Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №695/1000/24 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/1000/24

номер провадження 2/695/120/26

31 серпня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю секретаря с/з – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бізнес позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.05.2023 між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено договір №450916-КС-005 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 70 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .

Боржник свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав та лише частково сплатив кошти в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 15 170 грн..

Таким чином отримавши вказані кредитні кошти відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом на 12.02.2024 становить 271 027,388 грн., та складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту – 66 778,52 грн., суми прострочених платежів по процентах – 196 838,31 грн., суми прострочених платежів за комісією – 7 410,55 грн..

За таких обставин позивач, з метою захисту своїх прав, звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В. від 15.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У зв`язку з відрядженням судді Ватажок-Сташинської А.В. до Соснівського районного суду міста Черкаси для здійснення правосуддя строком на 1 рік та на підставі розпорядження керівника апарату Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.07.2024 р. проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, яка передана судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середі Л.В..

Ухвалою судді від 30.07.2024 призначено підготовче засідання у справі, а ухвалою від 30.03.2026 підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не прибув. Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить розглянути справу за відсутності представника позивача та не заперечує проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача у судові засідання.

Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибув, про причини такої неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, відзив на позов не подав.

Відтак, враховуючи положення статті 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач є належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки у судові засідання, у порядку статті 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 15.05.2023 між сторонами було укладено кредитний договір № 450916-КС-005 в електронній формі. Укладення правочину відбулося шляхом акцептування відповідачем надісланої позивачем оферти через підписання її одноразовим ідентифікатором (СМС-кодом UA-1419), що відповідає порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Таким чином, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору в дистанційному режимі через інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно з п. 2.1 Договору, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 70 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за фактичний час користування коштами.

Сторони визначили, що строк кредиту - 24 тижнів (п. 2.3 Договору), термін дії договору до 30.10.2023 року. Процентна ставка - встановлена у п. 2.4 Договору як фіксована: знижена — 1,15052360% на день, стандартна — 2,0% на день (застосовується з 8-го дня прострочення).

Також умовами договору передбачена комісія за надання кредиту - 10 500,00 грн, що нараховується одноразово (п. 2.5 Договору).

Термін дії договору та дата повернення коштів - сторони погодили кінцевий термін дії договору — до 30.10.2023 (п. 2.7, 2.11 Договору).

Умовами п. 3.2.3 визначено графік платежів за умови, що позичальник буде його дотримуватись.

Згідно з п. 4.1.8 Договору, позичальник не має права продовжувати (пролонгувати) строк кредитування або строк виплати кредиту. Будь-які умови щодо автоматичної пролонгації чи продовження нарахування договірних відсотків поза межами вказаного терміну (після 16.07.2023) текст Договору не містить. Натомість п. 3.2.2 прямо обмежує нарахування стандартних відсотків моментом закінчення терміну дії Договору.

Укладення правочину відбулося 15.05.2023 шляхом акцептування Позичальником оферти за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-1419, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Суду надана візуальна форма послідовності дій Клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №450916-КС-005 від 15.05.2023 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Також 15.05.2023 ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3262 паспорт споживчого кредиту, який містить суму кредиту, строк кредитування, мету, розмір комісії, графік платежів тощо.

Відповідно до анкети клієнта ОСОБА_1 15.05.2023 отримав кредит у сумі 70 000,00 грн..

Відповідно до інформаційних довідок ТОВ «ФК «Елаєнс» як оператора платіжних послуг, останнє повідомляє, що було здійснено успішний переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 трьома платежами, а саме два платежі по 25 000 грн. на номер картки НОМЕР_1 за номерами операцій 8c11c8fd-f2f5-11ed-b82a-000c29d57ed2_1 та 8c11c8fd-f2f5-11ed-b82a-000c29d57ed2_2 та операція по перерахуванню коштів в сумі 20 000 грн. за 8c11c8fd-f2f5-11ed-b82a-000c29d57ed2_3.

Згідно з даними листа АТ «Райффайзен Банк» від 15.05.2024, яке надано на виконання ухвали суду від 14.05.2024 про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 емітована банківська картка за № НОМЕР_1 . Згідно доданої виписки по рахунку за вказаною карткою, яка додана до вказаного листа в електронному вигляді та розміщена на DVD-R- диску, 15.05.2023 по вказаному картковому рахунку відображено зарахування коштів трьома платежами, а саме 25 000 грн, 25 000 грн та 20 000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом заборгованість відповідача складає 271 027,38 грн, з яких: 66 778,52 грн – заборгованість за кредитом; 198 838,31 грн. – заборгованість за відсотками; 7410,00 грн – заборгованість за комісією.

Також у вказаному розрахунку відображено часткову сплату відповідачем коштів в рахунок погашення боргу, а саме 3 221,48 грн. тіла кредиту, 8 859,07 відсотків за користування кредитом та 3089,45 грн. комісії.

Із доданого розрахунку вбачається, що останній складено в межах строку кредитування та після 30.10.2023 відсотки відповідачу не нараховувались. Нарахування відсотків здійснювалось за процентною ставкою 1,1505236, що також відповідає умовам договору.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами кредитний договір, з огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та підпадає під правове регулювання Глави 71 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитними коштами суд окремо зазначає наступне.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України. Тобто після припинення строку кредитного договору проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Визначаючи суму відсотків за користування кредитом, суд бере до уваги те, що використана при розрахунку боргу відповідача позивачем ставка процентів за користування кредитом відповідає нормам Закону «Про споживче кредитування» (ч. 5 ст. 8).

Тому сума процентів заявлена до стягнення позивачем підтверджена розрахунком і з огляду на відсутність доказів невірно її нарахування, підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з позичальника комісії суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами ч.2 ст.8 Закону «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право позикодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Аналізуючи умови кредитного договору № 450916-КС-005 від 15.05.2023, суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту (п. 2.5 договору) та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Суд також наголошує на тому, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів на спростування презумпції правомірності правочину у цілому, зокрема, відповідачем не спростовано, що під час укладення договору про надання споживчого кредиту він діяв свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодився з його умовами, визначивши при цьому характер правочину і всі його істотні умови, а також отримала кредитні кошти.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Суд вважає, що розмір заборгованості за тілом кредиту та сума нарахованих відсотків доведені позивачем належними та допустимими доказами на підставі умов Договору. При цьому суд зазначає, що відповідач, не надав суду жодного альтернативного розрахунку або доказів, які б спростовували дані, надані позивачем.

Враховуючи приписи ст.ст. 12, 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та враховуючи пасивну процесуальну поведінку відповідача, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати, що становить 3252,33 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: б. Лесі Українки 26, офіс 411, м. Київ; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №450916-КС-005 від 15.05.2023 в розмірі 271 027 (двісті сімдесят одна тисяча двадцять сім) гривень 38 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 66 778,52 грн.; заборгованості за процентами – 196 838,31 грн.; заборгованості за комісією – 7 410,55 грн..

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: б. Лесі Українки 26, офіс 411, м. Київ; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41084239) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3252,33 грн..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Середа Л.В.