Суд: Дубровицький районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №461/1136/26
Суддя: Отупор К.М.
Справа №461/1136/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне рішення)
03 вересня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенко Олександр Віталійович звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 20 790,86 гривень, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 серпня 2025 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського поточного рахунку. Того ж дня відповідачем було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк», а також Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.
На підставі зазначених документів відповідачу було відкрито поточний рахунок, видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку та встановлено кредитний ліміт. Вказані документи містять усі істотні умови кредитування, зокрема строк користування кредитом (240 місяців), надання пільгового періоду до 62 днів за ставкою 0,000001 відсотка, встановлення базової процентної ставки поза пільговим періодом у розмірі 3,4 відсотка на місяць (що становить 40,8 відсотка річних), а також порядок нарахування, сплати процентів та погашення заборгованості.
Підписанням Анкети-заяви та Заяви щодо встановлення кредитного ліміту відповідач підтвердив свою згоду з тим, що зазначені документи разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг Акціонерного товариства «Акцент-Банк», розміщеними на офіційному вебсайті банку, становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом приєднання відповідача до умов публічної пропозиції банку та підписано із застосуванням електронного підпису, використання якого погоджено сторонами. Також відповідач був ознайомлений із Паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», що підтверджується його підписом.
На виконання умов укладеного договору позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок. Водночас відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, своєчасно та в повному обсязі заборгованість за кредитом і процентами не погашав. Унаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань, станом на 09 лютого 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 20 790,86 гривень, яка складається з наступних частин: 16 188,78 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 4 152,08 гривень - заборгованість за відсотками; 450,00 гривень - пеня (штраф).
У зв`язку з систематичним невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути зазначену суму заборгованості у повному обсязі, а також понесені судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень.
Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому він позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 4, частиною 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статей 76, 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження їх у сукупності.
Судом встановлено, що 07 серпня 2025 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк» та Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.
Згідно з умовами даної Заяви, сторони погодили істотні умови кредитування: сума кредиту (ліміту) встановлюється до 200 000,00 гривень; строк кредитування становить 240 місяців; пільговий період користування лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001 відсотка; базова процентна ставка поза пільговим періодом становить 3,4 відсотка на місяць (що еквівалентно 40,8 відсотка річних). Заявою також регламентовано порядок погашення заборгованості та штрафні санкції за порушення зобов`язань.
Підписанням цієї заяви електронним підписом відповідач підтвердив ознайомлення та згоду з усіма умовами кредитування.
Зі змісту вказаних документів вбачається, що відповідач зазначив свої персональні дані, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, РНОКПП, погодився з тим, що документи разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг банку становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі.
Укладення договору відбулося з використанням електронного підпису, що підтверджується відмітками про накладення електронного підпису клієнтом 07 серпня 2025 року.
Особливості укладення договорів в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронні довірчі послуги».
За змістом статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Крім того, судом досліджено Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», з яким відповідач був ознайомлений. Вказаний документ підтверджує факт виконання банком вимог Закону України «Про споживче кредитування» щодо розкриття повної інформації про умови кредиту та загальні витрати за кредитом до моменту укладення договору.
Факт надання банком кредитних коштів та фактичного користування ними з боку відповідача підтверджується Довідкою за лімітами, Довідкою за картами та випискою по картці.
З Довідки за лімітами встановлено динаміку зміни кредитного ліміту на рахунку відповідача: встановлення - 07 серпня 2025 року, подальше збільшення ліміту того ж дня до 16 200,00 гривень.
З наданої позивачем виписки руху коштів по рахунку вбачається, що відповідач активно користувався встановленим кредитним лімітом, здійснював розрахунки, перекази на інші рахунки та знімав кошти. Це підтверджує факт прийняття ним умов кредитування та фактичне споживання банківської послуги.
Таким чином, зібрані у справі письмові докази у їх сукупності підтверджують факт укладення між сторонами договору про надання банківських послуг, відкриття відповідачу поточного рахунку, встановлення кредитного ліміту, фактичне користування ним кредитними коштами, а також неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування.
Як вбачається з детального розрахунку заборгованості, поданого позивачем, станом на 09 лютого 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 20 790,86 гривень, яка складається з: 16 188,78 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 4 152,08 гривень - заборгованість за відсотками; 450,00 гривень - пеня (штраф).
Зазначений розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, жодних доказів належного виконання зобов`язань або погашення заборгованості у заявленому розмірі до суду не подано. Суд, перевіривши арифметичну правильність розрахунку та співставивши його з випискою по рахунку, не встановив підстав для сумніву у його достовірності. Контррозрахунку заборгованості чи доказів сплати боргу відповідачем суду не надано.
Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, а також інтересів держави.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилом частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а правочин вважається підписаним, якщо він підписаний його стороною.
Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання її обов`язку.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а статтею 611 цього Кодексу визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Разом з тим, щодо стягнення однієї із складових заявленої позивачем заборгованості - пені у розмірі 450 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Так, наявність заборгованості за пенею за кредитним договором міститься у врозрахунку заборгованості за договором, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22(61-14740св23) вказав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зазначивши, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 450,00 грн. пені підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.
Враховуючи, що відповідач, діючи всупереч умовам укладеного кредитного договору та імперативним нормам цивільного законодавства, порушив строки і порядок погашення заборгованості за кредитом, а розмір вказаної заборгованості підтверджений належними, допустимими та достовірними письмовими доказами і не спростований відповідачем, враховуючи вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості у розмірі 20 340,86 гривень, що складається із суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16 188,78 гривень, суми заборгованості за відсотками у розмірі 4 152,08 гривень.
Відповідно до частини 1, 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання позову сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 гривень. Оскільки позовні вимоги банку підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача пропорційно підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 604,77 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 203, 204, 205, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 527, 530, 536, 598, 599, 610, 611, 612, 615, 625-629, 634, 638, 639, 641, 644, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 23, 28, 76-78, 81, 89, 133, 141, 175, 177, 223, 247, 265, 276, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України суд -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором без номеру від 07 серпня 2025 року, у загальному розмірі 20 340,86 гривень (двадцять тисяч триста сорок гривень 86 копійок), що складається із: 16 188,78 гривень (шістнадцять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 78 копійок) - заборгованість за тілом кредиту; 4 152,08 гривень (чотири тисячі сто п`ятдесят дві гривні 08 копійок) - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 604,77 гривень (дві тисячі шістсот чотири гривні 77 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», юридична адреса: 49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор
Оригінал: reyestr.court.gov.ua