Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №527/1849/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Суд: Глобинський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №527/1849/26

Суддя: Свістєльнік Ю. М.

Справа № 527/1849/26

провадження 2/527/1433/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Свістєльнік Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання – Мороз Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2026 року представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначила, що 03.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5508785, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до розділу 1 Кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало позичальнику кредит в загальній сумі 13000,00 грн строком на 360 днів, стандартна процентна ставка 0,95 відсотків в день, яка застосовується у межах строку кредиту. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на карту позичальника № НОМЕР_1 . Додатковою угодою до договору № 5508785 банк надав позичальнику додаткові грошові кошти у сумі 2000 грн. шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 . Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

23.02.2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-5/26, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступає (передає) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-5/26 від 23.02.2025 року, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 5508785 складає 55985,11 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором № 5508785 від 03.05.2025 року становить: заборгованість по тілу 14999,96 грн, заборгованість по відсотках 33485,15 грн, пеня, штраф - 7500,00 грн, загальна заборгованість 55985,11 грн.

Посилаючись на викладене, представник позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 55985,11 грн та витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року провадження у даній цивільній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, у позовній заяві зазначила, що просить проводити розгляд справи у її відсутність та не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з Рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, судові повістки про виклик ОСОБА_1 до суду на 09:20 год 18.08.2026, на 13:30 год. 03.09.2026 повернулися до суду не вручена з відміткою «адресат відсутній».

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.

Відзиву відповідач не подала.

Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, зокрема в електронному вигляді, давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

03 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5508785, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 36191. Відповідно до Договору сума (загальний розмір) кредиту складає 13000,00 грн (п. 1.2.), строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів (п.1.3.), стандартна процентна ставка 0,95 відсотків в день (п.1.4.1.), комісія за надання кредиту – 1300 грн (п. 1.4); номер платіжного засобу НОМЕР_1 (п.2.1).

03.05.2025 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 99848, у якому викладено істотні умови, які за своїм змістом є аналогічними викладеними у кредитному договорі.

04.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладеноДодатковий договір до ДОГОВОРУ № 5508785 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.05.2025 та надало додаткові грошові кошти у сумі 2000 грн. шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник також вказав в відповідному розділі ІТС при заповненні заявки. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України. Таким чином Відповідачем було отримано кредит в загальному розмірі 15000 грн. двома переказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В п. 2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно довідки ТОВ «ПЕЙТЕК`за Вих. № 20260223-362 Від 23.02.2026, останнє повідомило про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: дата 03.05.2025 о 14:11:17 на суму 13000,00 грн, призначення платежу: Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 5508785 від 2025-05-03 та довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» за Вих. № 20260223-364 Від 23.02.2026 повідомило про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: дата 04.05.2025 о 16:19:05 на суму 2000,00 грн, призначення платежу: Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 5508785 від 2025-05-04.

Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

03.05.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №01.02-5/26, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило право вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до боржників, зазначених у Реєстрі Боржників .

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-5/26 від 23.02.2026, до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги за договором № 5508785 до ОСОБА_1 в загальній сумі заборгованості 55985,11 грн, з яких: сума основного боргу за кредитом заборгованість по тілу 14999,96 грн, заборгованість по відсотках 33485,15 грн, пеня, штраф - 7500,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як зазначено в ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5508785 від 03.05.2025 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» на підставі договору факторингу.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , складеного ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» станом на 23.02.2026, заборгованість за кредитним договором становить 55985,11 грн, з яких: сума основного боргу за кредитом 14999,96 грн, заборгованість по відсотках 33485,15 грн, пеня, штраф - 7500,00 грн.

Окрім того, як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем було частково погашено заборгованість 13.05.2025, 30.05.2025, 16.06.2025, 03.07.2025, 25.07.2025, 14.08.2025, 03.09.2025, 23.09.2025 на загальну суму 10296,53 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 14999,96 грн - заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 33458,15 грн - заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що розмір відсотків, встановлений умовами договору, відповідає ЗУ «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 5000,00 грн, зобов`язання з їх повернення та сплати відсотків у розмірі встановленому договором не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 14999,96 грн - заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 33485,15 грн - заборгованості за відсотками є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення 7500,00 грн пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості за пенею за кредитним договором № 5508785 від 03.05.2025 в розмірі 7500,00 грн нараховані відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 5508785 від 03.05.2025 пені в розмірі 7500,00 грн до задоволення не підлягають.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 55985,11 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 48485,11 грн, що становить 86,60% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2305,63 грн, що складає 86,60% від 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_3 , МФО 300528) заборгованість за Договором №5508785 від 03.05.2025 року:

14999,96 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту),

33485,15 грн - заборгованість за нарахованими відсотками,

а всього 48485,11 грн (сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят п`ять грн 11 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_3 , МФО 300528) судовий збір у сумі 2305,63 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: 04070, м. Київ, вул.Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ: 37616221);

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Суддя Ю. М. Свістєльнік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua