Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №243/4409/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/4409/26

Провадження № 3/552/1423/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 м. Полтава

суддя Київського районного суду Донецької області Гончарова А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

10.05.2026 о 13 годині 11 хвилин на автошляху Київ-Харків-Довжанський (Блокпост в с.Долина), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Transit номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду для визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою Алкотестер Drager 6810 та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Представник особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвокат Ніколаєв В.І., який діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги серії АА № 1743174 від 09.08.2026 та договору про надання правничої допомоги від 08.08.2026, в судовому засіданні зазначив, що на відео наданому працівниками поліції відсутній факт керування транспортним засобом та момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Відео починається з моменту роз`яснення прав та складання протоколу у приміщенні. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій ОСОБА_1 , проте, в матеріалах справи наявна довідка про те, що останній не отримував посвідчення водія. Зазначає, що поліцейські мали отримати докази керування та наявності посвідчення водія . Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Працівників ВСП не було викликано на місце складання протоколу. На медогляд військовослужбовця мають возити саме представники ВСП. Вважає, що працівники поліцію халатно віднеслись до своїх обов`язків, а у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП. .

Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи в судовому засіданні участі не приймав, враховуючи, що він скористався правом передбаченим ст. 268 КУпАП та звернувся за юридичною допомогою адвоката, який представляє його інтереси в суді, а тому вважаю за можливе здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Складом адміністративного правопорушення, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду особи на визначення стану сп`яніння регулюється вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

За змістом частин 1-2 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п. 6-7 Інструкції визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

В силу положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію та обставини правопорушення, а доказами у справі є, зокрема, пояснення особи, що притягується до відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 821713 від 10.05.2026, з якого слідує, що 10.05.2026 о 13 годині 11 хвилин на автошляху Київ-Харків-Довжанський (Блокпост в с.Долина), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Transit номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду для визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою Алкотестер Drager 6810 та у медичному закладі водій відмовився. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 останньому були роз`яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статті 63 Конституції України, про що свідчить його підпис;

- актом огляду та направленням на огляд ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 10.05.2026 о 13-30 год. до КЛПУ «Медичний центр профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов`янськ;

- довідкою, відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;

- рапортом начальника групи розшуку взводу розшуку роти ІНФОРМАЦІЯ_2 сержанта ОСОБА_2 від 10.05.2026, яким підтверджуються обставини викладені відповідно до фабули протоколу серії ААД № 821713 від 10.05.2026;

-файлами відеозапису на оптичному диску ОСОБА_1 130.MP4, долученого до протоколу, з яких вбачається, що 10.05.2026 о 13 годині 11 хвилин ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ford, був зупинений працівниками поліції, під час спілкування працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 , що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння, після озвучення таких: сильний запах алкоголю, виражене тремтіння пальців рук ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою Алкотестер Drager або у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився проходити такий. ОСОБА_1 підтвердив на відео (02-11), що вчора вживав спиртні напої. На питання поліцейського куди й коли їхав, ОСОБА_1 відповів (02-16), що він їхав зі Слов`янська на Харків. Після повідомлення працівником поліції, що за таке правопорушення передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України, складено протокол за ст. 130 КУпАП, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень.

Досліджений відеозапис здійснено на підставі п. 1ст.40 Закону України «Про національну поліцію», з метою фіксування правопорушення та у відповідності до вимог ч.2ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим, виходячи із положень ст. 251 КУпАП, він є джерелом належних доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності не викликає.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06. 2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Щодо твердження захисника про те, що на відео не зафіксовано руху транспортного засобу під керуванням саме ОСОБА_1 суд не приймає до уваги, адже згідно досліджених у судовому засіданні відеозаписів встановлено, що водій чітко повідомляє, що він перебуває на блокпосту «Долина», рухався з м. Слов`янськ в бік м. Харкова.

Суд зазначає, що вимоги діючого КУпАП не зобов`язують саме фіксування керування особою транспортним засобом, факт такого керування може бути підтверджений будь-якими доказами або сукупністю доказів. ОСОБА_1 безпосередньо на відео (2:16) підтвердив, що їхав зі Слов`янська до Харкова.

Крім того зупинка ОСОБА_1 відбулася на блок-посту у с. Долина Краматорського району Донецької області, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення та на відео.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувався та діяв на час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Відповідно до Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1456 від 29.12.2021 року, правовою основою перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про основи національного спротиву», «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», «Про національну безпеку України», «Про Національну поліцію», «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях», затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.

Як зазначено в матеріалах справи та поліцейським на відео, ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту.

Разом з цим, відповідно до п. 1 ч. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» №573 від 8 липня 2020 р. блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який тимчасово встановлюється на в`їзді/виїзді (вході/виході) на територію/з території, де введено воєнний стан та запроваджено комендантську годину, на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на блокпосту. Вказаними положеннями не покладено обов`язку щодо інформування про місце розташування блокпосту, а тому доводи захисника, що не зафіксовано зупинку транспортного засобу саме на відео на блок посту не заслуговують на увагу, з урахуванням зазначеного.

Суд зауважує, що працівник поліції діяв в межах наданих йому повноважень під час дії воєнного стану в країні, а тому підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є законними та не спростовують наявності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи захисника, що у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то огляд на стан сп`яніння повинен проводитися відповідно до порядку передбаченого ст.266-1 КУпАП, саме співробітниками ВСП є хибними.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп`яніння в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП та притягнення до відповідальності за ст. 172-20 КУпАП проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у заборонених місцях у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП, не залежно від його статусу та місця роботи.

Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку. Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , як суб`єкт правопорушення є саме водієм, а тому огляд на стан сп`яніння обґрунтовано проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та відповідно протокол складено саме за ст. 130 КУпАП, як водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на вимогу поліцейського.

Суд вважає, що викладені доводи сторони захисту про відсутність складу правопорушення, протирічать встановленим судом обставинам на підтвердження вини ОСОБА_1 , заявлені виключно для уникнення відповідальності.

На підставі викладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, знайшла своє підтвердження зібраними доказами, і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до довідки, долученої до протоколу, вбачається що ОСОБА_1 посвідчення водія не має.

З огляду на зазначене, суд враховує постанову об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, відповідно до якої, суспільна небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання ДТП в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення. На підставі цього, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) або в цьому ж порушенні, вчиненому в стані сп`яніння (ст. 286-1 КК України), незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан. Обставиною, що пом`якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для досягнення визначеної в ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення, а саме виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеня небезпеки та наслідків, які б могли настати, особи правопорушника, ступеня його вини, відношення до скоєного та майнового стану, приходить до висновку, що відносно ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч.1ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.

Окрім того, в порядку ст.40-1КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283,284 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів, з дня її проголошення.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три місяці.

Суддя А.О. Гончарова