Суд: Радивилівський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №568/1326/26
Суддя: Троцюк В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 568/1326/26
Провадження № 3/568/670/26
02 вересня 2026 р. м. Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О., розглянувши адміністративну справу матеріали якої надійшли від батальйону №3 з обслуговування Дубенського району полку управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліціїпро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , громадянка України, паспорт Серії НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені),
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №326220 від 11.07.2026 року гр. ОСОБА_1 11 липня 2026 року близько 12 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство до своєї матері ОСОБА_2 що не спричинило тілесних ушкоджень, а саме ображала, погрожувала, нецензурно виражалась внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2 , чим вчинила правопорушення передбачене за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення вину не визнав, пояснила, що із матір`ю була побутова сімейна сварка. Вини у вчиненні насильства не визнає, оскільки такого не вчиняла.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про місце, час і дату розгляду справи була належним чином повідомлена.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
Суд зазначає, що стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, тобто при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає доказуванню подія адміністративного правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення).
Так, диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07 грудня 2017 року. Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з п.п. 3, 7, 14, 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству: психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Конфлікт не містить вище перелічених ознак, та не завжди призводить до насильства.
Суддя виходить з того, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
Так, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, долучено окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №326220 від 11.07.2026 (а.с.2); копію термінового заборонного припису серії АА №531147 від 11.07.2026 р. (а.с.4); форму оцінки ризиків (а.с.5-6); заяву ОСОБА_2 та її пояснення від 11.07.2026 (а.с.7,8); диск із відеозаписом (а.с.9).
Разом із тим, суддя зауважує те, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі (а.с.9) зафіксовано оформлення матеріалів, а тому, даний запис не може бути доказом, за фактом подій описаних в протоколі від 11.07.2026 серії ВАД №326220.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, суд дійшов висновку, що належних та допустимих доказів вчинення неправомірних дій ОСОБА_1 по відношенню до матері ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.
Суд зауважує, що не кожна конфліктна ситуація чи сварка розуміється як домашнє насильство. Психологічне насильство передбачає за собою контроль однієї особи над іншою з метою приниження її щоб підкорити чи показати її незначущість, обмежити її волевиявлення. Також психологічне насильство має викликати у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдати шкоди психічному здоров`ю особи.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
За таких обставин приходжу до висновку, що долученими до матеріалів справи доказами не підтверджено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому виходячи із принципу презумпції невинуватості, провадження у справі підлягає закриттю, відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір із ОСОБА_1 не стягується.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст.7, 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя,
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя В.О. Троцюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua