у справі ОСОБА_1 (а.с.42 т.1).

Відповідно до заповіту від 30.09.2014, посвідченого секретарем Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі №472 (а.с.8 т.1) судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із копій документів а.с.32-35 т.1 судом встановлено, що право власності на: земельні ділянки кадастровий номер 3524686200:02:000:0694, 3524686200:02:000:0260 зареєстроване за ОСОБА_3 , на земельну ділянку кадастровий номер 3524686200:02:000:0591 зареєстроване за ОСОБА_2 .

Із копій документів а.с.66-73 т.1 судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 у:

- 2014 р. закінчила Кременчуцьке педагогічне училище ім. А.С. Макаренка за спеціальністю «Початкова освіта» та здобула кваліфікацію вчителя початкових класів, соціального педагога, отримала диплом молодшого спеціаліста;

- у 2018 р. закінчила Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, здобула кваліфікацію ступінь вищої освіти бакалавр напрям підготовки «Психологія» професійна кваліфікація «Практичний психолог»;

- у 2019 р. закінчила Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, здобула кваліфікацію ступінь вищої освіти магістр спеціальність «Психологія» освітня програма «Психологія» професійна кваліфікація «Магістр психології»;

-з 09.07.2017 р. розпочала трудову діяльність - прийнята вожатим у ДЗОВ «Чайка», звільнена 30.07.2017 у зв`язку із закінченням строку трудового договору;

-03.09.2018 прийнята на посаду вихователя продовженого дня Кременчуцької ЗОШ І-ІІІ ст. №9, 01.02.2019 переведена із вказаної посади на посаду вчителя початкових класів;

-26.04.2024 уклала шлюб із ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу прізвище відповідача - ОСОБА_6 ;

-відповідач є матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-чоловік відповідача ОСОБА_5 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_3 з 18.10.2025 по теперішній час (довідка ВЧ форми 5 від 25.10.2025 №1961/19195).

Із відповіді КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Онуфріївської селищної ради від 10.03.2026 №01-17/155 (а.с.107-108 т.1) судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно був пацієнтом закладу, була укладена декларація з лікарем. 30.04.2024 звертався до сімейного лікаря з метою профілактики/підтримання здоров`я. Лікарем було проведено обстеження та видано направлення на консультацію до лікарів. 11.11.2024 пацієнт звернувся до лікаря із порушенням у роботі опорно-рухової системи, встановлено діагноз остеоартроз та видано направлення до лікаря спеціаліста. 20.06.2025 пацієнт звернувся до сімейного лікаря, діагноз остеоартроз, отримав направлення до лікаря спеціаліста. Інших звернень до лікарів закладу, не зафіксовано.

Зазначено, що з урахуванням викладеного, лікар загальної практики - сімейний лікар не може дати висновок, що пацієнт потребував постійного стороннього догляду чи перебував у безпорадному стані.

Із копій документів а.с.135 на звороті - 136 т.1 судом встановлено, що ОСОБА_2 25.06.2025 направлявся на рентгенографію правого г/с суглобу, за результатами якого призначені медикаментозні препарати.

З пояснень позивача квитанції, що знаходяться на а.с.136 свідчать про купівлю ним для ОСОБА_2 необхідних медикаментозних препаратів.

Судом встановлено, що позивач, як і ряд інших знайомих осіб ОСОБА_2 , на прохання останнього міг купувати для нього медикаментозні препарати в аптеках та за кошти ОСОБА_2 .

Таких фактів, як перебування останнього у боргу перед позивачем за купівлю ліків, продуктів харчування тощо, судом не встановлено.

Із копії товарного чеку від 15.09.2026 (а.с.139 т.1), наданого позивачем у відповіді на відзив, судом встановлено, що за послуги у поминальному обіді сплачено 12 тис.грн.

Із копій скрін-шотів листування по телефону за участі відповідача у справі (що не заперечувалося відповідачем) (а.с.140 -148 т.1) судом встановлено, що:

- відповідачу було відомо про стан здоров`я батька, його періодичне зловживання алкоголем, стан після запою;

- відповідач висловлювала думку про необхідність оформлення бабусі в будинок престарілих у зв`язку з її станом здоров`я, оскільки ніхто не зможе постійно сидіти біля неї, а їздити до неї один раз на тиждень, теж не бачила сенсу;

- відповідач планувала поїздки до батька в село, в лікарню, щоб його провідати, раділа можливості її чоловіка приїхати додому та разом поїхати в село до батька, пояснювала неможливість їхати до батька через стан здоров`я її, дитини, сімейні обставини;

- ОСОБА_2 сам пиляв дрова;

- відповідач сумнівалася чи буде сенс відвідувати батька, який п`є, наголошуючи безпосередньо на бажанні останнього на виході з такого стану. В судовому засіданні відповідач додала, що неодноразово просила батька не пити, вмовляла його, та наголошувала на бажанні саме особи у виході з такого стану, а при його відсутності, нічого інше не допоможе;

- відповідачу передавали волю батька не їхати до нього в лікарню, оскільки йому дуже соромно, щоб донька його бачила у такому стані, наголошуючи на тому, що йому треба відійти;

- в день смерті ОСОБА_2 - 15.09.2025, відповідачу повідомлено про те, що ОСОБА_8 (тобто позивач у справі) все організовує, про все вже домовився.

Суд не бере до уваги дані МРТ тазостегнових суглобів (а.с.180 т.1), оскільки дані останнього стосуються іншої особи, а саме представника відповідача та надані ним для детальнішого роз`яснення хвороби ОСОБА_2 та його фізичних можливостей, у т.ч., в побуті та самообслуговуванні.

Судом встановлено, що відповідач не має посвідчення водія, а тому приїздити в село до батька на автомобілі мала можливість лише з чоловіком.

