Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №524/9324/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №524/9324/26

Суддя: Предоляк О. С.

Справа № 524/9324/26

Провадження №2/524/7210/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 року Автозаводський районний суд м Кременчука в складі:

головуючого судді Предоляк О.С.

при секретарі судового засідання Косенко Р.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Гуревича М.Г. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері дитини до досягнення дитиною трьохрічного віку, -

УСТАНОВИВ:

24.07.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Гуревичем М.Г. сформована позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , який постійно проживає з нею. Сторони у шлюбі не перебувають та проживають окремо, спільного господарства не ведуть, фінансової допомоги відповідач їй не надає. У зв`язку з доглядом за малолітнім сином позивач позбавлена можливості працювати, а тому змушена звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів на своє утримання.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомлення (викликом) сторін.

21.08.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Кононенком В.А. сформовано відзив на позову заяву. Зазначає, що з позовом не погоджується, просить відмовити у його задоволенні. Акцентує увагу, що право позивача на її утримання не виникає, оскільки відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу: останній не працює, не має доходу, не перебуває на обліку в Державній службі зайнятості та обмежений значною заборгованістю за виконавчими провадженням.

26.08.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Гуревичем М.С. сформовано відповідь на відзив на позовну заяву. Позивач наполягає на задоволенні позову. Наголошує, що відповідає є працездатним, не має інших утриманців, має задовільний стан здоров» я, умисно ніде не працює та не бажає працевлаштуватися, так обставини не можуть свідчити про неможливість надання матеріальної допомоги.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Гуревич М.Г. позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, з підстав викладених у позові та відповіді на відзив. Зазначив, що доходом позивача є державна допомога до досягнення дитиною однорічного віку.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Кононенко В.А. просить справу розглянути у його відсутність та відсутність відповідача. Просить врахувати заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 13 січня 2026 року батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_1 .

У зареєстрованому шлюбі сторони не перебували, на даний час проживають окремо, малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю – позивачем по справі ОСОБА_1 , що не заперечується відповідачем.

Відповідно ч.2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

За частиною 2 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що батько може надавати матеріальну допомогу.

Подання суду доказів того, що мати, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, і враховуючи відсутність в позивача самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

Перевіряючи обставини зазначені ОСОБА_1 в позовній заяві, щодо потреби в матеріальній допомозі, суд враховує, що у зв`язку з доглядом за малолітнім сином вона позбавлена можливості працювати.

Щодо можливості чоловіка надавати матеріальну допомогу на утримання матері дитини, судом встановлено, що відповідач дійсно спроможний надавати таку матеріальну допомогу.

Відповідач на момент розгляду справи офіційно не працевлаштований, доходів не отримує, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, що підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, відповідач є особою працездатного віку, доказів наявності інвалідності чи стійкого розладу здоров`я, які б перешкоджали виконанню ним трудових обов`язків, суду не надано

Згідно з наданими суду доказами – листом в.о. начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Шамало Ю. від 19.08.2026, відповідач має невиконані фінансові зобов`язання та є боржником у виконавчих проваджень. Наявність значної заборгованості за іншими виконавчими документами є обставиною, що суттєво погіршує його матеріальний стан та свідчить про реальну неможливість виконання зобов`язань у розмірі, заявленому позивачем.

Визначаючи розмір аліментів, суд повинен дотримуватись розумного балансу між потребами позивача, яка здійснює догляд за дитиною, та реальними фінансовими можливостями відповідача, не допускаючи покладення на останнього надмірного і завідомо невиконуваного тягаря. Стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку ( доходів ) за наявності значної заборгованості за виконавчими провадженнями та відсутності постійного доходу призведе до штучного накопичення боргу, який відповідач не зможе погасити, що нівелює саму суть інституту матеріального утримання.

Суд, на підставі встановлених фактів, вбачаючи потребу ОСОБА_1 у матеріальній допомозі через неможливість самостійно і повно себе забезпечувати у зв`язку з доглядом за малолітнім сином сторін, який не досяг трьох років, а також можливість ОСОБА_2 таку матеріальну допомогу надавати, зважаючи на його працездатний вік та відсутність доказів неможливості надавати фінансову допомогу взагалі вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача кошти на її утримання у розмірі 1/6 частки усіх його заробітку ( доходів), щомісячно, в порядку, визначеному ч. 1 ст. 80 СК України, починаючи з дня подачі позову – 27.07.2026 та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач не надала суду належних і допустимих доказів щодо запропонованого розміру аліментів.

Згідно ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

У відповідності до приписів ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4, 5, 13, 76-83, 84, 141, 265 ЦПК України.

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері дитини до досягнення дитиною трьохрічного віку - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів – ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 27 липня 2026 року та до 01 січня 2029 року.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення в частині стягнення сум платежу за один місяць виконати негайно.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Олена Предоляк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua