Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №536/2634/26 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2634/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12026175540000097 від 08 липня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Комсомольська Полтавської області, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2026 року близько 10.15 години ОСОБА_4 з метою пошуку роботи перебував на території бази відпочинку «Альбатрос» по вулиці Набережній в с.Потоки Кременчуцького району Полтавської області, куди потрапив шляхом вільного доступу. Перебуваючи на території вказаної бази відпочинку ОСОБА_4 біля будинку бази, побачив велосипед марки Spark помаранчево-чорного кольору, що належить потерпілому ОСОБА_5 , який залишив його біля вказаного будинку.

Розуміючи те, що велосипед має матеріальну цінність, у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону України від 24.02.2022 №2102-IX, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався на підставі нормативно- правових актів, діючи умисно та цілеспрямовано, переслідуючи мету власної наживи, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що за ним ніхто не спостерігає і його злочинні дії не будуть викриті потерпілим або сторонніми особами, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед марки Spark помаранчево-чорного кольору разом з велосипедним ліхтариком моделі EsLNF EOS610, який був закріплений на велосипеді.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-26/13478-ТВ від 14 липня 2026 року вартість велосипеда марки Spark становить 3052, 00 грн., вартість велосипедного ліхтарика, який був закріплений на велосипеді моделі EsLNF EOS610є, USB 1000 LM, ємністю батареї 2000мАГ відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-26/13919-ТВ від 17 липня 2026 року становить 548, 00 грн.

Після цього ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме заклав велосипед марки Spark до ломбарду «Онікс» (Полтавська область, м.Кременчук, проспект Свободи, 122/42, спричинивши ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3600, 00 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім цього, 07 липня 2026 року близько 10.30 години ОСОБА_4 з метою пошуку роботи перебував на території бази відпочинку «Альбатрос» по вулиці Набережній в с.Потоки Кременчуцького району Полтавської області. Перебуваючи на території вказаної бази відпочинку, ОСОБА_4 біля будинку бази побачив двох раніше не знайомих йому чоловіків, серед яких був ОСОБА_7 , в руках якого був мобільний телефон Samsung Galaxy Note 10 Lite. У цей час в ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном ОСОБА_7 , повторно, шляхом обману.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, переслідуючи мету власної наживи, повторно, з корисливих спонукань шляхом обману, користуючись довірою ОСОБА_7 , не повідомляючи останнього про свої дійсні наміри, під приводом здійснення телефонного дзвінка, попрохав у ОСОБА_7 мобільний телефон останнього. ОСОБА_7 , не будучи обізнаним про дійсні наміри ОСОБА_4 , помилково сподіваючись на порядність останнього, без будь-якого примусу передав йому мобільний телефон марки Samsung Galaxy Note 10, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 .

Отримавши вказаний мобільний телефон, імітуючи телефонний дзвінок ОСОБА_4 зайшов за будинок, та, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, з місця скоєння злочину зник, поїхавши на раніше викраденому у ОСОБА_5 велосипеді марки Spark.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-26/13479-ТВ від 14 липня 2026 року вартість мобільного телефону марки Samsung Galaxy Note 10, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 становить 4601, 00 грн.

У подальшому ОСОБА_4 розпорядився протиправно отриманим майном на власний розсуд, а саме заклав мобільний телефон марки Samsung Galaxy Note 10, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 до ломбарду «Онікс», чим спричинив майнової шкоди ОСОБА_7 на суму 4601, 00 грн.

Таким чином, своїми діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні встановлених судом кримінальних правопорушень - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану та заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно - визнав повністю та пояснив про обставини кримінального правопорушення як вказано у описовій частині вироку. Також пояснив, що розкаюється у вчиненому, більше такого не повториться.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 КК України, так як обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, та за частиною 2 статті 190 КК України, так як обвинувачений вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що він усвідомлює той факт, що він скоїв встановлені судом кримінальні правопорушення та правильно розуміє обставини справи, і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні встановлених судом кримінальних правопорушень підтверджується його показаннями в судовому засіданні. Матеріали кримінального провадження ніким із учасників процесу не оспорюються.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі за обставин, зазначених в обвинувальному акті, інші учасники судового провадження фактичних обставин справи не оспорювали, суд, керуючись ст. 349 КПК України, вважає за наявності згоди учасників процесу за недоцільне досліджувати інші, зібрані у кримінальному провадженні докази, із тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вирішуючи питання, пов`язане з визначенням міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, одне з яких класифікується як тяжкий злочин, інший віднесено до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працевлаштований, не одружений, згідно довідки КНП «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м.Горішні Плавні» не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Під обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах, установлених у санкції частини 4 статті 185 та частини 2 статті 190 КК України, що передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставину, що пом`якшує покарання, та вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі за частиною 2 статті 190 КК України та у виді позбавлення волі за частиною 4 статті 185 КК України, що, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення останнього і попередження нових злочинів.

За сукупністю кримінальних правопорушень слід призначити ОСОБА_4 покарання за правилами частини 1 статті 70 КК України, застосувавши принцип поглиненням менш суворого покарання більш суворим, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину повністю у вчинені кримінальних правопорушень, щиро розкаюється, то суд дійшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, в порядку передбаченому статтями 75, 76 КК України.

У даному кримінальному провадженні цивільні позови не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі статтей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 місяців, поклавши на нього під час іспитового строку наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні в сумі 8664, 48 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 13 липня 2026 року на велосипед марки Spark помаранчево-чорного кольору та на мобільний телефон Samsung Galaxy Note 10, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 без сім-картки у червоно-чорному чохлі – скасувати.

Речовий доказ - велосипед марки Spark помаранчево-чорного кольору – повернути власнику ОСОБА_5 .

Речовий доказ - мобільний телефон Samsung Galaxy Note 10, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 без сім-картки у червоно-чорному чохлі – повернути власнику ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Кременчуцький районний суд Полтавської області.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Суддя ОСОБА_1