В судовому засіданні допитані свідки сторони позивача.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні 18.06.2026 надала суду наступні показання, а саме, що сторони їй доводяться двоюрідними племінниками. Батьки відповідача розлучені, до закінчення школи з батьком не спілкувалася відповідач, коли навчалася у ВНЗ, то почали з батьком спілкуватися, він їй і свою пенсійну картку віддав у користування, після закінчення навчання, батько став непотрібний для відповідача. ОСОБА_2 в усьому допомагав позивач у справі - копав, сапав, рубав. Відповідач не допомагала батькові ні в чому, свідок жодного разу не бачила відповідача у батька/з батьком. Відповідач приїздила тоді, коли було треба. Тому, зазначала свідок, що вони на боці позивача. Свідок вважала, що ОСОБА_2 запивав через те, що відповідач, як його донька, не хотіла з ним спілкуватися. Всі родичі знають, що відповідачу оплачував навчання батько. Останній вживав алкогольні напої, запивав, на думку свідка, через те, що донька до нього не приїжджала, не дзвонила, не відповідала на дзвінки. Свідок зазначала, що від ОСОБА_2 чула, що він казав, що не може пережити те, що донька з ним не спілкується. Протез заважав ОСОБА_2 у житті, він не міг копати картоплю, оскільки боліла нога. Безпорадний стан останнього свідок пояснювала тим, що він не міг нічого робити, речі для прання передавав сестрам автобусом у м. Кременчук, оскільки у нього не було умов для прання. Він не був лежачим. Соціального працівника у нього не було.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні 18.06.2026 надав суду наступні показання, а саме, що сторони є родичами його дружини, позивач у справі надавав допомогу ОСОБА_2 у лікуванні, господарстві, придбанні продуктів харчування. Йому відомо, що останній говорив, що відповідач не відповідала на дзвінки від батька, а мати ОСОБА_2 говорила свідкові, що дочка не хоче з батьком спілкуватися. Батько відповідача мав замінений колінний суглоб (свідок припускав, що правої ноги) нога постійно боліла, тому і заходив у запої. В побуті сам працював, але було важко, наймав сусідів для роботи по домогосподарству. За чиї гроші наймав, свідкові невідомо. Але, додав, що у ОСОБА_2 були гроші, він не бідував. В лікарню його возив позивач у справі. На думку свідка, заходив у запої ОСОБА_2 через те, що відповідач з ним не спілкувалася. Сторонню допомогу потребував лише тоді, коли був лежачий по декілька днів.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні 02.07.2026 надала суду наступні показання, а саме, що вона є найближчою родичкою сторонам. Батьки відповідача розійшлися, коли останній було близько 6 р., тому до її 18 р. не родалися зовсім. Після досягнення відповідачем 18 р. почали спілкуватися відповідач з батьком. ОСОБА_2 , як батько відповідача, віддав їй свою пенсійну картку. У позивача батько помер, тому ОСОБА_2 став йому, як батько. ОСОБА_2 хворів, і його мати хворіла, тому їм потрібна була допомога. Запивав він і до розлучення. Відповідачці телефонували та повідомляли про те, що батько хворий, але вона постійно відмовлялася. Приїжджала до батька раз на рік, який купив їй квартиру у м. Кременчук, а вона не допомагала йому, тому батько йшов у запої. Позивач у справі, ОСОБА_12 завжди був поруч. Коли ОСОБА_2 потрапив у реанімацію, відповідач теж зазначила, що їй немає як. Коли повідомили, що ОСОБА_2 помер, то свідок з сім`єю своєю одразу поїхали в село, подзвонивши відповідачці та повідомивши, що батько помер. Позивач у справі організував похорон. ОСОБА_13 за життя віддала позивачу документи, щоб він на себе переоформляв майно, але останній не переоформив. ОСОБА_2 за життя говорив, що пай віддасть внукові, або все доньці, але не встиг. Останній доглядав свою матір та допомагав йому позивач, міг сам усе прати, але міг і передавати до свідка, і вона все прала. Відповідач ніколи ні таблеток, ні їжі не купувала для батька, не телефонувала йому, не відповідала на дзвінки. Свідок зазначала, що про сказане їй відомо від ОСОБА_2 , який їй телефонував і розповідав за життя. А батько допомагав їй фінансово під час навчання та купив їй квартиру. Після похорон поговорили у дворі, що все майно поділять, оскільки позивач доглядав її батька.

ОСОБА_2 помер від того, що пив алкоголь, крім того багато пив знеболювального, оскільки мав поміняний суглоб правого коліна та ліктів артроз, але в лікарню ходив дуже рідко. Алкоголь сам собі купував, був ходячий, або друзі йому купували, яких вже немає, померли.

Відповідачці батько купив квартиру і гроші їй давав на життя. Мав пенсію свою та материну, дохід від оренди земельного паю, металом та віниками займався. Тому, і складав гроші. Свідок із сім`єю приїздили до ОСОБА_2 2-3 рази на місяць, допомагали в усьому. Позивач допомагав дядькові з дровами, городом.

Свідок вважала, що спадкодавець перебував у безпорадному стані тоді коли запивав на 5-7 днів, коли нога боліла на погоду. Тобто, у такому стані він був не постійно. Пересувався без допомоги та милиць. Сам він не просив про допомогу. Віддавши доньці свою пенсійну картку, це було його, ОСОБА_2 , волевиявлення.

Свідок додала, що вважає, що відповідач могла надавати батькові допомогу. Вони їй завжди пропонували їхати з ними машиною в село, але відповідач відмовлялася з різних сімейних причин. На похорон приїхали ввечері. Допомога могла полягати у прибиранні в дворі, будинку на городі, попрати речі. Але, цього всього ніколи не було від відповідача. Допомагали лише позивач, свідок, сестра ОСОБА_14 .

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні 02.07.2026 надала суду наступні показання, а саме, що вона є троюрідною сестрою для сторін. Відповідача у справі знає із соцмереж, позивач і спадкодавець були дуже близькі, останній замінив йому батька. Один одному у всьому допомагали. Свідок завжди писала відповідачу про батька та чи приїде вона до нього, на що у відповідь отримувала купу причин, щоб не приїхати. Коли ОСОБА_2 помер, вона одразу зателефонувала до відповідача та повідомила про це. Свідок з двома дітьми одразу поїхала до дядька в лікарню, а донька (відповідач) не приїхала, але їй було відомо, що свідок їде на авто. Позивач зайнявся організацією похорон. 15.09.2025 о 15:20 відповідач зателефонувала свідку, що їдуть в село, на що свідок відповіла, що батько в морзі, тому вони не доїхали і поїхали назад. Позивач для спадкодавця та його матері був допомога №1. Свідок часто приїжджала тоді, коли дядько лежав у лікарні. Повідомляла про це і відповідачу, але вона не провідувала батька. А бабу пропонувала віддати в будинок престарілих.

Зазначала, що ОСОБА_2 завжди нервував, що донька до нього не приїздить, говорив: «хоча б подзвонила», на фоні цього і випивав. Він від неї нічого не вимагав. Був у депресії, оскільки залишився сам у дворі. Відповідач після похорон батька попросила повернути документи на будинок, при цьому не дзвонила до батька, мимо двору проходила. Додала, що у спадкодавця запитувала чи дзвонить йому донька, на що він відповідав, що не дзвонить, і ви не дзвоніть, не принижуйтеся.

ОСОБА_2 у періоди загострення по опорно-руховому апарату не просив допомоги, але ж потрібно було до нього увагу проявляти, що відповідач не робила. А позивач зажди у всьому дядькові допомагав.

ОСОБА_2 придбав квартиру відповідачу орієнтовно 3 роки назад, золоті прикраси їй купував, свою пенсійну картку в користування віддавав коли відповідач навчалася.

Відповідачу завжди пропонували їхати в село, до батька, але були постійні відмови з різними сімейних причин.

ОСОБА_2 потрапляв у лікарню, оскільки випивав. Мав хворобу колінних суглобів і лікті боліли.

Свідок зазначила, що ОСОБА_2 фінансів не вистачало, жив він із пенсії своєї матері. Потрібно було в лікарню, але не було за що.

Свідок обізнана про всі обставини, які надані у показаннях, оскільки приїжджали до баби в село, де жив і ОСОБА_2 , без ночівлі-на день, та розпитували у нього про його справи. Останній не просив ні про що, але всі бачили, що треба допомогти. Баба казала, що йому треба допомога.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні 02.07.2026 надала суду наступні показання, а саме, що є рідною тіткою для позивача (його матері рідна сестра) у побуті та по домогосподарству ОСОБА_2 допомагав позивач у справі. З чужих слів їй відомо, що донька не дзвонила батьку, і не відповідала на дзвінки. ОСОБА_2 багато зробив добра для своєї доньки, відповідача у справі, а остання жодним чином йому не допомагала. Вказане їй відомо зі слів самого ОСОБА_2 . У догляді за бабою, матір`ю спадкодавця, теж допомагав позивач, просив і її (свідка) допомогти помити, переодягнути бабу.

ОСОБА_2 зловживав алкоголем, оскільки все діставало, так свідкові говорив сам ОСОБА_2 . Позивач неодноразово говорив, що дядько п`є, свідок передавала їжу йому, а донька ні словом, ні ділом не допомагала.

Зазначала, що позивач за свої гроші купував усе необхідне для ОСОБА_2 , зазначаючи, що потім мені віддадуть гроші.

Свідкові відомо, що ОСОБА_2 мав проблему із суглобами. На операцію не йшов, оскільки не було на кого залишити матір, а донька не допомагала нічим. На похорон до баби не приїхала. А до батька приїхала, стояла за 5 м від труни. Позивач усі витрати по похованню взяв на себе. Сідок, як стороння людина чим могла тим і допомагала. Після смерті баби ОСОБА_2 запив, попав у лікарню, щоб про капатися від запою і помер.

ОСОБА_2 допоміг відповідачці придбати квартиру у м. Кременчук, золоті прикраси їй дарив, давав їй у користування свою пенсійну картку. Але увагу доньки не заслужив. А для позивача спадкодавець був як батько. Баба казала позивачу, щоб він брав документи та оформляв на себе бабину землю (паї), навіть до державного реєстратора ходив, але так і не оформив, і виявилося, що є заповіт баби на ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 не спілкувався з донькою, бо як він говорив, це для нього «больна тема». У побуті йому допомагали двоюрідні сестри. Пив таблетки знеболюючі, оскільки боліли коліна. Кульгавив, насилу ходив. Потребував стороннього догляду, але робив через силу. Говорив позивачу про доглядальницю, але на неї треба гроші. А грошей не було.

Свідок вважала, що донька могла надавати допомогу батькові. Але з`являлася до батька раз на рік, формально. ОСОБА_2 по усіх своїх потребах дзвонив до позивача, а вони всі родичі були на підхваті.

Після розлучення ОСОБА_2 ні з ким не жив. Він дуже любив свою дочку. А дочка його недолюбила і недооцінила.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні 02.07.2026 надав суду наступні показання, а саме, що 15 років, як не жив у селі, а жив у м. Кропивницький, а в село періодично навідувався. З березня 2025 р. почав жити в селі, є сусідом з позивачем у с. Попівка, бачив, що позивач приїжджав до дядька, допомагав по городу, дрова пиляти, був постійно на підхваті, всім допомагав. Свідок точив їм циркулярку. Позивач відвозив бабу у лікарню, бо свідок допомагав її грузити в авто. З позивачем з дитинства друзі, в школу разом ходили.

ОСОБА_2 був людиною потайливою (скритний-мовою оригіналу), на люди своє душевне не виносив. Свідок знав, що в нього є донька, але за рік він не бачив її у дворі. Позивач приїздив до ОСОБА_18 3-4 рази на місяць як мінімум. Зазначав, що він сусід і він все бачить.

Із ОСОБА_2 свідок часто пили каву у свідка вдома, за якою ОСОБА_18 говорив, що буде збирати гроші, бо нога болить, буде міняти суглоб, оскільки вже треба його замінювати.

З приводу потреби ОСОБА_2 допомоги свідок зазначив, що йому відомо, що у останнього болить нога, пив обезболюючі препарати, Кульгавив на ногу (яку саме свідок не пам`ятав), але пересувався самостійно. Свідок їздив в аптеку для своє матері, то і ОСОБА_18 їздив з ним, щоб скупитися для своїх потреб. Ходив з велосипедом, тримався за нього. На думку свідка, ОСОБА_18 потребував фізичної допомоги. Хто привозив йому ліки, свідкові невідомо. Свідку невідомо, щоб ОСОБА_18 часто вживав алкоголь, і не бачив його п`яним. Навпаки, ОСОБА_18 говорив свідкові, щоб він не пив горілку, краще каву попити.

Свідок бачив ОСОБА_2 в день перед смертю, це була субота, який йшов по хліб, стали поговорили та й розійшлися, і він не був п`яним.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні 03.07.2026 надала суду наступні показання, а саме, що ОСОБА_2 не був немічним. Все, що потрібно було, то йому допомагав позивач у справі. Зазначила, що ОСОБА_2 був її хрещеним батьком, та після смерті її батька замінив їй його. Жила від нього через будинок. Свідок запитувала у ОСОБА_2 чому до нього не приїжджає його донька ОСОБА_18 , на що він відповів: «а навіщо їй батько».

Свідкові відомо, що відповідачці і батько дзвонив, і баба, але остання або не брала слухавку, або їй не було коли до них їхати. Донька майже не приїжджала до батька, а коли і приїжджала, то попили каву і поїхала. А позивач був у дядька часто, вони постійно спілкувалися, дрова пиляли, город садили/прибирали, двір прибирали, зерно привозив, коли хрещений ще господарство тримав.

Про допомогу ОСОБА_2 просив лише коли заходив у запой, відвезти його в лікарню. А так, то він сам справлявся з усім самостійно, не був немічним. Свою матір доглядав самостійно. У нього була стара пральна машина. Сам прав, випрані речі кожного дня висіли. Тяжкого не робив нічого, для цього позивач приїздив з друзями. А легшу роботу міг виконувати самостійно. Свідкові відомо, що в нього була операція на тазостегновому суглобі орієнтовно 15 р. назад. Свідкові невідомо хто оплачував за лікарню, коли ОСОБА_2 туди потрапляв. Відомо, що ОСОБА_2 час від часу запивав сам, добровільно, тому про капувався і не пив.

Вважала, що донька могла з чоловіком надавати батькові фізичну допомогу - нарубати дров, занести їх в сарай.

Свідкові відомо, що ОСОБА_2 бажав спілкуватися з донькою, радів її приїзду. Але донька не телефонувала йому, коли приїжджала, то свідок запитувала у нього, що ж йому привезла гостя, на що він відповів: «не питай», і більше вона не запитувала у нього.

Свідкові невідомо чи просив батько щось у доньки. Свідкові відомо, що баба ще за життя дзвонила до внучки і повідомляла, що батько лежить у лікарні, але вона не приїжджала до батька.

ОСОБА_2 міг їздити на автобусі в смт Онуфріївка, щоб скупитися в Маркетопті, але не тяжке, якщо щось тяжке, то просив позивача. Свідок в аптеці скуплялася в смт Онуфріївка для нього і баби та передавала через позивача. На городі, що було легшим, то ОСОБА_18 самостійно все робив, город завжди у нього був чистим. З палицею не ходив, для опори використовував велосипед на якому їздив, так йому було легше.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні 10.08.2026 надав суду наступні показання, а саме, що позивач є його племінником. Свідок є самим старшим у роду, інші родичі повмирали. Родина була дружньою. Батьківський будинок будував і він.

Відповідачку не знає, згадував про ситуацію, коли останній було 6-7 років. Батьки відповідачки розлучені.

Після похорон ОСОБА_2 він побачив відповідачку, яка запитувала у позивача про документи на майно - будинок, землю. І вийшла сварка. ОСОБА_2 був особою з інвалідністю, мав протезування суглобу. Посилався на твердження брата ОСОБА_22 , який помер, про те, що доньку ОСОБА_2 так виховали, що вона не родичалася до батька, тому ні він, ні сестри, її не бачили у батька, а Володю (позивача) бачили завжди - допомагав пиляти дрова, в лікарню відвозив дядька і бабу.

До сестри возив на автобусі прати речі, яка його зустрічала з автобуса, оскільки у нього не було пральної автомат машини.

Свідок із ОСОБА_2 спілкувався лише при зустрічах, по телефону не спілкувалися, свідок навіть не знав його номеру телефону. Останній випивав, але міг і сам носити дрова, їздив на велосипеді, у т.ч. в магазин, топив плиту в будинку та у літній кухні, де проживала його мати, себе обслуговував. Скарги на здоров`я були лише щодо зловживання алкоголем. В молодості ОСОБА_2 не пив. Коли донька приїжджала, то він не пив. Відомо свідкові, що ОСОБА_2 віддавав свою пенсійну картку доньці коли остання навчалася.

Свідок за два тижні до смерті розмовляв із ОСОБА_2 , який йому говорив, що він непотрібен своїй доньці, допоміг купити квартиру, то тепер і на дзвінки не відповідає. Хотів внука побачити.

Потребував у наступній допомозі - рубати дрова, прати, воду носити для прання.

В судовому засіданні допитані свідки сторони відповідача.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні 03.07.2026 надала суду наступні показання, а саме, що їй відомо, що ОСОБА_2 говорив, що він любить свою дочку, і чим може, тим дитині і допоможе. У нього була електропилка, сам дрова напилював. Крутився, як міг. Коли донька приїжджала до нього додому, то для нього з бабою це було свято.

Позивач приїжджав до дядька, але яка була від нього допомога, свідкові невідомо. Відомо, що відвозив дядька і його матір в лікарню. ОСОБА_2 не потребував допомоги, але ОСОБА_1 допомагав.

До ОСОБА_2 та його матері приходила двічі на тиждень соціальний працівник ОСОБА_24 , підстригала бабу, а все інше сам робив ОСОБА_2 , й соціальному працівнику не давали іншої роботи, лише полюбляли поговорити. У нього порядок був скрізь.

Свідкові відомо, що ОСОБА_2 був особою з інвалідністю ІІІ групи, у нього був замінений тазостегновий суглоб. Город сам садив, був агрономом, розумівся в огородництві, займався віниками, здавав земельний пай в оренду, звідси і дохід мав. Також позичав людям гроші під відсотки. Сторонньої допомоги не потребував ніякої. Самостійно купував продукти. Приблизно 2-3 роки, як не тримав господарство. Що не міг робити сам, то гукав хлопців, яким за роботу платив гроші і кормив їх обідом.

ОСОБА_2 позивачу теж давав гроші на купівлю авто. Допомагав йому в ремонті техніки, яка стояла у нього в дворі.

Ніколи не жалівся на доньку, хотів тільки допомогти їй, кудись поїхати з ними, але стримувала мати, бо треба догляд за нею. Жалівся на свою рідню, говорив, що вони їм усім допомогли. Купив дочці квартиру, остання його запрошувала до себе, але він не завжди їздив. Відповідач вишила для баби бісером картину Ісуса Христа, бабі дуже сподобався подарунок та дорожила таким подарунком.

Свідок бачила, що донька з чоловіком приїжджала до батька, коли була вагітна та коли вже народила дитину. А коли не приїжджала, то дзвонила.

Мав алкогольну залежність, але алкоголіком не був, ніколи ніде не валявся, а доглядав свою матір. Сердився на рідню, промовляючи, що усім все допомогли, а тепер…не часто приїжджають. ОСОБА_25 приїжджала тоді коли було що дати, що взяти. ОСОБА_26 лише говорила візьміть пролікувати батька, але не допомагала нічим. Свідкові відомо, що він не раз прокапувався в лікарні від алкоголю, але свідок висловлювала сумнів щодо того, чи треба це було робити, чи можливо треба було лікувати печінку.

Коли запивав допомоги теж не потребував, сам усе робив, їздив на велосипеді та залюбки відгукувався, якщо хтось потребував допомогу. Він не був алкоголіком.

Свідок бувала у ОСОБА_2 через три дні. ОСОБА_27 сім назад він займався віниками, в`язав їх з матір`ю і здавали за гроші. ОСОБА_13 говорила, що він і позивачу гроші давав на його потреби. Позивач сам, з дитиною, з дружиною дуже часто в них бували вдома.

Свідок бачила відповідача у батька за останній рік декілька разів. Їй відомо, що донька купувала їм (батькові і бабі) необхідні ліки. Внукові було з пів року, як свідок бачила їх у баби, ОСОБА_28 . Особисто бачила та чула, як ОСОБА_2 говорив по телефону з донькою. Свідок часто бачилася з бабою відповідача ОСОБА_29 , допомагала з льоху витягнути необхідне, то в магазин сходити.

ОСОБА_2 бажав завжди усе своїй дочці, найдужче її любив, а потім внука. Позивач займався дровами, то з дядьком закупляли їх і розвозили по селу людям, кому треба було.

ОСОБА_2 ніколи не просив про допомогу, він соромився, щоб йому допомагали. Це стосується і постійної сторонньої допомоги. Він їздив на велосипеді, скуплявся у місцевому магазині, спілкувався з людьми та намагався усім допомагати. Він і його мати були дієздатними.

Свідкові відомо, що мати відповідача їздила на заробітки.

На похоронах ОСОБА_2 донька дуже плакала. Похоронами займався позивач. Свідкові відомо, що відповідачці хтось подзвонив та сказав не їхати в селище в день смерті батька, так як поховання вже організовано. Так люди говорили. А організувати похорон сьогодні, це не складно, головне, щоб були гроші, і відповідна служба все організує.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні 10.08.2026 надав суду наступні показання, а саме, що товаришував із ОСОБА_2 , який самостійно пересувався, само обслуговував себе, позичав людям гроші під %. У нього був зошит із боржниками, який зараз знаходиться у позивача.

Деякі земельні ділянки належні спадкодавцю обробляв позивач у справі, а зараз обробляє інша особа, свідок так розуміє, що це їх позивач у справі віддав у користування іншій особі. Інші земельні ділянки в оренді. Позивач у справі бував у ОСОБА_2 часто, але, що саме він йому допомагав, свідкові невідомо, дочку не бачив. Проживає на іншій вулиці від останнього.

Зазначив, що ОСОБА_2 випивав, міг місяць пити, а 2-3 місяці не пити, потім знову випивав. Коли від цього свідку було погано, то позивач його відвозив у лікарню, або ж самостійно відходив від запою. Причини запоїв, свідкові невідомі.

ОСОБА_2 не любив говорити на тему доньки, але свідку відомо, що він давав гроші на купівлю квартири для доньки. Про образи на доньку - свідок нічого такого не знає. Та не думав, що останній потребував допомогу від доньки.

Свідкові відомо, що у ОСОБА_2 був замінений суглоб, при цьому він був нормальним, здоровим чоловіком усім допомагав, у т.ч. фізично. Самообслуговував себе. Свідок за день чи два приїздив до нього додому, то він косив косою бур`ян на городі. Їздив на велосипеді по селу. На автобусі їздив в Онуфріївку. При необхідності допомагав позивачу в тому, в чому була потреба. Останній раз - пиляли Вові стовпчики, це було до дня смерті - навесні, або рік назад.

Свідкові невідомі такі обставини, щоб ОСОБА_2 потребував допомогу або просив про неї. Від чого помер останній, свідкові невідомо.

У свідка, на прохання ОСОБА_2 , були на зберіганні 130 тис. грн, які належать ОСОБА_2 . З них 30 тис. він віддав позивачу на оплату ним поминального обіду.

Орієнтовно через місяць після смерті ОСОБА_2 , до нього подзвонив позивач у справі і сказав, щоб він віддав йому усі гроші, які належать ОСОБА_2 та зберігалися у свідка, так як йому потрібні гроші на купівлю автомобіля, оскільки у нього дружина відсудила автомобіль. На що свідок відповів, що він гроші не дасть, а поставить пам`ятник. Так і зробив, 80 тис. грн заплатив за пам`ятники, які зробив і для інших родичів ОСОБА_2 , ні позивач, ні відповідач про це не заперечували.

ОСОБА_2 себе нормально забезпечував. Він на велосипеді навозив сухих дров на зиму і сам їх розпилював ручною пилкою. Був самодостатнім та самостійним і у безпорадному стані не перебував. Позивача бачив у ОСОБА_2 один/два рази на місяць.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні 10.08.2026 надала суду наступні показання, а саме, що 23 роки працювала начальником відділу пошти в с. Попівка, 11 років працювала сільським головою та 4 роки секретарем сільської ради в с. Попівка. Знає родину ОСОБА_6 давно. ОСОБА_2 був чудовою людиною, але зловживав алкоголем, через що його сім`я розпалася і дружина з донькою поїхали жити у м. Кременчук, а він з матір`ю залишився проживати в селі. Їхні матері разом працювали в селі доярками, а тому сім`ї близько спілкувалися. Вже у шлюбі лікували алкогольну залежність.

Свідкові відомо, що у свій час ОСОБА_2 зробив операцію по заміні суглобу, спочатку було погано, а згодом стало краще, почувався нормально. З паличкою ходив перший місяць після операції, що було дуже давно, після адаптації вже не ходив за допомогою палички, а їздив на велосипеді по 3-4 рази на день, хоча і пив, але городину вирощував. Свідок не раз відвозила його в лікарню через запої, це ще за тих часів, коли його мати була здорова. В лікарні він про капувався. Допомоги не потребував, був повністю самостійним.

Скуплявся і в Оптовичку в Онуфріївці, памперси купував для матері, свідок неодноразово його підвозила. Він не потребував сторонньої допомоги, у т.ч. з боку доньки. ОСОБА_18 був агрономом, тому всі перші овочі виростали саме в нього, і робив усе сам.

Доглядав самостійно за своєю матір`ю. Остання мала складний характер, характерна жінка була. Дуже любив свою дочку, подарував їй гроші на квартиру. Вона його запрошувала до себе у м. Кременчук. Вони дуже близько спілкувалися, не цуралися один одного. ОСОБА_2 говорив, що дзвонять один до одного, говорять, між ними все добре було. Коли народився у нього внук, то заходив до свідка у магазин (був п`яний) та радісно ділився цією новиною. Свідкові відомо, що він не поїхав на хрестини до внука, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння, про це свідкові говорив сам ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 зловживав алкоголем з молодості, тобто це не було пов`язано якимось чином з донькою. За час шлюбу, його дружина ОСОБА_14 , мати ОСОБА_32 , відповідача у справі, теж приводила його до нормального стану. Сильно запив після смерті матері. В стані запою потрібна була одна допомога, везти в лікарню, від капувати, що і робили усі, сусіди тощо.

Брат ОСОБА_2 , теж покійний, за життя теж зловживав алкогольними напоями.

Перед смертю, у п`ятницю ОСОБА_2 був у магазині свідка, накупив три пакети продуктів, оскільки у магазині був розпродаж, повісив їх на велосипед і поїхав додому, сказавши, що і сусідам набрав товару. І за декілька днів ОСОБА_2 помер. На вигляд він був непоганий, але помер неочікувано.

Хоча ОСОБА_2 і випивав, але гроші складав, давав людям під відсотки, і ОСОБА_33 , позивачу у справі, давав гроші. Мав дохід у вигляді пенсії та відсотків, від позичених грошей, від оренди земельних ділянок, у свій час мав дохід від продажу віників. Всі знали, що у ОСОБА_2 можна позичити гроші. Він був грошовитий, завжди перевіряв що/де скільки коштує, де які ціни, міг для цього їздити і за межі села.

Він товаришував із ОСОБА_34 , і інших друзів у нього не було, і коли останній їхав на море, то саме ОСОБА_2 і доглядав його господарство.

Свідкові відомо, що у 2014 р. мати ОСОБА_2 приходила у сільську раду і робила заповіт на нього.

На похороні ОСОБА_35 , відповідач у справі, була як сирітка, а позивач з родичами окремо був. Поминальні пакетики були від обох сторін, що все у сукупності вказувало на те, що буде скандал. Поминальний обід був у селі, готував ФОП « ОСОБА_36 ».

Їхні родичі живуть у м. Кременчук. ОСОБА_2 говорив, що приїжджають, щоб сумки на трамбувати і все. Позивач у справі заїжджав до дядька, а родичів свідок бачила на весіллі і на похоронах синів і все.

Дочка, відповідач у справі, по можливості приїжджала до батька та баби. Подарувала бабі вишиту картину. Баба раділа візитам внучки.

За часів перебування свідка на посаді селищного голови, одна допомога потрібна була ОСОБА_2 , це спасати його від запоїв. Свідок з їхньою сім`єю спілкувалася добре, це було видно на яву. До ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_28 приходив соціальний працівник, який фізично їм нічим не допомагала, бо не було потреби, оскільки ОСОБА_18 все сам робив, лише могла постригти їх та поговорити з ними. Трішки кульгавив, але не перебував у безпорадному стані, не жалівся і не просив про допомогу.

Свідок зазначила, що не було такого, щоб донька ухилялася від допомоги батьку. ОСОБА_2 мав гроші і мав можливість хоча б раз на рік пройти лікування по своєму захворюванню, але він не бажав цього.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні 10.08.2026 надала суду наступні показання, а саме, що є матір`ю відповідача ОСОБА_2 , у шлюбі із ОСОБА_2 прожили 9 р., після чого розірвали шлюб у 2004 р. з причин зловживання чоловіком алкоголем. Лікували в наркології в м. Кременчук, але без результату. Потрібна була його воля кинути пити. За час шлюбу його кодували 6 разів. ОСОБА_2 продовжив жити із матір`ю своєю, у батьківській хаті. З донькою ніхто не забороняв бачитися, влітку спілкувалися. Коли поступила донька вчитися у ВНЗ, то менше стали спілкуватися. На останньому курсі з`явилася робота, з`явився трішки вільний час, провідувала батька (їздила маршруткою), привозила ліки, продукти, які просив. Але, ОСОБА_2 завжди казав, що у них магазин під двором, то нічого не треба привозити. Донька ніколи не приїжджала у гості до батька з пустими руками, завжди і готову їжу привозила. Ліки в основному були для баби. А батько себе сам забезпечував, а якщо що треба було, то донька йому допомагала.

ОСОБА_2 запропонував купити для доньки житло, зазначивши, що він все життя з матір`ю прожив, то доброго від цього немає нічого. Свідок додала, що свекруха була характерна жінка. Але, сказав, що требі трішки почекати, оскільки хтось повинен йому віддати його гроші. Свідок теж продала автомобіль, дозбирала гроші і разом із ОСОБА_2 склалися грішми і у 2021 році купили доньці квартиру. Остання завжди запрошувала батька до себе додому. ЇЇ чоловік працює на фурі, то не завжди міг привозити її в село. В подальшому народилася дитина, грудне вигодовування. Тому вона не могла часто їздити до батька в село.

Смерть батька-велика втрата для доньки, вона любила свого батька. Свідок вважала, що він жалкував, що у житті вибрав горілку замість сім`ї. З його боку були подарунки для доньки.

Коли повідомили родичі про смерть батька, то донька довго не могла прийти в себе, доїхавши до смт ОСОБА_37 , родичі по телефону їм повідомили, що можна вже не їхати, все вже закрито і організовано. Але, це їхнє було таке рішення, це вони так усе організували. Їм повідомили про смерть близько 11:30 год., потім чекали поки приїде доньки чоловік, оскільки йому треба було відпроситися з роботи. Доїхавши до ОСОБА_38 , зателефонували родичам та ОСОБА_11 (двоюрідна сестра батька) сказала, що сьогодні вже можна не їхати, будинок закритий, все організовано, похорон завтра на 11:00 год. Зазначала, що з невідомих причин батькові не робили розтин.

Батько не бажав спілкуватися з донькою у періоди запою. Зазначав, що не хоче, щоб донька бачила його у такому стані. 2-3 роки назад провідували його в лікарні, і він про це говорив. Коли запивав завжди про це шкодував, але все одно запивав.

Донька завжди бажала спілкуватися з батьком. Коли дзвонила батькові і він не брав слухавку, то дзвонила до баби, яка говорила, що батько в запої. Він соромився свого алкогольного стану перед донькою, і не дзвонив їй коли був у запої.

Батько і донька це їхні відносини. Це відносини від душі, а не кричати про них усім у селі. Донька приїжджала до батька на свята та Дні народження, якщо припадав день на робочий, то переносила візит на вихідні. Донька не водій, лише її чоловік. Робила батькові подарунки, светр теплий подарувала.

Свідок додала, що ОСОБА_2 був трішки жадний (прижимистий) для самого себе, а для когось не був жадний, і зі своїми хворобами міг би боротися краще, лікувати міг себе краще, мінімально міг би собі дозволяти санаторно-курортне лікування. І на прокапування після запою витрачав більші гроші ніж у доньки була зарплата. Донька вмовляла батька не пити. Між донькою і батьком були дружні і теплі відносини. На останньому курсі ВНЗ (платна форма навчання), він дав доньці свою пенсійну картку та дозволив нею користуватися до першої зарплати. То так і було, після працевлаштування донька повернула батькові картку.

Свідок повідомила про відносини ОСОБА_2 і позивача, ОСОБА_1 . За час шлюбу із ОСОБА_18 , свідок не бачила ОСОБА_12 ніколи. Після купівлі позивачем собі авто Жигулі , то і почав їздити до свого батька ОСОБА_22 , бо той був гарним автомеханіком. ОСОБА_12 приїжджав до ОСОБА_18 не допомагати, а вирішувати свої проблеми/питання. Йому було вигідно спілкуватися з дядьком, їздити до нього. А при необхідності якоїсь допомоги дядькові, то ОСОБА_8 , позивач, кричав, що у нього є дочка. Орієнтовно у 2024 році ОСОБА_18 дав чи позичив гроші ОСОБА_12 на авто. Токарні станки позивач давно вивіз від ОСОБА_2 . Просив дядька знайти йому клієнтів для продажі дров. Якщо позивач щось і привозив для ОСОБА_2 , то останній одразу з ним розраховувався.

Усім родичам було вигідно приїжджати до ОСОБА_2 і його матері, понабирати продуктів. Свекруха сама з двома дітьми побудувала цей будинок.

ОСОБА_2 мав хист до «купи-продай», вмів заробляти гроші. У свій час збирав віники та продавав їх, так і назбирав гроші. Почав під % позичати гроші. Город майже не займав, орієнтовно до 2 соток, садив мінімально. Вони любили в магазині купувати пельмені, вареники, котлети.

ОСОБА_2 завжди був адекватний, комерційний. Ніколи не був у безпорадному стані. У нього завжди були гроші, міг себе забезпечувати, їздив на велосипеді. Купував в магазині місцевому та розвозив сусідам продукти. Ходив без палиці. Гроші на лікування після запоїв завжди були лише ОСОБА_2 . Самообслуговував себе сам, сам забезпечував дрова на зиму, сам і топив піч.

Свідок заперечила ту обставину, що ОСОБА_2 возив до родичів у м. Кременчук речі для прання, оскільки у нього була пральна машина, колодязь у дворі і насос був. І коли донька запитувала, то він ніколи не говорив їй про прання.

Та, додала, що позивачу не треба було говорити неправду із самого початку. Він вимагав від відповідачки повернення 30 тис. грн за похорон, а їм ОСОБА_41 сказав, що на похорон він, позивач, витратив не свої гроші, що це гроші самого батька, ОСОБА_2 , які були на зберіганні у ОСОБА_43 та які він дав позивачу. То, і питання виникає, чому відповідач повинна повертати йому гроші. Вимагав від відповідача, щоб вона приїхала та написала у нотаріуса заяву про відмову від спадщини.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, врахувавши вимоги та заперечення сторін, допитавши свідків як зі сторони позивача так і зі сторони відповідача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, врахувавши, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.ст. 1216, 1217 ЦК України).

Відповідно до абз.2 ч.3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Судом зазначається, що стандарт доказування залежить від специфіки обставин, які необхідно довести у конкретній справі.

Оцінюючи доводи позовної заяви, судом враховується те, що Верховним Судом у судовій практиці неодноразово зазначалося, що у справах про усунення від права на спадкування, відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України, суд має встановити сукупність таких обставин:

-ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання;

-перебування спадкодавця в безпорадному стані;

-потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності в сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Безпорадним необхідно розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, суд має з`ясувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 752/12158/14-ц, провадження № 61-3197св19, від 25 березня 2019 року у справі № 766/810/17, провадження № 61-37615св18, від 11 лютого 2019 року у справі № 756/11676/16-ц, провадження № 61-34600св18, від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц, провадження № 61-1302св 18, від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц, провадження № 61-15926св18, на частину з яких посилається і позивач у позовній заяві.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 - ч.3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом у сукупності достеменно встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 не перебував у безпорадному стані, відповідач не ухилялася від надання спадкодавцеві необхідної для нього допомоги, з урахуванням тих реальних можливостей її надання відповідачем, які встановлені в ході розгляду справи з огляду на навчання, працевлаштування, сімейний стан, наявність малолітньої дитини грудного віку, відповідач посвідчення водія не має, зайнятість чоловіка відповідача на роботі (водій фури), який міг привозити відповідача до батька на автомобілі лише у вільний від роботи час, відстань між місцями проживання.

Відсутні потреби спадкодавця, які могла надавати лише відповідач, про що зазначала у показаннях і свідок ОСОБА_20 .

Судом встановлено, що незалежно від статусу особи з інвалідністю ІІІ групи з 2005 р. та ендопротезування правого кульшового суглобу у липні 2008 р. спадкодавець ОСОБА_2 не був немічним (що підтверджено і показаннями свідка ОСОБА_20 ) був самостійним у побуті, самообслуговуванні та догляді за матір`ю похилого віку, мав систематичний дохід, відповідно фінансову незалежність та стабільність.

Зокрема, про це у показаннях повідомляли свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_31 чим спростовуються показання свідка ОСОБА_15 щодо того, що ОСОБА_2 не вистачало фінансів, жив він із пенсії своєї матері, потрібно було в лікарню, але не було за що, які суд розцінює критично з огляду на протилежні показання в цій частині інших свідків та позицію свідка щодо підтримки позивача.

Сім`я ОСОБА_2 , який проживав з матір`ю, мала соціального працівника, яка їм фізично не допомагала, оскільки не було що допомагати так як із всією роботою справлявся ОСОБА_2 сам, що підтверджується, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_42 .

ОСОБА_2 не розповідав людям про свої сімейні, душевні питання, був людиною потайливою, про що зазначав свідок ОСОБА_17 , сусід. Свідок ОСОБА_30 , єдиний друг спадкодавця, зазначав, що ОСОБА_2 не любив говорити на тему доньки, про образи на доньку - свідок нічого такого не знав, чим на переконання суду спростовуються показання інших свідків, які є родичами позивача, в частині показань щодо відносин батька і дочки, зокрема, в частині не бажання доньки спілкуватися з батьком та допомагати йому, та в частині показів про нібито образи батька на доньку.

Судом наголошується на тому, що людина сама визначає своє особисте життя та вирішує, чи дозволяти іншим особам ознайомлюватися з ним.

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст.32 Конституції України).

Судом встановлено, що з приводу захворювання опорно-рухового апарату спадкодавець в лікарню ходив дуже рідко, що підтверджується матеріалами справи та показаннями свідка ОСОБА_11 . Самостійно забезпечував умови свого життя та не потребував стороннього догляду, допомоги та піклування. Мав можливість наймати інших осіб для допомоги у виконанні певної роботи. Їздив на велосипеді в межах села, а за межі села їздив на громадському транспорті з метою здійснення покупок в магазині, аптеці тощо. Допомагав родичам, у т.ч. позивачу та сусідам. Носив, возив, розпилював дрова.

За висновком МСЕК спадкодавцю була протипоказана робота пов`язана з тривалою ходьбою. При цьому, судом встановлено, що останній не був працевлаштований, займався домашнім господарством, відповідно міг регулювати час ходьби з метою дотримання рекомендацій щодо протипоказань.

Жоден із свідків не підтвердив безпорадного стану спадкодавця (в юридичному його розумінні) через його захворювання пов`язаного із опорно-руховим апаратом. Не доводять такого стану і досліджені судом письмові докази. Свідки зазначали лише про періоди загострення захворювання, що можливе у будь-якій хворобі та не тягне за собою автоматичне визнання безпорадного стану особи.

Так, лікар загальної практики - сімейний лікар, з урахуванням звернень пацієнта ОСОБА_2 , не міг дати висновок, що пацієнт потребував постійного стороннього догляду чи перебував у безпорадному стані.

ОСОБА_2 ніколи не просив про допомогу, у т.ч. у період загострення хвороби опорно-рухового апарату (свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_31 ), але на думку свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 така допомога повинна була надаватися донькою. Свідок ОСОБА_23 повідомляла суду, що ОСОБА_2 не потребував допомоги, але ОСОБА_1 , тобто позивач, допомагав.

А тому, такі показання свідків щодо необхідності допомагати коли не просять про допомогу суд оцінює критично, оскільки останні зводяться до власної думки свідків щодо тих чи інших обставин/поведінки тощо, і такі думки можуть бути різними та мати суб`єктивний характер.

Періодичне перебування спадкодавця у стані алкогольного сп`яніння не підтверджувало безпорадного стану, оскільки такий стан особи потребував лише лікування, у виді прокапування у лікарні, після чого спадкодавець не пив та був самостійним, що підтверджено і показаннями свідка ОСОБА_23 . Та, таку допомогу, як поміщення до медичного закладу могли надавати та надавали інші родичі спадкодавця, сусіди, друзі на прохання самого спадкодавця, який усвідомлював свій стан та необхідність лікування.

Спадкодавець не бажав, щоб донька бачила його у лікарні у стані після надмірного вживання алкоголю.

Більш того, обставини про безпорадний стан через періодичне зловживання спадкодавцем алкоголем, не зазначалися позивачем у позовній заяві.

Судом встановлено, що залежність від вживання алкогольних напоїв у спадкодавця була з молодих років, що і стало причиною розлучення та жодним чином не пов`язано із донькою, що підтверджується показами свідків ОСОБА_20 , яка повідомляла, що спадкодавець час від часу запивав сам, добровільно, тому про капувався і не пив, ОСОБА_31 , ОСОБА_2 , чим спростовуються показання свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 в цій частині, які базуються на їхній суб`єктивній думці пов`язаній з підтримкою позивача.

Судом встановлено, що спадкодавець любив свою доньку, піклувався про неї, допомагав фінансово, у т.ч. щодо купівлі доньці квартири, що відбулося у 2021 році, що було його волевиявленням. Бажав, щоб усе його майно належало внукові та/або його доньці, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_11 .

Судом встановлено, що донька по можливості приїжджала до батька, привозила гостинці, подарунки, за необхідності ліки, яких потребував чи батько, чи баба. Переймалася станом здоров`я батька, зокрема, пов`язаного із зловживання ним спиртними напоями, вмовляла батька не пити. Запрошувала батька до себе в гості, приїжджала до нього у гості із дитиною та чоловіком.

Тобто, у сукупності судом встановлено, що відносини між батьком та донькою були щирими, добрими та теплими.

Судом не встановлено таких фактів, що спадкодавець просив доньку про будь-яку допомогу, а остання відмовляла в ній, чи ігнорувала прохання, ухилялася від її надання тощо.

Навпаки, з показів свідків судом встановлено, що спадкодавець не бажав, щоб донька бачила його в лікарні в яку він потрапляв через надмірне зловживання алкогольними напоями, оскільки соромився такого свого стану.

Із показань свідків та матеріалів справи судом встановлено, що спадкодавець не мав боргів за купівлю для нього необхідних речей тощо, завжди повертав гроші, які були на нього кимось затрачені. Фінансово був незалежним, позичав гроші під відсотки.

Квитанції, що знаходяться на а.с.136 т.1 не свідчать про те, що купівлю необхідних медикаментозних препаратів для ОСОБА_2 здійснював саме позивач для спадкодавця. Позивачем не доведено, що оригінали квитанцій знаходилися саме у нього, з огляду на те, що позивач після смерті спадкодавця мав доступ до будинку.

Та, як судом зазначалося вище, встановлено, що позивач, як і ряд інших знайомих осіб ОСОБА_2 , на прохання останнього міг купувати для нього медикаментозні препарати в аптеках та за кошти ОСОБА_2 . Та, таких фактів, як перебування останнього у боргу перед позивачем за купівлю ліків, продуктів харчування тощо, судом не встановлено.

З приводу оплати похорону спадкодавця, із показань свідка ОСОБА_30 судом встановлено, що гроші на похорон в сумі 30 тис. грн останній надав позивачу, які були належні спадкодавцю, що свідчить про те, що позивач не витратив власних коштів на похорон спадкодавця. Ритуальна служба займалася організацією похорону ОСОБА_2 за зверненням позивача.

Вказане позивач не заперечив у судовому засіданні.

Про таку організацію похорону було повідомлено відповідача у справі родичами, що і стало причиною того, що відповідач не займалася організацією похорону, а з`явилася вже безпосередньо на нього. Відповідач не відмовлялася від організації похорону батька, а без її думки, без узгодження з нею це організовано іншими родичами, у т.ч. позивачем.

Дослідивши обставини, які входять до предмета доказування, суд доходить висновку про недоведеність позовних вимог, а саме позивачем не доведено, що:

- відповідач ухилялася від надання спадкодавцеві допомоги та можливості її надання;

- спадкодавець перебував у безпорадному стані;

- потреба спадкодавця була в допомозі саме відповідача.

З огляду на зазначене, позивач не надав належних, допустимих та безспірних доказів на підтвердження одночасного настання всіх передбачених ч.5 ст. 1224 ЦК України обставин, що є його процесуальним обов`язком, тому відсутні підстави для застосування такого крайнього заходу як усунення відповідача від права на спадкування після смерті її батька ОСОБА_2 , а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В порядку ст. 141 ЦПК України судові витрати залишити як фактично понесені позивачем.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві відповідач повідомила про намір подати докази оплати витрат на професійну правничу допомогу до суду та сторонам протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду по суті справи, додавши попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. У зв`язку з чим питання про стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат у зв`язку з розглядом даної справи не вирішується, а підлягає розгляду у вищезазначеному порядку.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

в задоволені позову відмовити повністю.

Судові витрати понесені позивачем залишити за ним, як фактично понесені.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Державний нотаріус Онуфріївської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Оніщенко Алла Анатоліївна, адреса: Кіровоградська область Олександрійський район сел. Онуфріївка вул. Графа Толстого 68.

Повний текст рішення суду складено 21.08.2026.

Суддя Онуфріївського районного

суду Кіровоградської області В.В. Шульженко