Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №571/1317/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1317/26

Провадження № 2/571/637/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року с-ще Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області у складі

головуючої судді Качмар М.Я.,

за участю секретаря судового засідання Качановської О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору військова частина НОМЕР_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача та стягувати з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , із твердої суми 1 756 грн на частку від усіх видів доходу - 1/4 (одну четверту) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до повноліття дитини.

Вимоги мотивує тим, що рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 15.10.2014 у справі № 571/1127/14-ц з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 500 грн щомісячно (визначеній за ст. 184 СК, оскільки відповідач не мав постійного доходу). Унаслідок індексації розмір аліментів зріс і станом на сьогодні становить 1 756 грн на місяць, що підтверджується виконавчим провадженням № НОМЕР_4 (Рокитнівський відділ державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції; виконавець Сільчук Н.Г.). При цьому, як убачається з розрахунку заборгованості станом на 22.06.2026, відповідач упродовж багатьох років фактично не сплачував аліменти добровільно - заборгованість накопичилася і станом на лютий 2026 року становила понад 146000 грн; її було погашено лише у березні-червні 2026 року в межах примусового стягнення. Таким чином, поточне щомісячне зобов`язання відповідача становить лише 1 756 грн.

Цей розмір є явно недостатнім для забезпечення потреб дитини та є нижчим за встановлений законом мінімум. Після постановлення рішення про аліменти істотно змінилися обставини: (а) зросли потреби дитини та рівень цін; (б) відповідач як військовослужбовець має підвищене грошове забезпечення, з якого можуть бути стягнуті аліменти; (в) тверда сума не відповідає реальним доходам відповідача.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вирішено залучити до участі особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору військову частину НОМЕР_1 .

Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.

Згідно рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 15.10.2014 року по цивільній справі №571/1127/14-ц, яке набрало законної сили, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 стягнуто на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 аліменти на утримання однієї неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 18 липня 2014 року до досягнення дитиною повноліття.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , сторони по справі.

ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу 20.11.2022 змінила прізвище на ОСОБА_4 .

02.11.2025 року ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. (а.с.10)

Згідно ч.2 ст.9 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими актами законодавства України.

Ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Таким чином законодавством України встановлено, що за військовослужбовцями, які потрапили в полон або зникли безвісти зберігається грошове забезпечення, яке щомісячно виплачується їхнім сім`ям: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців.

Стягнення аліментів передбачено сімейним законодавством та здійснюється на підставі рішення суду.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, який 02.11.2025 року зник безвісти за особливих обставин, та набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин і за ним збережена виплата грошового забезпечення.

Преамбула Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачає, що цей Закон визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Згідно ч.1 ст.8 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

За особою, зниклою безвісти за особливих обставин, зберігаються місце роботи та займана посада, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством (ч.5 ст.8 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»).

Відповідно до ч.1 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи - це здатність мати цивільні права та обов`язки. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Таким чином, набуття ОСОБА_2 статусу особи, яка безвісти зникла за особливих обставин, не зменшує обсягу його цивільної правоздатності, зокрема не позбавляє його обов`язку утримувати неповнолітню дитину.

Відповідно до ст.81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

П. 8 постанови КМ України №146 від 26.02.1993 року «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

З огляду на викладене суд приходить висновку, що позивач має право на отримання виплати аліментів на утримання сина з грошового забезпечення відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Так, згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Та обставина, що з віком потреби дитини зростають, а це в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню. Внаслідок таких змін збільшуються витрати матері на утримання дитини, що в свою чергу свідчить про погіршення її майнового стану.

Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну їх розміру.

З огляду на те, що з моменту ухвалення рішення суду про стягнення аліментів від 15.10.2014 року пройшов значний час, то зазначені вище обставини самі по собі свідчать про погіршення майнового стану позивачки, що в свою чергу є достатньою підставою для збільшення розміру аліментів.

Водночас, СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Враховуючи всі обставини справи та зважаючи на те, що після ухвалення рішення суду про стягнення з відповідача на утримання сина аліментів у твердій грошовій сумі, відповідач був мобілізований та є військовослужбовцем, і за ним на даний час зберігається виплата грошового забезпечення, суд прийшов висновку про можливість зміни способу аліментів, а саме стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 1/4 частці від його доходу, припинивши стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини за рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 15.10.2014 по цивільній справі №571/1127/14-ц.

Відповідно до п.23 Постанови ПВСУ від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 181, 182, 192 СК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно та до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 за рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 15.10.2014 по цивільній справі №571/1127/14-ц.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - військова частина НОМЕР_1 .

Суддя М.Я.Качмар