Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №569/5687/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5687/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,

учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позовних вимог.

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу звернулася ОСОБА_1 , в якій просить суд розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 12 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 вересня 2006 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 1500. Від шлюбу у сторін є двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що сімейні стосунки між сторонами не склалися, різні погляди на життя, шлюб існує лише формально. Рішення про розірвання шлюбу є зваженим та остаточним. У зв`язку з цим позивач вважає, що подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам сторін, тому шлюб підлягає розірванню. Позивач, посилаючись на норми права, які містяться в статтях 24, 104, 105, 110, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, просить шлюб між ними розірвати.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 березня 2026 року справу передано судді Балацькій О.Р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 березня 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 23-24)

Відповідач подав до суду заяву згідно з якою відповідач на розірвання шлюбу не згоден, позовні вимоги не визнає та з метою збереження сім`ї просив надати сторонам термін на примирення строком на шість місяців, зупинити провадження у справі. (а.с. 39)

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 липня 2026 року провадження у справі зупинено, надано строк для примирення терміном 02 (два) місяці. (а.с. 41-42)

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 серпня 2026 року поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 10 год. 30 хв. 03 вересня 2026 року. (а.с. 47)

Інших заяв та клопотань до суду не надходило.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що сторони перебувають у зареєстрованому в органі державної реєстрації актів цивільного стану шлюбі та між ними існують сімейні правовідносини. Так, відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 встановлено, що 12 вересня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 1500. (а.с. 7)

Від шлюбу у сторін є двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження. (а.с. 8)

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначила, що примиритися з відповідачем за наданий судом строк не вдалося. Заяв та клопотань до суду не має. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив, що за наданий судом строк сторонам примиритися не вдалося. Заяв та клопотань до суду не має. Незважаючи на раніше висловлене заперечення проти розірвання шлюбу та прохання надати строк для примирення, у судовому засіданні просив шлюб розірвати.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 липня 2026 року сторонам надано строк для примирення терміном на два місяці з метою збереження сім`ї та зупинено провадження у справі. Після спливу наданого судом строку для примирення сторони не примирилися, сімейні відносини не відновили, а позивач наполягає на розірванні шлюбу. Обставин, які б свідчили про фактичне відновлення сімейних стосунків між сторонами та можливість збереження шлюбу, судом не встановлено. Отже, наданий сторонам строк для примирення не призвів до відновлення сім`ї, у зв`язку з чим суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та не відповідатиме його дійсній волі.

Оцінюючи сукупність установлених обставин, суд дійшов висновку, що між сторонами фактично відсутні сімейні стосунки, подружнє життя припинене, шлюб носить формальний характер, і збереження його суперечило б інтересам сторін та не відповідало б суті сімейних правовідносин.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Положення ч. 3 ст. 56 СК України передбачають право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 «Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов?язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Стаття 112 СК України передбачає, що з метою встановлення підстав для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При вирішенні спору по суті суд враховує, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Суд встановив, що сімейне життя між позивачем та відповідачем не склалося. Суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, у зв`язку із чим, дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу і розриває шлюб між сторонами. Розірвання шлюбу не позбавляє сторін права повторно зареєструвати шлюб після усунення обставин, що були підставою для його розірвання.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач подала до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору при подачі позову до суду, посилаючись на те, що на її утриманні перебуває неповнолітня донька з інвалідністю та сплата судового збору у встановленому розмірі є для неї суттєвим фінансовим навантаженням, що підтверджується Довідкою № 239/13ц про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді, видана 28.05.2020.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення. Згідно з наданими позивачем документами, на її утриманні перебуває неповнолітня донька з інвалідністю, яка потребує домашнього догляду, що підтверджується відповідними документами. Враховуючи зазначені обставини, а також майновий стан позивача, суд вважає, що сплата судового збору у встановленому законом розмірі становить для неї суттєве фінансове навантаження, у зв`язку з чим наявні підстави для звільнення її від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Суд роз`яснює сторонам, що згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі статей 24, 56, 105, 110, 112-115 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 142, 223, 259, 263- 265, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 12 вересня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 1500.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судові витрати у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено та підписано 03 вересня 2026 року.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА