Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №362/4829/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/4829/26

Провадження 3/362/1525/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, житель АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП

встановив:

28.05.2026 о 15:55 год. у с. Плесецьке Фастівського району Київської області по вул. Центральна, 57, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, нестійка хода) та у порушення вимог п. 2.5 ПДР України відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив факт своєї винуватості у скоєнні цього правопорушення. Пояснив суду, що того дня їхав додому. Побачив проблискові маячки червоного кольору і зупинився, після зупинки працівник поліції забрали в нього ключі від його автомобіля. Потім все відбувалося «як у тумані». Розгубився, бо така ситуація трапилася з ним вперше. Поліцейські пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, він, не розуміючи що відбувається, надавав на усі запитання негативну відповідь. Поліцейським не довіряв через їх поведінку. Наголосив, що вживав алкогольні напої напередодні, а не того дня, про що вказав поліцейським. Також вказав, що йому не роз`яснили наслідки відмови від проходження огляду, у медичний заклад їхати не пропонували. Коли поліцейські оформили протокол і додатки до нього, то він їх підписав, автомобіль вилучили на майданчик тимчасового утримання.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кравчук М.М. (діє на підставі ордеру серія АВ № 1314959 від 24.06.2026) просила закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї позиції з-поміж іншого зазначила, що працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 , а тому всі їх подальші дії були незаконними. Наголосила, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, однак бажав пройти такий огляд у медичному закладі, однак поліцейські такого права йому не роз`яснили. Вважає долучений відеозапис недопустимим доказом у справі через його небезперервність, а також відсутність проміжку у 30 хвилин. Просила суд визнати його недопустимим доказом. Наголосила, що протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським офіцером громади, однак у неї наявні сумніви чи уповноважена така особа складати протоколи про адміністративні правопорушення, а відповіді на адвокатський запит з цього приводу не отримала.

Вивчивши матеріали матеріалів справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників, які брали участь у її розгляді, суд встановив таке.

Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп`яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.

Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:

1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;

3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється ст. 266 КУпАП.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі – Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі – Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої.

Щодо оцінки аргументів сторін і досліджених судом доказів.

У судовому засіданні було досліджено відеозаписи події, що відображені на електронних дисках, долучених до матеріалів справи, на яких зафіксовано факт руху (не зупинку) транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та його подальша зупинка працівниками поліції. Після зупинки працівники поліції забирають у водія ОСОБА_1 ключі від автомобіля. ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції надає свої документи. Під час спілкування працівники поліції повідомляють водія ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та уточнюють факт вживання ним алкогольних напоїв. Водій ствердно вказує, що сьогодні вживав алкоголь. Потім поліцейські неодноразово пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, водій неодноразово відмовляється. Йому роз`яснюють наслідки відмови від проходження огляду. Потім зафіксовано оформлення протоколу і додатків до нього.

Враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у даній справі.

Доводи захисника, що відеозапис поліцейських не безперервний, суд вважає такими, що не спростовують вини ОСОБА_1 , оскільки інкриміноване адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в даному випадку містить дві обов`язкові ознаки, зокрема факт керування транспортним засобом та факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Разом з цим, на відеозаписі зафіксовані усі необхідні дані задля твердження, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та на пропозицію пройти огляд у передбаченому законом порядку відмовився. А тому, переривання відеозапису, в даному випадку не вказує на недопустимість такого доказу. Крім того, сторона захисту не заперечує як факт керування, так і факт відмови від проходження огляду, лише зауважують на порушення порядку огляду.

Отже, клопотання про визнання цього доказу недопустимим відхиляється.

До того ж відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:

-фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ЕПР1 № ААД 950640 від 28.05.2026, де у поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено «пояснення надам в суді» та проставлено короткий підпис;

-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.05.2026, за яким такий огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 ;

-даним акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.05.2026, за яким транспортний засіб ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 затримано та поміщено на майданчик тимчасового утримання.

На переконання суду, надані докази на підтвердження його винуватості є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.

Таким чином, з матеріалів справи видно, що поліцейським було дотримано норми вказаної Інструкції, у нього були наявні підстави вважати, що водій ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, керує ним з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку

Так, відповідальність за ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Як передбачено п. 2. 5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Таким чином, норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку № 1103, а саме: у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння та відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду було складено відповідне направлення до медичного закладу для проходження водієм огляду на стан сп`яніння, однак на огляд водій не доставлявся. При цьому, під час пропозиції йому пройти огляд на стан сп`яніння поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису. Водія відсторонено від керування транспортним засобом шляхом евакуації транспортного засобу.

Так, як зазначе6но вище, сторона захисту не заперечує як факт керування, так і факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, лише зауважують на порушення порядку огляду.

Покликання сторони захисту з приводу того, що зупинка транспортного засобу була неправомірною є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, бо питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Крім того, стороною захисту не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу, яка нібито мала місце 28.05.2026 року.

Доводи ОСОБА_1 про те, що йому не роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння спростовуються дослідженим судом відеозаписом, де зафіксовано, як поліцейський неодноразово роз`яснює наслідки такої відмови. Це стосується і твердження водія про те, що вживав алкоголь напередодні, оскільки з відеозапису вбачається його ствердна відповідь про вживання алкогольних напоїв саме у день складання протоколу.

Також суд звертає увагу на той факт, що у судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що не бажав проходити огляд на стан сп`яніння у будь-який спосіб, був збентежений, на усі запитання поліцейських надавав негативну відповідь, а тому відхиляє покликання сторони захисту про порушення поліцейськими процедури та порядку огляду. До того ж не направлення ОСОБА_1 на проходження медичного огляду спростовуються матеріалами справи, в яких міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.05.2026 (а.с.3).

Доводи захисника щодо ймовірної відсутності у поліцейського офіцера громади Фастівського РУП ГУ НП в Київській області Тарасюка П.Ф. повноважень на складання даного протоколу суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції. Інструкцією, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, до підрозділів поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху віднесено, зокрема, територіальні (відокремлені) підрозділи територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах.

Поліцейський ОСОБА_2 , який склав протокол у цій справі, обіймає посаду поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції Фастівського РУН ГУ НП в Київській області.

Обов`язками та основними напрямами діяльності поліцейських офіцерів громад є у випадках, визначених законодавством, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання ( п. 5 ч. 2 Розділ ІІ Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої Наказом МВС № 650 від 28.07.20217).

Всі інші зауваження сторони захисту щодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

На думку суду, усі вищезазначені докази доповнюють одне одного, узгоджуються між собою, а тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, клопотання сторони захисту про закриття цієї справи відхиляється.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, яке є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, високий ступінь суспільної шкідливості цього правопорушення, особи ОСОБА_1 та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.

У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2ст.4Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 221, 245, 251-252, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко